Відновлювана енергетика в Україні мала непогану динаміку розвитку попри певну ринкову нестабільність та погіршення інвестиційного клімату за попередні декілька років. Ситуація значно погіршилась після повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому минулого року. Чому це відбувається, і які основні фактори, що негативно впливають на галузь? Навіщо потрібно розвивати ринок електроенергії з ВДЕ? Як надати новий поштовх розвитку ВДЕ в Україні?

Відповіді на ці запитання можна знайти у звіті експертів "Енергетичний перехід", який охоплює основні аспекти стосовно об'єктів ВДЕ-генерації на ринку електричної енергії. Йдеться про поточні умови, ризики для подальшого розвитку галузі та загальні рекомендації щодо подолання відповідних бар'єрів. Результати дослідження оформлені у вигляді аналітичного звіту "Огляд розвитку ВДЕ в електроенергетиці: бар'єри та загальні рекомендації".

Дослідження проведене на замовлення ГО "Екоклуб" у рамках проєктів "Адвокація механізмів підтримки ВДЕ-генерації в умовах війни", що фінансує Фонд ім.Гайнріха Бьолля, "Бюро Київ – Україна" та "Посилення громадської мережі EkoNet  у питанні охорони клімату і довкілля у Східній Європі та Центральній Азії", що фінансує Міжнародна агенція "Хліб для світу". Cпівавтори звіту: Іван Бондарчук, член Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу; радник, керівник практики енергетики LCF Law Group Юлія Усенко, експертка коаліції "Енергетичний перехід", голова ГО "Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку".

 

Важливий кожен гігаватт потужності

 

Під впливом російської агресії, внаслідок низки масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі, починаючи з жовтня, наша енергосистема переживає найважчі часи у період сучасної історії незалежної України. Є очевидним, що рф намагається розбалансувати систему та довести її до блекауту.

Аналогічного досвіду з відновлення роботи енергетичної системи щоразу після руйнувань різних елементів у значних масштабах немає ніде у світі. Українські енергетики, ризикуючи своїм здоров'ям та життям, набувають унікального досвіду та вживають заходів з відновлення роботи окремих елементів та енергосистеми у цілому. Через дефіцит генеруючих потужностей, пошкоджень підстанційного обладнання та пристроїв, що забезпечують передачу електроенергії, до споживачів по всій країні застосовуються графіки аварійних відключень.

Поки українці залишаються без електроенергії, енергетики відновлюють мережі. Але навіть з усуненням серйозних пошкоджень у мережах, ситуація з постійними відключеннями може затягнутись надовго, зокрема, через брак генерації для покриття потреб в електроенергії споживачів усієї країни.

Відновлювана енергетика може зробити свій внесок до сумарного обсягу генерації для покриття енергодефіциту

За таких обставин кожен гігаватт потужності стає важливим. І відновлювальна енергетика може зробити свій внесок до сумарного обсягу генерації для покриття енергодефіциту. Крім того, йдеться про кліматично нейтральні технології порівняно з викопним паливом, серед якого природний газ та вугілля, що використовуються для роботи теплових електростанцій.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) сприятимуть декарбонізації української енергетики та економіки у цілому, виконанню відповідних зобов'язань нашої держави, закріплених у стратегічних документах, та дотриманню політики "зеленого" курсу країн Європейського Союзу (ЄС), а також Четвертого енергетичного пакету "Чиста енергія для всіх європейців". Для України це набуло ще більшої актуальності з отриманням статусу кандидатки на вступ до членів ЄС. Одночасно "зелена" політика посилюється в європейських країнах, які прагнуть позбавлення від зовнішнього енергошантажу та зменшують використання російських енергоресурсів.

Поруч із цим українці вимушено змінюють споживацьку поведінку. Формуються тенденції автономних рішень з енергозабезпечення. Серед них і такі, як сонячні електростанції із системами накопичення енергії. Усвідомлення того, що обмеження в енергопостачанні затягнеться на тривалий період, а електроенергія дорожчатиме надалі для усіх споживачів без виключення, підштовхує багатьох до влаштування систем для власних потреб в енергії як постійне рішення, а не тимчасове – на період війни.

