Аварія на атомній станції у Фукусімі була викликом не лише для Японії, а й для цілої планети. Наслідки цієї катастрофи відчутні і тепер. Вона стала нагадуванням, яким важливим є гарантування ядерної безпеки у світі.

У 2022 році вперше в історії людство зіштовхнулося із ситуацією, коли атомний об'єкт однієї країни окуповує інша держава. Ідеться про Запорізьку АЕС, яку загарбали росіяни. За два роки окупації Росія вже не раз доводила ситуацію на станції до критичної точки, ставлячи таким чином і Україну, і весь континент на межу катастрофи.

Якими є постійні загрози на ЗАЕС? Як досвід ліквідації аварії на Фукусімі може нагодитися Україні в разі надзвичайної ситуації? Ці питання обговорили на вебінарі, який організувала Kyiv School of Energy Policy. Доповідачами на цьому заході були фахівці Greenpeace Шон Берні та Ян Ванде Путте.

 

Аварія на Фукусімській АЕС: хронологія подій

 

11 березня 2011 року в Японії сталася одна із найбільших ядерних катастроф планети. Причиною аварії на АЕС у Фукусімі був надзвичайно потужний землетрус, який спровокував цунамі. Висота хвиль сягнула понад 10 метрів, шансів уберегтися атомна станція фактично не мала.

За даними фахівців міжнародної неурядової природоохоронної організації Greenpeace, після аварії на Фукусімській атомній станції більшість небезпечних речовин опинилися у Світовому океані: 80% змило водою, решта 20% осіли на суші.

У перші дні після аварії місцеві мешканці опинилися під згубним впливом небезпечних елементів. Уряд Японії ухвалив: створити довкола АЕС спеціальну зону, з якої мало виїхати все населення. Ідеться про територію в радіусі 30 кілометрів. Сотні тисяч людей були змушені покинути домівки.

Пошкодження реакторів дотепер залишається значною проблемою. На відміну від Чорнобиля, там немає саркофагів

"На цю зону катастрофа вплинула найдужче. Звісно, частина радіації дійшла навіть до Токіо. Але саме ця зона зазнала найбільшого ураження радіацією. Люди отримували зараження радіоактивними речовинами не лише з ґрунтів, а й з повітря. Пошкодження реакторів дотепер залишається значною проблемою. На відміну від Чорнобиля, там немає саркофагів. Потрібна була вода для охолодження активної зони, таким чином продукувалося багато зараженої рідини", – розповів фахівець з атомної енергетики організації Greenpeace Ян Ванде Путте.

Експерти Greenpeace перебували на місці катастрофи – приїхали туди вже за кілька днів після аварії. За їхніми словами, вони одразу взялися за дослідження: проводили експертизи, зокрема океанічної води і що, не менш важливо, – продуктів харчування, аби зрозуміти, який рівень забруднення утворився в їжі. Досліджували, зокрема, рибу та овочі.

Цезій-137 залишатиметься дуже довго в екосистемі. Період його напіврозпаду – 30 років. Вважається, що він має 10 циклів напіврозпаду. Отже, загалом це 300 років

Тим часом тривала евакуація місцевих. Скажімо, лише з невеликого села Іїтате потрібно було вивезти близько 4600 людей. І зробити це одразу після аварії не вийшло. На переконання фахівців Greenpeace, у цьому процесі було певне зволікання. Аварія на АЕС у Фукусімі спричинила істотне зараження довкілля.

"Наприклад, Цезій-137 залишатиметься дуже довго в екосистемі. Період його напіврозпаду – 30 років. Вважається, що він має 10 циклів напіврозпаду. Отже, загалом це 300 років. Таким чином, ґрунти будуть заражені ще сотні років. Спочатку ситуація у Фукусімі була схожою на ту, що відбувалася в Чорнобилі. Реакція дерев – сосни у Японії показували певні морфологічні зміни, і це було пов'язане із впливом радіації", – зазначив старший ядерний спеціаліст Greenpeace Germany Шон Берні.

 

13 років після катастрофи: небезпека досі залишається

 

Фахівці Greenpeace моніторили ситуацію щодо показників радіаційного забруднення японської території. Скажімо, одне зі своїх досліджень проводили упродовж 30 місяців: від квітня 2011 року до серпня 2013 року. Помітили, що з плином часу загальний рівень забруднення справді знизився. Але показники окремих елементів не мали єдиної тенденції: вони то зменшувалися, то зростали. Це свідчить про можливість повторного зараження, оскільки про ізоляцію джерела поширення отруйних речовин і дотепер не мовиться, констатують природоохоронці.

