Влада невизнаного Придністров’я стверджує, що наявних запасів природного газу в економному режимі споживання вистачить ще на 11 днів.

Про це йдеться в заяві так званого «міністра економічного розвитку» Сергія Оболоника. А Росія заявила про плани закуповувати газ у Європі з тим, аби постачати його невизнаній республіці.  Втім, ПМР, вочевидь, вже набридло мерзнути, тож місцеві чиновники вирішили піти на зустріч офіційній Молдові.

Що відбувається з газом для Придністров’я з’ясовувала «Українська енергетика».

Лише «Молдовагаз»

Лідер невизнаного Придністров’я Вадим Красносельський заявив, що регіон погоджується отримати газ, доставлений молдовською держкомпанією «Молдовагаз», і готовий платити за нього.

Тим часом президентка Молдови Майя Санду повідомила, що країна готова надавати невизнаному Придністров’ю невідкладну допомогу для подолання енергетичної кризи, а згодом може йтися і про фінансову підтримку – але після виводу російських військ. 

«Ми повторюємо нашу пропозицію, включно з допомогою, яку можемо надати – генератори, медична допомога, ліки – все, що потрібне людям у цей період», – зауважила Санду. Вона зазначила, що можлива й фінансова допомога.

«Але це буде можливо після виведення російської армії та заміни «миротворчої» місії цивільною місією під егідою ООН чи ЄС. Це основні умови, за яких ми можемо прийти й надати значну допомогу. Ця допомога має надійти від наших партнерів із розвитку, тому що ми все ще перебуваємо у складній фінансовій ситуації», – сказала Санду.

Як відомо, 1 січня 2025 року Україна припинила транзит російського газу через свою газотранспортну систему, у той час Росія відмовилась постачати газ Придністров’ю альтернативним маршрутом, що спровокувало масштабну енергетичну кризу у регіоні.

Нещодавно Красносельський літав до Москви домовлятися про газ, після чого заявив, що постачання газу невдовзі відновиться у рамках "гуманітарної допомоги". 

Після цього молдовський премʼєр-міністр Дорін Речан розповів, що спілкувався з Красносельським. Він наголосив, що Москва не запропонувала рішення щодо природного газу і ввела в оману адміністрацію на Лівому березі Дністра.

Тим часом, в міністерстві енергетики Молдови заявили, що постачання газу в Придністров'я може проводити лише компанія "Молдовагаз", а її агентом може бути компанія SA Energocom.

"Наразі тільки АТ "Молдовагаз" може постачати природний газ у Придністровський регіон Республіки Молдова на підставі контракту про постачання природного газу, укладеного із САП "Газпром", - заявили офіційно у міністерстві.

Такі поставки можуть здійснюватися Трансбалканським коридором через Україну, і їхню можливість підтверджено наприкінці минулого року.

"Компанії "Молдовагаз" і SA Energocom провели 31 грудня в тестовому режимі закупівлю природного газу в Болгарії, на платформі Balkan Gas Hub. Кількість придбаного газу склала 240 МВт-г, який був направлений Трансбалканським коридором через Болгарію, Румунію та Україну до точки з'єднання Кеушень, на кордоні Молдови. Таким чином було продемонстровано функціональність цього маршруту для постачання газу, зокрема на Лівобережжя", - повідомили в міненерго Молдови.

Точка відліку

До 2022 року єдиним постачальником газу до Молдови та в розташоване на її території невизнане Придністров'я була Росія, а єдиним транзитером - Україна.

При цьому, з 2006 року Придністров'я припинило платити Росії за газ.

Точніше, мешканці невизнаної республіки справно оплачували рахунки за комуналку — причому за безпрецедентно низькими тарифами, — але зібрані гроші відправлялися не на рахунки "Газпрому", а до бюджету Придністров'я, складаючи одну з головних його дохідних статей.

Частина газу надходила на розташовану на території невизнаної республіки Молдовську ТЕС (за радянським зразком її називають ДРЕС)  - велику теплову електростанцію, яка постачала електроенергію не лише в саме Придністров'я, але й забезпечувала близько трьох чвертей потреб в електриці правобережної, тобто контрольованої конституційною владою Молдови. Оскільки ця електрика вироблялася з фактично безкоштовного газу, то й її вартість була досить низькою. Це робило схему з безкоштовним російським газом для Придністров'я вигідною і для Кишинева.

Наприкінці 2022 року Росія вдвічі скоротила поставки газу до Молдови. Кишинів тоді стикнувся з кризовою ситуацією в енергетиці, але зумів досить швидко і відносно безболісно вирішити ті проблеми.

