Останні новини

Рівень дотацій на покриття різниці між собівартістю і відпускною ціною вугілля для держшахт станом на сьогодні складає близько 15 доларів на тонну, а суттєво знизити обсяг дотацій дозволило зростання ціни вугілля держшахт, яке за ініціативою Міністерства енергетики та вугільної промисловості переглядали кілька разів за останні 2 роки.

Про це йдеться в розслідуванні "Загнані у вугілля", опублікованому виданням "Лівий берег".

Зазначається, що в 2012 році обсяг дотацій підприємствам вугільної галузі суттєво знизився: 2012 рік - 66-75 доларів на тонну, 2014 - близько 75-78 доларів на тонну, 2015-2017 – близько 15 доларів на тонну. "Дотації на покриття різниці між собівартістю і відпускною ціною вугілля для держшахт завжди вважалися корупційною вотчиною і одночасно "прив'язю", на якій уряд в Києві тримав електорат, переважно складається з гірників, у східних регіонах країни. Рекордсменом за абсолютним обсягом дотацій виявився період, коли на посаді міністра знаходився Едуард Ставицький (грудень 2012 - лютий 2014). У 2013 році галузь отримала 15,3 млрд грн на компенсацію різниці собівартості, реструктуризацію і реконструкцію виробничих потужностей. У перерахунку на тонну – близько 75-78 доларів/т", - пише Лівий берег.

Низька неринкова вартість вугілля призвела до того, що покриття собівартості поступово падало з 65% в 2010 до 36% в 2013 рр.

"Після зміни влади, коли уряд взяв курс на зниження витрат на галузь, а також у зв'язку з істотною девальвацією гривні, ціни почали поступово підтягувати до собівартості", - йдеться в статті. Якщо при міністрі Продані в 2014 році коефіцієнт покриття піднявся до 40%, а при міністрі Демчишині – до 49%, при Ігорі Насалику, з урахуванням недавніх рішень міністерства, співвідношення ціни та собівартості становитиме рекордні 88%, відзначають автори. Таким чином, державна політика ринкового ціноутворення на енергоресурси дозволила істотно знизити державної дотації вугільної галузі. Раніше голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що можливі лише два шляхи фінансування вугільної галузі: справедлива ринкова ціна або державні дотації.

"Перше джерело - самі повинні заробляти. Але тоді має бути справедлива ціна. І друге джерело - держпідтримка. А у нас сталося так, що в односторонньому порядку уряд припинив виділяти кошти держпідтримки. Тоді треба встановлювати справедливу ціну. Якщо ми живемо в ринкових умовах, і ціни на інші енергоносії ринкові. Інакше наші шахти припинять існування", - зазначав він.

У 2016 році на вимогу міжнародних донорів Україна впровадила ринкове формування тарифів на енергоресурси: формула розрахунку ціни вугілля Роттердам+ і формула розрахунку ціни газу Дюссельдорф+. При цьому, ціна вугілля державних шахт встановлюється Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. З 1 листопада 2017 ціна реалізації вугілля державних шахт для теплової генерації (ТЕС і ТЕЦ) підвищена на 10% - з 2200 до 2425 грн/тонну. У тарифі для теплової генерації ціна вугілля, визначена за формулою Роттердам+, становить 2 113 грн/тонну, що на 312 гривень нижче ціни вугілля державних шахт.

Про це йдеться в розслідуванні "Загнані у вугілля", опублікованому виданням "Лівий берег". Зазначається, що в 2012 році обсяг дотацій підприємствам вугільної галузі суттєво знизився: 2012 рік - 66-75 доларів на тонну, 2014 - близько 75-78 доларів на тонну, 2015-2017 – близько 15 доларів на тонну. "Дотації на покриття різниці між собівартістю і відпускною ціною вугілля для держшахт завжди вважалися корупційною вотчиною і одночасно "прив'язю", на якій уряд в Києві тримав електорат, переважно складається з гірників, у східних регіонах країни. Рекордсменом за абсолютним обсягом дотацій виявився період, коли на посаді міністра знаходився Едуард Ставицький (грудень 2012 - лютий 2014). У 2013 році галузь отримала 15,3 млрд грн на компенсацію різниці собівартості, реструктуризацію і реконструкцію виробничих потужностей. У перерахунку на тонну – близько 75-78 доларів/т", - пише Лівий берег. Низька неринкова вартість вугілля призвела до того, що покриття собівартості поступово падало з 65% в 2010 до 36% в 2013 рр. "Після зміни влади, коли уряд взяв курс на зниження витрат на галузь, а також у зв'язку з істотною девальвацією гривні, ціни почали поступово підтягувати до собівартості", - йдеться в статті. Якщо при міністрі Продані в 2014 році коефіцієнт покриття піднявся до 40%, а при міністрі Демчишині – до 49%, при Ігорі Насалику, з урахуванням недавніх рішень міністерства, співвідношення ціни та собівартості становитиме рекордні 88%, відзначають автори. Таким чином, державна політика ринкового ціноутворення на енергоресурси дозволила істотно знизити державної дотації вугільної галузі. Раніше голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що можливі лише два шляхи фінансування вугільної галузі: справедлива ринкова ціна або державні дотації. "Перше джерело - самі повинні заробляти. Але тоді має бути справедлива ціна. І друге джерело - держпідтримка. А у нас сталося так, що в односторонньому порядку уряд припинив виділяти кошти держпідтримки. Тоді треба встановлювати справедливу ціну. Якщо ми живемо в ринкових умовах, і ціни на інші енергоносії ринкові. Інакше наші шахти припинять існування", - зазначав він. У 2016 році на вимогу міжнародних донорів Україна впровадила ринкове формування тарифів на енергоресурси: формула розрахунку ціни вугілля Роттердам+ і формула розрахунку ціни газу Дюссельдорф+. При цьому, ціна вугілля державних шахт встановлюється Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. З 1 листопада 2017 ціна реалізації вугілля державних шахт для теплової генерації (ТЕС і ТЕЦ) підвищена на 10% - з 2200 до 2425 грн/тонну. У тарифі для теплової генерації ціна вугілля, визначена за формулою Роттердам+, становить 2 113 грн/тонну, що на 312 гривень нижче ціни вугілля державних шахт.
Повний текст читайте тут: https://www.rbc.ua/ukr/news/rynochnaya-tsena-uglya-pozvolila-sushchestvenno-1512472640.html

Теги:вугілля