З 1 травня усі споживачі автоматично будуть переведені на базовий річний контракт із постачальниками газу. Виняток становитимуть ті українці, які вже раніше погодились на річні або сезонні пропозиції, що діятимуть після 1 травня. Проте це не означає, що споживач не має права вибору, зазначають представники НКРЕКП та експерти. За бажанням, він у будь-який час може оформити місячний чи квартальний договір, змінити постачальника. Чому українців переводять на річний тариф і хто виграє від цього? “Українська енергетика” опитала експертів і проаналізувала нюанси фіксованої ціни на рік.

 

Турбулентність ринку і річний тариф на газ

 

Ще не так давно в Україні активно обговорювали запровадження із серпня 2020 року вільного ринку газу для побутових споживачів. Адже цей крок відкладали багато років, втім під тиском міжнародних партнерів та реалій ринку (зниження цін у 2020 році) таки зробили. Однак стрімке зростання цін на блакитне паливо, яке спостерігалося взимку, та масові акції населення проти високих тарифів змусили уряд переглянути своє рішення. Спочатку Кабмін зафіксував ціну на газ для побутових споживачів до кінця березня 2021 року на рівні 6,99 грн за кубометр, а 7 квітня Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю постановою запровадила з 1 травня базові річні тарифи на блакитне паливо для населення. 

Отже, тепер постачальники газу зобов’язані, по-перше, до 25 квітня оприлюднити фіксовану ціну на рік, а по-друге, перевести на такий річний пакет всіх побутових споживачів. 

“Постачальники газу для населення 1 травня мають обов’язково перевести своїх клієнтів на фіксований річний тариф, який триватиме до 30 квітня, поряд з іншими пропозиціями”, – каже Вікторія Ткачук, експертка аналітичного центру DiXi Group. 

Завдяки цьому уряд планує запобігти непередбачуваним стрибкам цін і відповідно “тарифним майданам”.

“Із 1 травня буде введена річна ціна за замовчуванням, її отримають усі споживачі. Це позбавить ринок турбулентності”, – заявив Валерій Тарасюк, голова НКРЕКП.

“Мета – сприяння стабільності цін на ринку”, – додає Оксана Кривенко, членкиня НКРЕКП, під час дискусії в Energy Club.

Голова правління Асоціації постачальників енергоресурсів Артем Компан вважає, що річний тариф є гарантією того, що споживач буде захищений від цінових коливань на світових ринках, а держава буде захищена від імовірних соціальних вибухів і додаткових навантажень на державний бюджет у вигляді субсидій.

"Я так само не хочу кожен місяць мати стрес від того, буде ціна 12 грн, 15 грн, чи 20 грн. Тому ми запроваджуємо річний продукт", – пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт Dixi Group про річні тарифи: газзбути мають проблеми з прогнозуванням

 

Що буде з цінами на газ?

 

Раніше газ для населення взимку коштував дорого, а влітку – міг бути приблизно вдвічі дешевшим, але ціна регулювалася державою (постановою уряду про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на постачальників природного газу). Так, у січні 2020 р. кінцева ціна на газ (ПСО) становила 5,868 грн за куб.м, а в червні того ж року – 2,784 грн за куб.м. Якою буде річна ціна з травня цього року?

Зі слів Дениса Шмигаля, вона буде середньорічною. Постачальники газу визначатимуть її на підставі форвардних контрактів. 

"Згідно з форвардними контрактами, постачальники газу бачать, якою буде середня ціна по року. Це дає можливість згладжувати зимові найдорожчі піки", – зазначив прем'єр-міністр під час березневої прес-конференції.

Однак чи означає це, що населення може розраховувати на тариф, менший за 6,99 грн за кубометр?

Найдешевший тариф, передбачають експерти ринку, може виявитися у “Нафтогазу”, який торгує газом власного видобутку. Проте цей тариф буде більшим, ніж 6,99 грн за кубометр.

“Щодо цінового коридору, то можна припустити, що базові річні тарифи більшості постачальників імовірно будуть вищими за 6,99 грн за кубометр, оскільки включатимуть вартість ризиків компанії (пов'язаних із ціною закупівлі, курсом гривні, прогнозними обсягами споживання)”, – вважає Вікторія Ткачук. Однак, на скільки вищими?  

“Існують різні версії можливого тарифу, зокрема 7,99 грн за кубічний метр із врахування тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами”, – каже Максим Білявський, експерт Центру Разумкова. 

На думку експерта з енергетичних питань Євгена Палєнки, для постачальника, який не має свого видобутку газу та договору з “Нафтогазом”, більш-менш безпечною ціною буде 12-15 грн за кубічний метр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нафтогаз Трейдинг" надіслав газзбутам пропозицію купувати газ для перепродажу

 

Складові тарифу та фактори впливу

 

Яким чином постачальники формуватимуть річний тариф?