Натомість саме відтоді правобережна Молдова повністю відмовилася від споживання російського газу: паливо для внутрішнього ринку Кишинів, хай і дорожче, ніж раніше, купував на європейському ринку. Російський газ з 2022 року споживало виключно Придністров'я. На якийсь час у цій системі запанувала стабільність.

Проте з початку 2023 року офіційний Київ почав обіцяти, що з 1 січня 2025 року Україна припинить транзит російського газу своєю територією. Українська влада аргументувала це бажанням позбавити Москву багатомільярдних доходів від такого транзиту, що їх режим Путіна спрямовує на розв'язану ним війну.

Кишинів намагався обговорити з Москвою збереження поставок російського газу до Придністров'я: технічно це можливо за допомогою "Турецького потоку", а далі Трансбалканського газопроводу через територію Болгарії та Румунії. Однак ці переговори виявилися безрезультатним.

Більше того, за кілька днів до нового року "Газпром" оголосив, що з 1 січня припинить постачання газу на територію Молдови через несплату Кишиневом давнього боргу перед РФ в сумі 709 млн доларів.

Ініційований молдавським урядом аудит показав, що документальне підтвердження мають вимоги "Газпрому" до Кишинева лише на 8,6 млн доларів (російська сторона результатів цього аудиту не визнає).

Боржник, тобто правобережна Молдова, і так не використовує російський газ — він надходить лише на територію Придністров'я і, перекривши газ, "Газпром", по суті, вдарить лише по своїх.

Окрім того, Придністров'я протягом останніх двадцяти років отримало від "Газпрому" палива на цілих 11 мільярдів доларів, і про жодні вимоги Росії щодо цього боргу не йшлося і не йдеться.

Газ задарма

Раніше Тирасполь заявляв, що «годує Молдову» (маючи на увазі подачу електрики), отримуючи безкоштовний російський газ, що подавався українською трубою. Газ заходив з України до «ПМР», місцева влада використовувала його для своїй ТЕЦ, побутових споживачів та залишків промисловості.

Газ, що залишився в трубі, йшов далі, до Молдови.

Молдова справно платила Росії за той обсяг метану, що заходив на підконтрольну Кишиневу територію. Тираспіль (столиця так званого "Придністров'я") нікому нічого не платив. Москва не визнавала незалежність повністю контрольованої Кремлем «ПМР» від Молдови, і тому рахунки за спожитий «Придністров'ям» газ виставляла Кишеневу. А заодно й дописувала борги Молдові за ПМР.

При цьому Кишинів та Україна справно платили Тирасполю за вироблену на «халявному» газу електроенергію (адже побудована за радянських часів електромережа Одеської області  довгий час не з'єднувалася з енергосистемою України та заживлювалась з Молдови/ПМР.

Така ситуація цілком влаштовувала владу в Тирасполі та й придністровців загалом.

Але раптом Україна вирішила припинити транзит російського газу.

Влада невизнаного Придністров’я могла б домовитися відразу та не створювати соціальну напругу, проте є нюанс.

Справа в тому, що, якщо брати російський газ із балканської труби, то спочатку він заходитиме до Молдови, і Кишинів вестиме чіткий облік того обсягу, що дістається Придністров'ю. Тираспіль змушений буде за нього платити, що аж ніяк не входить у плани сепаратистів. Адже без РФ невизнана ПМР не зможе «потягнути» такі платежі, що призведе до зупинки підприємств та підвищення тарифів для населення. 

Удар по своїх

1 січня 2025 року Україна припинила транзит російського газу через свою територію.

Правобережна Молдова, яка давно відмовилася від російського газу, відчула це негайно: в країну перестала надходити електроенергія, яку виробляє Молдовська ДРЕС. Тому контрольована Кишиневом частина країни відразу почала купувати електрику на європейських ринках, де вона, звичайно, коштувала дорожче, ніж вироблена в Придністров'ї.

Вже 3 січня молдовська Національна агенція з регулювання енергетики підвищила споживчі тарифи на електроенергію на 65-75%. Якщо не рахувати цього помітного підвищення цін, зупинка постачання газу з Росії пройшла повз мешканців правобережної частини Молдови.

Натомість Придністров'я плану на цей випадок явно не мало.

Головний постачальник електроенергії у регіоні, Молдовська ДРЕС, перейшов на роботу на накопиченому ще з 2013 року вугіллі — конструкція електростанції дозволяє їй працювати не лише на газі. За словами придністровської влади, цих запасів вистачить ще на кілька тижнів. Проте з метою економії в регіоні запровадили віялові відключення світла — у середньому по п'ять-вісім годин на добу.

