Banner map ukr

Рекордна енергомодернізація: багатоповерховий будинок-“термос” із сонячними панелями і вітряками

22 грудня 2020
Рекордна енергомодернізація: багатоповерховий будинок-“термос” із сонячними панелями і вітряками

Завдяки енергомодернізації столична багатоповерхівка перейшла з класу енергоефективності F до В, але планує досягнути класу А

Столичний будинок на проспекті Бажана,16 став першою багатоповерхівкою, у якій мешканці здійснили наймасштабніші заходи з енергомодернізації в Україні. Тут є не лише індивідуальний тепловий пункт (їх у будинку три!) і терморегулятори на кожній батареї, але й сонячні панелі на фасаді й даху, і навіть вітряки. А незабаром буде своє гаряче водопостачання. Втім мешканці не ставлять на цьому крапку. У їх планах – система рекуперації та нові енергоефективні склопакети. В результаті максимальна економія енергоресурсів і, відповідно, зменшення витрат на житлово-комунальні послуги.

“Українська енергетика” з’ясувала, які саме роботи були проведені в будинку, скільки це коштувало та який ефект досягнуто. А також чи підходить цей досвід для всіх багатоповерхівок.

Від енергоаудиту – до терморегуляторів

 

Будинок на проспекті Бажана, 16 у Києві – відносно новий – 2003 року. Однак він відрізняється від типових дев’ятиповерхівок, бо складається з шести секцій різної поверховості – від 17 до 24 поверхів. До того ж будівля величезна. За площею дорівнює 10-ти “хрущівкам”: понад 40 тисяч квадратних метрів опалювальної площі, 422 житлові квартири, плюс нежитлові приміщення.

Приблизно через 10 років після здачі будинку в експлуатацію, його мешканці почали жалітися на некомфортну температуру й великі суми в платіжках. Стіни, немов павутинням, покрилися тріщинами, через які заходив холод. Тож вирішили щось із цим робити. І першим кроком створили ОСББ “Оберіг на Позняках”. 

Головою обрали юриста за фахом – Валерія Никитченка. 

Голова ОСББ "Оберіг на Позняках"

“Оскільки в мене кілька освіт, але я не маю інженерної, то вирішив скористатися послугами фахівців, – розповідає він. – І в 2014 році ми зробили технічний аудит будинку, а також енергоаудит. До цього нас спонукав аналіз витрат на утримання будинку. Висновок був такий: незважаючи на те, що будинок відносно новий, фактично він належав до класу енергоефективності F, тобто - до майже найнижчого (гірший лише клас G). А все через те, що під час будівництва були зроблені суттєві помилки і брак. Серед них – відсутність балансувальних клапанів у системі опалення, брак цементу в розчині, на який клали цеглу, тощо”.

Завдяки аудиту, мешканці спланували необхідні заходи, які можна здійснити за допомогою місцевої програми з енергоефективності “70/30”. Насамперед, це були заходи, спрямовані на зменшення витрат на електроенергію та опалення. В будинку замінили всі прилади освітлення на енергозберігаючі, встановили датчики руху і таким чином зменшили витрати на освітлення в місцях загального користування. Також у цих місцях замінили вікна й двері. Після цього взялися за індивідуальні теплові пункти (ІТП), які були встановлені в будинку раніше, а саме – здійснили регулювання, встановили балансувальні клапани тощо. Теплоізолювали всі труби, теплообмінники та запірну арматуру.

“Звели можливі тепловитрати до мінімуму, – зазначає Валерій Никитченко. –  Окремо працювали над насосною групою, яка забезпечує тиск у системі постачання будинку. Ми оптимізували роботу насосів, встановивши необхідне електронне обладнання, щоб насоси працювали не всі одночасно, а кожен тоді, коли це потрібно. Завдяки цьому зменшили витрачання ними електроенергії й збільшили ресурс самих насосів”. 

