Німецька політика «Wandel durch Handel» («Зміни через торгівлю»), спрямована на поглиблення економічних звʼязків з Росією задля унеможливлення війни, остаточно зазнала краху в 2022 році, коли Москва влаштувала повномасштабну війну в Україні. Ця війна стала найбільшим гарячим конфліктом в Європі за останні 50 років і призвела до тектонічних змін в економіці всього континенту. Особливо вони торкнулися саме Німеччини, яка довгі роки будувала свою промислову міць на великих закупівлях дешевого російського газу і опинилася відрізаною від цього ресурсу, відмовившись від підтримки агресора.

Тепер для найбільшої економіки ЄС постало питання перебудови усталених міжнародних звʼязків і укладання нових партнерств, які допоможуть відновити її колишнє благополуччя і посилити безпеку.

«Українська енергетика» розібралася, в чому полягає нова стратегія канцлера Фрідріха Мерца, яку роль в її реалізації відіграє Велика Британія та який план прагне реалізувати його уряд для економічного відродження Німеччини.

Британський акцент

Поворотна подія відбулася вчора, 17 липня, в Лондоні. В цей день Німеччина і Велика Британія підписали договір про дружбу і стратегічне партнерство - через 80 років після завершення Другої світової війни. Видання Politico назвало цю угоду першою і наймасштабнішою домовленістю між двома країнами з 1945 року.

Домовленості укладні за результатами перемовин федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. «Ми ніколи не мали нічого подібного. Великобританія була членом Європейського Союзу, і ми думали, що цього достатньо. Але, як ми тепер розуміємо, цього недостатньо. Тому нам потрібно працювати далі в цьому напрямку. І справді, це історична подія. Об’єднане Королівство та Німеччина змогли укласти таку угоду, яка охоплює надзвичайно важливі аспекти нашої майбутньої політики», - відзначив Мерц.

Високопоставлений німецький чиновник повідомив агентству Bloomberg, що стратегічний договір між двома країнами є «відповіддю на дедалі агресивнішу політику Росії», а також намаганням врівноважити вплив Вашингтону в НАТО. Угода, зокрема, передбачає зобов’язання про взаємну військову допомогу в разі збройного нападу, а також спільну розробку далекобійної ракетної системи впродовж наступних десяти років.

Лондон і Берлін також погодили плани посилити в контексті безпеки й енергетичне пертнерство, яке стає ключовим елементом європейської безпеки та одним із важелів стратегічного тиску на Росію. Цей напрямок поєднує прагматизм, технології та геополітику з фокусом на прискорене скорочення в споживанні викопного палива, стримуванні можливої експансії Росії в енергетиці і розбудову сталого енергетичного майбутнього Європи.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну обидві країни прагнуть диверсифікувати джерела енергії і зруйнувати модель «енергетичного шантажу», на якій тримається політика Росії.

Також вони бачать стратегічну цінність у створенні нової, надійної транскордонної інфраструктури. Така співпраця передбачає спільні інвестиції в розвиток офшорної вітрової генерації і енергетичних мереж, які зʼєднають Німеччину і Велику Британію через Північне море. Це зменшить потребу в природному газі для балансування систем і сприятиме інтеграції енергоринків з акцентом на відновлювані джерела, акумулятори для накопичення енергії і цифрові технології задля гнучкості ринку та підвищення стійкості ЄС і НАТО.

Газова альтернатива

Зазначені домовленості Німеччини і Великої Британії, укладені на вищому політичному рівні, підтвердили наміри Берліну змінити стратегічні пріоритети в розвитку країни, які до 2022 року базувалися на економічній співпраці з Росією та трубопроводному імпорті  її порівняно дешевого природного газу. Проте це не убезпечило європейський континент від поширення російської агресії.

Фрідріх Мерц, обраний канцлером ФРН в травні поточного року, на відміну від свого попередника Олафа Шольца одразу вдався впроваджувати більш войовничу політику, спрямовану на обмеження Москви і унеможливлення її повторної експансії Москви в Європу. Це зблизило позиції Берліна і Лондона, водночас вдаривши по російським інтересам.

Так, саме уряд Фрідріха Мерца в червні оголосив про підготовку поправки до Закону про зовнішню торгівлю, яка надасть йому право накладати вето на будь-які ініціативи щодо відновлення поставок російського газу трубопроводом «Північний потік-2». Правові новації також унеможливлять угоди з оператором проєкту - компанією Nord Stream 2 AG – для передачі транзиту російського газу іноземним інвесторам.