В грудні минулого і в перші дні січня цього року Молдова пропонувала Придністров'ю допомогу із закупівлями енергоресурсів на зовнішніх ринках — тобто за ринковими цінами.

Але глава невизнаної республіки Вадим Красносельський спочатку стверджував, що жодної допомоги Кишинів Тирасполю не пропонував. А потім — коли молдовська влада продемонструвала офіційні листи на цю тему, які вона направляла в Тирасполь, — представники придністровської влади заявили, що краще б Кишинів вплинув на Київ, аби той не припиняв транзит російського газу, а ще краще — дозволив би Придністров'ю вести власну зовнішньоекономічну діяльність.

Після телефонної розмови Маї Санду та Володимира Зеленського український президент заявив, що Київ готовий допомогти "подолати гуманітарну кризу у Придністров'ї".

"Україна може допомогти вугіллям. Однак поки що ми не бачимо відповідної реакції від тих, хто фактично контролює ситуацію на лівому березі Дністра", — заявив Зеленський 12 січня.

Орбіта впливу

Після припинення транзиту російського газу через Україну Москва має намір закуповувати паливо для Придністров'я на європейському спотовому ринку. Як повідомили російські ЗМІ, постачання здійснюватиметься через компанію Natural Gaz D.C., а фінансування закупівель планується з російського бюджету.

З січня до квітня Росія має намір купувати близько 3 млн кубометрів газу на добу, що має покрити внутрішні потреби невизнаної республіки. Однак цього обсягу буде недостатньо для експорту електроенергії до Молдови. З урахуванням поточних цін на нідерландському хабі TTF та невеликої премії, вартість палива для Придністров'я становитиме $515–530 за тисячу кубометрів. В результаті закупівля 310-320 млн кубометрів газу до кінця квітня може обійтися $164 млн (приблизно 16,8 млрд рублів).

Росія також розглядає можливість поставок через «Турецький потік» та Трансбалканський газопровід, але для цього буде потрібна домовленість із Болгарією, Румунією та Україною. Однак закупівлі на спотовому ринку здаються більш простим та швидким рішенням. Джерела зазначають, що за такого варіанту «Газпром» не братиме участі у постачаннях і, відповідно, не понесе витрат на субсидування.

Співвласник Natural Gaz D.C. Аркадій Вікол підтвердив молдавському порталу NewsMaker, що його компанія уклала рамковий контракт із «Тираспільтрансгазом» на постачання 2–3 млн кубометрів газу на добу. Він наголосив, що Natural Gaz D.C. купує газ у Європі і не має відношення до постачання російського палива. Після цього Вікола викликали на допит до Служби інформації та безпеки Молдови у зв'язку із планами постачання газу до Придністров'я.

«Москва почала цю кризу не через те, щоб у фіналі на сцену вийшов Київ і все вирішив. У кишинівській навколополітичній тусовці з перших днів 2025 року називали цю ситуацію кризою, яку штучно створила Росією і яка розвиватиметься абсолютно передбачувано.

Цей сценарій повторюють не вперше. Щоразу, коли Москва хоче показати свою «силу», вона перекриває життєво важливі ресурси, перетворюючи звичайних людей на заручників ситуації… Перша фаза - створити проблему, друга - посилити страх людей, позбавивши їх світла та тепла. Третя - прийти у якості рятівника», - каже речник молдовського уряду Даніел Воде.

Глава Придністров'я Вадим Красносельський зараз фактично вимагає від Молдови дати добро на запуск схеми з Natural Gaz D.C.

Однак молдовська влада, наскільки про це можна судити за публічними заявами її представників, виступає категорично проти залучення до схеми постачання газу будь-яких посередників: за чинним законодавством, єдиним постачальником палива до Придністров'я може бути компанія «Молдовагаз» (50% її акцій належать «Газпрому», 35 - уряду Молдови, 13 - адміністрації Придністров'я).

Русифікувати Молдову

Проте, Москва побоюється того, що у певний момент Кишинів може наважитися на націоналізацію компанії «Молдовагаз» - такі заяви останнім часом регулярно лунають від представників молдовської влади.

По-друге, схема за участю посередника дозволяла б задіяти у процесі оплати палива різні «сірі схеми», відстежити які молдовському уряду було б дуже складно. Наприклад, субсидувати ці закупівлі могли б підсанкційні компанії, або ж через такі оплати можна було б реалізовувати інші схеми відмивання грошей.

