Розвиток малої генерації є пріоритетною ціллю держави в підготовці до наступного опалювального сезону. Міжнародні партнери постачають до України різного роду когенераційні установки. До закупівель став і уряд, однак точні плани Кабінет міністрів не озвучує. Головне завдання – забезпечити маневрувальні потужності для енергосистеми. Таку функцію раніше відігравали теплові та гідроелектростанції. 

"Протягом війни після повномасштабного вторгнення через окупацію і руйнування енергосистема України втратила близько 55% доступних генеруючих потужностей. І найбільше постраждали саме регулюючі! Зруйновано більше 90% потужностей ТЕС і майже 60% – ГЕС", – повідомила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець. 

Наслідки втрат цих потужностей Україна вже відчуває: віялові відключення повернулися як для промисловості, так і для побутових споживачів. Уряд та НКРЕКП спрощують процедури приєднання малої генерації до мережі. Але залишається чимало невирішених проблем. Наприклад, борги на балансувальному ринку. І саме вони можуть стати на заваді інвестиціям, які мають стати однією з рушійних сил процесу децентралізації української енергетики, який є нагальним для країни.

"Ми хочемо наступної зими включити у великому обсязі електростанції розгалуженої генерації, які ще можуть бути побудовані до грудня, це ще здійсненно. Якусь частину, не всі 8 ГВт (втраченої потужності), принаймні 2 ГВт, можна було б зробити, якщо дуже захотіти", – вважає виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. 

 

Підготовка до зими в розпалі 

 

Від російських атак енергетика України вже втратила від 7 до 9 ГВт генерувальних потужностей, констатують у Національній комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Росіяни обстрілювали практично всі українські теплові та гідроелектростанції. І тепер перед державою постало складне завдання – знайти їм альтернативу. Уряд робить ставку на малу, або розподілену, генерацію. 

"Нам потрібні такі технології, як газові пікери, тобто високоманеврувальні газові невеликі електростанції. Нам потрібні системи накопичення енергії: вдень зберігати е/е від сонячних електростанцій, яка є надлишковою, і споживати її ввечері, коли у нас може бути дефіцит. Також ми вважаємо, що державі потрібна нова теплова генерація, яка базувалася б не на викопних видах палива, а на відновлюваних. Таких як, наприклад, відходи деревини, агропромислового комплексу. Тобто це можуть бути біогазові ТЕС", – повідомив голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. 

Відновлювати великі електростанції дуже складно, зазначають в "Укренерго". Зокрема й через ризики повторних атак. Саме тому в підготовці до наступної зими та зменшенні дефіцитів уже зараз держава робить ставку на децентралізацію енергетичної системи. Водночас уряд виділив 1,5 млрд грн і на відновлення теплових електростанцій, зокрема двох державних – Зміївської та Трипільської.

Єдиний сталий шлях до убезпечення енергосистеми від масованого ракетного терору полягає в децентралізації генерувальних потужностей…

"Зосередження генерації буквально на декількох майданчиках – це те, що призводить до серйозних проблем, коли ворог застосовує якісь масовані обстріли. Ми, як оператор енергосистеми, відповідаємо за її моделювання: що потрібно зробити на майбутнє. І ми розуміємо, що єдиний сталий шлях до убезпечення енергосистеми від масованого ракетного терору полягає в децентралізації генерувальних потужностей", – повідомив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький. 

У компанії навели приклад: замість того, щоб мати 20 великих електростанцій, країні варто будувати дві сотні малих від 5 до 30 МВт кожна. Ідеальне розміщення для них – або довкола міст, або безпосередньо в населених пунктах. Так система генерації буде стійкішою до російських ракетних обстрілів. Але знов-таки все залежить від самої мережі та її спроможностей прийняти й передати певні обсяги енергії.

"Кращими маневреними характеристиками вирізняються газопоршневі агрегати та газові турбіни відкритого циклу. Газові турбіни комбінованого циклу щодо цього мають дещо гірші характеристики, але вони все одно суттєво кращі, ніж у вугільних електростанцій. При цьому такі турбіни мають найвищий електричний ККД. Газопоршневі агрегати мають вищий електричний ККД, ніж газові турбіни відкритого циклу. Проте одинична потужність таких агрегатів – в основному до 10 МВт, що обмежує їх застосування у разі необхідності створення генеруючих потужностей у кілька десятків МВт", – пояснив голова правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine Олександр Домбровський.

На відновлення енергетики на початку травня Кабмін виділив понад 7 млрд гривень. Однак, щоб виконати всі роботи, цих коштів недостатньо, адже збитки від російських атак у рази більші. Значну допомогу Україна отримує від західних партнерів. Фонд відновлення енергетики накопичив понад 438 млн євро. Саме з нього фінансують закупівлі обладнання.

