Експерти громадської організації «ДІКСІ ГРУП», громадянської мережі «ОПОРА», всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України», ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» та асоціації «Європейсько-Українське агентство» представили порядок денний реформ у сферах енергетики та довкілля в рамках імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

 

ГАЗ

Літо було позначено конфліктами та спробами їх вирішити. Ми спостерігали серію суперечок між «Нафтогазом» та Міненерговугіллям – щодо розробки плану розвитку та модернізації ГТС, щодо перегляду регульованої ціни на газу.

Попри рішення Стокгольмського арбітражу в цілому на користь «Нафтогазу», кінцевого врегулювання за спором по контракту на поставки газу із «Газпромом» не досягнуто. На осінь, орієнтовно на кінець листопада, прогнозується арбітражного рішення за транзитним контрактом. Власне, воно має відкрити шлях до «анбандлінгу» – відокремлення функцій з транспортування і зберігання газу, створення незалежного оператора ГТС.

«Розділення «Нафтогазу» має стати ключовим питанням для уряду до кінця року. Надалі цей процес затягувати не можна. – відзначив експерт DiXi Group Роман Ніцович. - Паралельно будуть відбуватися призначення до наглядової ради «Нафтогазу», а також обговорення нової стратегії Групи НАК «Нафтогаз України», яка буде представлена найближчими тижнями».

Тривожною новиною, на думку експерта, стало провадження, відкрите Секретаріатом Енергетичного Співтовариства проти України у серпні. Мова йде про невідповідність директивам ЄС положення про покладання спеціальних обовʼязків на учасників ринку газу, яким регулюються ціни для населення, релігійних організацій і теплопостачальників.

«Секретаріат і Світовий банк запропонували уряду альтернативну постанову, що передбачає кроки до відкриття роздрібного ринку до конкуренції, і ми очікуємо її розгляду Кабінетом Міністрів до кінця року,» - сказав Роман Ніцович.

 

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ

11 червня набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», який визначає нову  модель енергоринку відповідно до 3-го Енергетичного пакету та порядок переходу до неї. Для успішного впровадження нової моделі ринку потрібно здійснити низку організаційних, технічних та правових заходів.

Зі слів експерта Світлани Голікової, для імплементації положень Закону необхідно розробити та затвердити більше 100 нормативно-правових актів, з яких 86 – до червня 2018 року. Основна більшість цих актів в сфері НКРЕКП. Тому Регулятор, у серпні прийняв графік прийняття і почав оприлюднювати перші проекти .

«09 серпня рішенням Уряду створено Координаційний центр із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії. Його очолив Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон, який в Уряді опікується питаннями енергетики. Одним з перших організаційних заходів повинно стати корпоратизація НЕК "Укренерго" та проведення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії,» - пояснює Світлана Голікова.

Значною подією стало підписання 28 червня між ENTSO-E та ДП «НЕК «Укренерго» Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи.

НКРЕКП приняла низку постанов, якими завершила формування правової бази для переходу до стимулюючого регулювання в передачі та розподілі електроенергії. Підтримуючи, в цілому, перехід на стимулююче регулювання суб'єктів природних монополій , експертне середовище критично оцінює розмір ставки повернення на базу активів.

У вугільній сфері, на думку експертів коаліції «Енергетичні реформи», досить гостро стояло питання дефіциту вугілля, адже необхідно було накопичувати вугілля як для проходження літнього максимуму так і для підготовки до опалювального сезону. Дефіцит вугілля антрацитової групи намагались вирішити через імпорт, зокрема поставки з ПАР та підписання угоди між ПАТ “Центренерго” та компанією XCoal на поставку біля 700 тисяч тонн антрацитового вугілля з США до кінця 2017 року. Також, зменшували залежності від вугілля антрацитової групи через переведення четвертого енергоблоку Трипільської ТЕС та другого блок Зміївської ТЕС на використання вугілля газової групи. Після аварії на шахті "Степова" ДП "Львіввугілля" питання безпеки шахт повстало дуже гостро, тому 21 червня КМУ схвалив зміни до держбюджету 2017, якими виділив додаткові 100 млн грн. на заходи з підвищення безпеки працівників вугледобувної галузі. Тривала перевірка законності затвердження формули «Роттердам +».

У сфері ядерної безпеки, як зазначила експерт Оксана Шуміло, відбулись позитивні зрушення у напрямку з поводження з РАВ, зокрема було прийнято Закони спрямовані на відновлення механізмів управління Державним фондомповодження з радіоактивними відходами: Закон "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" щодо удосконаленнямеханізму фінансування поводження з радіоактивними відходами" та Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансовогозабезпечення поводження з радіоактивними відходами". У рамках підвищення безпеки і надійності АЕС, реалізовувались заходи в рамках КзПБ на енергоблоках №3 РАЕС та №3 ЮУАЕС та Програми продовження терміну експлуатації енергоблоків №3 РАЕС. Також, просувалась робота за напрямком будівництва ЦСВЯП, зокрема було прийнято розпорядження КМУ №380-р «Про затвердження проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» та видано ліценцію НАЕК "Енергоатом" на будівництво та введення в експлуатацію ЦСВЯП.

 

БІЗНЕС-КЛІМАТ

За літо відбулись позитивні зміни в системі публічних закупівель ProZorro у технічному аспекті: систему об'єднано з  Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і впроваджено систему ризик-менеджменту. Зі слів експерта DiXi Group Андрія Білоуса, перше дало можливість компаніям пришвидшити процес перевірки даних та реєстрацію, замовникам швидше перевірити дані учасників торгів. Друге - можливість значно пришвидшити пошук тендерів, які відбуваються з порушеннями або можуть містити корупційну складову.

