Рахункова палата: Держенергонагляд не здійснював контроль за галуззю два роки
Відсутність перевірок вплинула на стале функціонування об’єднаної енергетичної системи країни і сфери теплопостачання. Кількість технологічних порушень під час опалювального періоду 2019–2020 років зросла в 3,7 раза у порівнянні з 2016-2017 роками
Держенергонагляд практично не здійснював контроль в електроенергетиці та теплопостачанні два роки - протягом 2019–2020 років. Про це заявляють в Рахунковій палаті.
"Протягом 2019–2020 років Державна інспекція енергетичного нагляду України не здійснювала заходи нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду України", - йдеться в повідомленні.
Зазначається. що за два роки на керівництво та управління у сфері енергетичного нагляду Держенергонагляд загалом використав 226,6 млн грн (95,1% затверджених бюджетних призначень). При цьому через неефективне управління залишилися не використаними 11,5 млн грн, а ще 25 млн грн використані з порушенням вимог чинного законодавства та непродуктивно. Крім того, неефективно використано державне майно вартістю понад 5 млн грн через неналежне приймання-передачу з балансу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Аудитом встановлено, що у 2019 році Держенергонагляд здійснював здебільшого організаційні заходи: набирав персонал, вирішував питання забезпечення працівників приміщенням, засобами зв’язку, технікою, транспортом тощо. У 2020 році було законодавчо заборонено проводити заходи державного нагляду (контролю) в рамках запобігання поширенню COVID-19.
Тому в цей період Держенергонагляд не перевіряв дотримання суб’єктами господарювання, які підлягають державному енергетичному нагляду (контролю), вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації та технічного стану електричних станцій, установок і мереж та систем теплопостачання (теплоспоживання).
"Загалом в Україні майже 60 тисяч вищезазначених суб’єктів. Відсутність перевірок вплинула на стале функціонування об’єднаної енергетичної системи країни і сфери теплопостачання. Адже технічний стан обладнання, що використовується цими суб’єктами, наближається до критичного через високий ступінь зношеності і є джерелом підвищеної небезпеки. Як наслідок – постійно відбуваються позапланові відключення споживачів від електро- та теплопостачання для проведення ремонтних робіт", - наголосили в Рахунковій палаті.
Зокрема, у незадовільному стані перебувають 95% розподільчих електричних мереж, які безпосередньо живлять споживачів. Через технологічні порушення цих мереж споживачі не отримали у 2019 році 39,5 млн кВт. г електроенергії, у 2020 році – 53 млн кВт. годин. Проєктний термін експлуатації обладнання більшості електростанцій вичерпаний. Зростання у 2020 році на 13% кількості технологічних порушень призвело до вимушених простоїв (з 409 у 2019 році до 461 у 2020 році). Кількість технологічних порушень під час опалювального періоду 2019–2020 років зросла в 3,7 раза у порівнянні з 2016-2017 роками.
Аудитори вказують, що зазначене є наслідком відсутності цілісної системи нормативно-правового регулювання питань державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. У державних цільових програмах не визначені питання контролю за технічним станом об’єктів, режимами енергоспоживання, дотриманням вимог безпеки, що здійснюється Держенергонаглядом.
Через прогалини у законодавстві не запроваджені дієві механізми державного нагляду (контролю) за технічним станом та організацією експлуатації об’єктів газової інфраструктури. Державний нагляд у цій сфері не здійснює жодний центральний орган виконавчої влади.
Постійні зміни у системі центральних органів виконавчої влади, що передбачали неодноразово реорганізацію профільного міністерства, яке забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях енергетики та теплопостачання (Міненерговугілля, Мінекоенерго та Міненерго), а також зміни його керівництва негативно позначалися на організації діяльності Держенергонагляду.
"Керівництво профільного Міністерства не забезпечило належне спрямування і координацію діяльності Держенергонагляду. Окремі повноваження Міністра щодо такої діяльності здійснювалися несвоєчасно, а окремі не здійснювалися взагалі", - підсумували в Рахунковій палаті.