Раніше численні джерела західних медіа повідомляли про можливу угоду Nord Stream 2 AG з американським бізнесменом Стівеном Лінчем в інтересах російського «Газпрому». Коментуючи такі чутки, Фрідріх Мерц неодноразово наголошував, що для збереження енергобезпеки Європи та підтримки антиросійських санкцій важливо не допустити запуск або передачу «Північного потоку-2» під інший контроль. Запропоновані його командою зміни до законодавства, які до кінця поточного року збирається підтримати німецький парламент, допоможуть уникнути подібних ризиків.

Але цим «антимосковський наступ» Берліну не обмежився. 2 липня Німеччина дала зелене світло на розробку офшорного родовища поблизу острова Боркум в Північному морі, здатного забезпечити до 16% її внутрішнього попиту на газ і уникнути відновлення залежності від російських енергоносіїв. Це стало можливо завдяки ухваленню двосторонньої угоди Німеччини з Нідерландами.

Як повідомила міністерка економіки і енергетики Німеччини Катаріна Райхе, країна зможе отримувати з цього родовища близько 13 млрд куб м газу щороку. Міждержавна угода була необхідною умовою для початку його розробки, оскільки нідерландська компанія «One-Dyas» має проводити горизонтальне буріння на німецькій території. «One-Dyas ще рік тому отримала дозвіл від влади землі Нижня Саксонія, однак тодішній міністр економіки Роберт Габек із партії «зелених» відклав остаточне рішення з екологічних міркувань», - зазначає агенція Reuters.

Очільниця Мінекономіки також жорстко розкритикувала заклики деяких німецьких політиків і бізнесменів до відновлення роботи газопроводу «Північний потік-2», що зʼєднує Росію і Німеччину. «Повернутись до російського газу? До режиму, який щодня бомбить Київ? Це для мене абсолютно немислимо», - заявила чиновниця. За її словами, Німеччина, яка ще кілька років назад була найбільшим клієнтом «Газпрому» в Європі, має тепер, навпаки, посилити зусилля з диверсифікації енергопостачання задля безпеки і відновлення стабільності. «Німеччина піддалася омані, повіривши, що постачання російського газу буде надійним за будь-яких обставин. Ми заплатили гірку ціну за цю наївну позицію», - визнала вона.

Енергетична перебудова

Після травневої ротації уряду Німеччини стали очевидними його пріоритети. Катаріна Райхе, яка очолила економічний і енергетичний напрямок, зробила ставку на посилення інфраструктури і енергетичної безпеки та помірковану «кліматичну трансформацію», яка не має послаблювати конкурентоспроможність країни.

До посади в уряді вона буле топ-менеджеркою енергетичного гіганта E.ON  - очолювала його дочірню структуру Westenergie AG. В своїй першій промові у новій ролі вона наголосила на необхідності «йти на більший ризик та прискорити інвестиції в інфраструктуру» для зміцнення економіки країни.

Серед ключових пріоритетів Катаріна Райхе також назвала зниження цін на енергоносії та забезпечення стабільного енергопостачання. Вона вважає за необхідне оперативно провести тендер на будівництво нових газових електростанцій загальною потужністю не менше 20 ГВт. «Проте, питання фінансування цих проєктів залишається відкритим, особливо на тлі планів міністра щодо зниження податку на електроенергію та збору за зберігання газу», - повідомляє Financial Times.

Райхе також закликала до переосмислення підходу в розвитку відновлюваних джерел енергії, наголошуючи на необхідності врахування системних ризиків та витрат при їхньому розширенні. Першим кроком на новій посаді вона запровадила ретельний моніторинг ризиків та оцінкку поточного стану в енергетиці Німеччини.

Щодо можливості повернення Німеччини до розбудови ядерної енергетики, міністерка висловилась досить чітко. За її словами, для реанімації проєктів атомних електростанцій країні необхідні не лише значні фінансові вливання, але й відновлення довіри з боку енергетичних компаній, яку було втрачено під час енергетичної кризи. «Зараз нам доведеться жити із цією ситуацією», – підсумувала Катаріна Райхе.

Вона попередила, що виживання важкої промисловості країни є життєво важливим для суверенітету Європи, тому закликала Брюссель схвалити план урядової підтримки німецьких енергоємних компаній, які й досі потерпають від високих цін на газ і електроенергію. Йдеться про надання субсидій на електроенергію для таких галузей, як хімічна промисловість та виробництво сталі, щоб допомогти подолати найдовший післявоєнний період стагнації в Німеччині.

