Паливна інфраструктура в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення і до сьогоднішнього дня лишається головною мішенню для російських атак. Це накладає певні обмеження. Наразі про ринок пального відкрито не говорять: інформація щодо обсягів ринку, роботи потужностей зберігається у таємниці. Навіть у комерційних об’явах, пропонуючи потужності для перевантаження або транспортування автомобільного пального, прямо не кажуть, для якої саме номенклатури вони призначені.

Не маючи можливості спиратись на статистичні данні, про те чи минула криза перших місяців війни, можна судити по відсутності черг на АЗС і відносно стабільному рівню цін протягом року. Отже, держава після часткової відміни податкових пільг ще у вересні минулого року, вирішила підвищити податки до довоєнного рівня з 1 липня. У той же час, представники великого роздрібного бізнесу попередили про передчасність такого рішення і, як наслідок, можливого зростання цін.

 

Чому держава обнуляла акциз на пальне і знижувала ПДВ

 

До травня минулого року на українських АЗС стояли черги бажаючих придбати пальне. Галузь переживала чи не найбільшу кризу з моменту свого існування. Росіяни атакували нафтобази, переробні потужності. Постачання із звичних каналів, переважно з тих же росії і білорусі, звідки йшло більше половини об’єму пального, припинилось і трейдери шукали нових постачальників та можливості привезти пальне.

"З початку повномасштабної війни понад 30 нафтобаз і нафтопідприємств України було уражено ракетними обстрілами, і ворог, на жаль, постійно тримає їх під прицілом. Щомісяця окупанти атакують три-чотири об’єкти", – повідомив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн на міжнародній конференції Petroleum Ukraine 2023.

За його словами, лише за два місяці на Кременчуцький НПЗ було випущено понад 30 крилатих ракет. Окрім цього, два тижні тому було повністю зруйновано міні-НПЗ на Харківщині. Його атакували дев'ятьма безпілотними літальними апаратами.

З початку повномасштабної війни понад 30 нафтобаз і нафтопідприємств України було уражено ракетними обстрілами

З метою стабілізації ситуації на ринку пального й уникнення значного зростання цін на заправках Верховна Рада 15 березня 2022 року ухвалила закон №7137-д, яким ввела нульову ставку акцизу на бензин, дизельне пальне й скраплений газ та зменшення ПДВ з 20% до 7%. Втім, навіть у травні 2022 року у всіх регіонах України на АЗС спостерігався гострий дефіцит пального.

Попри державне регулювання цін, яким встановлювались верхні межі, заправні станції торгували за спекулятивними цінами. Відкрито і завуальовано, зокрема, з використанням корпоративних додатків. При граничній ціні, встановленій Мінекономіки, на бензин А-92 37,69 грн/літр у додатках деяких мереж його продавали дорожче 40 грн/літр і так само А-95, дизпаливо та інші види пального.

Невеличкі заправки торгували за спекулятивними цінами відкрито. Здебільшого це робили невеликі мережі або поодинокі станції "ноунейм". Профільне видання Enkorr у травні 2022 року описувало випадки, коли на станції Energi PLUS під Києвом дизпальне можна було купити за 69 грн/літр, бензин марки А-95+ – за 58,50 грн/літр, а на АЗК столичної мережі "Авантаж" на Одеській трасі у Чабанах дизпальним можна було заправитись за 54,95 грн/літр. Перевірка Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів виявила, зокрема, у Києві цінові порушення на кожній другій АЗС.

Вочевидь, саме це дало підстави голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву говорити, що рішення про відміну податків було помилковим.

"Скасування податків на паливо призвело до того, що на цьому заробили імпортери, які не знизили свої ціни на повну суму скасованого податку", – заявляв він тоді.

Натомість, директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн і сьогодні відстоює позицію, що рішення відмінити податки було "своєчасним кроком, який насамперед захистив споживачів від злету цін, а також сприяв більш швидкому виходу ринку з кризи, в якій він опинився після повномасштабного вторгнення рф".