“Насправді порядок формування мав би затвердити регулятор, – вважає Максим Білявський. – Теоретично розрахунок постачальника має враховувати сезонну зміну ціни від джерела – видобувної компанії чи імпортера. Своєю чергою, видобувна компанія може спрогнозувати відпускну ціну з точністю до 10% із врахуванням показників фінансово-господарської діяльності попереднього року. Імпортери можуть також прогнозувати ціну, але з точністю у три місяці. Все інше – ризики, які також закладатимуться постачальником”.

Проаналізуємо найбільші з цих ризиків. Зі слів співрозмовника, вартує врахувати, що вартість природного газу в ЄС у середньостроковій перспективі зростатиме на тлі політики декарбонізації. Відповідно імпортери блакитного палива та їх постачальники в Україні мають закласти цей ризик у свою ціну. 

“Водночас обсяг поставок газу з ЄС складає 1/3 від загального споживання палива ринком і розраховується за принципом імпортного паритету (ціна на хабі плюс доставка). Відтак вплив цього фактору на кінцеву ринкову ціну газу в Україні не може бути більшим за 30%. Половину від загального обсягу споживання газу покриває державна компанія “Укргазвидобування”, яка, якщо опиратися на відкриті джерела, продає газ НАК “Нафтогаз України” за 2 грн 84 коп. Залишається частка у 20%. Це газ власного видобутку, але який продукують приватні компанії”, – каже Максим Білявський. 

От тільки, чи будуть враховані ці важливі нюанси в ціні?

Вікторія Ткачук також переконана, що значний вплив на ринок, а отже і на тарифи, матиме політика “Нафтогазу”. Саме ця компанія наразі визначає, за якою ціною і кому продавати газ “Укргазвидобування”, попри наміри уряду запровадити більш прозору систему реалізації цього газу через біржу (gas release program).

“Імовірно, саме факт доступу до ресурсу власного видобутку (“Укргазвидобування”) і, відповідно, пропозиція самого “Нафтогазу” та газзбутів групи РГК стримуватимуть значний стрибок цін, – додає експертка DiXi Group. – Варто звернути увагу, що ціна закупівлі газу групою РГК ("ЙЕ Енергія") в “Нафтогазу” не розголошується, так само як будь-які свідчення "рівних можливостей для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план". Таким чином, робота ринку в нових умовах має стати предметом уваги відповідних регуляторів (НКРЕКП та АМКУ)”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Два газзбути запропонували вигідніший за "Нафтогаз" річний тариф - дані "Газотеки"

 

Який тариф обрати: річний, місячний, сезонний

 

Відповідно до пояснень НКРЕКП, із 1 травня всі споживачі за замовчуванням отримають базову комерційну пропозицію постачальника у вигляді річного продукту із зафіксованою ціною на найближчі 12 місяців. Ця ціна може змінитися лише в бік зменшення. Така пропозиція може не застосовуватися до тих споживачів, в яких вже укладені договори з постачальниками із фіксованою річною ціною. Тобто дія їх договору з постачальниками продовжується.

“Таке рішення регулятора жодним чином не стає на заваді зміни постачальника або обрання споживачем іншого постачальника з іншою комерційною пропозицією, – зауважила Оксана Кривенко. – Після переходу з річного продукту на іншу пропозицію або після зміни постачальника споживач може повернутися на будь-який інший продукт постачальника або на той самий річний продукт, або на місячний. Однак у постачальника є право відмовити такому споживачу у поверненні на річний продукт. Також постачальник може пропонувати клієнту інші комерційні пропозиції. Умови цих пропозицій формуються окремо. Вони не є обов’язковими, як ті, що прописані регулятором по цьому річному продукту”.

Отже, споживач може змінити як продукт (комерційну пропозицію), так і постачальника.

Заявки на зміну продукту, зазначають в НКРЕКП, можуть подаватись споживачем через  особистий кабінет споживача, веб-сайт, кол-центр, мобільний додаток постачальника тощо. Дата зміни продукту або постачальника повідомляється споживачеві. 

“Аналізувати, який тариф (річний чи місячний) буде більш вигідний споживачам, варто по факту, після публікації пропозицій 25 квітня. Зазначимо, що ціна була і залишається ключовим фактором при виборі українцями постачальника газу”, – зауважує Вікторія Ткачук.   

“Загалом річна фіксована ціна – це тимчасове рішення в умовах пандемії, яка спричинила падіння доходів населення, – вважає Максим Білявський. – На мій погляд, найбільш зважений варіант – це місячний або квартальний продукт. Однак, у будь-якому з пакетних варіантів усе залежить від того, наскільки постачальники справедливо й прозоро розрахують пропозицію. Також відіграватиме важливу роль фактор змов між постачальниками. За діючої архітектури ринку такий розвиток подій цілком імовірний, тому Антимонопольний комітет та НКРЕКП мають посилити свій контроль”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нафтогаз" оголосив вартість річного тарифного плану

 

Тарифний план по-європейськи

 

Оскільки українцям тепер доведеться вирішувати – залишатися на річному тарифі чи обрати інший – можливо, варто довідатися, що обирають споживачі в Європі?

