Уряд і регулятор вказують, що нові річні контракти захистять українців від різких сезонних коливань цін на газ, будуть передумовою для стабільності. Поруч з тим, влада очікує, що компанії знайдуть можливість для зниження тих цін, які уже були опубліковані.

Але постачальники натомість не задоволені умовами, в яких вони опинилися. Вони вважають, що річна ціна – це своєрідне повернення ПСО, та ще й у такому вигляді, коли держава переклала компенсацію вартості блакитного палива для населення на плечі бізнесу.

Чи можливо знайти прийнятний для всіх компроміс? Що тепер чекає на українців та на газопостачальні компанії? Відповідь на це питання шукали учасники вебінару «Річна ціна на газ: чи виграє споживач?»

 

Річна ціна як рятівне коло для споживачів

 

Ринок газу для населення відкрився у серпні 2020 року. Тоді здавалося, що настав кращий час для такого кроку, адже ціна на газ на той момент опинилися на кількарічному мінімумі через пандемію COVID-19 і суттєве зниження споживання. «Цінові канікули» протривали рівно один місяць: вже у вересні вартість блакитного палива поповзла вгору. Ресурс зростав у ціні протягом усього опалювального сезону і не подешевшав навіть з настанням весни. Взнаки дається відновлення ділової активності у Європі та холодна погода, що трималася аж до кінця квітня.

«Треба врахувати, що зараз оптові ринки у Європі на підйомі, тому це фактор невизначеності», - говорить директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

Ідеологи ринку газу для населення сподівалися, що побутові споживачі швидко навчаться орієнтуватися у нових умовах та у разі, якщо їх не влаштовуватиме ціна, просто змінять постачальника на більш вигідного. На практиці населення виявилося досить інертним у цьому питанні.

«Основна мета реформ ринку природного газу – це створення конкурентного ринку природного газу з вільним вибором постачальника. З 2015 року ми, як регулятор, моніторили та вдосконалювали ринок і робили все, щоб споживачу було зручніше орієнтуватися у правилах, змінювати постачальника, шукати кращу пропозицію. Влітку 2020 року, після скасування рішення уряду про покладення спецобов'язків, відкрився роздрібний ринок для побутового споживача. Але ми побачили, що (побутовому, - ред.) споживачеві не дуже зручно орієнтуватися у зміні постачальника газу. Ми моніторили ринок і побачили, що дуже мало споживачів змінили постачальника. Більшість лишилася у старого», - відзначає член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Оксана Кривенко.

Ціновий ріст був найбільш критичним фактором взимку. Розуміючи це, уряд втрутився і обмежив ціну до рівня 6,99 грн за кубометр, щоб змінити ситуацію і дати можливість споживачу стабільно, спокійно з визначеною ціною пройти опалювальний період. Це було тимчасове рішення, яке давало владі фору на розробку інших, більш прийнятних варіантів.

«Щоб дати споживачу впевненість у майбутньому, дати можливість орієнтуватися у ситуації та планувати свої витрати, логічно буде нормативно закріпити запровадження річного продукту. Постачальники мали можливість і без рішення регулятора запровадити різні продукти: місячні, річні, квартальні. З різними пропозиціями цін та умов оплати. Дехто такі пропозиції робив», - розповідає Кривенко.

За її словами, переваги базової річної пропозиції для споживачів – це прогнозованість, фіксована ціна на газ протягом року, можливість спланувати витрати. Це також стабільність, захист від ймовірних сезонних коливань ціни, однакова сума у платіжках протягом 12 місяців. Крім того, річний контракт пропонує звичну для споживачів форму оплати, адже відсутні передплати чи оплата наперед – як і раніше рахунки оплачуються до 25 числа наступного місяця після розрахункового періоду.

«Ця ціна справді принесе стабільність фізичним особам, захистить від різких скачків ціни. Ми зараз бачимо ріст ціни, за місяць більше 30% зростання на імпортних біржах, що відображається на внутрішніх ринках у тому числі. Травневий ресурс торгується в районі 11,5 тис., червень у тій же категорії. Ми не бачимо низьких цін на ресурс, який буде постачатися у найближчий квартал», - наголошує СЕО компанії ETG.UA Володимир Шведкий.

 

Кому річний продукт обійшовся найдорожче?

 

Рішення про річні тарифи регулятор ухвалив 7 квітня, тож уже через кілька тижнів компанії опублікували свої цінові пропозиції. З 1 травня майже усі споживачі були переведені на річну ціну, і багатьом з них пропозиція здалася завищеною. Але оскільки з серпня 2020 року ціна на газ лише зростала, відповідні цінові коливання ми спостерігали на українському ринку газу. Річний продукт відобразив коливання цін основних газових майданчиків Європи, переконує Оксана Кривенко.

Роман Ніцович також наголошує, що структура річної ціни на газ – це абсолютно ринкова історія.

«Це питання ціни газу як товару, а також націнки, що ставиться і в опті, і в роздрібі. Велика частина ціни формується на основі того, за якою ціною куплено газ. Саме тому важливим питанням є, з якого ресурсу постачальник продає газ», - коментує експерт DiXi Group.

Постачальники запевняють, що на момент, коли НКРЕКП схвалило рішення, незалежні компанії могли формувати ціну лише на основі імпортних форвардних контрактів. І саме тому продавці газу вважають, що річний контракт є квазі-формою колишнього ПСО. Лише з тою відмінністю, що тепер ціни на газ компенсовують не з державного бюджету, а коштом бізнесу.