Потім приступили до утеплення фасаду будинку (за допомогою мінеральної вати). Довелося виконувати роботи в два етапи, бо будинок надто великий, і підрядники не могли впоратися з усім обсягом робіт за літо-осінь. Утеплення розтягнулося на понад два роки. Цоколь і фасад першого поверху фактично утеплювали вже на третій рік. Зробили реконструкцію даху, тобто технічного поверху, й він став теплим. “Здійснили всі необхідні заходи, щоб зробити з будинку “термос”, – додає співрозмовник. 

Останніми із заходів, які були зроблені ОСББ “Оберіг на Позняках” для зменшення споживання тепла в їх будинку, було встановлення на всіх батареях терморегуляторів і розподілювачів тепла (алокаторів). Розподілювачі дехто називає лічильниками, хоча вони просто вимірюють температуру в батареї та кімнаті й передають дистанційно цю інформацію для здійснення нарахувань за тепло.

Розподілювач тепла дозволяє платити лише за спожиту кількість тепла

“Будинок має систему опалення старого типу – горизонтальну, яка не дозволяє встановити лічильник на вході в квартиру, як це робиться вже в сучасних будинках, – зауважує Валерій Никитченко. – Однак більшість наших мешканців хочуть економити тепло, і тому ми встановили регулятори температури, за допомогою яких люди виставляють комфортну для себе температуру в кожній кімнаті і платять тепер виключно за те, що спожили”.

Зі слів голови ОСББ, радіатори у квартирах поміняли лише близько 10% мешканців, тому що в будинку встановлені хороші чавунні батареї, які цілком виконують свої функції.

Ефект від термомодернізації та наступні кроки

 

Завдяки усім проведеним заходам, мешканці змогли зменшити споживання тепла в майже у 2,5 рази. До термомодернізації будинок споживав у найбільш холодний місяць понад 1 тисячу Гкал, включаючи постійну складову на гарячу воду. Якщо цю складову відмінусувати, то споживання становило 850 Гкал. Для порівняння, в січні 2019 року будинок споживав вже близько 350 Гкал, тобто в 2,4 раза меньше.

Щодо електроенергії, то, наприклад, витрати на освітлення суттєво скоротились, але отримавши такий ефект, ОСББ змогло збільшити кількість приладів освітлення. Якщо до модернізації в будинку була мінімальна кількість звичайних ламп, то зараз встановлено лише енергозберігаючі – світлодіодні, і їх багато. Вони є не лише в будинку, але й по всій території навколо нього.

Ми фактично здійснили всі заходи з енергомодернізації будинку, – каже Валерій Никитченко. – Згідно з останнім сертифікатом енергоаудиторів, будинок піднявся з класу енергоефективності F до класу B”. 

Однак співвласники будинку вже поставили собі за мету досягнути класу енергоефективності А. 

“Враховуючи рік здачі будинку в експлуатацію, він стане першим, який відповідатиме класу А. Але для цього нам ще треба встановити систему рекуперації та змінити склопакети у старих пластикових вікнах, бо вони, на жаль, не відповідають сучасним вимогам. І це заплановано зробити. В такий спосіб ми зможемо додатково зменшити тепловтрати”.

Як це працюватиме? Голова ОСББ пояснює, що зараз мешканці мають теплий будинок, по суті “термос”, але навіть узимку провітрюють квартири, відчиняючи вікна. Через це витрачають тепле повітря, яке нагріли й на яке витратилися. Крім того, зазначає Валерій Никитченко, у столиці дуже забруднене повітря. Станом на середину грудня Київ знаходився на 13 місці у світовому рейтингу найбільш забруднених міст, а в жовтні посідав 2-ге. Власне, щоб мати чисте та свіже повітря, мешканці погодилися на встановлення системи рекуперації.

“Рекуператор вмонтовується в отвір у стіні, програмується (може бути зв’язаний з системою опалення та кондиціонування) і провітрює приміщення, не випускаючи тепло з будинку завдяки теплообміннику. Акумулює тепло в себе, а потім здійснює рекуперацію, тобто заміняє повітря з будинкового на вуличне, але при цьому віддає свіжому повітрю тепло з теплообмінника. Отже система нагріває повітря й очищає його”, – додає співрозмовник.