Тож варто зауважити, що питання поліпшення умов для розвитку відновлюваної електроенергетики в Україні є актуальним для двох напрямів: промислових об'єктів ВДЕ та малої розподіленої генерації на рівні малопотужних, у тому числі побутових споживачів. Усі матимуть свою роль на ринку електричної енергії, але за різних умов підтримки.

Закон про застосування моделі Net Billing замість "зеленого" тарифу має створити умови для більш стрімкого розвитку розподіленої генерації з ВДЕ

Умови для більш стрімкого розвитку розподіленої генерації з ВДЕ можуть з'явитись цього року, якщо у Верховній Раді буде найближчим часом ухвалений відповідний законопроєкт, розроблений Міненерго. Документ передбачає застосування механізму Net Billing за досвідом європейських країн. Відтак споживачі зможуть отримати можливість генерувати електроенергію сонячними станціями з отриманням компенсації за невикористану (надлишкову) енергію на власні потреби. Це стане додатковим стимулом для розповсюдження малої розподіленої генерації у вигляді об'єктів сонячної енергетики у побуті та серед невеликих підприємств. Слід зазначити, що цей механізм буде впроваджено на заміну стимулюючому "зеленому" тарифу на електроенергію для сонячних станцій приватних домогосподарств.

Проте питання стосовно розвитку промислових об'єктів ВДЕ потрібно розглядати ширше.

 

Результати стимулювання

 

Для розвитку інвестиційних проєктів ВДЕ запроваджувались законодавчі стимули з 2008 року. Цьому сприяли євроінтеграційні процеси та певні зобов'язання України як сторони Договору про заснування Енергетичного співтовариства. Шлях розвитку "зеленої" енергетики визначався через цілі щодо збільшення частки генерації з ВДЕ, ухвалені у стратегічних документах національного рівня і галузевих планах, дотичних до напрямів енергетики та клімату, які згадуються у звіті.

Водночас, ці документи потребують узгодження між собою у частині приведення до єдиного цільового показника ВДЕ на визначений період. Не дивлячись на певні розбіжності, основні цілі виконувались успішно з поступовим збільшенням частки ВДЕ у виробництві електроенергії: 2015 рік – 7,9%, 2020 рік – 11,3%, початок 2022 року – 14,7% (з урахуванням обсягів великих ГЕС). Тут йдеться про виконання Національного плану дій з ВДЕ до 2020 року та Енергетичної стратегії України на період до 2035 року.

Стрімкий розвиток проєктів ВДЕ відбувся завдяки основному механізму, який реалізується через покладення спецобов'язків на ДП "Гарантований покупець": розрахунків з виробниками ВДЕ за "зеленим" тарифом у повному обсязі. За висновками звіту цей механізм себе вичерпав і потребує перегляду. І це пояснюється проблемами, які накопичились ще до активної фази війни.

Гостро поставало питання щодо технічної спроможності енергосистеми балансування зростаючих потужностей ВДЕ. Йдеться переважно про сонячні та вітрові проєкти з високою інвестиційною привабливістю, яка посприяла стрімкому насиченню ринку відповідно СЕС та ВЕС. Їх обсяги енерговиробництва, на відміну від розподіленої генерації, важче прогнозувати та балансувати.

Одночасно збільшувався фінансовий дефіцит для розрахунків за "зелену" електроенергію за механізмом спецобов'язків. Нестача коштів для покриття різниці між "зеленим" тарифом і ринковими цінами продажу призвела до системних боргів Гарантованого покупця перед виробниками енергії з ВДЕ.

Щоб розв'язати ці проблеми, 2020 року між представниками уряду та інвесторів було підписано відповідний Меморандум, який передбачав проведення низки заходів: щодо реструктуризації високих "зелених" тарифів, погашення заборгованості Гарантованого покупця перед виробниками, прийняття законодавчих змін, спрямованих на вдосконалення умов підтримки проєктів ВДЕ та ін.

Розрахунки за минулі періоди з виробниками ВДЕ проведені із затримкою. Удосконалений механізм підтримки через "зелені" аукціони так і не запрацював

Водночас, за висновками у звіті, умови Меморандуму виконані не в повному обсязі. Розрахунки за минулі періоди з виробниками ВДЕ проведені із затримкою. Удосконалений механізм підтримки через "зелені" аукціони так і не запрацював. Додались нові проблеми внаслідок певних дій щодо регулювання ринку.