До України вже вдалося привезти кількадесят установок, точну цифру не озвучують. Низка європейських країн, зокрема країни Балтії, уже розпочали поставки обладнання із власних зупинених теплових станцій.

Борги залишаються одним із чинників, які можуть стати перепоною для інвестицій у будівництво розподіленої генерації...

"Щоб пройти наступну зиму, нам або потрібно відремонтувати пошкоджені потужності, або збудувати достатньо напівпікової та пікової газової генерації. Так у чому ж проблема? Чому не будують? Через борги. На балансувальному ринку електроенергії сума боргів сягнула 33 млрд грн. Борги на ринку – суттєвий бар’єр, який ще не подолано. Складно уявити, що компанія купує та встановлює обладнання, потім починає виробляти і продавати електроенергію в цьому сегменті, а кошти отримує лише за рік чи півтора", – переконаний експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Борги залишаються одним із чинників, які можуть стати перепоною для інвестицій у будівництво розподіленої генерації. В "Укренерго" повідомили, що від початку року поки що не спостерігають тенденцій до зменшення заборгованості на балансувальному ринку.

"Для роботи розподіленої генерації мають бути економічні умови, які будуть цікаві інвесторам. Безкоштовно ніхто гроші давати не буде. Так, держава може профінансувати встановлення обладнання, може бути задіяне ПСО для того, щоб забезпечити такі установки природним газом. Але все одно ринкові умови роботи повинні бути дотримані", – вважає віцепрезидент ENERGY CLUB, колишній заступник міністра енергетики Максим Немчинов.

Водночас держава продовжує пошук коштів на відновлення енергетики та побудову нової генерації. Ідей кілька, одна із них – підвищити тарифи для населення. Такий варіант розвитку подій в уряді вже не відкидають, однак наголошують, що рішення ще не ухвалили. Принаймні до кінця травня тариф для побутових споживачів точно зберігається, поки діє механізм ПСО.

"Зараз у Кабміні йдуть активні обговорення, щоб підняти тарифи вже з 1 червня до рівня 4,5-5 грн/кВт·год для побутових споживачів. Імовірно, таке рішення буде прийнято. Але важливо зауважити, що отримані кошти підуть не обслуговуючим компаніям, а саме на розвиток генерації. "Енергоатом" щорічно дотує населення на близько 100 млрд грн, "Укргідроенерго" – на близько 25 млрд грн", – розповів член комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк.

 

Держава спрощує процедури 

 

Ще в середині квітня 2024-го розпочався процес визначення площадок, де розміщуватимуть об’єкти розподіленої генерації. Кілька спеціальних нарад провело Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури разом із представниками обласних адміністрацій. Однак тоді ж постала набагато серйозніша проблема – занадто бюрократизована система підключення малої генерації до енергосистеми. 

"Очевидно, що найкращим рішенням для зими є те, про що ми говоримо років три. Це встановлення розподіленої генерації. Тобто, щоб не одна велика електростанція генерувала електроенергію, а щоб це було багато різних маленьких. Я знаю, що багато таких установок було передано Україні від USAID, інших донорів, але частина з них не були підключені. На жаль, складно сказати, чи це тільки технічна проблема, чи в дечому і процедурна. Але, думаю, що й багато хто просто розслабився", – зазначила координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

НКРЕКП спростила процедуру підключення газотурбінного, газопоршневого, когенераційного та іншого обладнання до електричних мереж…

В НКРЕКП наголосили: російські ракетні атаки негативно позначилися на стійкості енергетичної системи України, тому держава має діяти. Тож Регулятор прийняв постанову, якою спростив процедуру підключення генерувальних установок до електромереж, повідомила пресслужба регулятора. Ідеться про газотурбінне, газопоршневе, когенераційне та інше обладнання.

Згідно з документом скорочуються терміни видачі та погодження технічних умов, зменшується кількість документів для отримання послуги приєднання, а також забезпечуються мінімальні технічні вимоги для паралельної роботи генерувальних установок з енергосистемою.

Прийняття цієї постанови дає можливість замовникам у скорочений термін забезпечити підключення своїх установок до електричних мереж. Також документом не передбачанео здійснення оплати відповідно до ставок, інформує пресслужба НКРЕКП.

"Це все одно не каже нам, що підключення можна зробити за один день чи тиждень. Тож треба це розуміти і розраховувати час. І для "Укренерго" це буде виклик: оскільки розподілена генерація у нас може бути достатньо малою, не все головний диспетчер може побачити. Тому "Укренерго" треба створювати диспетчерські центри на місцях!", – зазначив віцепрезидент ENERGY CLUB, колишній заступник міністра енергетики Максим Немчинов.

