Європейський Союз узгодив 18-й пакет санкцій проти Російської Федерації, який дипломати вже охарактеризували як «один із найжорсткіших». Про це повідомляє агентство dpa з посиланням на кількох представників країн-членів.

Як це вплине на Україну та її основного ворога – Росію, з’ясувала «Українська енергетика»»

Удар по гаманцю Кремля

За словами нової очільниці європейської дипломатії Каї Каллас, цей пакет покликаний «завдати удару по гаманцю Кремля, перекрити шляхи обходу обмежень і посилити відповідальність за воєнні злочини». Зокрема, він передбачає зниження цінового ліміту на російську нафту, який нині становить 60 доларів за барель, а згідно з даними агентства Reuters, нова межа буде зменшена до 47,6 долара.

Під санкції також потрапить найбільший індійський нафтопереробний завод, що працює з російською сировиною «Роснафти». Крім енергетичних обмежень, санкції охоплюють персональні заходи проти посадовців і організацій, які беруть участь у ідеологічній обробці українських дітей. Каллас у коментарі dpa також зазначила, що ЄС заблокував доступ до критичних технологій, які використовуються у виробництві дронів, та запровадив тиск на банки з Китаю, які сприяють обходу обмежень.

Суттєвий блок ініціативи стосується фінансового сектору. Як повідомив міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкам, санкції передбачають повний бан на SWIFT для ще 22 російських банків, а також фактичну заборону всіх транзакцій, що здійснюються через операторів у третіх країнах. Окремо буде заблоковано доступ до європейського капіталу та запроваджено вторинні санкції проти фінансових установ у Китаї та на Близькому Сході. Санкції також зачеплять морську логістику - 105 суден російського «тіньового флоту» внесено до списку обмежень. Європейські посадовці вперше створюють єдиний реєстр прапорів, що дозволить ефективніше відстежувати рух підсанкційних кораблів. У сегменті високих технологій повністю заборонено експорт європейських компонентів, які можуть бути використані для безпілотників та систем радіоелектроніки, з жорстким контролем перепродажу через треті країни.

Офіс Президента України також повідомив про врахування низки пропозицій української санкційної групи. Як наголосив Андрій Єрмак, серед них - заборона на транзакції щодо Nord Stream 1 та 2, повна заборона імпорту нафтопродуктів з російської нафти, а також санкції проти Російського фонду прямих інвестицій, що завдає прямого удару по інтересах російських еліт. Загальний обсяг експортних обмежень сягнув понад €2,5 млрд - до РФ більше не потраплять критичні промислові товари та технології. Санкції також поширюються на 22 компанії - як російські, так і іноземні - які прямо підтримують військово-промисловий комплекс Росії.

Суперечності щодо пакета санкцій виникли з боку Словаччини через пропозицію Єврокомісії повністю заборонити імпорт російського газу з 2028 року. Братислава побоювалась дефіциту, зростання цін і ризику судових позовів з боку «Газпрому». Проте 17 липня прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив про досягнення компромісу після переговорів з Урсулою фон дер Ляйєн, яка надала гарантії щодо стабільності газового постачання.

Пакет санкцій набуде чинності після офіційного затвердження і буде діяти до липня 2026 року з можливістю продовження. Єврокомісія вже готує окрему систему моніторингу обходу нафтових і газових обмежень через треті країни. У разі відсутності змін у політиці РФ, у 2026 році може бути введена повна заборона на морські перевезення російської нафти. Таким чином ЄС демонструє готовність до подальшого тиску, поєднуючи фінансові, технічні та правозахисні механізми впливу.

Путін готовий воювати далі

Президент Росії Володимир Путін, згідно з даними трьох джерел, близьких до Кремля, продовжує дотримуватися твердого наміру вести війну в Україні до моменту, коли Захід визнає його умови мирного врегулювання. Про це повідомляє агентство Reuters, зазначаючи, що навіть нові жорсткі санкції, запропоновані президентом США Дональдом Трампом, не змінюють позицію російського керівництва.

Співрозмовники агентства вважають, що російська економіка й армія перебувають у стані, який дозволяє витримати посилення санкцій - зокрема митні обмеження на імпорт з країн, які закуповують російські енергоресурси. Одне із джерел Reuters стверджує: «Путін переконаний, що жодна зі сторін, включаючи США, не проводить із ним серйозних переговорів щодо миру. Тому він продовжуватиме дії, поки не отримає те, чого прагне». При цьому зазначається, що попри особисті контакти із Дональдом Трампом, зокрема телефонні розмови та візити спецпосланника Стіва Уіткоффа до Москви, російський президент не бачить реальної готовності обговорювати його умови.

