Уже майже півроку для побутових споживачів газу працює повноцінний ринок природного газу.  Можливість вільно змінювати постачальника газу, надана населенню енергетичним регулятором ще влітку, отримала практичний сенс. "Українська енергетика" раніше писала, як саме відбувається процес зміни постачальника. А тепер ми вирішили провести експеримент та дізнатися, чи справді процедура настільки проста, якою має бути у теорії.

Наскільки можна робити висновки з соціальних мереж, ЗМІ та зі слів експертів, відгуки про роботу повномасштабного ринку природного газу переважно нейтральні та позитивні.
⠀
Насправді, багато хто взагалі не бачить сенсу змінювати постачальника газу, оскільки споживає блакитне паливо у мізерних об'ємах. Чимало хто все ж таки спробував перейти до іншої компанії і лишився задоволеним: процедура укладення угоди відбувається онлайн і триває не більше тижня.
⠀
А от завдяки ресурсові "Газправда" дізнаємося і про протилежний досвід: як тільки споживач виявляє намір розпрощатися зі старим газзбутом, до нього "в гості" навідується афільований облгаз і погрожує взагалі перекрити трубу під тим чи іншим приводом. У інших випадках старий постачальник намагається на прощання отримати від споживача кілька тисяч незаконно нарахованих гривень.

Як все відбувається насправді? Розповідаємо вам три історії з досвіду споживачів.

Історія №1: перехід до нового постачальника не вдався

Це особиста історія журналіста "Української енергетики". Постачальника газу змінюємо вдома у батьків. 

Вирішальним фактором для більшості споживачів є ціна газу. Особливо, якщо споживач проживає у приватному будинку та використовує багато газу. Наш випадок не є винятком, хоча газ споживається лише для приготування їжі.

А як обрати найкращу цінову пропозицію? На допомогу нам приходять кілька онлайн ресурсів, які оперативно оновлюють інформацію про постачальників: наприклад, сайт "Газотека" або мобільний додаток "Енергетика онлайн" (в App Store та Google Play). До речі, "Газотека" дає можливість одразу ж залишити заявку на перехід до нового постачальника.

Що ще, окрім ціни, потрібно врахувати, шукаючи нового постачальника?

Не важливо, де саме фізично розміщується ваш новий майбутній постачальник, адже ціна газу як ресурсу від цього не зміниться. Але додатково ознайомтеся з ціною доставки газу, адже вона відрізняється у кожному регіоні.

"Ціна на газ не залежить від віддаленості одержувача від постачальника і буде однаковою для всіх. А ось вартість доставки газу для кожного регіону буде різною. Зараз побутові споживачі платять за газ за двома платіжками: одну — безпосередньо газопостачальної компанії за саме паливо, другу — оператору газорозподільчої мережі (облгазу) — за його доставку", — пояснив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Експерт пропонує також перевірити репутацію обраної компанії, перш ніж ставати її клієнтом. При чому, наявність ліцензії на постачання газу — далеко не все, що потрібно знати про компанію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для українських споживачів вийшла "інструкція з використання" нового ринку газу

"Отримати цей документ зараз досить легко. При виборі компанії слід також звернути увагу на розмір статутного капіталу. Якщо він становить декілька гривень — це повинно насторожити… Якщо ваш постачальник збанкрутував або не законтрактував потрібного обсягу газу, а з новим постачальником ви не встигли укласти договір, без палива ви не залишитеся. В цьому випадку отримувати його ви будете від постачальника "останньої надії" (ПОН), функцію якого зараз виконує ЦПК "Нафтогазу". Отримувати газ у неї можна необмежений час", — говорить Роман Ніцович.​

Важливо пам’ятати, що "Нафтогаз" у ролі "останньої надії" продає ресурс без додаткової націнки, однак зазвичай ПОН додає до стандартної ціни газу ще близько 20% вартості. У майбутньому, коли постачання "останньої надії" буде покладено на нову компанію, споживачеві доведеться переплачувати за зволікання з пошуком нового постійного постачальника.

При виборі постачальника газу Ніцович радить оцінити такі фактори:

1. Як довго компанія працює на ринку (до нових варто придивитися уважніше).

2. Фінансові результати і звітність компанії (повинні публікуватися на її офіційному сайті).

3. Терміни та умови оплати за газ (вигідніше, щоб умови передбачали оплату за фактом поставки газу: наприкінці місяця — якщо обрано помісячний тариф і з розбивкою платежів — при річному і сезонному тарифі). Передоплата — не найкращий варіант для споживача.

4. Порядок взаємодії з клієнтами (наявність "гарячої" лінії, інших каналів комунікації, простота обслуговування, наявність декількох варіантів подачі заяви на приєднання тощо).

Нагадаємо, процедура приєднання до нового постачальника триває у середньому 3-5 днів, однак, відповідно до чинних нормативно-правових актів, компанія може розглядати подані документи до 20 днів.

"Важливо знати: компанія може відмовити вам у приєднанні, якщо дізнається, що у вас є великі заборгованості за вже спожитий газ", — зазначає Роман Ніцович.

Усі етапи з пошуку і зміни постачальника описані у брошурі, яку підготував DiXi Group: Ринок газу для Українців. інструкція з використання.

Тепер, коли ми згадали теоретичні засади, настав час перевірити, наскільки просто все буде на практиці. 

