Чи можна назвати лібералізацію ідеальним рішенням для енергоринку?

Я економіст, і в економіці немає абсолютної правди — хтось може вірити в ліберальний ринок, хтось може вірити в соціалістичну систему. Я належу до перших. Наприклад, у мене на даху встановлені сонячні батареї, я буду з вами домовлятися про ціну на електроенергію на ліберальних умовах. Я не розумію, чому якийсь центральний орган повинен визначати цю ціну, хоча ми з вами можемо домовитися.

Як і яким чином відбувалася реформа енергетичного ринку в Нідерландах?

Ця тенденція народилася ще в 90-х рр. у США. Поширилася на Азію, Центральну Америку — стала всесвітнім трендом. 1998 року стартувала й у Нідерландах. Почали з промспоживачів, а наступним етапом було впровадження ліберального механізму для побутових покупців. Увесь процес переходу зайняв приблизно 8 років.

Чи однаковий старт в України та Нідерландів?

Ситуація дещо відмінна. У вас усі виробники енергії продають її одній компанії (ДП «Енергоринок» — УЕ) і всі споживачі купують у неї ж. У Голландії були чотири регіональні компанії. Я жив у Гаазі й там була одна компанія, у якої я купував електроенергію й газ. Але вибору, як і у вас, у конкретному місті не було.

На які зміни слід чекати споживачеві та країні загалом від реформи?

У мене в країні поряд із чотирма регіональними компаніями з’явилося ще приблизно 80 (!) постачальників, у країні набагато меншій за вашу. Конкуренція робить ринок чесним, а в споживача з’являється можливість обирати. Крім того, реформа призведе до загального зниження споживання сировини — вугілля й газу, й таким чином знизить кількість викидів. Менше викидів і раціональне використання ресурсів — це важливі переваги лібералізованого ринку для держави.

Наскільки чинник вибору важливий для споживача?

Майже через 25 років ми бачимо, що 65% голландців змінили постачальника електроенергії. Щойно контракт завершується — постачальник змінюється на вигіднішого. Це велика частина населення, але ми вважаємо, що й цього недостатньо. Ми хотіли б, щоб вона зросла до 85%.

Наскільки споживачі в Голландії були готові до змін? Яким було ставлення до реформи?

Якщо ви лібералізуєте ринок, то і у компаній, і у домогосподарств з’явиться багато можливостей. Ви не можете передбачити достеменно, що буде. Але очевидно, що прийдуть нові гравці, зокрема іноземні. Вони принесуть із собою нові пропозиції. Багато людей у Нідерландах не змінювали постачальника, тому що банально боялися змін. Енергетичний ринок занадто складний для простої людини, занадто багато гравців — виробники, оператори мереж, постачальники. Це не так просто як купівля iPhone.

Уряд проводив якусь інформаційну політику?

Комунікація була майже відсутня. Так, звичайно було проговорено, що в нас буде лібералізація ринку, але жодної кампанії, що пояснює, як це працюватиме, простою мовою не було. Було дуже важко донести споживачам, як електрони з’являються в їхніх будинках і що вони нікуди не подінуться, якщо ви підпишете новий контракт.

Тож як потрібно діяти державі в цій ситуації?

Що Україна може зробити — то це не повторити помилок і переймати досвід найкращого. Тільки до 2005 року наш уряд зробив рекламу про те, що нам не варто хвилюватися про постачання електрики в наші будинки. Він повторював це багато разів. Згодом люди почали вірити й змінювати постачальників. Це власне й було справжнім початком лібералізації ринку. З моїх спостережень, я зрозумів, що поки в мене не було можливості обирати компанію-постачальника, вони не дбали про мене. Вони знали, що я нікуди від них не піду, вони просто були постачальниками електроенергії. Можливості з’являються не тільки в домогосподарств, а й у великих компаній. У Голландії сьогодні є багато варіантів, куди можна інвестувати свої гроші. Це те, з чим зіткнулися наші компанії, і з чим зіткнуться ваші великі гравці, як-от ДТЕК, «Енергоатом» та інші.

Якщо говорити про гравців з інших країн, голландські компанії не втратили від їх приходу?

Звичайно, конкуренція на ринку зросла. Їм було дуже важко заробити гроші спочатку. Наявні енергетичні компанії переживали непрості часи, але, з іншого боку, були й переваги. Є добрий приклад, пов’язаний із Бельгією. Місцеве населення не дуже полюбляло тамтешні старі компанії. Але щойно вони виходили конкурувати за кордон, зокрема до нас, з молодими компаніями, вони знаходили нових клієнтів.

Чи залишилися в Нідерландах державні постачальники?

У Нідерландах досі є енергетичні компанії, якими частково володіє держава. Їх кілька, а більшість продано. Це були дуже вигідні для держави угоди. Гроші пішли у фонди, а звідти на тестування програм із відновлюваної енергетики.

Хто клієнти цих старих компаній? Це ретрогради, які нічого не хочуть міняти?

Власне, ні. Вони  (енергокомпанії – УЕ) теж змінилися — стали сучасними. Не варто хвилюватися за їхню долю, адже вони після лібералізації повинні прийняти умови ринку і вдосконалюватися.

Як змінилася ціна електроенергії для побутового голландського споживача?