Серед ключових вимог, озвучених російською стороною, - юридичні гарантії нерозширення НАТО, нейтральний статус України, захист прав російськомовного населення та визнання п’яти анексованих регіонів частиною РФ. Водночас, за даними публікації Reuters, Путін допускає можливість обговорення гарантій безпеки для України.

Джерела агентства також вказують на те, що Путін бачить військову перевагу Росії у нинішній конфігурації фронту, що може провокувати нові наступальні дії. Один із співрозмовників каже, що «апетит приходить під час бою», натякаючи на готовність до експансії - зокрема в напрямку Дніпра, Сум і Харкова, якщо українські сили не чинитимуть рішучого спротиву. Інше джерело зазначає, що характер подальших дій залежатиме саме від сили українського захисту: серйозне протистояння може зупинити наступ, а слабкий опір - стимулювати його.

У контексті політичної реакції США варто згадати заяву Дональда Трампа, зроблену 14 липня. Президент США пообіцяв надати Києву додаткову військову підтримку та пригрозив Росії новими тарифами - йдеться про потенційне запровадження 100-відсоткових мит на експорт у Штати, починаючи з вересня. Ініціатива стосується не лише Росії (обсяги її експорту в США незначні), а й її торгових партнерів, зокрема тих, хто продовжує купувати нафту. Представники адміністрації Трампа уточнили, що мова йде саме про покупців російських енергоресурсів.

Аналітики порівнюють нову ініціативу з жорсткішим законопроєктом сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, який передбачає 500-відсоткові тарифи для країн, що співпрацюють із Росією в енергетичній сфері.

Театральний ультиматум?

Як пояснює старший науковий співробітник Берлінського Центру Карнегі Сергій Вакуленко, Трамп фактично повторює механізм законопроєкту сенаторів Грема і Блюменталя, лише в пом’якшеній версії – тарифи в сто відсотків замість п’ятисот. Він зазначає, що загроза може торкнутися Китаю, Індії, Туреччини, навіть Венгрії та Словаччини - країн, які імпортують російську нафту. «Логічно, це означало б 100 % тарифи на увесь імпорт із Китаю, Індії та Туреччини», - каже Вакуленко, однак додає - економічно США «не витримають» такого удару по власним споживачам.

Цей механізм викриває ще одну проблему – у світі немає варіантів, щоб в короткі строки замінити об’єми російської нафти. Крім ОПЕК+, іншим постачальникам знадобляться роки для нарощення видобутку, а про запас потужностей говорять лише з оптимізмом. У травні, наприклад, Саудівська Аравія виявилася неспроможною швидко наростити поставки, попри здекларовані резерви .

Значним побічним ефектом стало б подорожчання енергоресурсів. За оцінкою аналітиків Capital Economics, 100% тарифи можуть спричинити стрибок світових цін, особливо на газ, а ускладнення доступу до так званого «shadow fleet» негативно вплине на нафтові ланцюги постачання .

Економісти та ринкові гравці сумніваються в ефективності такої ініціативи: ринки назвали загрози Трампа «блефом», адже після заяв ціни на Brent знизилися - інвестори очікують, що тарифи введуть, лише якщо це не призведе до інфляції в США, повідомляє Reuters.

Аналітик газети AP Дуглас Ірвін вважає, що «унілатеральні тарифи навряд чи вплинуть на Путіна», тоді як економісти Fraser Institute і Peterson Institute застерігають - такі дії можуть вдарити по відносинах із Китаєм і Індією, які є ключовими торговими партнерами США .

Між тим, українська влада здебільшого позитивно оцінює ініціативу. Голова Офісу Президента Андрій Єрмак припустив, що така політика «здатна змусити Путіна шукати мир», й назвав Трампа потенційним рушієм припинення війни до кінця 2025 року .

Росіяни ж реагують з іронією та спокоєм: Дмитро Пєсков назвав заяву Трампа «театральним ультиматумом», а колишній президент Дмитро Мєдвєдєв і міністр Новак запевнили, що російська економіка здатна витримати таке навантаження. Більшість російських оглядачів вважають – шантажові заяви не працюють.