Ще одним важливим завданням було знезараження території. Цей процес японський уряд й справді розпочав чи не в перші дні після аварії. Робота проводилася колосальна. Скажімо, тисячі працівників збирали і складували заражений ґрунт. Ідеться про обсяг у близько 13 млн тонн. Цей ґрунт вивезли на спеціальні майданчики для зберігання.

Тисячі працівників збирали і складували заражений ґрунт. Ідеться про обсяг у близько 13 млн тонн

"Ще одна робота, яка нам дуже близька – її ми провели на одній із ферм. Там родина займалася сільським господарством. Вони мали ферму, що була розташована далі від Фукусіми. Фермери запитали в нас, чи можна їм у майбутньому вести господарство. І ми відповіли, що так. Їм не потрібно було переїжджати, у них не було дітей. Ми порекомендували їм залишатися. Це дуже важливо – говорити людям не лише про те, де є небезпечні території. А й де можна залишатися", – вважає фахівець з атомної енергетики організації Greenpeace Ян Ванде Путте.

Мільйони тонн радіоактивної води – це ще один виклик для Японії. Періодично японський уряд повідомляє про спуски певної кількості рідини в океан. Одне з останніх таких повідомлень датоване листопадом 2023 року. Через спеціальний кілометровий тунель щодня скидали по 460 тонн води. Ще 2021 року Японія схвалила спеціальний план виливання води в океан. Перед цим рідину очищали й розбавляли, аби знизити рівень радіації до норми. За рішення зливати таку воду в океан Японія отримала чимало критики і від країн-сусідів, і від міжнародних організацій. Але уряд у Токіо переконував: цей процес є виправданим і безпечним. Таке рішення підтримали й у МАГАТЕ.

У листопаді 2023 року через спеціальний кілометровий тунель щодня скидали по 460 тонн води

"Останній збір проб і аналіз морської води біля АЕС засвідчив, що вміст тритію є нижчим за прийнятий у Японії максимально допустимий рівень. Наш неупереджений моніторинг триватиме протягом усього часу скидання води, який, як очікується, займе десятиліття. Як я вже говорив, МАГАТЕ було там раніше і буде й після завершення цієї діяльності", – заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Збитки від катастрофи на атомній станції у Фукусімі сягнули колосальної суми. Орієнтовно йдеться про 449-628 млрд доларів

Загалом збитки від катастрофи на атомній станції у Фукусімі сягнули колосальної суми. Орієнтовно йдеться про 449-628 млрд доларів, повідомили у Greenpeace. Але вважати, що питання наслідків аварії на Фукусімі вже вирішене – дуже поспішний висновок.

"Люди не можуть зайти в реактор і зібрати уламки. Жоден грам ядерного палива звідти не дістали. Тому залишається питання: як це робитимуть? Важлива інформація, яку вдалося дослідити, це те, що фундамент АЕС пошкоджений – частина опор поплавилися. Це стосується одного з реакторів. Що непокоїть: якщо відбуватимуться ще землетруси, а вони для Японії є буденністю, є ймовірність, що ця конструкція може впасти", – припускає старший ядерний спеціаліст Greenpeace Germany Шон Берні.

 

Запорізька АЕС: росіяни мають піти

 

Фахівців Greenpeace насторожує ситуація на окупованій росіянами Запорізькій АЕС. Вони наголосили: найліпший спосіб убезпечення станції – це виведення російських військ і співробітників "Росатому" за межі кордонів України. В організації наголошують: не варто виключати, що росіяни зумисне можуть спровокувати аварію на Запорізькій атомній станції. І не обов'язково йтиметься про катастрофу масштабів Чорнобиля чи Фукусіми, а про щось значно менше за наслідками. Вчинити провокацію росіяни можуть, зокрема, за несприятливих подій на лінії фронту – скажімо, вдалого українського контрнаступу.

"Роль уряду в роботі з населенням є надзвичайно важливою, якщо щось трапиться на Запорізькій АЕС чи іншій станції. Населення має виконувати поради уряду. Але ситуація є дуже невизначеною. Не завжди є дані про забруднення чи радіаційний фон на самій АЕС. На жаль, росіяни діють на власний розсуд і не можна бути впевненими у діях МАГАТЕ", – вважає старший ядерний спеціаліст Greenpeace Germany Шон Берні.

Станом на 28 лютого 2024 року лінія 330 кВ, що живила ЗАЕС, досі залишається знеструмленою

Варто зазначити, що місія МАГАТЕ на Запорізькій АЕС перебуває постійно. Водночас іноземних спостерігачів на станції повсюдно супроводжують представники "Росатому" та російські військові чи спецслужби. Місія повідомляє дані про радіаційний фон на АЕС, а також про загрози, які виникають для станції. Минулого тижня фахівці МАГАТЕ зафіксували потужні вибухи біля ЗАЕС. Раніше спостерігачі повідомляли про мінування території, при чому фактично чітко вказали, що за цим стоять росіяни.