Наша квитанція на електрику складається з двох частин. Перша — власне ціна електрики. Кількість постачальників зросла, і ця ціна знизилася. Друга частина — це тариф за з’єднання з центральною мережею (RAB-тариф). Його потрібно пояснити. У Нідерландах були досить старі лінії ще з 1960-х років. Це була стара система, і для того, щоб мережами могли користуватися багато нових компаній, потрібно було будувати нові лінії. Після лібералізації мережі оновили, технологічні втрати знизилися до 4%. Для цього потрібні були інвестиції. Тому в цій частині платіжки ціна зросла. Я не знаю, яка ситуація в Україні з мережами, але з входом на ринок нових гравців, появою нових потужностей відновлюваної енергетики, вам доведеться покращувати систему, вкладати в неї гроші.

Тобто модернізація лягла в кінцевий рахунок?

Так, у рахунку закладено відсоток на модернізацію. Регулятор стежить за адекватністю цього відсотка. Постачальникам і розподільникам дозволено стягувати цю плату зі своїх клієнтів.

В Україні, у реакцію на будь-яке підвищення цін з’являються заклики не платити за електрику. Що відбувається з неплатниками в Голландії?

Вас не відключать, якщо ви не заплатили раз або двічі. Якщо ви затятий порушник і не платите, то ви отримаєте спочатку попередження від постачальника, а потім будете відключені від системи. А якщо у вас не буде електрики, то й газу у вас теж не буде.

Незахищені верстви населення в Нідерландах отримують субсидії?

Прямої підтримки від держави на сплату рахунків немає. Але є базова підтримка малозабезпечених людей. У нас є енергетичні компанії, які фокусуються на таких типах клієнтів. Людина може бути не бідною, а просто не вміти планувати свої витрати. Що роблять такі компанії? Вони пропонують дешевші контракти за передоплатою, допомагають заощаджувати, пояснюючи, як і коли краще користуватися електроенергією, дають спецпропозиції для малозабезпечених.

Одним із основних елементів реформи є розділення обленерго, т. зв. Unbundling Як він відбувався в Нідерландах (В Нідерландах вимоги щодо розділення жорсткіші ніж в більшості країн Європи – одна компанія не має права володіти мережами та мати компанію-постачальника одночасно – УЕ)?

У ЄС цей процес відбувався поступово. Європейські контролери поставили ці компанії (в Україні обленерго – УЕ) перед вибором, чим займатися — продавати або розподіляти. Цей закон був дуже жорстким і багато компаній не довго думаючи продавали частину обов’язків. У Нідерландах уже всі компанії прийняли рішення, які саме функції вони виконуватимуть.

Хто у вас контролює збереження рівних умов для постачальників із боку розподільчої компанії?

Цим опікується споживчий орган, центральне управління якого розташоване в ЄС.

А в клієнта договір тільки з постачальником або з розподільчою компанією теж?

Домогосподарства підписують два контракти — один із постачальником, а інший із розподільником.

А чи розуміє користувач: хто за що відповідає?

Так, це складно. Якщо у вас пропала електрика, то вам потрібно йти до розподільника. Якщо питання про тарифи — до постачальника. Спочатку люди не розуміли — хто за що відповідає. Згодом інформаційна кампанія від держави хоч із запізненням, але зробила свою справу. Важливо, щоб самі енергокомпанії приділяли увагу своїм споживачам, пояснюючи, що і як працює.

Як ці постачальники конкурують один із одним?

Характерна риса лібералізації — у можливості постачальника продавати споживачам різні послуги пакетами. Наприклад, обираючи постачальника електроенергії, ви можете обрати конкретний вітровий генератор, з якого хочете отримувати енергію, або конкретну сонячну панель. Хтось пропонує нижчі ціни, а хтось у пакеті з електрикою постачатиме кабельне телебачення, газ, тепло, міську телефонію. Це значно спрощує для споживача процес купівлі: він може купити всі послуги для будинку одним пакетом у одного постачальника.

У своїх лекціях ви говорите, що на вільному ринку мають з’явитися просьюмери. Хто це такі?

Просьюмер — це той, хто одночасно виробляє і споживає електрику. Є такі домогосподарства, де на дахах встановлені сонячні батареї. Фермери мають вітрові генератори. Кількість цих просьюмерів у Нідерландах постійно зростає, ви можете це бачити всюди. У найближчому майбутньому ми побачимо, що виробництво електроенергії стане набагато локальнішим, ніж є зараз. Мова буде йти не про 5 великих або 150 середніх електростанцій − виробником енергії зможе бути кожен. Ринок буде децентралізовано на тисячі маленьких локальних виробництв.

Як працює система обліку в будинках?

Ситуація з лічильниками також лібералізована — компанії їх продають споживачам, і вони можуть самостійно контролювати інформацію щодо споживання. Але водночас більшість голландців мають старі лічильники. Це означає, що їх перевіряють раз на рік. Я відправляю дані через Інтернет, і компанія-постачальник може звірити ці показники. Наш уряд зараз впроваджує програму розумних лічильників. Зараз тільки приблизно 10% споживачів користуються ними. Однак, усі нові будинки вже будують із розумними лічильниками. Ми тільки стаємо на цей шлях.

У нідерландців є запит на відновлювану енергію чи це продиктовано турботою про екологію?

На жаль, тільки 20% населення підтримують «зелену» енергетику. Решта 80% споживачів обирають низьку ціну. Водночас кількість вітрових генераторів зростає. Дуже багато великих компаній зараз інвестують у неї, наприклад, Shell. Уряд субсидує як сонячну, так і вітрову енергетику. Для цього вони впровадили спеціальні тарифи. Кожен кіловат виробленої енергії викуповується за гарантованою ціною.