До початку нового опалювального сезону залишилось менше місяця. Міста на фінальному етапі підготовки. Осінь-зима буде непростою. Другий воєнний опалювальний сезон ризикує стати не менш складним, ніж попередній.

Як українські міста підготувались до зими, з чим підприємства теплокомуненерго заходять у новий опалювальний сезон і про одвічне протистояння індивідуального та централізованого опалення. Про все це далі у матеріалі "Української енергетики".

 

З яким типом опалення безпечніше заходити в зиму

 

Україна і дотепер не має єдиної державної політики, який саме вид опалення є пріоритетним для держави. Індивідуальне чи централізоване – це право вибору самого споживача. Але якщо раніше визначальними здебільшого були якість послуг і фінанси, то тепер додалось питання безпеки. А саме: яку систему обрати, аби не замерзнути взимку.

"Там, де системи є індивідуальними, там місто принципово не має можливості вам допомогти, тому що ваша квартира запланована як індивідуальна. У централізованій системі місто може мати резервне живлення, і багато міст ставлять такі системи. Вони йдуть з газу. Наприклад, вони мають твердопаливні котельні, мають там якісь торф'яні котельні, контейнерні котельні, які можна врізати у пошкоджені сегменти теплових мереж і швидко розгортати, щоб будинки не замерзли", – розповів по теперешній стан справ виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

Асоціації міст України виступає проти переходу на індивідуальне опалення, особливо під час війни. В організації зазначили: такі споживачі у разі відключення джерел живлення (газу чи струму) фактично можуть залишитися сам-на-сам із проблемою.

"Індивідуальне опалення не є економним, витрачається набагато більше об'єму газу. Як би там не було, якщо комунікації централізованого теплопостачання зроблені надійно, зроблені нормально, то ККД від використання природного газу чи іншого джерела – набагато вище. Друге. Проблема полягає у тому, що є певні застереження по викидах. Знову таки, коли котли стоять у багатоквартирних будинках, набагато більше використовується природного газу, відповідно, набагато більше викидів. Це, якщо говоримо про глобальні проблеми клімату, потепління. Але ці викиди, як би то не було, потрапляють все-таки у помешкання різними шляхами", – перерахував низку проблем експерт Аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник.

Цього року за міським планом в Івано-Франківську мають від’єднатись від централізованого опалення 38 будинків, або понад 2000 квартир

Втім варто відзначити, що централізоване опалення має низку проблем. Серед головних – значне зношення мереж. Відповідно – аварії, якісь будинки перегріваються, інші – навпаки мерзнуть. Тому деякі міста перехід на індивідуальне опалення зробили своїм чи не головним комунальним завданням. Скажімо, як Івано-Франківськ. Місто уже кілька років заохочує споживачів переходити на "індивідуалку". Не припиняє це роботи навіть під час повномасштабного вторгнення. Міська рада навіть видаляє гроші на допомогу таким споживачам. Йдеться про суму у 100 млн грн. А ще дає покрокові інструкції, яким чином можна відключитись від централізованого опалення. Цього року за міським планом від’єднатись мають 38 будинків, загалом – понад 2000 квартир.

Серед причин такої політики у міській раді назвали значну зношеність мереж.

"Ми беремо на себе розроблення положення і фінансову підтримку – приблизно по 50 тис. грн кожному на індивідуальне опалення", – розповів про реалізацію ініціативи з переходу на індивідуальне опалення міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Опитані "Українською енергетикою" експерти зазначили: централізоване опалення у містах – це практика Європейського Союзу. Курсу на відмову від нього там не беруть, навіть – навпаки. Мережі усіляко розвивають. Натомість, беруться за декарбонізацію централізованого опалення.

"В умовах війни, так як і у мирний час, надійніша та система, яка забезпечує високий рівень енергобезпеки. Базове визначення енергетичної безпеки – доступність енергоносіїв у необхідних об’ємах по прийнятним цінам. Однією із складових такої безпеки є фізична безпека: захищеність активів, інфраструктури, ланцюжків постачання, а також забезпечення швидкої заміни і переключення у випадку необхідності. Відповідно до цього, індивідуальне опалення поступається у розрізі енергетичної безпеки централізованому теплопостачанню", – навів аргументи заступник директора Danfoss Україна з науково-технічної діяльності Кирило Баранчук.