"Я, як і раніше, глибоко стурбований ситуацією з ядерною безпекою на найбільшій атомній електростанції в Європі, розташованій на передовій в Україні. У звітах наших експертів ідеться про можливі бойові дії неподалік від станції. Я ще раз закликаю всі сторони суворо дотримуватися п'яти конкретних принципів захисту АЕС і уникати будь-яких нападів або військової діяльності, які можуть загрожувати ядерній безпеці та безпеці", – заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Також днями росіяни знову довели ситуацію на станції до критичної точки. Через обстріли 20 лютого ЗАЕС залишилася на одній лінії живлення. Окупанти не дозволяли поремонтувати дроти. За даними Міністерства енергетики, станом на 28 лютого 2024 року лінія 330 кВ, що живила ЗАЕС, досі залишається знеструмленою.

"Якби не постійні обстріли росіян, ми впоралися б швидше. Довго чекали, коли ворог припинить гатити артилерією. А отримавши дозвіл військових на виїзд, мали ще й розчистити шлях для техніки через потрощену посадку, а тільки потім братися до ремонту. Все це постійно переривалося ворожим вогнем", – повідомила пресслужба "Укренерго".

Термін придатності палива, яке використовують у реакторах ЗАЕС, сплине вже незабаром

Про ще одну загрозу для станції повідомила компанія "Енергоатом". Термін придатності палива, яке використовують у реакторах ЗАЕС, сплине вже незабаром. Чи потрібно його замінити і як це зробити: поки ці питання зависли у повітрі. До того ж з 1 лютого окупанти припинили пускати на територію станції тих українських співробітників, які відмовилися брати російські паспорти.

"ЗАЕС була незаконно окупована російською армією. Українські співробітники перебувають під величезним стресом. Частина з них виїхала, є повідомлення про тортури та вбивства. Деякі працівники зараз – це співробітники "Росатому", які не мають кваліфікації для роботи на ЗАЕС. Міжнародне товариство доволі наївно ставиться до того, наскільки жорстокою може бути російська армія. Нам потрібно розуміти, що вона готова на все, особливо, якщо вони відчуватимуть тиск на фронті", – переконаний фахівець з атомної енергетики організації Greenpeace Ян Ванде Путте.

 

Досвід Фукусіми: поради для України

 

Японський досвід може стати корисним для України у разі потенційної позаштатної ситуації чи аварії на ЗАЕС, упевнені фахівці Greenpeace. Вони наголошують: особливо важливо проаналізувати перші кроки японських спеціалістів після катастрофи. Більшість їхніх дій були й справді правильними. Однак траплялися й помилки, і на них також варто зосередити увагу. Серед найбільших хиб Greenpeace виділяє дві: неналежна організація евакуації населення із зони найбільшого зараження, а також проблеми з вимірюванням радіаційного забруднення в перші дні після аварії.

"Що стосується евакуації: кому потрібно переселятися, а кому ні – дуже важливо довіряти рекомендаціям уряду. Приблизно 700 людей загинуло під час евакуації з Фукусіми. Будуть люди похилого віку, маломобільні люди, пацієнти з лікарень, яким треба буде годинами їхати в автобусі. Це дуже складні рішення. За рік після аварії парламент Японії здійснив оцінювання ситуації й зазначив, що уряд припустився багатьох помилок. Одна з них – у перші дні аварії не спрацювала система вимірювання радіаційного фону (частково через відключення світла). Як наслідок – у перші дні люди були евакуйовані у напрямках найбільшого забруднення", – розповів фахівець з атомної енергетики організації Greenpeace Ян Ванде Путте.

Серед найбільших хиб японського уряду Greenpeace виділяє неналежну організацію евакуації населення, а також проблеми з вимірюванням радіаційного забруднення

У разі надзвичайної ситуації поради для населення України від фахівців максимально прості: сховатися в приміщенні, закрити всі виходи й чекати повідомлень від влади. Однак чи матимуть доступ до цієї інформації мешканці окупованих територій? Очевидно, це ще один серйозний виклик для України та й загалом усього демократичному світу. Бо ще жодна країна не зіштовхувалася з проблемою окупації атомної станції й міста, де вона розташована. Уже наступного тижня – у другу річницю загарбання Запорізької АЕС – Greenpeace пообіцяв опублікувати детальні рекомендації, як діяти Україні в разі ядерної небезпеки чи аварії.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"