Останні новини

Водночас у ЗМІ оприлюднили тези, які начебто були підготовлені в Кабінеті міністрів, про те, як коментувати і як відповідати на незручні питання по ситуації з кадровими змінами в "Нафтогазі"

Рішення про зміну керівництва Нафтогазу прийняте в рамках закону - Шмигаль

Рішення Кабінету Міністрів провести зміни в керівництві НАК «Нафтогаз» було прийняте згідно із законодавством. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі телеканалу «1+1», повідомляє Укрінформ.

"Хочу сказати, що згідно із законом та згідно з усіма законними процедурами відбулася ротація в керівництві Нафтогазу. Всі бачили звітність, всі бачили, що це було рішення українського уряду. Звичайно, це український уряд прийняв рішення згідно з українським законодавством", - сказав Шмигаль.

Він зазначив, що обговорював це питання на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блінкен про "Нафтогаз": важливо дотримуватися принципів корпоративного управління

"У розмові з паном Блінкеном ми торкалися загалом питання проведення реформ в Україні, цілого ряду. Корпоративна - серед них, це важливий момент розвитку нашої держави", - розповів Шмигаль.

"Основний наголос у більшості готових відповідей робиться на поганих фінансових результатах компанії, та провалі програми нарощення власного видобутку газу", - пише видання.

Зокрема, на питання, чи не був Вітренко призначений з порушенням антикорупційного законодавства, яке забороняє призначення керівниками держкомпаній тих посадовців, які раніше у виконавчій владі здійснювали повноваження щодо контролю та нагляду за цими державними компаніями, радять наполягати, що Вітренко в Міненерго не мав повноважень для нагляду за діяльністю "Нафтогазу".

"Деякі політики та громадські діячі маніпулюють нормами антикорупційного законодавства, яке забороняє призначення керівниками державних компаній тих посадовців, які раніше у виконавчій владі здійснювали повноваження щодо контролю та нагляду за цими державними компаніями.

Але насправді Юрій Вітренко як перший заступник міністра енергетики не мав таких повноважень для контролю та нагляду за діяльністю Нафтогазу або навіть для того, щоб готувати відповідні проекти рішень Кабміну, які б означали якесь регулювання діяльності Нафтогазу, контроль чи нагляд за роботою компанії. Нафтогаз є самостійним економічним суб’єктом, а рішення щодо нього можуть прийматися тільки Кабміном за поданням і після підготовки Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а не Міністерством енергетики.

Міністерство енергетики відповідає за розробку та впровадження політик, які регулюють в тому числі й нафтогазову галузь. Але ця галузь не дорівнює одній компанії – Нафтогазу. Якщо на цій підставі забороняти Вітренку очолювати компанію, то цей абсурд за аналогією означатиме, що можна заборонити, наприклад, міністру фінансів після відставки взагалі де-небудь працювати, оскільки від податкової політики, на яку міністр фінансів має вплив, залежать усі компанії в країні", - йдеться у документі із рекомендаціями.

Також радять підкреслювати, що призначення Вітренка у "Нафтогаз" відбувалося "у відповідності з законом і заради інтересів суспільства".

Водночас на питання "Якщо скажуть, що не можна було чіпати наглядову раду", радять відповідати:

"Такий захист ідеї наглядових рад попри об’єктивні факти проблем у компанії призводить тільки до дискредитації ідеї та загалом принципів корпоративного управління. Збитки Нафтогазу - це об’єктивно.

Замість 11,5 мільярдів гривень прибутку, який обіцяв сам екс-керівник компанії, Нафтогаз показав 19 мільярдів збитків. Провал виконання обіцянок по збільшенню видобутку газу – це також об’єктивно. Усе суспільство знає про це.

Як можна перед суспільством захищати наглядову раду, яка просто "наглядала" за цим і нічого не робила? Або як можна захищати керівника компанії, який не тільки не міг дати перспективи по збільшенню видобутку газу, але й не акцентував на цьому у своїй роботі? Такий захист однозначно йде у мінус самим цим людям, які так захищають екс-керівника компанії".

Також "Дзеркало тижня" наводить основні посили з тез, як рекомендують відповідати на питання щодо реакції західних партнерів на ситуацію в "Нафтогазі".

Зокрема, видання цитує такі посили з документу з рекомендаціями:

"західних політиків чи дипломатів і не має цікавити те, що цікавить нашу владу та суспільство";
"важливо корректно оцінювати заяви, які зараз лунають. Що захищають на Заході? Не прізвище, а принципи – корпоративне управління. Ми підтримуємо корпоративне управління, ми вже третій рік захищаємо від нападок з різних боків наглядові ради в державних компаніях";
"треба віддати Андрію Коболєву належне. Разом з командою в Нафтогазі від 2014 року він зробив багато. Але – разом з командою. У якій був в тому числі й Юрій Вітренко на одній з провідних позицій".

"Оскарження у судах поставить Коболєва в один ряд з такими діячами, як екс-очільник ДФС Роман Насіров чи які-небудь недоброчесні прокурори, які позвільняли з системи, а вони намагаються поновитись через суди", - також йдеться у тезах.

"У відповідь на питання, чому тоді не змінити керівництво Укрзалізниці, де фінансова ситуація значно гірша, пропонують наступну тезу: "ситуація в УЗ особлива і пов’язана вона, перш за все, з тим, що досі існує несправедливість у тому, що не всі, хто користується послугами компанії, сплачує за це справедливу ціну", - пише "Дзеркало тижня".

Нагадаємо, уряд своїм рішенням 28 квітня припинив повноваження членів наглядової ради "Нафтогазу", але згодом уповноважив їх продовжувати виконання обов'язків - до обрання нового складу наглядової ради. У проміжок часу, коли юридично наглядова рада була неповноважна, урядовці звільнили попереднього голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва та призначити замість нього Юрія Вітренка.

Після цього низка міжнародних інституцій заявила про необхідність поважати принципи корпоративного управління та висловила стурбованість щодо можливого відходу України від курсу реформ.