"Повернемось у березень 2022 року. Що відбувалось? Ціни на нафту у світі злетіли до $140 за барель, що відповідно дало поштовх до зростання і цінам на нафтопродукти. Крім того, рф почала атакувати нафтобази, що призвело до знищення запасів і виробничих потужностей. Це створювало додаткову напругу, адже нові логістичні ланцюжки ще не були налагоджені...постачання з Білорусі і Росії, на які багато років орієнтувався паливний ринок, припинились", – нагадав Куюн.

Ціни на нафту у світі у березні 2022 року злетіли до $140 за барель, що відповідно дало поштовх до зростання і цінам на нафтопродукти

За його словами, перші контракти були укладені нафтотрейдерами наприкінці березня з постачальниками із Польщі, Литві, Румунії. І на той час було вже зрозуміло, що ціна буде набагато вищою: як за рахунок спекулятивної складової, яку закладали іноземні продавці, так і за рахунок збільшення логістичного плеча.

"Якщо раніше для того щоб привезти пальне з Мозирського НПЗ потрібно було здолати всього 250 км, а премії на дизпальне "складали" $30 на тонні, то у новій реальності тільки до кордону від Києва треба було здолати 600 км, а потім ще стільки ж по Європі. Премії злетіли до $350 та навіть вище. Це й зрозуміло, адже в Європі нас ніхто не очікував, вільних обсягів не було і цей ажіотаж попиту також "підривав" ціни. Чорноморські порти були заблоковані. Отже єдиним джерелом постачання були ринки, пальне з яких ввозилось через західний кордон", – описав ситуацію на той час Куюн.

Він також нагадав, що до початку повномасштабного вторгнення на тлі зростання світових цін на нафту аналогічні заходи вжила на внутрішньому ринку Польща. Країна знизила ПДВ і ставку акцизу. Таким же чином зробила Німеччина і багато інших країн.

"Податкові пільги запроваджувались на фоні наростаючого дефіциту усіх видів палива в умовах повністю зруйнованих традиційних шляхів постачання і "прильотів" на нафтобази, де зберігались залишки палива. Що також робило фактично неможливим створення довготривалих запасів", – зазначив CEO GT Group Владислав Колодяжний.

За його словами, ринок виявився не готовим до реалій березня 2022 року через низку причин, зокрема, домінування на ринку палива російського та білоруського виробництва.

"Фактично до війни нічого не було зроблено для диверсифікації ринку та стимулювання і розвитку внутрішнього виробництва. Не сформована стратегія розвитку та довготривалі стимули для його розвитку, у т.ч. не було чіткої, прозорої, а головне, гарантованої у часі моделі податкового навантаження, синхронізованої з діючою Європейською директивою Council Directive 2003/96/EC", – підкреслив Колодяжний.

Податкові пільги запроваджувались на фоні наростаючого дефіциту усіх видів палива в умовах повністю зруйнованих традиційних шляхів постачання і "прильотів" на нафтобази

До стримуючих наповнення ринку факторів він також відніс: низьку пропускну спроможність західних та південних прикордонних переходів, навантаження на які виросло у рази; низький рівень розвитку інфраструктури по перевантаженню та зберіганню палива на прикордонних територіях як з боку України, так і з боку суміжних територій (Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина).

"Наявна інфраструктура була побудована для руху в іншу сторону – транзит в країни ЄС – і потребувала змін, як конструкційних так і регуляторних", – зазначив Колодяжний.

Окрім того, відсутність розвитку європейської колії (1435 мм) на кордоні з ЄС, попри численні проєкти ще з 2004 року, фактично ставала на заваді розбудові логістичних хабів та поповнення рухомого складу колії 1435 мм на українській території, і навпаки сприяло розвитку на територіях сусідів. Обмеження на знаходження іноземного залізничного рухомого складу на території України у зв’язку з військовими ризиками.