Зрештою,  Трансбалканський газопровід, яким, судячи з усього, відбуватимуться постачання європейського газу до Молдови, частково проходить через територію України. Відповідно, у неї залишалася б технічна можливість заблокувати будь-який газ, так чи інакше пов'язаний з Росією. Газ же, куплений молдовською компанією-посередником на європейському ринку, формально вже не був би російським, тому ніяких претензій з української сторони не виникло б.

Експерт з кишинівського центру Watchdog.md Андрій Курерару каже, що молдовська влада має сценарії, які могла б застосувати, щоб "вирівняти" енергетичну ситуацію, яка склалася на даний момент.

По-перше, Молдова могла б запровадити додаткові виплати, які вона стягувала б з посередника — тобто в реальності з його російського "даху" — за прокачування кожного кубометра газу своєю територією.

По-друге, якщо контрагенти не підуть на цю умову, Кишинів має можливість банально відбирати частину газу з трубопроводу для своїх потреб.

По-третє, але цей шлях експерт вважає найменш ефективним через складнощі в його адмініструванні, — це накладення додаткових митних зборів на всі товари, вироблені у Придністров'ї з використанням безкоштовного для цього регіону газу.

Втім, зауважує Курерару, під час перемовин з цього приводу Кишиневу знадобиться певна мужність: входити у жорстке протистояння з Москвою в умовах, коли перед очима стоїть кровопролитна війна, яку Росія прямо зараз веде в Україні, буде явно непросто.

У будь-якому разі, експерт називає нинішній клінч у переговорах "спалахом перед розв'язкою кризи", яку, своєю чергою, можна чекати протягом кількох найближчих тижнів.

Незважаючи на те, що криза досі триває, коментатори в Молдові та за її межами вже зараз активно розмірковують про те, як нинішня ситуація вплине на вибори парламенту країни, намічені на вересень цього року. Ця кампанія буде критично важливою, оскільки Молдова є парламентською республікою, в якій за конституцією призначений парламентом уряд має набагато більші повноваження, ніж президент.

"Правда десь посередині, — каже Андрій Курерару. — Проти влади зараз, звичайно, грає її ж риторика про те, що за останні два роки ми її зусиллями повністю позбавилися залежності від російського газу. От зараз виявляється, що це не зовсім так".

Проте, продовжує він, насправді критично важливим буде те, чим саме закінчиться нинішня криза. Якщо Молдові не вдасться домогтися від Росії жодних компенсацій за наслідки кризи, а Придністров'я продовжуватиме отримувати безплатний газ, сотні тисяч жителів країни (і виборців) не лише відчують себе обдуреними і обкраденими, але й зримо відчують це на своєму гаманці.

Різке ж падіння рівня життя молдован, ймовірно, посилить позиції політичних сил з орбіти олігарха-втікача Ілана Шора, який фактично побудував у кількох регіонах країни паралельну систему соціального забезпечення громадян. Молдовська влада звинувачує його у створенні масштабної сітки підкупу виборців на минулорічних президентських виборах, проте про гучні судові вироки з цього приводу не повідомлялося.

З іншого боку, якщо Кишинів зуміє закрити питання з енергокризою на своїх умовах, а до того ж за кілька місяців, що залишилися до виборів, до суду дійдуть справи організаторів "сітки Шора", і це виключить або сильно обмежить його вплив на політичне життя країни, та ще і до Молдови прибудуть великі гроші з Євросоюзу, що їх обіцяла керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн перед президентськими виборами, то ситуація для нинішньої влади виглядає не так вже й погано.

Експерт Михайло Гончар переконаний, що штучною кризою в ПМР, Росія хоче змінити владу в Молдові на цьогорічних парламентських виборах.

«Росіяни чітко зрозуміли, що продовження контракту з Україною не буде, що будь-які зусилля з боку Словаччини не проходять. Росія швидко відпрацювала цю ситуацію. Для них це не є чимось новим, що вони тільки-но придумали. Російська влада використала цей варіант для досягнення своїх цілей у Молдові, використовуючи чинник Придністров'я. Цю кризу РФ може в будь-який момент припинити, можливість подачі газу технічно існує. Проте Тирасполь відкинув всі пропозиції допомоги з боку офіційного Кишинева та європейських країн, тому що не вони грають, а ними грають. У Кремлі очевидно чітко пояснили, за яким сценарієм ведеться гра, тому Тираспіль і відкидає усе, що не вписується в цю гру Москви. Росія ж хоче змінити владу в Молдові на цьогорічних виборах, або ж знову запустити чергове коло хаотизації країни», - каже Гончар.

Зважаючи на згоду так званого лідера Придністров’я Вадима Красносельського на поставки газу через Молдову, поки що ситуація складається на користь офіційного Кишинева та Майї Санду.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»