Останні новини

За її ініціативою, в період з 2028 по 2034 роки Євросоюз планує витратити рекордні 2 трлн євро, суттєво збільшивши фінансування оборони та зовнішньої політики. Питання енергетики і зміни клімату в цих пропозиціях теж відіграють значну роль.

«Українська енергетика» розібралась, що являє собою новий амбітний бюджет ЄС, яку фінансову підтримку він обіцяє Україні, чому європарламентарі залишились незадоволені і як вони можуть владнати свої суперечки, щоб протягом наступних двох років затвердити остаточно цей стратегічний документ.

Більше, ніж декарбонізація

Оголошуючи бюджетні плани, Урсула фон дер Ляєн фактично дала старт великій і складній політичній боротьбі за те, яким буде майбутнє ЄС. «Це бюджет для нової епохи… який відповідає на виклики, що постають перед Європою, і зміцнює нашу незалежність», - сказала вона журналістам на пресконференції, яка була відкладена на кілька годин, бо її команда до пізньої ночі сперечалася щодо цифр.

З урахуванням погашення післяковідних боргів Єврокомісія планує витратити 2 трлн євро або 1,26% валового національного доходу (ВНД). Без боргових зобов’язань, що виникли після пандемії, видатки складуть 1,816 трлн євро в цінах 2025 року - це все одно значно більше, ніж нинішній семирічний бюджет (1,2 трлн євро або 1,1% ВНД на 2021–2027 роки).

Витрати на зовнішню політику планується подвоїти - до 200 млрд євро. Це включає гуманітарну допомогу, зовнішні місії ЄС, а також підготовку країн-кандидатів до вступу в ЄС, серед яких і Україна (близько 40 млрд євро). Витрати на оборону Єврокомісія пропонує збільшити вп’ятеро – до 131 млрд євро, утричі - витрати на міграцію та управління кордонами, а також подвоїти бюджет на дослідження, з якого близько 30% - зарезервувати для захисту клімату і збереження біорізноманіття. Близько 865 млрд євро з загальної суми в 2 трлн держави ЄС, як очікується, зможуть отримати у вигляді субсидій для фермерів, рибалок та бідних регіонів.

Фінансування енергетичних програм передбачається на рівні 700-750 млрд євро (або 35% всіх витрат). Ці кошти мають спрямовуватись на кліматичні та екологічні ініціативи за програмою «Fit for 55», що складається з низки ініціатив для трансформації європейської економіки та регламентів ведення бізнесу для досягнення вуглецевої нейтральності. Серед статей бюджетного фінансування - розбудова енергетичної інфраструктури, щоб прискорити інтеграцію вітрових і сонячних електростанцій в мережу, а також посилити стабільність енергозабезпечення споживачів.

Підтримка України, яку єврокомісар з питань бюджету Пйотр Серафін, обраний від Польщі, назвав «нашим найстратегічнішим партнером», винесена в документі окремим рядком: на відбудову країни пропонується виділити 100 млрд євро протягом семи років. Кошти мають бути надані у формі спільного запозичення ЄС під гарантії всіх держав-членів, тому існує ризик чергового демаршу з боку Угорщини. Крім того, Київ зможе претендувати на частку з 200 млрд євро за програмами гуманітарної допомоги та євроінтеграції.

Депутатські претензії

Запропонований бюджетний план - це лише відправна точка. Попереду - два роки складних переговорів, а невдоволення серед єврокомісарів зростає вже зараз. На тлі посилення економічної кризи держави ЄС не готові збільшувати свої внески до спільної скарбниці. Єврокомісія запевняє, що внески країн-членів не зростуть.

Депутати ЄС, які вже ознайомилися з пропозиціями, вважають, що «цифри не збігаються». Тому у заявленому вигляді амбітний бюджет навряд чи буде ухвалено, а багато витратних статей ризикують зазнати скорочення.

«Невдала презентація викликала скандал у Єврокомісії ще до початку обговорення», - зазначає Financial Times. Команда фон дер Ляєн готувала її в закритому режимі й надала документи з цифрами із запізненням за кілька годин до самого голосування. «Ніхто не знав, що отримає і скільки заплатить, аж до останньої хвилини», - розповів один із дипломатів. Декілька єврокомісарів заявили, що були поставлені перед фактом і фактично «голосували наосліп».

Політики, що представляють «зелені» партії, та екологічні організації відреагували обурено, коли стало відомо, що єдиний спеціалізований фонд ЄС із захисту природи може бути скасований у рамках спрощення бюджету та радикального скорочення кількості програм. Расмус Нордквіст, депутат Європарламенту від «зелених» Данії, назвав це рішення «безвідповідальним і недалекоглядним», зазначивши, що криза біорізноманіття лише посилиться без відповідного фінансування.

У передчутті майбутніх конфліктів, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ледь не зірвав ухвалення попереднього бюджету ЄС, знову виступив із характерною опозиційною позицією щодо підтримки України. «Брюссель не повинен кидати напризволяще фермерів Європи заради фінансування України», - заявив він.