 

Міста готуються: що вже зробили

 

Громади підготували "плани Б" на випадок влучань російських ракет у стратегічні об'єкти. Йдеться як про самі об'єкти генерації тепла, так і про джерела живлення.

"Я сумніваюсь, що вони будуть акцентувати увагу на газовому секторі. Вони продовжуватимуть обстрілювати електроенергетичну мережу. На все у них просто ракет не вистачить. Хоча не виключено, що вони можуть завдавати ударів і по площах газовидобутку", – припускає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Диверсифікація джерел живлення стала одним із головних завдань для міст. Приклади з громад дуже різні: Дубно на Рівненщині повністю відмовилось від газу. При чому зробили це ще минулої зими. Місто обігріватиметься за рахунок твердопаливних котлів. Задум відмовитись від газу виник ще до повномасштабного вторгнення.

"Ми не думали, що буде війна, ми просто готували себе до того, що вартість тисячі кубів газу буде постійною проблемою у бюджеті", – розповів міський голова Дубно Василь Антонюк.

Диверсифікація джерел живлення стала одним із головних завдань для міст

Твердопаливні котли цього року встановили чимало громад в Україні. Як от Мирноград на Донеччині чи Жовква на Львівщині.

Ще один дієвий спосіб убезпечити місто на зиму – закільцювання системи опалення. Таким шляхом пішли, зокрема, у Житомирі. І це може допомогти вирішити іншу проблему: якщо російська ракета чи дрон влучить, скажімо, у котельню.

"Це означає, що теплові мережі різних районів з'єднані між собою і вибивання одної котельні якогось одного району дає можливість переключити мережу на отримання тепла з іншої. Таким чином одна котельня буде постачати тепло на декілька районів, вони у кінцевому підсумку можуть утримати нижчий об'єм теплоносія, відповідно нижчу температуру у себе в квартирах, але воно у них буде. Тобто діло до замерзання не дійде. Це такий елемент безпеки, тому що вибити всі котельні навряд чи ворог зможе", – пояснив Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" .

 

Теплокомуненерго на межі виживання

 

Збиткові тарифи і мільярдні борги. Такі реалії для теплокомуненерго (ТКЕ) цієї осені-зими. Загроза припинення теплопостачання існує, попереджають у профільній Асоціації. І питання тут не лише у воєнних діях і російських атаках на міста.

"Підприємствам ТКЕ постійно бракує коштів. Крім того, сьогодні дуже загострилась проблема з кадрами. Особливо бракує електрогазозварювальників, слюсарів, водіїв спецтехніки, електриків тощо. Ми працюємо у надскладних умовах, тому не треба їх ще більше ускладнювати", – наголосив президент Міжгалузевої асоціації (МА) "Укртеплокомуненерго" Арсентій Блащук.

Уряд та громади ще у 2021 році підписали спеціальний меморандум. Згідно із ним тарифи на тепло та гарячу воду для населення заморозили. Натомість Кабінет міністрів мав спрямувати гроші на місця і таким чином перекрити різницю у тарифах.

"Після меморандуму ця компенсація на початку літа 2022 року підтверджена ще й законом. Тобто, перший раз у нашій історії ми маємо таку ситуацію. Відшкодування різниці у тарифах практикується, мабуть, з початку 2000-х років. Це була визначена постановами Кабміну процедура. І її раніше виконували раз на рік. Зараз вона передбачена законодавством – прямими нормами. Але, на жаль, наприкінці 2022-го року отримали таку ситуацію, що всі процедури були пройдені, але потім виявилось, що джерел фінансування цих зобов'язань у державному бюджеті немає. І це все перенеслось на цей рік. Таким чином, ми вже практично два роки не маємо компенсації різниці у тарифах", – пояснив суть проблеми директор комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрій Чумак.

28 млрд грн заборгувала держава тепловикам без урахування 2023 року. Борги самих ТКЕ за газ сягнути 100 млрд грн

Загалом держава заборгувала тепловикам 28 млрд грн. І це без урахування 2023-го року. Ще одна важлива цифра – це вже борги самих ТКЕ за газ. І вони вже сягнути 100 млрд грн.

