На сьогодні відновлювальні джерела енергії в Україні складають 12% ринку, проте забирають з ринку більше 30% грошей
Для того, щоб Україна змогла виконати свої зобов'язання та реалізувати амбіції в рамках "зеленого" курсу, необхідно знайти рішення для низки проблемних питань, які на сьогодні створили перекоси та невизначеність не лише у розвитку ВДЕ, але й в економіці країни в цілому. Зокрема, необхідно знайти заміну "зеленим" тарифам як стимулюючому механізму для ВДЕ, потрібна підтримка для екологічної модернізації промисловості, а також - поступова відмова від використання вугілля.
Про це під час дискусії "Європейський зелений курс: можливі флагманські ініціативи для ЄС та України" заявила президент DiХi Group Олена Павленко, передає "Українська енергетика".
"Я не відкрию великий секрет, що ринок електроенергії сьогодні не знає, як правильно організувати подальший розвиток відновлювальних джерел енергії. Це велика задача і для Міністерства енергетики, і для Регулятора, і для Держенергоефективності. Ми всі хочемо зростання частки ВДЕ у майбутньому. Але нам треба розуміти, як це підтримувати не "зеленими" тарифами", - зазначила експерт.
Вона наголосила, що на сьогодні відновлювальні джерела енергії в Україні складають 12% ринку, проте забирають з ринку більше 30% грошей. Розвиток ВДЕ супроводжується зростанням боргів на ринку.
За словами Олени Павленко, DiХi Group нещодавно опублікував аналітичний документ, в якому представила, схеми, за допомогою яких Європейський союз підтримує розвиток своїх відновлювальних джерел. Водночас, за її словами, в Україні потрібна широка дискусія щодо визначення механізмів підтримки ВДЕ.
"Давайте разом розвивати нові варіанти, як підтримувати відновлювальні джерела енергії в Україні", - наголосила вона.
Експерт також звернула увагу, що згідно з проектом Національного визначеного внеску - 2, атомні станції в країні мають залишатись одним із основних джерел генерації. Для цього АЕС повинні отримати пріоритет для модернізації і розвитку стандартів безпеки.
"Зараз правила ринку цього не передбачають. Треба давати можливість Енергоатому бути повноцінним учасником конкурентного ринку та заробляти більше, але більше контролювати те, щоб отримані додаткові кошти йшли на модернізацію. Можливо, спеціальний рахунок, який фінансує окремий план розвитку", - зазначила президент DiХi Group.
Також, за словами Олени Павленко, потрібно знайти рішення для того, яким чином в Україні реалізовуватиметься екологічна модернізація промисловості.
"У проекті Національного визначеного внеску - 2 передбачено, що до 2050 року електроенергія буде становити половину в структурі споживання енергоресурсів в промисловості. В 2019 році це було 25%. Це означає, що наша промисловість має дуже швидко модернізуватись, і вкласти в це дуже великі кошти. І промисловість про це вже голосно говорить. На це потрібно справді дуже багато ресурсів, коштів", - зазначила вона.
За словами Павленко, Україна має шукати для цього не лише власні ресурси, але й залучати європейських партнерів.
"Щоб зробити це швидко і якісно, можливо спрямувати частину податків від промисловості на те, щоб допомогти модернізуватися, якомога швидше. Також, можна заохочувати, у тому числі європейську сторону. Давайте разом порушувати питання про доступ України до європейських фондів, для того, щоб краще і швидше модернізувати свою економіку", - звернулася вона до учасників дискусії.
У цьому контексті вона нагадала, що зобов'язання та цілі України щодо реалізації "зеленого" курсу, закріплені в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС, Паризької кліматичної угоди.
Також, президент DiХi Group звернула увагу на невизначеність з питанням закриття шахт та відмови від вугілля.
"Уряд вже представляв Стратегію по закриттю шахт. Але нещодавно ця Стратегія була відкликана Міністерством енергетики для доопрацювання. Зараз ми не маємо точного розуміння, скільки, які шахти і до якого року мають бути закриті. Було кілька спроб зробити аудит шахт. Але немає навіть чіткої цифри про закриття певної кількості шахт", - наголосила експерт.
За її словами, Україні варто сформулювати цілі і дати закриття.
"Це складне і болюче питання, оскільки потім потрібно буде пояснювати суспільству, шахтарям, у конкретних містечках і вугільних шахтах, скільки у них часу, щоб підготуватися до цього закриття", - зазначила вона.