"Втім, податкове навантаження саме на паливо, я би поставив не на перше місце проблем ринку навесні 2022 року, які потрібно було негайно вирішувати. Але, безумовно, введення податкових пільг дозволило покращити ситуацію та скоротити період дефіциту і пікових цін, як мінімум, з огляду на необхідність у додаткових обігових коштах, викликану як ростом європейських котирувань, збільшенням термінів постачання (з огляду на подовження ланцюгів постачання), так і необхідністю розвертання додаткових логістичних потужностей (перевантаження, автотранспорт, цистерни)", – вважає Колодяжний.

 

Криза позаду. Податки повертаються на довоєнний рівень

 

Незабаром після скасування акцизного податку і зниження ПДВ впав останній бастіон супротиву ринковим реаліям з боку влади: уряд відмінив державне регулювання цін на пальне. За оцінкою Мінекономіки, середня ціна після скасування регулювання повинна бути на рівні 52 грн за літр для бензину і 58 грн/літр – для дизеля. Втім, деякі АЗС продавали пальне і дорожче. У зв'язку із цим були проведені перевірки окремих підприємств, які продавали бензин за необґрунтовано високими цінами.

Саме завдяки відміні державного регулювання ринок пального в Україні вдалось наповнити, внаслідок чого зник дефіцит і черги на заправках, відповідно стабілізувались на певних позначках ціни, зазначили експерти.

"Ключовим внеском у подолання кризи стало скасування держрегулювання цін на пальне. Трейдери змогли наситити ринок, не оглядаючись на цінову стелю", – резюмував Куюн.

Завдяки відміні державного регулювання ринок пального в Україні вдалось наповнити, внаслідок чого зник дефіцит і черги на заправках

Далі ринок корелювався виключно з цінами європейських ринків, з яких імпортувалось пальне. Важелі попиту і пропозицію вирівнялись. У серпні ціна складала 49,88 грн/літр бензину А-95 і 53,52 грн/літр дизпалива.

У цей час в уряді заговорили про необхідність повернення до оподаткування пального для мобілізації коштів на дорожнє будівництво.

"За оперативною інформацією, станом на 9 серпня 2022 року внаслідок військових дій зазнали руйнувань різного характеру близько 24,8 тис. км автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях. Також зруйновано або пошкоджено 311 штучних споруд. За інформацією служб автомобільних доріг в областях, першочергово потребують відновлення близько 65 штучних споруд протяжністю 8 750 погонних метрів, які сполучають між собою села, селища і міста з районними і обласними центрами та необхідні для своєчасної доставки гуманітарної допомоги та інших вантажів", – йшлося у пояснювальній записці до законопроєкту №7669 "Про Державний бюджет України на 2022 рік щодо використання коштів державного Дорожнього фонду".

Цей урядовий законопроєкт був зареєстрований у Раді паралельно з законопроєктом (№7668) "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу про ставки акцизного податку", який був схвалений вже 21 вересня 2022 року. На період дії правового режиму воєнного надзвичайного стану, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, встановлено такі ставки акцизного податку: на бензини моторні, важкі дистиляти, інші нафтопродукти, паливо моторне альтернативне та біодизель (бензин і дизпаливо) у розмірі 100 євро за 1 тис. літрів, на скраплений газ, бутан, ізобутан (автогаз) – 52 євро за 1 тис. літрів. ПДВ було збережено на рівні 7%.

Підвищення податків у вересні минулого року не призвело до зростання цін пального на АЗС. З одного боку, це пояснювалось тим, що на тлі новин про повернення акцизів оператори запасались ресурсом, що створило профіцит. З іншого боку, вплив акцизу знівелювало падіння світових цін на нафту, а як наслідок і на нафтопродукти.