Антимонопольний комітет наблизився ще на один крок у виконанні міжнародних зобов’язань України: вступив у дію ЗУ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Це означає, що з цього моменту АМКУ має розпочати збір інформації про існуючі і нові механізми держдопомоги, проаналізувати їх та винести відповідні рішення про допустимість для конкуренції. Виконання цих завдань покликане не допускати у майбутньому ситуацій, коли одні компанії мають переваги над іншими за рахунок доступу до державних ресурсів, що у свою чергу суперечить світовим стандартам забезпечення здорової економічної конкуренції. Незважаючи, що функція нова, комітет почав виконання роботи без проблем, також запущено новий Портал державної допомоги.

Водночас, Андрій Білоус підкреслив, що залишається невирішеною проблемна ситуація, що склалась навколо реформи НКРЕКП. «Ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів, ні Адміністрація Президента не делегували своїх представників до Конкурсної комісії, що має відібрати нових комісіонерів. Беручи до уваги регламентовані Законом України "Про НКРЕКП" процедури та строки для відбору і затвердження нових членів НКРЕКП, з 26 листопада, після звільнення наступних двох членів, регулятор з великою ймовірністю залишиться без кворуму і, фактично, енергосектор залишиться без управляючого органу. Також залишається невирішеним своєчасність публікування ухвалених рішень та постанов комісії в «Урядовому кур’єрі», що також негативно позначається на роботі компаній,» - сказав експерт.

 

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

Прийняття законів із «енергоефективного пакету» (Про Фонд енергоефективності, Про енергетичну ефективність будівель, Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання) стало одним із позитивних зрушень у виконанні зобов’язань України щодо імплементації Угоди про Асоціацію, вважають експерти коаліції «Енергетичні реформи».

Водночас, зі слів експертки Громадянської мережі «ОПОРА» Юлії Чеберяк, залишається досить важливий та тривалий процес щодо підготовки та затвердження підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію законів.

«На сьогодні у профільному Міністерстві вже створені робочі групи з розробки цих проект, а до Закону про Фонд енергоефективності вже проект акту надіслано на погодження до ЦОВВ – це постанова КМУ про створення Фонду та затвердження його статуту,» - сказала Юлія Чеберяк.

 

ДОВКІЛЛЯ ТА ВДЕ

Найбільшим досягненням в екологічній сфері літнього періоду можна вважати підписання Президентом України Закону України про оцінку впливу на довкілля та Закону України щодо охорони пралісів, вважає аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Зоряна Козак.  «У випадку прийняття необхідних підзаконних актів та ефективного практичного застосування, Закон про оцінку впливу на довкілля матиме позитивний вплив на здоров’я і добробут людей, адже проведення ОВД дасть змогу виявити шкідливий вплив планованої господарської діяльності, і, відповідно запобігти чи мінімізувати його. В свою чергу, Закон про праліси є надзвичайно довгоочікуваним для захисників природи, адже праліси (недоторкані території) мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне значення, а також є місцем проживання великої кількості тварин, занесених в Червону книгу,» - сказала вона.

Крім того, на думку експертів, оприлюднена влітку Державною службою статистики інформація щодо викидів в атмосферне повітря за 2016 рік вказує на необхідність якнайшвидшої імплементації європейських норм щодо якості атмосферного повітря. За офіційними даними, обсяг викидів у 2016 році у порівнянні з 2015 роком зріс на 7,7%. Тому пропонована реформа системи природоохоронного нагляду в Україні, тісно пов’язана із запровадженням нової системи моніторингу, робота над якою велась і влітку, має бути тісно пов’язана із імплементацією Директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи.

 

НАФТА

Якби не ухвалення Енергетичної стратегії, що визначила пріоритети розвитку і цільовий стан нафтової сфери до 2035 року, та оновлених Правил розробки нафтових і газових родовищ, можна було б стверджувати, що урядове літо в нафтовій сфері промайнуло без якісних змін, вважає директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

«Учергове перенесені строки розроблення нового Кодексу України про надра. Затягується імплементація Директиви 98/70/ЄC про якість бензину й дизельного палива й Директиви 94/63/ЄС про контроль викидів із резервуарів із нафтопродуктами. Із незрозумілих причин припинено видачу спеціальних дозволів на користування надрами, що вже відбилося на обсягах видобутку. Водночас, місцеві ради під різними приводами відмовляються надавати погодження на проведення робіт власникам чинних дозволів,» - підкреслив експерт.

На думку учасників нафтової експертної групи, досягнуті Урядом результати все менше співвідносяться з проголошеними в планами. Частішають повідомлення про ухвалення владних рішень, попри подальше продовження роботи над ними. Оприлюднені акти фінансових перевірок діяльності підприємств, відповідальних за виконання міжнародних зобов'язань України, несподівано засвідчують факти припинення роботи над гучно анонсованими раніше проектами. Міненерговугілля, Мінприроди, Держгеонадр вважають низку завдань у нафтовій сфері виконаними, хоча розроблені ними проекти документів давно повернуті для доопрацювання через невідповідність вимогам регламенту.

З огляду на це, 6 липня 2017 року 22 незалежних експерти підписали відкрите звернення до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України , в якому, зокрема, наголосили на необхідності:

– якнайшвидшого ухвалення Верховною Радою України законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» (№ 3096-д) і «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (№ 6229);

– запровадження спрощеного цифрового доступу до вторинної геологічної інформації в реальному часі (шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 423 «Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією»);

– проведення відповідної роботи з депутатами обласних рад з метою розблокування надання погоджень на здійснення пошуку та розроблення вуглеводнів.