"Були передбачені певні компенсатори для органів місцевого самоврядування для того, щоб вони могли якимось певним чином докомпенсовувати, крім різниці у тарифах, якусь частку з місцевих бюджетів. Додатково 4% ПДФО. Фактично був використаний ПДФО, які отримували від військовослужбовців. На сьогоднішній день це велика загроза, тому що уряд пропонує позбавити місцеві бюджети надходжень від ПДФО військовослужбовців. За розрахунками Асоціації міст України, така втрата в 2023 році буде складати близько 100 млрд грн, орієнтовно. Це дуже великі кошти", – поділився побоюваннями експерт Аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник.

Натомість, в уряді називають такий крок цілком логічним і таки планують перерозподілити надходження від ПДФО. У Кабінеті міністрів зазначили: за час повномасштабного вторгнення доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО збільшились у восьмеро. Урядовці твердять, що ці кошти потрібні для покриття важливіших потреб.

"Україна має наростити виробництво власних дронів, озброєння та боєприпасів. Податок, який держава сплачує за військових, піде на закупівлю техніки й власне виробництво зброї. Одночасно понад 200 млрд грн, вже накопичених на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ, залишаться у розпорядженні місцевої влади. Тим громадам, яким об'єктивно не вистачатиме коштів, держава надаватиме базову та залишить реверсну дотацію", – запевнив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Всі ці норми прописали у спеціальному законопроєкті. Його вже внесли до Верховної Ради, але поки до голосування не дійшло. В Асоціації міст України розкритикували урядовий документ та вимагають зустрічі з президентом.

 

Борги населення: загальних сум немає

 

Ще одна проблема як для теплокомуненерго, так і для громад загалом – це борги населення. І під час війни вони зростають. За підсумками попереднього опалювального сезону в асоціації "Укртеплокомуненерго" наводять цифри: рівень оплати населення за опалення становив 67%. В організації констатували: це низький показник. Споживачі накопичують борги, особливо, у прифронтових зонах. Але що далі від них, то рівень оплати кращий.

Водночас борги є у всіх регіонах. Наприклад, у Києві вони сягнули 6 млрд грн. Столичні комунальники звернулись до споживачів: вчасна оплата за комірне – це питання безпеки міста.

"Значна кількість киян виїхала з міста, тому ми нагадуємо, що сплачувати за опалення у квартирах потрібно, адже порожні квартири все одно мають обігрів. Відсутність людини у місті не знімає з неї відповідальності за утримання квартири. Дійсно, наразі діє мораторій на відключення боржників від послуг. Проте продовжує діяти норма, за якою постачальники послуг можуть вести претензійну роботу у судах", – наголосив директор структурного підрозділу "Енергозбут" комунального підприємства "Київтеплоенерго" Костянтин Лопатін.

У Житомирі також наводять детальні цифри. Їх проаналізували за минулий опалювальний сезон: майже дві тисячі родин у цьому місті перестали платити за тепло з початком повномасштабного російського вторгнення.

"40 млн грн тільки фінансова нестача цього опалювального сезону. Матеріали подорожчали майже у 2,5-3 рази, вартість енергоносіїв не залишається на місці, але, на жаль, тариф у нас п’ятий рік поспіль залишається фіксованим", – навів невтішну статистику директор КП "Житомиртеплокомуненерго" Дмитро Рогожин.

Майже 500 млн грн сягнули борги жителів Львівщини за тепло і гарячу воду, але при цьому рівень оплати росте

А от борги жителів Львівщини за тепло і гарячу воду сягнули майже 500 млн грн, але при цьому рівень оплати росте.

"Відсоток оплати – 114%. Тобто, люди погашають свої попередні борги. Завжди так є у цей період. Це пов’язано з тим, що нарахувань за опалення зараз немає, тому населення потихеньку погашає попередні борги", – розповів директор департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності і ЖКГ Львівської ОВА Богдан Кейван.

Водночас громади звітують про планову підготовку до нового опалювального сезону, який вже другий рік поспіль триватиме у воєнних реаліях. І це ще один серйозний виклик для тепловиків. Окрім незмінної ситуації з тотальними мільярдними боргами.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"