Але наш експеримент раптово закінчується ще на етапі збору документів. Виявляється, що у будинку діє колективний договір на постачання газу, а не індивідуальний, як це має бути. Компанія-управитель у односторонньому порядку обрала постачальника газу і чомусь не в захваті від нашої ідеї перейти до нового постачальника.  Ходять чутки, що газзбут попередньо "домовився" з управителем будинку про те, щоб максимально ускладнити процес укладення індивідуального договору на постачання газу.

Щоб вирішити це питання, управитель пропонує завітати на особистий прийом, що видається не найкращою ідеєю з огляду на карантинні обмеження.

"У кожного споживача має бути індивідуальний договір на постачання газу. Тож споживач може обрати собі постачальника без колективного рішення ОСББ чи компанії-управителя. Облік газу веде не постачальник, а облгаз. Тож у разі, якщо у споживача немає власного лічильника газу, а є лише загальнобудинковий прилад обліку, то загальне споживання розподіляється між мешканцями будинку. Якщо раніше середнє споживання споживач оплачував постачальнику А, то тепер буде оплачувати ту ж суму постачальнику Б", - пояснили нам у коментарі в НАК "Нафтогаз України".

Оскільки платіжки за газ не перевищують 40 гривень на місяць, питання нагальної зміни постачальника не стоїть гостро. Тож вирішуємо продовжити цей процес у післякарантинні часи, коли соціальні контакти з управителем будинку будуть лише малоприємними, однак хоча б безпечними.

Історія №2: змінюємо постачальника через Privat24

Успішним досвідом поділився з "Українською енергетикою" аналітик DiXi Group Андрій Білоус. Нового постачальника він обрав, проаналізувавши пропозиції компанії у сервісі "Газотека". 

"Увесь мій наступний досвід можна описати одним реченням: зайшов у Privat24, заповнив уже готову форму, клікнув "відправити заявку" і наступного дня я вже отримав повідомлення про новий особовий рахунок. Уся процедура зайняла 5 хвилин", - розповів співрозмовник.

Утім, за його словами, можливо це ще не кінець, оскільки у електронному кабінеті оператора ГРМ (облгазу) Андрій Білоус все ще позначений як споживач попереднього постачальника, газзбута:

"Новий постачальник – "Нафтогаз" - усе одразу ж підтвердив. Мені наступного дня у тому ж Privat24 прийшов номер нового особового рахунку. За цим номером я вже залогінився у новому особистому кабінеті споживача".

Наразі Білоус чекає на фінальний рахунок від колишнього постачальника, щоб впевнитися, що вже нічого не повинен попередньому постачальнику.

Історія №3: за зміну постачальника довелося заплатити газзбуту

А це досвід клієнта ГК "Нафтогаз України" Юрія Лінніка, який мешкає у приватному будинку у м. Рівне. Чоловік має значні обсяги споживання газу, тож пошук нового постачальника був для нього нагальною проблемою. І він вирішив знайти нового продавця, як тільки ринок газу став доступним для населення.

"Я споживаю досить багато газу, тож переймався цим питанням, адже виходять досить великі бюджети. Спочатку я не думав про те, щоб змінити постачальника, але влітку відкрився ринок газу... Заявку я лишив на сайті, адже тоді ще не було опції зміни постачальника через Privat24. Отже, я зібрав усі документи, подав заявку. Зміна постачальника газу пройшла дуже успішно: заявка була зроблена 28 серпня, а уже 2 вересня "Нафтогаз" прислав повідомлення, що я їх клієнт. Фактично, пройшло три робочих дні плюс вихідні, ", - розповідає Ліннік.

Перейшовши до нового постачальника, чоловік знайшов для себе чимало переваг.

"Усе влаштовано дуже зручно. Не треба нікуди ходити, чекати у черзі - а під час карантину це було б проблематично", - наголошує Ліннік. 

Однак "розлучення" із газзбутом у нього пройшло не так гладко, як перехід до нового постачальника.

"Я взагалі сумлінний платник, у газзбуту не було жодних питань. Однак через 15 днів вони прислали мені платіжку, де було нарахування за коригування температурних коефіцієнтів. Це було літо, у платіжці було близько 1000 гривень. Вирішив, що краще заплачу, адже важко уявити, що б вони придумали далі. У мене вже колись була неприємна ситуація із газзбутом. У 2016 році я забув одного разу передати показники, за це мені навісили 2000 грн боргу. Я не думав гасити цей борг, оскільки оплачую газ за лічильником. Але через два роки я отримав лист, що відключать мені газ, якщо я не оплачу ці 2 тисячі", - поділився новий клієнт "Нафтогазу".

У підсумку Юрій Ліннік зазначає, що новим постачальником дуже задоволений.

"Мабуть, реформа газу - це одна з найкращих реформ, які у нас були", - вважає чоловік.

 

Суд поставив крапку у справі про температурні коефіцієнти

 

Минулого тижня "Чернівцігаззбут" програв Антимонопольному комітету справу "температурних коефіцієнтів". Про це у себе в Facebook написав експерт Олексій Хабатюк. 

"Група "Чернівцігаз" (це власне облгаз та газзбут - так її визначив АМКУ) має виконати рішення АМКУ: сплатити штраф майже 7 млн грн, припинити нарахування споживачам "температурних коефіцієнтів", провести перерахунки всім споживача, яким нараховувалися   "температурні коефіцієнти", - розповів Хабатюк.

За його словами, витрати на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат, зокрема для втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, включаються до тарифу на розподіл природного газу. Отже, газзбути не можуть застосування коефіцієнта приведення об`єму природного газу до стандартних умов до побутових споживачів.

Руслана Чечуліна, спеціально для "Української енергетики"