 

Для чого призначена мала генерація? 

 

Розвиток малої генерації покликаний насамперед заживити об'єкти життєзабезпечення та критичної інфраструктури, наголошують у Державній інспекції енергетичного нагляду (Держенергонагляд). Розосереджені маневрові потужності мають виконувати надзвичайно важливе завдання – хоча б частково замінити зруйновані теплові та гідроелектростанції, головна функція яких полягала у маневруванні енергетичної системи України.

"Енергетики намагатимуться створити такі потужності ще до початку осінньо-зимового періоду. Але для забезпечення їх достатнього обсягу потрібен час, враховуючи довготривалий процес виготовлення енергообладнання", – зазначив голова Держенергонагляду Руслан Слободян.

ОСББ можуть отримати компенсацію від Фонду енергоефективності за встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів для опалення. Це гранти в розмірі до 2 млн грн...

Уряд доручив Мінінфраструктури та Фонду енергоефективності розробити спеціальні програми, які дадуть змогу забезпечити мінімальну енергетичну незалежність громад. Кабінет міністрів пропонує встановити спеціальні механізми стимулювання до дії мешканців багатоповерхівок. ОСББ можуть отримати гранти.

"Має бути забезпечено роботу ліфтів, помп для водопостачання на верхні поверхи, окрема робота по генераторах та сонячних панелях. Крім того, ОСББ можуть отримати компенсацію від Фонду енергоефективності за встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів для опалення. Це гранти в розмірі до 2 млн грн. Місцева влада має також активно включатися в усі ці процеси", – повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Громади активно готуються до зими. Скажімо, у Тернополі ще на початку весни розпочали новий етап встановлення в місті об’єктів малої генерації електроенергії. Енергетичну систему міста планують закільцювати. Тож у разі надзвичайної ситуації вдасться заживити критичну інфраструктуру міста – водоканал, теплоенерго, лікарні. Тернопільська влада наголошує: генераторів для цього точно недостатньо, тому виходом із ситуації може бути лише мала генерація. 

"Ми опрацьовуємо модель енергетичного острова, де ми змогли би певну кількість МВт генерувати самі. Фактично, це такі невеличкі ТЕС. Але тут одночасно мусить бути система розподілу, побудована таким чином, щоб цю електроенергію розподілити по певних об'єктах. Тому що теперішня система цього не дозволить. Це треба перебудувати на рівні підстанцій, на рівні автоматики. Генераторами ми минулої зими були забезпечені майже на 100% від нашої потреби. Але ми розуміємо, що генератори – це не є повністю вихід ситуації, коли місто не має власної генерації електроенергії", – розповів заступник міського голови Тернополя Владислав Стемковський. 

Промисловості варто задуматися над власною генерацією електроенергії вже зараз…

В уряді закликають діяти і бізнес. Наголошують, що промисловості варто задуматися над власною генерацією електроенергії вже зараз і не чекати приходу зими, коли ситуація може погіршитися. Під обмеження електропостачання бізнес періодично вже потрапляв з кінця квітня, тобто ще до віялових відключень, які від середини травня застосовуються й для побутових споживачів. 

"Наразі ринкові умови вже є достатньо економічно вигідними, для того щоб встановлювати резервне живлення генерації та покривати власні потреби для бізнесу. У разі генерації понад власні потреби є можливість продавати це в енергомережу. Насправді ці інструменти є комерційно вигідними. Саме тому ми й закликаємо бізнес працювати на цьому напрямку, за загальними європейськими правилами", – зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник. 

В "Укренерго" також упевнені, що до побудови нової архітектури української енергетичної системи може долучитися бізнес. І спільну роботу вже розпочали. Свою зацікавленістю висловили пів сотні компаній. Два головних кроки натепер – це спрощення регуляторної бази, а також пошук грошей. 

ЄС та міжнародні фінансові організації через інструмент Ukraine Facility готові надати інвесторам 7,8 млрд євро на покриття ризиків для компаній, 1,5 млрд євро – змішане фінансування для бізнесу та технічну допомогу, кажуть в "Укренерго".

У Федерації роботодавців України (ФРУ) повідомили, що частина їхніх членів уже готова співпрацювати з урядом і долучитися до створення мережі розподіленої генерації. Водночас в організації зазначили: держава ще має вирішити низку важливих завдань, щоб такий масштабний проєкт вдалося втілити у життя. Серед іншого – розробити чіткий план, якої саме генерації потребує кожен з регіонів, якого типу вона має бути. У ФРУ пропонують створити фонд страхування від воєнних ризиків, звільнити від ПДВ імпортне енергетичне обладнання і розробити спеціальні державні програми підтримки інвестиційних проєктів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"