«Ми розуміємо, що незалежні постачальники опиняються у неконкурентних умовах, оскільки лише собівартість газу за таким контрактом становила би 9-10 тис. грн за 1000 кубометрів. Якби хтось аналізував на момент ухвалення такого рішення ринок форвардних контрактів у середині країни, він би зрозумів, що ні одна газовидобувна компанія України не працює за форвардними контрактами більш ніж на квартал. На рік наперед постачальник не може себе забезпечити ресурсом, якщо мова йде про внутрішній ринок», - відзначає Володимир Шведкий.

«У нас думають про споживачів, але потрібно також подумати про те, як щось зможе реалізувати постачальник. Якщо говорити про принцип річного контракту, він не новий. Але для постачальників серйозним ударом був контроль держави за цінами у лютому та березні - це відвернуло від ідеології входу на роздрібний ринок для населення, оскільки завжди є загроза, що держава знову втрутиться і зупинить цей процес. Якщо є якісь функції контролю та стримування, то це не відритий ринок, а частково регульований. Для споживачів річний контракт – це хороша страховка у плані зростання ціни. Але для постачальників це велика проблема. Не маючи доступу до такого ж продукту на оптовому ринку – адже ми усі маємо індексні контракти, а не контракти з фіксованими цінами – ми не можемо прогнозувати», - додає директор компанії ЄГАЗ Артем Компман.

Водночас основні гравці ринку (мова йде про «Нафтогаз» та газзбути з групи РГК) мають доступ до газу «Укргазвидобування», тому запропонували ціни в нижньому «економ-коридорі» на рівні 8 грн. Ця ціна привабить тих, хто є найбільшим споживачем – домогосподарства з великим обсягом споживання газу.

«Видно, що гра на маржі не сильно розкидала пропозиції «Нафтогазу» та РГК, вони перебувають у діапазоні близько 8 грн за кубометр. Інші постачальники поділилися за ціновими пропозиціями: ті, хто зміг законтрактувати доступний ресурс, не дуже відірвалися від РГК та «Нафтогазу». Але більшість постачальників знаходяться у вищому ціновому діапазоні. Вони мають законтрактований ресурс на біржі, або у сховищах, або імпортують», - додає Ніцович.

 

Чи є перспективи для зниження ціни від дрібних постачальників?

 

Оксана Кривенко нагадує, що річна ціна не підлягає перегляду у бік збільшення, але може бути зменшена у разі, якщо постачальник має можливість забезпечити себе ресурсом більш дешевим.

«У нас є постійна боротьба ринкових факторів, які говорять, що потрібно розвивати конкуренцію і за рахунок цього давати споживачу доступний продукт. А є інший шлях, який говорить, що ціна є одним з елементів соціальної політики держави на додачу до субсидій. Говорячи про перспективу зниження ціни, якщо влітку вдасться законтрактувати ресурс, який буде дешевшим (імпорт або домовленості з Нафтогазом), вони також рухатимуться у коридор 8-9 грн за кубометр», - каже Роман Ніцович.

Постачальники на це відповідають, що наразі не бачать можливостей для пониження цін, якщо користуватися лише імпортним ресурсом. Крім того, відзначають у газопостачальних компаніях, споживач не дуже готовий до великого спектру продуктів (різноманітності сезонних, квартальних, річних пропозицій, які б могли бути більш вигідними для населення). Клієнта цікавить стабільна ціна, а також можливість платити, як він і платив. Таких споживачів 80%. Тобто, єдина можливість для зниження ціни – розширення доступу до газу власного українського видобутку.

«Усі ми формували ціну від однієї бази, яку нам дав «Нафтогаз». Але одним він дав 7400, іншим 7900, решті - ще вище. «Нафтогаз» сказав, що давав таку ціну, яка була тоді, коли ми зверталися. Наступний рік, скоріше за все буде складним та незрозумілим. Я не розумію, чому «Укргазвидобування» не продає газ на місяць, на квартал, на рік. Ми опиняємося у нерівних умовах з гравцем, який демпінгує», - висловлює думку  співзасновник ТОВ «МЕГАВАТТ ЕНЕРГО» Костянтин Бошкаленко.

«Не секрет, що найбільш доступним ресурсом є газ власного видобутку від «Укргазвидобування». Як розпоряджаються цим газом? Група «Нафтогаз» вийшла з добровільною ініціативною виставляти для продажу не менше 15% видобутку. Група також досягла домовленостей з «ЙЕ Енергія» - простіше кажучи, групою РГК. Про ціну та обсяги домовленостей невідомо. Це комерційна інформація. Нафтогаз також повідомив, що надіслав і іншим постачальникам цінові пропозиції. Але ця пропозиція з'явилася уже після дедлайну публікації річних цін», - розповів експерт DiXi Group.

Він прогнозує, що подібний стан справ у підсумку нагативне вплине на можливість ринку регулюватися самостійно, у конкурентний спосіб.

«Це значить, що активність  переходів до інших постачальників не буде такою високою, якою вона була в минулому році (після відкриття ринку газу для побутових споживачів, - ред.), коли був досить великий розкид і по цінах, і по націнках, по різним маркетинговим стратегіям», - констатує Роман Ніцович.

Вебінар "Річна ціна на газ: чи виграє споживач?" був організований спільно НКРЕКП та аналітичним центром DiXi Group у рамках проекту USAID "Прозорість Енергетичного Сектору" з метою обговорення питань щодо причини запровадження та очікуваного впливу на ринок і побутових споживачів річного тарифу на газ, подальшого розвитку роздрібного ринку газу в Україні, комерційних стратегій постачальників газу. У вебінарі взяли участь експерти DiXi Group, представник НКРЕКП, газопостачальних компаній, представники ЗМІ.