Підвищення податків у вересні минулого року не призвело до зростання цін пального на АЗС

Наразі в Україні продається переважно імпортне пальне, яке ввозиться з Румунії, Словаччини, Польщи, Угорщини, Греції, Болгарії, Латвії і Литви. До того ж, як зазначив народний депутат Ярослав Железняк на засіданні тимчасової слідчої комісії по нелегальному обігу палива в Україні, контрабанда і контрафактні поставки автомобільного палива відсутні – весь імпорт нині "білий".

У загальному об’ємі споживання нафтопродуктів в Україні близько 85% припадає на імпортний бензин і приблизно 60% на імпортний автогаз (за рахунок виробництва на вітчизняних газопереробних заводах і міні-НПЗ). У той же час 100% дизельного пального імпортується, навів "Українській енергетиці" статистику поставок пального Сергій Куюн.

І якщо до війни понад 95% нафтопродуктів постачалось залізницею, після лютого 2022 року частка залізничних постачань впала до 35%.

"Фактично й до сьогодні автопостачання переважають над залізничними. Тому автомобільний транспорт став критично важливим для подолання енергетичної кризи. Зростання автоперевезень призвело до збільшення попиту на паливовози", – зазначив Куюн.

За його словами, з початку повномасштабного вторгнення рф, флот паливних компаній збільшився десь на 3-3,5 тис. машин – до 5 тис.

 

З 1 липня податки повертаються на довоєнний рівень

 

Нормами закону №7668 передбачалось, що з 1 липня 2023 року ставки акцизу для бензинів і дизпалива повертаються на довоєнний рівень: 213,5 євро за 1 тис. літрів і 139,5 євро за 1 тис. літрів відповідно. Але для скрапленого газу лишаються на рівні 52 євро за 1 тис. літрів. Також з 7 до 20% збільшується ПДВ. Це викликало жваві дискусії.

Ще у середині травня Нафтогазова асоціація України, яка об’єднує найбільших гравців ринку пального, з посиланням на Консалтингову групу "А-95" повідомила, що після повернення податків на пальне до рівня лютого 2022 року бензин подорожчає на 11,2 грн/літр (з 47,17 до 58,35 грн/літр); ДП – на 7,7 грн/літр (з 47,43 до 55,10 грн/літр). Збільшення податкової складової на бензин диктує підвищення цін приблизно на 11 грн на літрі, по дизельному пальному  –  на 8 грн на літрі, скраплений газ – на 3 грн.

Щоправда, підвищення цін відбудеться не одразу після того, як будуть запроваджені вимоги, а з часом. Оскільки напередодні введення нових вимог трейдери знову роблять запаси.

"Великі імпортери дають зрозуміти, що у червні збережуть високий темп постачання пального напередодні повернення старих ставок оподаткування з 1 липня. Перелив ринку всіма марками пального робить швидке здорожчання у липні малоймовірним", – зазначалось на сайті Еnkorr.

28 червня гуртова вартість бензину А-95 зросла на 1,75 грн на літр, а дизельне пальне здорожчало на 1 грн на літр порівняно з попереднім днем

Втім, з 19 червня, за даними видання, гуртові ціни на бензин зросли на 3,5 грн на літрі та на дизпальне – на 3 грн. 28 червня був зафіксований черговий стрибок. Гуртова вартість бензину А-95 зросла на 1,75 грн на літр, а дизельне пальне здорожчало на 1 грн на лвтр порівняно з попереднім днем, йшлося у Telegram-каналі Enkorr з посиланням на дані моніторингу Консалтингової групи "А-95".

"Суттєвий стрибок цін обумовлений тим, що сьогодні більшість операторів взяли паузу. Деякі з них вирішили підрахувати свої залишки перед поверненням довоєнного оподаткування, а у інших — закінчився ресурс", – наводяться у повідомленні слова одного з операторів ринку.

Додатковий тиск, з його слів, спричинила відсутність пропозицій від внутрішніх виробників, що у свою чергу викликало ажіотаж серед покупців.

Водночас, відносно ситуації у роздрібній торгівлі Сергій Куюн дав "Українській енергетиці" втішний прогноз.

