Римські домовленості: куди рухається українська енергетика
Головні висновки з Ukrainian Recovery Conference
Міжнародна конференції з відновлення України (Ukrainian Recovery Conference, URC), яка пройшла на цьому тижні в Римі, засвідчила ключову роль енергетичної галузі в модернізації країни і розвитку її інтеграції з ЄС. На заході, що обʼєднав понад чотири тисячі учасників, було укладено численні домовленості про співпрацю між урядовими структурами, профільними організаціями і бізнесом, а також проведено стратегічні дискусії про перспективні напрямки співпраці України із західними партнерами.
Підсумовуючи результати URC, «Українська енергетика» пропонує своїм читачам огляд ключових подій і домовленостей з цього заходу, які визначатимуть подальшу динаміку енергетичної галузі і економіки в країні.
Нові горизонти
За попередніми підрахунками, під час URC в Римі було укладено домовленостей на загальну суму понад 19 млрд євро інвестицій і кредитів для приватних і державних проєктів.
Цю сумму можна вважати показовою відповіддю на заклик премʼєр-міністерки Італії Джорджі Мелоні до бізнесу, донорів і політичних партнерів інвестувати в розбудову української економіки. «Не бійтесь брати участь у відновленні України, бо інвестиції в Україну - це інвестиції в зростання Європи та безпеку наших громадян. Італійці на руїнах Другої світової війни змогли створити економічне диво. Я вірю, що URC в Римі може стати початком українського економічного дива», - сказала вона на відкритті конференції 10 липня.
Президент України Володимир Зеленський відзначив важливість спільних зусиль. «Нам потрібно створити коаліцію для відновлення. Хай саме цей момент стане її початком. Зараз у нас є реальна можливість запустити нову хвилю прогресу. Нам потрібен підхід у стилі Плану Маршалла, і ми маємо розробити його разом», - сказав він. Очільник держави вказав не лише про важливість спрямування заморожених російських активів та доходів від них на відновлення України. «Нам також потрібна чітка система відбудови - спеціальний фонд відновлення та фінансування на різних рівнях: для державного бюджету України та місцевих громад», - додав він.
Наймасштабнішим результатом URC стало створення Європейського Флагманського Фонду для Відбудови України (European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine), про що оголосила в Римі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. «Ми буквально робимо ставку на майбутнє України, використовуючи державні кошти для залучення масштабних інвестицій», - сказала вона.
Мета – мобілізувати до 2026 року 500 млн євро приватного капіталу для відновлення української економіки через поєднання грантів, гарантій та інвестицій.
Як сказала президентка ЄК, це найбільший у світі акціонерний фонд, який сприятиме інвестиціям у ключові сфери: енергетику (передусім, відновлювані джерела енергії), інфраструктуру, сучасні промислові технології, критично важливу сировину та виробництво товарів подвійного призначення. Він заснований спільно з Італією, Німеччиною, Францією, Польщею.
Стартовий капітал Європейського Флагманського Фонду - 220 млн євро. Окрім Єврокомісії (через Ukraine Investment Framework), його першими інвесторами виступили Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW, Німеччина), Cassa Depositi e Prestiti (CDP, Італія), Proparco & Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK, Польща). Компанію, яка буде керувати діяльністю фондц, планується обрати на конкурсу, який відбудеться протягом липня-жовтня поточного року. «Передбачається, що початкові інвестиції в проєкти будуть здійснені до кінця 2026 року», - повідомило Міністерство економіки України.
Енергетичний мікс
Енергетичні галузі, на які робить ставку Україна під час відновлення – це розвиток «зеленої» енергетики, атомної генерації та видобутку природного газу. Саме ці напрямки, як вважають експерти, допоможуть країні не просто інтегруватись з Євросоюзом, а посилити його конкурентоспроможність. Про це, зокрема, - сказала президентка DiXi Group Олена Павленко під час дискусії «Чиста промислова трансформація: стратегічна роль України в порядку денному ЄС», огранізовану в Римі спільно з Флорентійською школою регулювання (ФШР). Вона акцентувала, що згадані сектори «можуть допомогти нашій країні стати повноцінною частиною ЄС уже напередодні членства, від яких виграє не лише вона, але і Європейський Союз»
«Україна є не тільки бенефіціаркою європейської підтримки, а й справжнім джерелом натхнення. Допомагаючи їй, ЄС насправді допомагає собі бути конкурентоспроможнішим й інноваційнішим», - наголосив директор ФШР Леонардо Меус.
Одним із яскравих прикладів такої взаємовигідної співпраці єврокомісарка з питань енергетики (2019–2024) Кадрі Сімсон назвала взаємопов'язаний ринок електричної енергії з понад 400 мільйонами клієнтів у 24 країнах. «Змога експортувати українську електроенергію європейським сусідам - це не лише про торгівлю, а й також про внесок України в енергетичну безпеку ЄС, у зміцнення європейської стійкості через нарощування обсягів ВДЕ», - наголосила вона.