Як розповів Максим Білявський, споживачі в ЄС умовно поділяються на тих, хто сплачує ринкові ціни та пільговиків. Платоспроможні європейці здебільшого обирають місячну або сезонну пропозицію. Щодо пільговиків, то в кожній країні ЄС є свій підхід. Наприклад, уряд Бельгії, починаючи з 2001 року, зобов’язав Громадський центр соціального забезпечення надавати фінансову допомогу незахищеним категоріям громадян для оплати рахунків за електроенергію та газ, а також для співфінансування заходів із підвищення енергоефективності житла. Таким чином, за 15 років функціонування такої програми кількість субсидіантів зменшилась втричі. 

“Уряд Великої Британії визначає вразливих споживачів і покладає зобов’язання постачальника останньої надії на 6 компаній, – провадить далі Максим Білявський. – Також, починаючи із 2011 р., було відкрито програму Warm Home, яка передбачає видачу фінансової допомоги побутовим споживачам для оплати рахунків за енергоносії у період опалювального сезону. Окрім цього, діє спеціальна програма підтримки пенсіонерів Winter Fuel Payment. Боргові зобов’язання споживачів Об’єднаного королівства врегульовуються за рахунок реєстру пріоритетних послуг, протоколу передачі боргу та лічильника передоплати”.

Як зазначає DiXi Group, для підтримки вразливих споживачів у часи пандемії

COVID-19, Великобританія також запустила додаткові програми допомоги (hardship funds), які включають перегляд графіків оплати рахунків та погашення боргу, відстрочки або зменшення суми платежів, часткове звільнення від оплати рахунків. Спеціальні програми також запровадили у Бельгії, Іспанія, Італії.

Соціальний тариф на електроенергію та природний газ діє також у Румунії, Португалії, Франції та Греції, додає Максим Білявський. Там сума знижки розраховується залежно від річного доходу домогосподарства й встановленого обладнання.

“Тут важливо зауважити, що будь-який соціальний тариф надається на рік, але він менший за ринкову ціну, – наголошує експерт. – Відтак, річні пропозиції для населення України, які мають оприлюднити, навряд чи можна буде вважати соціальними, адже вони, ймовірно, будуть перевищувати ринкову ціну газу, оскільки враховуватимуть ризики. Нагадаю ринкова ціна має розраховуватись за принципом міксу, який відповідає фізичному постачанню газу з двох джерел: імпорт і власний видобуток”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ: ціни на газ влітку вдвічі перевищать минулорічні

 

Річний тариф і вільний ринок газу

 

ТОВ "ЙЕ Енергія"  (працювала під брендом “РГК Трейдинг” групи Дмитра Фірташа) підписало угоду з НАК "Нафтогаз України" про купівлю природного газу за ринковою ціною. Завдяки цьому частина постачальників блакитного палива отримає ресурс для річних контрактів із населенням.  А це означає, що інші постачальники газу будуть в нерівних умовах із газзбутами, що історично є регіональними постачальниками. 

На думку Євгена Палєнки, якщо “Нафтогаз” запропонує такі контракти всім постачальникам, то це по суті буде ПСО, оскільки ціну буде встановлювати “Нафтогаз”, але з подачі уряду.

“Як працюватиме механізм ринку – чи повернемося ми назад, до ринку, чи буде якесь регулювання – питання, на яке треба шукати відповіді, – зазначив Артем Компан. – Для того, щоб всі постачальники були в рівних умовах, з боку держави було б справедливо й чесно, маючи близько 14 мільярдів кубів газу українського видобування, запропонувати аналогічний продукт (річний контракт) для ринку. Тобто щоб постачальники могли отримати ресурс також за річним контрактом”.

Загалом, автоматичне переведення споживачів на “річний тариф” – неоднозначне явище в сьогоднішній ситуації, зазначають експерти. 

“Той нюанс, що в разі зміни постачальника людині, яка захоче повернутися до попереднього постачальника, можуть відмовити в цьому, – буде стримувати ініціативу до зміни постачальника. Це може уповільнити розвиток роздрібного ринку газу й появу нових сильних компаній-постачальників”, – переконана Вікторія Ткачук.

Таким чином, споживачам не варто очікувати, що річні тарифи на газ будуть нижчими, ніж тариф, який діяв до цього часу. На переконання опитаних експертів, зважаючи на ситуацію на світовому ринку газу, а також на ризики, що їх закладуть у ціну українські постачальники палива, річні тарифи для населення будуть вищі за 8 гривень за метр кубічний. Можливо навіть, що вони становитимуть 12-15 грн за метр кубічний. 

Однак споживач завжди може перейти з річного на місячний, квартальний чи сезонний тариф або змінити постачальника. Втім, навряд чи споживачі часто ініціюватимуть такі зміни, оскільки НКРЕКП дозволило постачальникам не брати назад колишніх клієнтів. Усе це означає, що позитивні зміни, які почали відбуватися після запровадження вільного ринку газу (зокрема активний перехід споживачів до нових постачальників, посилення конкуренції на ринку) можуть уповільнитися.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”