"Не слід чекати, що ціни на АЗС злетять саме з 1 липня. Такого не буде. Я думаю, що нові податки інтегруються у розрахунки операторів ринку протягом липня. Десь до кінця місяця ми вже будемо бачити нову ціну", – прогнозує він.

Нові податки інтегруються у розрахунки операторів ринку протягом липня. Десь до кінця місяця ми вже будемо бачити нову ціну

На думку Куюна, при очікуваному зростанні через податкове навантаження цін на бензин на 11 грн на літрі, ДТ – на 8 грн і на 3 грн на скраплений газ, реальне підвищення може бути не таким радикальним за рахунок торгової націнки операторів і, можливо, певного просідання світових світ.

"Автогаз, я думаю, так і буде плюс 3 грн/літр. Але на бензині і дизелі, я думаю, якусь частину 2-3 грн заправні мережі заберуть на себе, зменшивши свою націнку. Натомість у межах 5 грн ці категорії точно виростуть", – зазначив Куюн, додавши що у великій мірі ситуація буде залежати від цін на зовнішніх ринках. Якщо вони знизяться, це також "з’їсть" певне підвищення, яке має відбутись.

Аби запобігти підвищенню цін через повернення податків на довоєнний рівень, Нафтогазова асоціація пропонувала вирівняти ставку акцизу на рівні 180 євро/1 тис. літрів для всіх моторних палив, а ПДВ лишити на рівні 7%. Зареєстрованмм у Раді законопроєкту "Про внесення змін до Податкового кодексу України у частині акцизного податку на пальне" №9348, пропонувалось встановити наступні ставки акцизного податку: для бензинів – 175 євро за 1 тис. літрів, дизельне пальне – 175 євро за 1 тис. літрів, газ скраплений – 129,5 євро за 1 тис. літрів. За оцінками його авторів, такі ставки забезпечили б надходження до державного бюджету у розмірі 6,4 млрд грн щомісячно, що на 1,2 млрд грн більше у порівнянні зі ставками діючої редакції Податкового кодексу України (будуть діяти з 1.07.2023 року). Також це, на їхню думку, сприяло б збільшенню бюджетних надходжень: до державного бюджету від операцій з реалізації пального із збільшеними ставками акцизного податку на пальне у розмірі 1,44 млрд грн у середньому за місяць, з них 1,2 млрд грн від акцизного податку та 240 млн грн від податку на додану вартість. Втім, як видно з картки законопроєкту, його навіть не розглядали.

Трейдери, зокрема, наполягали на збереженні ПДВ на рівні 7%. У Нафтогазовій асоціації попереджали, що із поверненням ПДВ до 20% з 1 липня очікується зростання  фінансової привабливості "скруток", отже їх загальний обсяг значно зросте.

"Акцизний податок на пальне, на відміну від ПДВ, держава адмініструє значно ефективніше", – наглошувалось у заяві Асоціації.

"На наше переконання, було б логічно ПДВ лишити низьким, а для того щоб наповнити бюджет, добрати цю суму за рахунок підняття акцизу на дизпальне та скраплений газ до рівня "бензинового", – погоджується Куюн.

За його словами, цікавим "побічним" ефектом зниження ПДВ стало зникнення схем по ухиленню від його сплати.

"Між тим, саме махінації з ПДВ робили найбільшу дірку у держбюджеті до 2022 року. За нашими оцінками, близько 5 млрд грн бюджет втрачав через несплати акцизу на міні-НПЗ, тоді як від зловживань із ПДВ – 25 млрд грн. Ці схеми існували вже не стільки завдяки міні-НПЗ, скільки оптово-роздрібним продавцям, які здійснювали махінації з готівкою, невидачею касових чеків, укладали фіктивні угоди про купівлю-продаж пального. Такі схеми були дуже популярні, особливо в аграрному секторі. Зниження ПДВ до 7% реально вбило переважну частину тіньових схем. Навіть ті, хто не відрізнявся високою податковою дисципліною, після запровадження змін у законодавстві у приватних бесідах зізнавались, що до того періоду ніколи не сплачували так багато ПДВ. Їм стало вигідно його сплачувати, щоб позбутись ризиків для свого бізнесу з боку податкових органів", – зауважив Куюн.

