Ринок газу для побутових споживачів переживає колосальні зміни. Ще нещодавні фактичні монополісти відходять у минуле. Компанії, які пов'язують з Дмитром Фірташем, з літа минулого року поступово переходять у підпорядкування "Нафтогазу". Таким чином НАК стає найбільшим гравцем ринку.

Втім, варто зауважити: самого ринку газу в Україні як такого немає, хоча спроба запустити була. Для побутових споживачів це сталося 1 серпня 2020 року. Держава тоді відмовилась від регулювання цін і значно спростила процедури: споживач міг обирати, у якої компанії купувати паливо. Але працювала ця бізнес-модель лічені місяці. Ціни на газ стрімко пішли вгору. Уряд вирішив фактично скасувати ринок газу як такий. Повернули стару модель: вартість блакитного палива знову контролювали.

"Уряд на три місяці заморозив ціну на газ. Зробивши її фіксованою – 6,99 грн за кубометр. А вже у квітні запрацював річний тариф", – пригадав події експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Такий крок урядовці назвали зняттям соціальної напруги. Хоча запровадження ринку держава планувала ще з 2015 року. Саме тоді Верховна Рада ухвалила спеціальний законопроєкт.

 

Що відбувається з облгазами

 

Для початку варто роз’яснити: продажем і доставкою газу в Україні займаються різні компанії. Подібне розділення повноважень – світова практика. Такі норми описані, зокрема, у Третьому енергетичному пакеті. Впровадити його в українське законодавство зобов’язався Кабінет міністрів.

Розділення повноважень покликане якраз запобігти утворенню монополій. Юридично звучить бездоганно. Але не в українських реаліях. Бо де-факто це може означати лише різні вивіски. Почасти і компанія-продавець, і постачальник газу мають одного власника. Отже, закон пише: газопостачальна компанія (газзбут) – це та, яка продає блакитне паливо населенню. А от його доставкою і обслуговуванням мереж займається оператор газорозподільчих мереж (ГРМ), або, простіше кажучи, облгаз.

Ще донедавна головним гравцем цього ринку були компанії бізнесмена Дмитра Фірташа. На них, наприклад, припадало 70% побутових споживачів. Загалом в Україні було понад 40 компаній-продавців газу, 20 із них належали до "Регіональної газової компанії" (РГК), яку контролює Дмитро Фірташ. І цей бізнес працював близько 10 років. При чому йдеться як про продаж газу, так і про його доставку.

До війни в Україні було понад 40 компаній-продавців газу, 20 із них належали до "Регіональної газової компанії", яку контролює Дмитро Фірташ

Ситуація почала кардинально змінюватись у 2022 році. Панівному становищу групи "Регіональна газова компанія" покладено край, заявляв Юрій Вітренко, який тоді очолював "Нафтогаз".

"Деолігархізація. На газовому ринку про цей термін багато говорили, але у нас в Україні на ньому майже два десятиліття домінувала група олігарха Фірташа. Зараз цьому приходить кінець", – зазначав він.

Вже тоді у "Нафтогазі" впевнено говорили: 97,6% споживачів отримують газ безпосередньо від "Нафтогазу". І додавали: облгази РГК мають перейти до державної компанії. Після приєднання "Нафтогаз" контролюватиме понад 60% ринку розподілу газу. І такі прогнози почали справджуватися.

 

Скільки компаній Фірташа контролює "Нафтогаз"

 

"Темні часи" для газової групи Дмитра Фірташа розпочались торік: у травні Печерський райсуд Києва ухвалив доленосне для цього бізнесу рішення.

"За клопотанням ДБР слідчий суддя Печерського суду Києва передав в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), арештовані приватні корпоративні права на 26 обласних та міських операторів газорозподільчих систем", – повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР).

У відомстві зазначили: держава контролюватиме постачання споживачам газу. І додали, що це є надважливим питанням національної безпеки.

Основою для рішення передати облгази АРМА стала справа, яка стосується подій ще 2017 року. Йдеться про завдання збитків державі на майже 1,5 млрд грн. Головна претензія слідства: тодішнє Міністерство енергетики та вугільної промисловості України безоплатно передало газорозподільчі системи у користування приватним операторам.

Завдання збитків державі на майже 1,5 млрд грн стало основою для рішення передати облгази в управління АРМА

Одже, напочатку літа 2022 року облгази почали переходити під контроль "Нафтогазу". У цьому році процес продовжився: наприкінці червня до Групи "Нафтогаз" доєднались АТ "Київоблгаз", АТ "Житомиргаз" та АТ "Львівгаз".