Сонце і вітер – для автономних систем опалення та гарячого водопостачання

 

У будинку на Бажана, 16 крок за кроком впроваджують заходи, спрямовані не лише на економію тепла, яке подається централізовано, але й для можливості отримання автономного опалення та гарячого водопостачання. Досягти цього можна шляхом проєктування і встановлення автономних систем із використанням відновлюваних джерел енергії, зокрема сонця та вітру. 

Сонячні панелі вже встановлено на даху над диспетчерською, трьома секціями будинку та на його фасаді. Потужність будинкової СЕС становить близько 150 кВт.  Проте за проєктом сонячні панелі також мають з’явитися над автомобільною парковкою та ще над трьома секціями будинку. В результаті потужність СЕС повинна скласти близько 400 кВт. Ця енергія потрібна насамперед для живлення теплових насосів.

“Ми встановили сонячну електростанцію і хочемо встановити теплові насоси, щоб збирати тепло з вентиляційних каналів і перетворювати його на гарячу воду. Також сонячні концентратори та сонячні колектори на даху будинку повинні працювати на нагрів гарячої води та мінімізувати витрати на гарячу воду цілорічно. А опалення отримаємо за допомогою теплових насосів “повітря-вода”, – пояснює Валерій Никитченко.

Крім того, проєкт передбачає встановлення 9-ти вертикальних вітрогенераторів на даху будинку. Вони принципово нового типу, а не ті вітряки із довгими лопатями, які малює уява більшості людей. Нові вітрогенератори не такі потужні, як звичні, але безшумні. Мета їх встановлення – виробляти електроенергію для теплових насосів, коли погана погода, немає сонця, але є вітер. Наразі вітряки встановлено, але підключати їх треба до теплових насосів, які встановлено частково. Отже, ОСББ залишилося довстановити необхідне обладнання, зокрема сонячні концентратори та насоси, після чого систему можна буде запускати.

Сучасний вертикальний вітрогенератор

“Ось тоді ми зможемо говорити про повне автономне забезпечення як гарячою водою, так і опаленням, – додає Валерій Никитченко. – Проте це не означає, що ми не будемо витрачати електроенергію, яку отримуємо від компанії-постачальника, так само, як інші будинки. Адже сонце генерує енергію лише вдень, а в нас немає акумуляторів, бо вони дорогі. До того ж термін окупності їх дуже великий, і вони потребують певного обслуговування. За розрахунками, вартість гарячого водопостачання не має перевищувати в середньому 50 грн за кубометр (зараз вартість її близько 100 грн за кубічний метр), і це із запасом. Адже планується, що влітку підігрів буде майже безкоштовний, мешканці платитимуть лише за амортизацію, обслуговування систем тощо”. 

У даний час проєкт не завершений, тому сонячні панелі лише частково виконують свої функції. Справа в тім, що всі заплановані роботи мали бути закінчені протягом двох років, тобто до кінця цього року, але в місцевій програмі “70/30” проєкт потрапив у другу чергу фінансування й через коронавірус залишився без грошей із боку міста. 

“Сподіваємося, що наш проєкт, зроблений на 70% у частині автоматизації, диспетчеризації, пусконаладки, буде завершено наступного року, – каже голова ОСББ. – Тобто в 2021 році ми плануємо таки завершити проєкт за програмою “70/30” у частині автономного опалення та гарячого водопостачання, а вже рекуперацію та заміну склопакетів маємо намір зробити в рамках програми “Енергодім”. На сьогодні вона більше підходить нам, бо має кошти, а от у фінансуванні “70/30” немає впевненості”.

Вартість масштабної термомодернізації

 

Розпочати термомодернізацію – проблема для будь-якого будинку, насамперед, через те, що не всі мешканці мають і готові витрачати власні кошти на дані цілі. Зазвичай головам ОСББ доводиться пройти сім кіл пекла, перш ніж вони домовляться з усіма мешканцями. А у випадку “Оберега на Позняках” це тим паче складне завдання, бо йдеться про дуже великий будинок. Як вдалося вирішувати тут складні фінансові питання в рамках проєкту?