Близько 5 млрд грн бюджет втрачав через несплати акцизу на міні-НПЗ, тоді як від зловживань із ПДВ – 25 млрд грн

Проти підвищення ПДВ висловився і СЕО мережі "ОККО" Василь Даниляк.

"Нерозумно уряд робить, що піднімає ПДВ до 20% з погляду наповнення бюджету, краще б підняти акцизи, які легше адмініструвати. Ми вважаємо, якби підняли вище акцизи, а лишили на попередньому рівні ПДВ, ринок би це нормально пережував, з погляду споживача ціни не піднялися б так сильно, і додатково кошти у бюджет би пішли. Так що тут історія така насправді не дуже хороша", – цитувало його заяву на конференції Petroleum Ukraine 2023 у Варшаві видання Enkorr.

Він, зокрема, зазначив, що тільки 50% паливної індустрії зараз платять податки.

"І ми ж дуже чітко розуміємо, які компанії платять, а які – не платять. І коли кажемо про це урядовцям прямо, вони ховають очі й кажуть, що не можуть усе контролювати. А зараз, із поверненням податків, ситуація погіршиться", – вважає Даниляк.

Податкове навантаження у роздрібних мережах продажу пального у І кв. 2023 р., грн на 1 літр

Джерело: ТСК ВРУ з нелегального обігу пального

Зі свого боку, нардеп Ярослав Железняк запевнив, що повернення податків з 1 липня – невідворотне.

"Нагадаю, що це було зроблено урядовим законопроєктом №7668, який ще 21 вересня прийняла Рада і 28 вересня минулого року підписав президент. Тому ця норма вже у законах України, і навіть якщо б теоретично її хотіли б перенести, то це вже нереально", – написав він в Телеграм.

У коментарі "Українській енергетиці" Железняк ще раз підтвердив, що з 1 липня нові податкові вимоги на ринку палива почнуть діяти, адже це рішення, за його словами, було запроваджене, в тому числі і на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо збалансування українського бюджету і збільшення надходжень. І навіть, якби Верховна Рада і хотіла б піти всупереч МВФ і назустріч трейдерам, ввести законодавство про відміну підвищення з 1 липня вона б банально не встигла.

 

Держава не має значних важелів впливу на ціни пального в Україні

 

Насамкінець, варто ще раз нагадати, що у держави не багато важелів для впливу на цінову ситуацію. Застосування методів впливу через Антимонопольний комітет, який багато років боровся з трейдерами у судах, намагаючись "пришити" їм цінові змови, продемонструвало повну несмпроможність останнього довести, що причина підвищення цін на АЗС не вплив світових ринків, а цінова змова учасників ринку.

Створення фонду мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, яке обговорюється останні п’ять років, досі у підготовчому процесі. Як раніше неодноразово зазначали експерти, з такого фонду держава могла б робити інтервенції у випадку різкого зростання цін. Втім, як зазначив заступник міністра енергетики України Микола Колісник на міжнародній конференції Petroleum Ukraine 2023 у Варшаві, урядовий законопроєкт "Про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів" досі очікує розгляду у парламенті. Нагадаємо, законодавча ініціатива передбачає формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в обсязі до 90 днів середньодобового чистого імпорту, або 61 дня середньодобового внутрішнього споживання на випадок виникнення кризових ситуацій на ринку пального.

У такій складній ситуації, у разі непередбачуваного зростання цін на автозаправках, державі лишається тільки повернутись до регулювання цін, від якого відмовились у травні. І такий розвиток подій зовсім не виключений.

Олена Манжело