Парламент схвалив закон про енергетичну ефективність
Новий документ замінює застарілий закон ще 1994 року
Верховна рада прийняла у другому читанні та у цілому закон України "Про енергетичну ефективність". Голосування проводили під час позачергового засідання парламенту.
“Законодавче рішення нарешті замінює застарілий закон ще 1994 року та встановлює сучасні, європейські засади для розвитку сфери енергоефективності. Від ефективної державної політики у цій сфері залежить прогрес у запобіганні енергетичної бідності, підвищенні конкурентоздатності національної економіки та покращенні умов життя українців у цілому”, - повідомив голова Держенергоефективності Валерій Безус.
Прийняття закону підтверджує послідовний поступ нашої держави у напрямку виконання євроінтеграційних зобов’язань щодо імплементації acquis ЄС у сфері енергетичної ефективності в рамках Угоди про асоціацію та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
Основна ціль закону – стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки на всіх етапах: від виробництва до споживання енергії.
Так, законом встановлюються:
- повноваження органів влади та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення енергетичної ефективності
- особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності, встановлення Національних цілей з енергоефективності;
- вимоги щодо запровадження місцевого енергетичного планування;
− особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування;
− засади екодизайну та енергомаркування продуктів, пов’язаних із споживанням енергії;
− конкретні цілі щодо забезпечення економії енергії у кінцевому енергоспоживанні;
− засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту (бази даних, кваліфікація, моніторинг тощо);
− засади запровадження Національної системи моніторингу енергоефективності з метою моніторингу національних планів дій, стану впровадження систем енергетичного менеджменту, виконання державних цільових програм тощо, проведення бенчмаркінгу (порівняння енергетичної ефективності об’єктів);
− особливості запровадження інтелектуальних систем обліку електричної енергії та природного газу;
− стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу (оцінка потенціалу енергоефективності відповідних систем, прийняття концепції впровадження розумних мереж);
− стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання (оцінка потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації);
− основні засади здійснення енергосервісу;
− популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів;
− відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.
Україна має одну з найбільш енергоємних економік у світі. При цьому, наявний значний потенціал підвищення енергетичної ефективності.
Так, відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту, тільки за оцінкою в трьох секторах – житловий, бюджетний та постачання енергії (разом близько 63% енергетичного балансу України) потенціал енергоефективності дорівнює заощадженню близько 19 млн тне або 8 млрд євро щорічно.
