Останні новини

Технічний потенціал офшорної (морської) вітроенергетики в країнах Чорного моря сягає 435 ГВт з яких половина припадає саме на морську територію України. Про це з нагоди Всесвітнього дня вітру, який відзначається в світі 15 червня, повідомили "Українській енергетиці" в "Українській вітроенергетичній асоціації".

"За результатами дослідження Світового Банку, технічний потенціал офшорної вітроенергетики в країнах Чорного моря сягає 435 ГВт, з яких 251 ГВт припадає саме на морську територію України", - зазначили в УВЕА.

Технічний потенціал офшорної вітроенергетики на мілководді України також є не менш перспективним.

"Це майже 250 ГВт, реалізація яких, до того ж сприяє відкриттю ще й ринку “зеленого” водню в Україні", - повідомили в вітроенергетичній асоціації.

Україна має значний технічно-досяжний потенціал розвитку офшорної вітроенергетики на мілководних територіях великих акваторій Азовського та Чорного морів, затоки Сиваш, водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС, лиманів.

Проте, наголошують в УВЕА, запуск ринку офшорної вітроенергетики, і “зеленого” водню в Україні потребує внесення значних змін до чинного та створення нового законодавства:

- повинні бути прийняті нові правила, що дозволятимуть будівництво та обслуговування стаціонарних і плавучих вітрових турбін, будівництво та приєднання ВЕУ до електромереж, прокладку кабелю, а також будівництво морських та берегових підстанцій;
- мають бути заповнені прогалини у регулюванні земельних і підводних ділянок, встановленні сервітуту на ділянки, що знаходяться на прибережних територіях і в межах морського шельфу, визначенні цільового призначення ділянок офшорної ВЕС, а також врегулюванні процедури видачі дозволів на будівельні роботи як “під”, так і “над” водою;
- має бути прийняте спеціальне законодавство щодо морського просторового планування на основі положень Директиви 2014/89/ЄС Європейського парламенту та Ради від 23 липня 2014 року, що встановлює основи морського просторового планування, а також удосконалене законодавство про оцінку впливу на навколишнє середовище;
- в українському законодавстві відсутні також нормативні правила з приєднання ВЕС до мереж ОСП або ОСР, тому, зокрема для розвитку офшорних вітроенергетичних проєктів, необхідно внести відповідні зміни ще й до Кодексу системи передачі і Кодексу системи розподілу;
- що стосується експлуатації та технічного обслуговування офшорних ВЕС, законодавство України має включати докладні відомості про морські маршрути технічного персоналу з суходолу на офшорну ВЕС, з точки зору їх взаємодії (перетину) з маршрутами проходу суден;
- зобов’язання щодо виведення з експлуатації таких електростанцій також має бути включене до чинного законодавства України, адже такі зобов’язання передбачені законодавством практично всіх країн-членів ЄС;
- Закон України No555-IV “Про альтернативні джерела енергії» повинен визначити офшорні ВЕС в якості електростанцій, які можуть продавати електричну енергію за “зеленим” тарифом та/або брати участь в аукціонах з ВДЕ.

Як зазначили в УВЕА, станом на кінець 2020 року, загальна потужність офшорної вітроенергетики в світі досягла 32 500 МВт. Сьогодні у світі “зелену” електроенергію генерують 162 офшорні вітроелектростанції, а ще 10 000 МВт (26 офшорних ВЕС) перебувають на стадії будівництва.
В умовах світової пандемічної кризи вітроенергетика також виявилася найстійкішою до наслідків COVID-19.

"З кожним роком енергія вітру використовується все масштабніше для задоволення зростаючої потреби у надійних і екологічно чистих джерелах енергії. У світі, який активно здійснює “зелений” енергетичний перехід, вітрова енергія вважається найбезпечнішим та найекологічнішим видом відновлюваних джерел енергії (ВДЕ); а з появою нової реальності та нових умов життєдіяльності, ще й найстійкішою до наслідків пандемії COVID-19", - наголосили в УВЕА.

Незважаючи на пандемію COVID-19, 2020 рік став найкращим роком в історії офшорної вітроенергетики, коли за один рік було введено в експлуатацію 5 200 МВт нових потужностей. 15 нових офшорних ВЕС запрацювали на вітроенергетичних ринках США, Португалії, Данії, Великої Британії, Нідерландів, Бельгії та Китаю.

Нагадаємо, першопрохідцем з розвитку офшорних вітроенергетичних проєктів у світі стала Данія, яка в 1991 році побудувала в Балтійському морі першу в світі вітроелектростанцію (ВЕС) морського базування “Vindeby” (відому як “Ravnosborg”) потужністю 5 МВт, що складається з 11 вітротурбін одиничною потужністю 0,45 МВт кожна. Перші турбіни, які почали генерувати електроенергію з енергії морського вітру, були поставлені компанією Bonus Energi, яка сьогодні є складовою Siemens Gamesa. У 2017 році, після 26 років експлуатації, данська компанія Dong Energy розпочала демонтаж першої офшорної ВЕС.

Широкомасштабний розвиток глобальної офшорної вітроенергетики розпочався у 2014 році. До цього, у світі експлуатувалось близько 6 400 МВт офшорних вітроенергетичних потужностей. Усі проєкти будувались здебільшого європейськими країнами, поблизу берега та не перевищували 100 МВт встановленої потужності проєкту. Починаючи з 2013 року офшорний вітроенергетичний ринок збільшувався в середньому на 24% в рік, в результаті чого на кінець 2019 року загальна потужність офшорних вітроенергетичних проєктів досягла 29100 МВт, або 5% від загальної вітроенергетичної потужності світу.

Через 30 років після реалізації першого офшорного вітроенергетичного проєкту, до п’ятірки лідерів з розвитку офшорної вітроенергетики входять: Велика Британія (10 424 МВт), Німеччина (7 701 МВт), Китай (7 058 МВт), Нідерланди (2 608 МВт) та Бельгія (2 263 МВт).