Загальна вартість проєкту - близько 30 млн грн. Він реалізується завдяки київській міській програмі “70/30”. Тобто 70% витрачених на проєкт коштів оплачує місто, а 30% – ОСББ. Однак, оскільки у мешканців немає коштів, щоб сплатити ці 30%, то їх ОСББ позичило в банку.

“Якби мешканці нашого будинку знали з початку про те, що для всіх робіт нам треба буде взяти кредит на суму 10 млн грн на 10 років, то ніхто би на це не пішов, – ділиться Валерій Никитченко. – Але оскільки ми рухаємося покроково, і кожен вже зроблений крок відповідав заявленим у проєкті розрахункам, то люди сприймають це позитивно. Всі розмови і міфи про те, що квартиру забере банк, розвіялись. Мешканці побачили, що нічого поганого не відбулося, що все виконується, що зобов’язання перед банком достроково погашаються, і ми покроково фактично дійшли до мети”.

Щодо грошей, які доводиться платити кожній квартирі, то, зі слів голови ОСББ, в об’єднанні створено фонд енергоефективності, в який мешканці щомісяця сплачують 3,50 грн за кв. м загальної площі. Згідно з розрахунками, це менше, ніж сьогодні вже заощаджує кожен співвласник завдяки скороченню використання тепла лише взимку. 

“Я вже не кажу про комфорт та економію влітку на кондиціюванні. Вартість опалення в нас зараз становить від 7 до 11 грн за кв. м - залежно від того, хто скільки його споживає. А за розрахунком у нас було більше 20 грн на квадратний метр опалювальної площі. Тобто якби ми нічого не робили, то платили би більше, ніж платимо зараз у наш фонд енергоефективності. Плюс за ці кошти ми вже зробили певні заходи, які ще вдвічі зменшать вартість опалення та гарячої води після того, як проєкт буде запущено на повну”, – зазначає співрозмовник. 

Ну а з мешканцями, які заборгували за житлово-комунальні послуги і не платять у фонд енергоефективності, ОСББ розбирається індивідуально. Рішення громади щодо них залежить від того, мають вони бажання платити чи ні, а також від їх можливостей. З боржниками, які не хочуть платити, питання вирішують через суд. Якщо ж людина хоче платити, але не може через певні обставини, то має можливість домовитися, укласти якісь угоди, реструктуризувати заборгованість, або відпрацювати (в ОСББ є і така можливість).

“Бери пензлик або віник – і працюй. А якщо є заборгованість, у мешканців є можливість її погасити, але немає бажання, то тоді ми подаватимемо до суду. І, на жаль, нам доводилося вдаватися до таких заходів. До слова, відповідно до статистики, залежно від будинку, 5-20% мешканців у Києві оплачують ЖКП із затримкою або не платять взагалі”, – каже Валерій Никитченко.

Що гальмує масштабну енергомодернізацію в ОСББ?

 

ОСББ “Оберіг на Позняках” здобуло безцінний досвід. Однак, звісно, не обійшлося без помилок. 

“Я вважаю, що для того, аби проєкт був відносно бездоганним, необхідно, щоб ним займалися одні й ті самі люди. Щоби був, скажімо, один висококваліфікований гід, який би супроводжував проєкт від технічного аудиту до проєктування, технічного контролю якості виконання робіт, тобто до повної його реалізації. Коли є одна відповідальна особа від А до Я, – тоді все буде гаразд. Це головна умова. А коли аудит робить одна людина, проєкт – друга, коригує його – третя, виконує – вже четверта, п’ята (а ці проєкти складні, виникає чимало питань), то тоді дуже часто виникають питання, і кожен спихає недоліки на іншого. Тому важливо, щоб все було в одних руках”, – переконаний голова ОСББ. 

З його слів, ОСББ “Оберіг на Позняках” пройшло довгий шлях і, набиваючи ґулі, зрозуміло, як це не просто втілювати проєкт, “вибивати” кошти на фінансування. Щоб було легше працювати, взяли активну участь у створенні районної Асоціації ОСББ в Києві. Проте цього виявилося недостатньо, щоб впливати на районних депутатів, і тоді було вирішено створити міську асоціацію ОСББ шляхом утворення в кожному районі міста районної асоціації та об’єднання всіх їх у загальноміську. 