Водночас Берлін рішуче налаштований «виконати домашнє завдання» - запровадити структурні реформи та розгорнути інвестиційний план на €1 трлн в інфраструктуру та оборонну промисловість, щоб виправити попередніх помилки, які призвели до надмірної залежності країни від Росії та Китаю.

«Відсутність виробництва сталі в Німеччині і відмова від базового хімічного виробництва, яка потребує значних обсягів природного газу, означатиме входження в нові залежності», - сказала Катаріна Райхе у своєму інтерв’ю для Financial Times. Вона додала: «Зростання в Німеччині є важливим, щоб знову забезпечити зростання в Європі. Еврокомісія була змушена знизити свої прогнози зростання на цей рік… Тому ми повинні зробити все можливе, щоб знову зміцнити Німеччину як привабливий бізнес-напрямок».

Цінові обмеження

Найбільша економіка єврозони, якою є Німеччина, значною мірою залежить від продуктивності важкої промисловості, яка зіткнулася з високими енергетичними витратами - це наслідки прискоренної відмови від ядерної енергетики та повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке спричинило значну волатильність на ринках. Це створило додатковий тиск на експортно-орієнтовані компанії, які також страждають від конкуренції з боку Китаю та внутрішнього дефіциту робочої сили. Тепер загроза Дональда Трампа ввести 50% мита на імпорт товарів з ЄС може призвести до скорочення економіки Німеччини вже цього року - після трьох років застою.

Уряд канцлера Фрідріха Мерца обіцяє знизити вартість електроенергії щонайменше на 5 євроцентів за кіловат-годину за рахунок зменшення податків і тарифів на електромережу в рамках програми стимулів для економічного зростання та підтримки промисловців. Крім того, керована ним парламентська коаліція пообіцяла запровадити спеціальний знижений тариф на електроенергію для енергоємних галузей, таких як виробництво сталі, скла, цементу та хімікатів.

Такий план ризикує порушити правила ЄС про державну допомогу, які покликані запобігти наданню країнами блоку несправедливих переваг своїм національним економікам. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ці правила були послаблені, щоб дозволити державам підтримувати бізнес, який постраждав від рекордних цін на газ.

«Щоб зберегти енергоємні галузі, і не лише їх, у Німеччині, ми потребуємо дозволу на державну допомогу», - сказала Катаріна Райхе, вказавши, що чинну систему компенсації цін, пов’язану з непрямими витратами на викиди вуглецю, також слід «продовжити». «Економічне ростання є життєво важливим для здоров’я демократії на континенті і спроможності відстоювати наші цінності», - відзначила вона.

Ризики і сподівання

Одним із проявів «гіркої ціни» за наївність у відносинах з Росією, про яку згадала Катаріна Райхе в контексті минулої газової залежності, є те, що економіка Німеччини не виходить із режиму «американських гірок».

За підсумками другого кварталу поточного року, як прогнозують аналітики Bundesbank, зростання ВВП країни буде доволі обмеженим чи навіть зовсім відсутнім. Це означає, що німецька економіка продовжує працювати в режимі «старт-стоп»: квартали зростання та скорочення чергуються з 2022 року, коли Росія розгорнула широкомасштабну війну в Україні. Але цього разу «гірки» виявилися по-справжньому «американськими», вони пов’язані з очікуваннями американських мит, які хоче запровадити президент США Дональд Трамп з 1 серпня. Якщо на початку року головна економіка ЄС зросла на 0,4%, і зараз на перший план вийшла реальна загроза 30-відсоткових мит, і Bundesbank попереджає про «значний ризик зниження».

Водночас, за оцінкою S&P Global Market Intelligencе, бізнес у країні демонструє найбільший оптимізм за останні два роки. Проте це зумовлено очікуванням фіскальних стимулів, про які говорять в уряді Фрідріха Мерца, та інвестицій в оборону й інфраструктуру. «Цей економічний стимул матиме ефект з затримкою. У короткостроковій перспективі експортноорієнтовані галузі економіки Німеччини зіткнуться з наслідками тарифної політики США», - відзначає Bundesbank.

Що стосується цін на електроенергію в Німеччині, то, на думку аналітика Тобіаса Федеріко з агенції Montel, вони повинні скоротитися до рівня США та Китаю, щоб промисловість країни знов стала конкурентоспроможною. Серед урядових заходів, спрямованих на досягнення такої амбітної мети – встановлення граничних цін, зниження податків і тарифу на передачу.

Втрата енергоємного сектору Німеччини, який досі не може остаточно оговтитися від пастки «дешевого російського газу», ризикує вдарити по економіці втратами понад 90 мільярдів євро.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»