Нові податкові джерела

Фон дер Ляєн наголосила, що завдяки запропонованим змінам національним урядам не доведеться платити більше. Вона бачить п’ять нових джерел надходжень до бюджету ЄС: європейську систему торгівлі викидами (ETS), прикордонний вуглецевий податок (CBAM), податок на великі компанії з обігом понад 100 млн євро, мито на тютюнові вироби, електронні відходи та посилки з-за кордону. Сукупно ці статті мають забезпечити близько 400 млрд. євро додаткових коштів.

Частина бюджету ЄС вже зараз формується за рахунок митних зборів. Однак країни, які платять в загальну скарбницю більше, ніж отримують назад, висловили занепокоєння. Так, міністр фінансів Нідерландів Еелко Гейнен заявив, що запропонований бюджет занадто великий. Франція стикається з внутрішніми фінансовими труднощами, які можуть підірвати стабільність уряду, тому обережно сприймає перспективи нарощування загальноєвропейських витрат. Швеція в своїй заяві наголосила: «Ми не вирішимо проблеми ЄС просто збільшенням бюджету».

Німеччина - найбільший член ЄС - одразу відкинула пропозиції Урсули фон дер Ляєн, назвавши його надмірним на тлі потреби в значній економії, що назріла в країнах Євросоюзу. «Всеохопне збільшення бюджету ЄС неприйнятне в час, коли всі країни-члени докладають значних зусиль для скорочення власних державних витрат», - заявив речник німецького уряду Штефан Корнеліус

Водночас міжфракційна група депутатів Європарламенту, яка складається з центристів, соціалістів, лібералів та зелених, заявила, що запропоновані плани ЄК передбачають недостатнього фінансування для таких «критично важливих» напрямків, як конкурентоспроможність, спільні ринки, сільське господарство, оборона, адаптація до зміни клімату. Тому, як вважають її представники, бюджетні асигнування потребують перегляду в бік ще більшого зростання.

Також пролунала критика з боку фермерських обʼєднань та депутатів Європарламенту щодо плану об’єднання ключових політик ЄС - спільної сільськогосподарської політики та регіональних фондів - в один спільний бюджет із меншою кількістю чітко визначених цільових програм, які, серед іншого, стосуються й декарбонізації. Асоціація фермерів «Copa-Cogeca», яка влаштувала невелику, але гучну акцію протесту біля штаб-квартири Єврокомісії, заявила: «Самі основи європейської сільськогосподарської політики підриваються й розбираються по частинах». Представники ЄС заперечили таку інтерпретацію і заявили, що прямі виплати фермерам на суму 300 млрд євро залишаться захищеними.

Бюрократичний марафон

Бюджет ЄС - один із найскладніших і найбільш напружених процесів у Брюсселі - вимагає одностайного ухвалення з боку 27 держав-членів.

«Бунт», що вже проявився всередині ЄК, також оголив невдоволення стилем управління фон дер Ляєн, яка роками ухвалювала рішення у вузькому колі, відзначає The Guardian. Її критики вважають, це зробило Комісію доволі негнучкою і схильною до помилок. «Якщо вже всередині Комісії все настільки погано - хто знає, що буде, коли почнуться реальні переговори з країнами-членами», - сказав один із співрозмовників The Guardian.

У відповідь Урсула фон дер Ляєн відкинула критику свого стилю управління. «Я особисто поговорила з кожним комісаром. Було багато суперечок… не всі залишилися задоволені. Усі працювали впродовж останніх днів навіть після півночі. Це марафон, тому що бюджет - гігантський… І нормально, що під кінець усе стискається в дедлайн», - сказала вона після презентації бюджету. «Підтримка є. Рішення прийнято колегіально», - додала президентка ЄК.

Але не виключено, як вказує Financial Times, що заради остаточного ухвалення документа в процесі наступних перемовин їй доведеться піти на нові компроміси: скоротити допомогу Україні, переглянути податкову політику або заморозити деякі статті бюджету, в тому числі для фінансування «зеленої» енергетики та захисту клімату.

«Кожне бюджетне рішення відтепер і до 2040 року має вирішальне значення для зелених інвестицій. Попри деякі позитивні елементи, запропонований Єврокомісією бюджет недостатньо сприяє залученню додаткових коштів, необхідних для досягнення амбітних кліматичних цілей, а також для подолання розриву у фінансуванні заходів із захисту біорізноманіття. Це лише початок переговорів, тож попереду ще багато роботи, аби забезпечити підтримку суттєвих змін до 2028 року», - каже К’яра Мартінеллі, директорка аналітичного центру CAN Europe. Очолювана нею організація вимагає, аби в довгостроковому бюджеті ЄС на 2 трлн євро принаймні 50% було виділено на подолання інвестиційного розриву в сфері клімату й біорізноманіття, декарбонізацію промисловості, поширення ВДЕ та забезпечення справедливого соціального переходу.

Для порівняння: поточний семирічний бюджет ЄС (без урахування фонду на подолання наслідків пандемії COVID-19) загалом становить 1,2 трлн євро, або приблизно 1% економіки Євросоюзу.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»

Теги:зелена енергетика