“За їх допомогою ми впливаємо на ті чи інші процеси, які стосуються ОСББ, і захищаємо спільні інтереси учасників. Це важливо, бо один у полі не воїн. Ми об’єдналися, щоб ділитися своїми напрацюваннями, підрядниками, досвідом тощо. Це дозволяє реалізовувати такі проєкти від А до Я”, – каже співрозмовник.

Ще одна проблема, яка гальмує енергомодернізацію в будинку, на думку Валерія Никитченка, – відсутність коштів у людей. Всі роки участі у проєкті ОСББ працювало за програмою “70/30”, бо голова об’єднання знав, де взяти свої 30%. “Однак, якщо проєкт дуже великий, як наш, і заходи дуже дорогі (скажімо, утеплення будинку), то тоді ОСББ просто немає де взяти свої 30%”, – каже він. 

Для прикладу, утеплення коштує 10 млн грн. Місто готове дати 7 млн грн. Однак де ОСББ взяти 3 мільйони? Раніше воно брало позику в державному банку за програмою “теплих кредитів”. Сьогодні вона більше не існує для ОСББ, бо для ОСББ коштів на цю програму не виділено. Щоб вирішити питання фінансування проєктів із енергоефективності, ОСББ столиці створили “револьверний” фонд в Асоціації ОСББ м. Києва. На переконання Валерія Никитченка, лише цей фонд дозволить перекрити нестачу коштів і забезпечити фінансування частини ОСББ за програмами з енергомодернізації житлових будинків. 

“Ми сподіваємося, що в бюджеті міста буде передбачено виділення необхідної суми, яка дозволить нам надавати ОСББ поворотну фінансову безвідсоткову допомогу за принципом “револьверного” фонду. Він передбачає, що ОСББ отримало грошову допомогу, а через певний час повернуло кошти, і тоді Асоціація ОСББ зможе використовувати ці кошти ще і ще раз, надаючи іншим ОСББ. Це вигідно і киянам, і місту. Долучивши одну гривню з міського бюджету, ми можемо долучити ще одну з Європи або міжнародних організацій. Але для цього спочатку маємо прийняти вольове рішення у нас”, – зазначає Валерій Никитченко.

Переймати досвід ОСББ чи ні – залежить від розрахунків 

 

“Цей проєкт цікавий з точки зору демонстрації можливих варіантів, які реалізуються, – вважає Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. – Щодо того, наскільки здійснені заходи дозволяють бути енергонезалежними мешканцям даного будинку, сказати складно, бо проєкт ще не завершено. Однак очевидно, що він може бути показовим для відпрацювання технологій. ОСББ “Оберіг на Позняках” накопичило цікавий досвід із мінімізації втрат тепла, бо це дуже великий будинок. Тепер взялося за альтернативні джерела. Залишається дочекатися фактичних даних щодо споживання енергоресурсів у даному будинку й порівняти їх із даними за попередні роки (споживання тепла, електроенергії). Також цікаво було б довідатися їх статистику, зокрема по СЕС: в які місяці сонце дозволяє виробляти більше електроенергії, а в які її мало. Те саме з вітровими генераторами. Було б корисно, якби дані по цьому будинку були у відкритому доступі для аналізу, щоб інші ОСББ могли прикинути, наскільки це було б вигідно їм. Отже, важливо мати фідбек, тобто зворотний зв’язок, про практичні результати”.

Енергоаудитор зауважує, що найбільше споживання тепла та електроенергії відбувається взимку, але зима в нас нестабільна. Якщо, скажімо, електроенергію будинок буде отримувати від сонця та вітру, то важливо акумулювати її. Втім це дорого, бо акумульована енергія набагато дорожча, ніж та, яка надходить споживачам  у житлові будинки за діючим тарифом. 

Експерт переконаний, що застосування цього досвіду іншими будинками залежить від економічної доцільності. А вона випливає із вартості енергоефективних заходів та їх окупності для мешканців, від можливості використання кредитних програм і грантів із державного та місцевого бюджетів.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

 


Banner index