Геополітичні ризики

На тлі скорочення експортних доходів і зростання витрат на війну проти України російський бюджет стрімко втрачає стійкість. За офіційними даними, лише за перше півріччя 2025 року дефіцит федерального бюджету досяг 3,7 трлн рублів - у шість разів більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Цей розрив у фінансах виникає на фоні майже вичерпаних резервів - більшість "мирних" соціальних статей уже урізано до мінімуму. Під загрозою - пенсійні виплати, охорона здоров’я, інфраструктурні проєкти. Далі скорочувати - уже фактично нічого.

У такій ситуації Кремль активізує головний залишковий інструмент - емісію грошей. За прогнозами, Центробанк РФ планує вкинути в обіг до жовтня додатково до 15 трлн рублів. Це означає, що ризик гіперінфляції стає не гіпотетичним, а цілком реальним. Вартість війни для Росії зростає не лише у воєнному вимірі, а й в економічному — астрономічно.

Тим часом Велика Британія розглядає можливість долучитися до ініціативи, запропонованої Дональдом Трампом. Йдеться про схему, за якою союзники США купують американське озброєння і передають його ЗСУ. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з переговорами.

На цьому етапі консультації перебувають на ранній фазі, і остаточне рішення в Лондоні ще не ухвалене. Але прем’єр Кір Стармер уже натякнув на готовність наслідувати приклад Німеччини, яка заявила про намір придбати у США два ЗРК Patriot і систему Typhon середньої дальності для передачі Україні.

"Ми спільно з партнерами шукаємо способи ефективної допомоги Україні", - заявив Стармер на пресконференції з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем.

Мерц, у свою чергу, уточнив, що німецьке Міноборони вже працює над питанням логістики поставок, і що встановлення таких систем — це питання днів або навіть тижнів.

Франція, Італія та Чехія поки відмовилися приєднуватися до цієї моделі. У Парижі роблять ставку на озброєння від європейських виробників, а Прага, за словами прем'єра Петра Фіали, - на альтернативну допомогу у вигляді боєприпасів.

Цей подвійний тиск - з одного боку, західна зброя, з іншого - фінансова нестабільність - формує нову реальність для Росії. Війна стає не лише геополітичним ризиком, а й фактором економічного самознищення.

Імунітет і наслідки

«Євросоюз погодив 18 пакет санкцій проти Росії. Стеля цін на нафту РФ знижена до $47,6 за барель. До чого це спричинить? $47,6 - це цифра, близька до собівартості видобутку та транспортування для багатьох російських проектів. Собівартість видобутку на старих, легких родовищах Західного Сибіру - близько $15-25 за барель. Але на нових, складних, арктичних чи шельфових проектах, з урахуванням усіх податків (ПДПД, експортне мито) та логістики, повна вартість для нафтових компаній сягає $40-45 і вище. В результаті багато російських нафтових компаній виявляться на межі рентабельності або стануть збитковими. Кремль має три погані варіанти:  Знизити податки на нафтовиків, щоби вони не розорилися. Але це прямий удар по доходах бюджету. Нагадаю, що спочатку у бюджеті було закладено $69,7 за барель. Потім прогноз знизили до $56 за барель. І ось новий удар. Це дуже боляче. Другий варіант - змусити компанії продавати собі на збитки, щоб зберегти потік валюти в країну. Це призведе до повної деградації нафтової галузі — чим більше ти видобуваєш, тим більше ти маєш. У перспективі видобуток почне падати сам по собі через знос обладнання та відсутність західних технологій. А третім варіантом є зменшення видобутку, при цьому зупиняючи найменш рентабельні свердловини. Це різко знизить експорт і доходи», - каже аналітик Роман Сиротін.

Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі проаналізують 18-й пакет санкцій Євросоюзу, щоб мінімізувати його наслідки. РФ вже давно пристосувалася до обмежувальних заходів. Про це пишуть російські ЗМІ. 

«Безумовно, належить проаналізувати новий пакет із тим, щоб мінімізувати його наслідки. Водночас, звичайно ж, ми вже від санкцій здобули певний імунітет, ми адаптувалися до життя в умовах санкцій», – сказав речник.

Новий пакет санкцій нібито «додає негативного ефекту для самих тих країн, які до нього приєднуються, це – двосічна зброя», заявив Пєсков, та додав, що в Кремлі, як і раніше, вважають односторонні санкції нібито незаконними.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»