Завдяки потужному газовому сектору - покладам газу та інфраструктури для його транспортування і зберігання, а також амбітним планам із декарбонізації галузі і виробництва відновлюваних газів, Україна спроможна замістити російське викопне блакитне паливо на ринку ЄС. «Україна має унікальний ресурс - понад 30 млрд куб. м потужностей для підземного зберігання газу… Понад 80% наших потужностей розташовані поблизу західного кордону, що робить зберігання газу вигідним для європейських партнерів…, які швидко можуть доставити значні обсяги газу споживачам в разі непередбачуваних ситуацій», - розповів керівник державної компанії «Укртрансгаз» Роман Малютін.
Атомне відродження
Зростання попиту на електроенергію і прагнення до скорочення викидів вуглецю заради боротьби з глобальним потеплінням спропокувало відродження атомної енергетики в світі. Будівництво АЕС і малих ядерних реакторів розглядається як ключова складова майбітнього енергетичного ландшафту в світі.
«Низка світових компаній інвестують саме в ядерну енергетику. І в кожного свої пояснення, чому… Одне з них – це інвестиції у штучний інтелект, який без ядерної енергетики майже неможливий. І дуже важливо, що ми бачимо справжнє відродження атомної енергетики, і я дуже радий, що Україна - одна з країн, яка йде цим шляхом і створює можливості для ядерного ренесансу», - зазначив міністр енергетики Герман Галущенко під час дискусії в Римі. Він вважає, що українські потужності АЕС мають працювати на зміцнення Європи, яка дедалі потербуватиме все більше електроенергії.
«Для України саме атомна генерація є життєво важливою. Вона забезпечує до 60% усієї електроенергії в години пікового споживання. Ми плануємо нарощувати свої потужності. Адже енергетика - це перше, із чого почнеться відновлення країни», - зазначив міністр.
Він вважає за доцільне залучення приватних інвестицій в будівництво енергоблоків АЕС, задля чого Україна повинна прийняти відповідний закон. «Насправді у світі багато приватних атомних станцій. Те ж саме ми повинні зробити і в Україні. Нам необхідно прийняти закон. Це нелегко з політичної точки зору, але ми це зробимо», - сказав Герман Галущенко.
Свідченням того, що українська атомна галузь прагне до можернізації та розвитку, стало підписання на полях URC низки меморандумів. Зокрема, Міненерго домовилося про співпрацю з МАГАТЕ (Міжнародним агентством з атомної енергії), а державний оператор «Енергоатом» - з компаніями Holtec International і Westinghouse.
Зелене світло для ВДЕ
Головним досягненням URC для напрямку «зеленої» генерації став запуск Механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювану енергетику України (Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism, URMM), про який оголосили Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейська комісія. «Це унікальний інструмент де-ріскінгу, покликаний розблокувати 1,5 млрд євро інвестицій у 1 ГВт нових потужностей відновлюваної енергетики», - повідомили в Європейсько-українському енергетичному агентстві (ЄУЕА). Там також відзначили, що Євросоюз вже затвердив 180 млн євро для підтримки механізму в межах Ukraine Investment Framework (UIF), а Нідерланди планують надати 12 млн євро у вигляді грантів. І це лише початок, адже інші європейські уряди також планують долучитися.
«URMM вирішує одне з ключових обмежень для розвитку ВДЕ в умовах війни - ризик гарантованого викупу електроенергії. Механізм гарантує мінімальну ціну на електроенергію для кожного приватного проєкту, що дає банкам впевненість надавати фінансування для нових генеруючих потужностей у критичний для країни час», - пояснили в ЄУЕА.
Зі свого боку, ДТЕК - найбільша приватна енергетична компанія України – оголосила на URC про перехід до стадії практичної реалізації нового «зеленого» проєкту спільно з американською Fluence – йдеться про запуск однієї з найбільших у Східній Європі систем накопичення енергії потужністю 200 МВт, розміщених на шести локаціях. «Загалом система зможе зберігати 400 МВт/год електроенергії, достатньої для забезпечення електроенергією 600 000 українських домівок протягом двох годин», - повідомили в ДТЕК. Очікується, що комерційна експлуатація проєкту та надання послуг за контрактом з «Укренерго» розпочнеться в жовтні 2025 року з початком опалювального сезону.
Взаємні вигоди
Очевидно, що головним поштовхом для втілення амбітних проєктів, про які говорили учасники URC, стане завершення війни в Україні. За останніми урядовими оцінками, відбудова та модернізація країни загалом коштуватиме $1 трлн протягом 14 років. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючі на засіданні Української платформи донорів міністерського рівня в межах URC-2025.
За його словами, українська концепція передбачає створення двох фондів у розмірі $1 трлн. Перший - це «Фонд Україна» на $540 млрд, адже саме стільки, за оцінкою Світового банку, буде коштувати відбудова України. Цей фонд формуватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, а також спеціального податку на експорт російської сировини. Другий фонд - це Європейський структурний фонд на підтримку України обсягом $460 млрд. Він включатиме інвестиції європейського приватного сектору для розвитку промислового і виробничого потенціалу.
«Проєкти, які будуть реалізовуватися за рахунок цих фондів, принесуть виграш не лише Україні, але й всій європейській економіці та бізнесу», - наголосив Денис Шмигаль і запевнив, що після відновлення миру «Україна готова стати надійним гарантом європейської безпеки».
Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»