"До складу державного драйвера долучились ще три газорозподільчі підприємства: АТ "Сумигаз", АТ "Вінницягаз" і АТ "Дніпропетровськгаз". Тепер ці компанії працюватимуть з дотриманням ключового принципу надійності перед клієнтами та партнерами. Впровадження еталонного зразка роботи вимагає попереднього аудиту всіх сфер. Мета – нести відповідальність за кожен кубометр газу, дотримуватись фінансових і законодавчих зобов’язань та не допускати будь-яких зловживань", – повідомив "Нафтогаз" у середині липня.

Загалом до державної компанії ймовірно мають перейти усі 26 облгазів, які опинились під арештом. Процес ще триває. Схема виглядає так: у того чи іншого облгазу конфісковують майно. Відповідно це є підставою залишити компанію без ліцензії, бо вона більше не має засобів виробництва, відповідно – не може надавати послуги.

"Так виглядає один із механізмів. Забирають всі активи, які є. Є привід, який працює майже у 100% випадках: це пов’язати власників, безпосередніх або опосередкованих, з якимось з російських олігархів. Або з російським капіталом як таким. І на цій основі просто вилучити майно, заарештувати і передати його в управління тій компанії, яка не має цих "російських вух". Інший випадок, коли серед власників є хтось з українських олігархів, які зараз, або раніше, був пов'язаний з російським бізнесом чи проти якого порушені кримінальні справи як в Україні, так і за кордоном. Йдеться, насамперед, про Фірташа", – пояснив як діє механізм енергетичний фахівець, керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

Що відбувається з облгазами, які тепер контролює "Нафтогаз", розповіли в Асоціації постачальників енергоресурсів. Там зазначили: до приміщень державна компанія має доступ, а більшість співробітників продовжать роботу, за виключенням керівної ланки.

"Юридично – це нова компанія, але фактично – вона залишається такою як і була. Функціонувати вони у будь-якому випадку продовжуватимуть у плані приміщень, людей, персоналу. А що змінилося: це те, що "Нафтогаз" як отримувач корпоративних прав на частину облгазів, не на всі, він почав реалізовувати своє право через зміну керівництва у певній кількості облгазів. Важливо відзначити з нашої позиції: ми вважаємо, що цей процес і ця процедура здійснюються не з повним дотриманням вимог законодавства", – пояснив перший заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів Євгеній Нацвин-Степанов.

Спільної заяви про дії держави облгази, які приєдналися до "Нафтогазу", не робили. Але окремі компанії заявляли про рейдерство.

З минулого літа значно побільшало скарг від домогосподарств, які стосуються як продажу газу, такі і його доставки

Скарг від домогосподарств з літа минулого року значно побільшало, повідомила Спілка споживачів комунальних послуг. І стосуються вони як продажу газу, такі і його доставки. Одна із головних претензій: дві платіжки. Коли рахунок споживачу виставляє і теперішній, і колишній постачальники.

"Можуть отримувати і від "Нафтогазу", і від РГК. Це практика, яка є останні півтора-два роки. При переходах – це перша проблема. От наприклад, ще: люди сплатили за рік наперед газ одній юридичній особі, а ця контора сказала, що у неї немає газу, хай "Нафтогаз" постачає. І от висить ця заборгованість перед звичайним споживачем. І тут вирішити проблему вкрай складно. Компанія каже: так, я вам винна, але у мене грошей немає. А "Нафтогаз" каже: ми не знаємо, що це за компанія", – пояснив суть проблеми голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Він додав: проблема до кінця не вирішена і дотепер. Водночас у "Нафтогазі" розповіли про процедуру повернення коштів. Загалом офіційно державна компанія повідомила про контроль вже над близько десятком компаній групи РГК.

 

"Нафтогаз" – монополіст?

 

Ще у червні торік Антимонопольний комітет прогнозував: "Нафтогаз" може стати монополістом у постачанні газу для населення.

"Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що відчуває значну конкуренцію. Тобто, якщо значна кількість споживачів природного газу через два місяці не оберуть собі іншого постачальника природного газу, компанія дійсно може мати на ринку постачання природного газу структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища", – повідомляв Антимонопольний комітет.

Тепер же цифри говорять самі за себе: у грудні 2021 року Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" обслуговувала 1,8 млн споживачів (домогосподарств), а вже у червні 2022 цей показник колосально зріс. Газопостачальна компанія "Нафтогаз" повідомила "Українській енергетиці": близько 90% всіх побутових споживачів країни до них перейшли саме влітку минулого року.

"Товариство безперебійно забезпечує природним газом понад 12,4 млн українських домогосподарств. Значний приріст клієнтів відбувся з червня 2022 року, що пов’язано з рядом об’єктивних факторів та подій (зокрема, прийняттям Міністерством енергетики України наказу №198 від 8.06.2022 року), за яких постачальники природного газу для населення у травні 2022 року не змогли здійснити постачання природного газу побутовим споживачам на умовах попередніх договорів та за ціною на рівні базової річної пропозиції", – зазначила пресслужба ГК "Нафтогаз".

Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зараз забезпечує природним газом понад 12,4 млн українських домогосподарств. А ще у грудні 2021 року вона обслуговувала лише 1,8 млн споживачів

Тобто 8,8 млн споживачів (домогосподарств) до державної компанії потрапили за спеціальною процедурою влітку минулого року. Їх перевели на постачальника останньої надії (ПОН). Це, свого роду, компанія, яка готова підстрахувати споживача і убезпечити його від відсутності газу. Нею за результатами урядового конкурсу ще у 2020 році став "Нафтогаз". На ПОН споживачі потрапляють, коли їхній постачальник не може виконувати зобов’язання.

Втім, 22 липня 2023 року "Нафтогаз" перестав виконувати обов’язки постачальника останньої надії. Про це компанія повідомила на своєму сайті. Без газу мільйони споживачів не залишаться, запевняють експерти. Відключати їх під час війни забороняє закон. Уряд ж обирати нового постачальника останньої надії не поспішає.

 

Чи запрацює ринок газу для населення?

 

В умовах війни говорити про робочий ринок газу в Україні не доводиться, переконаний Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього.

"Починається війна. Держава утримує ціну на газ для населення на низькому рівні. Таку низьку ціну ніхто не може запропонувати. "Нафтогаз" відмовляється укладати угоди на продаж газу газзбутам. Тобто "Нафтогаз" – єдина компанія, яка може постачати газ по такій ціні. Відбувається централізація ринку. Тепер "Нафтогаз" починає брати під контроль і функцію розподілу природного газу. У нас складається така ситуація, що ринок природнього газу дорівнює "Нафтогазу". Але, по суті, для споживача нічого не змінюється", – пояснив фахівець.

У нас складається така ситуація, що ринок природнього газу дорівнює "Нафтогазу". Але, по суті, для споживача нічого не змінюється

Зараз побутові споживачі платять за газ 7,96 грн за кубометр. Ціна є фіксованою. Мораторій на збільшення тарифу наклала Верховна Рада, проголосувавши за спеціальний законопроєкт.

"Чи виправдана на сьогодні монополія "Нафтогазу"? Так, вона виправдана. Тому що потрібно посилювати роль держави у ситуації з тарифами, коли точно ринок зараз не запрацює. А споживач має бути захищеним. Майже 8 грн за кубометр газу – це абсолютно ринкова ціна і люди готові за неї сплачувати", – додав експерт.

Однак питання ринку газу гостро постане після завершення бойових дій. Його відсутність може стати перепоною до інтеграції України до внутрішнього ринку газу ЄС і загалом для вступу України до Євросоюзу.

"Самі правила не змінились. Ринок – це якраз і є правила, це не тільки ціна. Ціну треба піднімати вже тоді, коли є чіткі правила гри. І вони настільки прозорі і зрозумілі, що туди прийде багато гравців. І конкуренція буде вже сама встановлювати ціну. Зараз, коли у нас правила невідомі, воно все змінюється. Зараз скажи, що ми відкриваємо ринок, то ціна зросте до небес, бо буде один монополіст. Яку ціну він поставить, така вона і буде", – вважає координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко.

За підсумками 23 Саміту Україна – Європейський Союз було ухвалено спільну заяву, зокрема, у ній йшлося про таке:

"Ми домовились про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС на рівних умовах на основі підтверджених зобов’язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу, включаючи ефективне виконання оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію".

З монополією європейський ринок не працює. Агентство співробітництва енергетичних регуляторів щороку випускає звіт про роботу роздрібного ринку. Там прискіпливо відслідковують, якою є ситуація із продажем газу у кожній з країн ЄС.

"Цей показник відслідковується, щоби діагностувати надмірну концентрацію і щоб знайти рішення як її зменшити. Європейський ринок побудований на вільній конкуренції. Низька концентрація є передумовою для оптимального ціноутворення. З одного боку, споживач мав би змогу отримувати газ за задовільною для нього ціною, а з іншого боку – учасники ринку могли б мати відповідну прибутковість", – пояснив аналітик Dixi Group Андрій Урста.

До того ж, не таємниця, що українська газова мережа потребує інвестицій. І це мільярди. Уряд переконує: веде перемови. Процес гальмує війна. Однак не тільки вона.

Переділ газового ринку, що і так не працює, ще не завершився. А це означає, що є величезні ризики на роки застрягнути у судах, коли колишні власники подадуть позови. І це може стати суттєвою перепоною для залучення інвестицій.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"