Початок активної фази війни рф проти України 2022 року застав галузь ВДЕ з низкою накопичених і фактично нерозв'язаних проблем, додаючи нових втрат і ставлячи під загрозу її функціонування й подальший розвиток. У звіті експертів наведені дані про те, як за час дії воєнного стану учасники ринку, які виробляють електроенергію з ВДЕ, системно обмежувалися у розрахунках за відпущену енергію. Окрім того, мали випадки вимушеного обмеження відпуску виробленої енергії з ВДЕ в мережу у зв'язку з необхідністю Оператором системи передачі (НЕК "Укренерго") дотримання енергобалансу та недопущення критичних наслідків для системи.

 

Основні ризики

 

Аналізуючи відповідні умови, згаданий звіт визначає основні три групи ризиків для проєктів ВДЕ:

1) технічні ризики пов'язані з можливістю приєднання й балансування "зелених" потужностей;
2) економічні ризики через відсутність ринкової прогнозованості й інші фактори, які впливають на економічні показники проєктів;
3) правові ризики пов'язані з правовою невизначеністю, яка виникла щодо регулювання ринку електричної енергії.

Більше інформації про причини цих ризиків міститься у звіті.

Ситуація ще більше загострилися під час дії воєнного стану через заходи для стабілізації роботи ринку електроенергії. Загроза існує як для існуючих об'єктів, так і для раніше розпочатих проєктів. Окрім того, накопичення негативних факторів може мати вплив і на планування нових проєктних потужностей ВДЕ у післявоєнний період.

 

Загальні рекомендації

 

Для того, щоб зменшити ризики та відновити галузь, потрібно подбати про заходи, які цьому сприятимуть.

У найближчі терміни було би доцільним забезпечити умови для продовження реалізації проєктів, розпочатих до активної фази війни. Це питання продовження термінів дії технічних умов на приєднання таких об'єктів до електричних мереж. Одночасно – розпочати роботу з підготовки заходів, що спрямовані на мінімізацію економічних і правових ризиків для наявних і майбутніх проєктів. Йдеться про забезпечення ринкової прогнозованості. Загалом, це підготовка до завершення переходу ринку електричної енергії до конкурентної моделі. Важливо також проаналізувати дієвість різних механізмів як щодо ВДЕ, так і стосовно балансуючих потужностей. Важливо, щоб їх поєднання, забезпечило збалансований розвиток ВДЕ в енергосистемі.

У середньостроковій перспективі – упродовж 2023 року, за відсутності масованих ракетних обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури з боку рф – оновити дані для моделювання енергосистеми для розробки сценаріїв розвитку енергетики з урахуванням оновлених цілей ВДЕ, умов їх досягнення (зокрема, завдяки балансуючим потужностям), із доведенням всіх стратегічних документів до єдиного цільового показника щодо розвитку "зеленої" електроенергетики. Запровадити раніше підготовлені заходи для конкурентного ринку, збалансованого розвитку ВДЕ і досягнення нових ухвалених цілей. Усе це зможе забезпечити стрімкий розвиток проєктів ВДЕ у післявоєнний період.

Довгостроково – починаючи з 2024 року, забезпечити впровадження заходів з інтеграції ринків електроенергії України і ЄС. Це відкриє нові можливості для українських виробників. Попит на електроенергію саме з ВДЕ зростатиме, зважаючи на довгострокову політику європейських країн щодо декарбонізації. Важливо завчасно узгодити всі умови відповідно до норм законодавства ЄС в енергетичній сфері. Закріплення ринкових правил європейського зразка, а також розширення можливостей збуту "зеленої" електроенергії значно підвищать інвестиційну привабливість галузі ВДЕ в Україні.

Усі наведені рекомендації стосуються пом'якшення визначених ризиків для проєктів ВДЕ. Прогнозувати повного їх уникнення неможливо за поточних обставин щодо військової агресії рф на території України. Водночас, разом з міжнародними партнерами, Україна планує "зелене" відновлення у післявоєнний період. У побудові сучасної енергетичної системи присутність ВДЕ є очевидною. Тож потрібно подбати про планування та створення умов для збалансованого розвитку "зеленої" електроенергетики в Україні.

Юлія Усенко, Коаліція "Енергетичний перехід"
Наталія Литвин, ГО "Екоклуб"