Сенат США заборонив імпорт збагаченого урану з Росії
Документ передбачає заборону ввезення до США російського палива для атомних реакторів через 90 днів після набрання чинності законом, але допускає перехідний період до січня 2028 року.
Сенат Сполучених Штатів Америки 30 квітня одноголосно підтримав ухвалення законопроєкту щодо заборони імпорту до країни збагаченого урану з Росії, повідомляє пресслужба НАЕК "Енергоатом" з посиланням на видання Bloomberg.
Документ, який ще має підписати президент США Джожеф Байден, спрямований до Білого дому, який раніше заявляв, що підтримує зусилля щодо блокування поставок російського палива для атомних реакторів, "оскільки залежність від російських джерел урану створює ризик для економіки США".
Палата представників Конгресу США проголосувала за цей законопроєкт у грудні 2023 року.
Згідно із законопроєктом забороняється ввезення російського урану через 90 днів після набрання ним чинності, але допускається тимчасовий перехідний період до січня 2028 року.
Заборона на імпорт займе деякий час, щоб вплинути на операторів атомних електростанцій США: не всі компанії мають достатньо запасів на кілька років наперед. У разі відсутності інших джерел постачання США зможуть видавати окремі дозволи на закупівлю урану в РФ.
За даними Департаменту енергетики США, Росія постачає до країни майже 25% збагаченого урану, який використовується для роботи понад 90 реакторів. Це робить РФ іноземним постачальником №1. Ці продажі приносять Росії приблизно $1 млрд на рік.
Рішення Сенату США – "це черговий рішучий крок до санкцій проти росатому, який фактично фінансує війну проти України", написав міністр енергетики України Герман Галущенко на своїй сторінці у Facebook.
Також він зауважив, що це історичне рішення дасть змогу прискорити розвиток саме американської уранової промисловості.
В "Енергоатомі" також нагадали, що український оператор АЕС та американська компанія Westinghouse ініціювали та запустили процес витіснення Росії з ринку ядерного палива.
"І він виявився успішним – монополію рф у цій галузі вдалося зруйнувати", – ідеться в повідомленні національної атомної енергетичної компанії.
"Енергоатом" продовжує співпрацю зі своїми західними партнерами Westinghouse та Cameco задля виробництва ядерного палива для українських АЕС, кажуть у компанії. Це паливо в майбутньому можна буде постачати замість російського також і для європейських атомних станцій.
Як повідомляла "Українська енергетика", наприкінці лютого 2024 року Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції проти понад 500 фізичних та юридичних осіб і, зокрема, – шостий пакет обмежень проти дочірніх компаній державної корпорації "Росатом".
Цього разу під санкції потрапили такі дочірні підприємства "Росатому": АТ "Росатом Арктика", ТОВ "Іннохаб", ФДУП "Александровський науково-дослідний інститут технологій". Останнє є ключовим підприємством ядерного збройового комплексу, що займається проєктуванням, випробуванням і підтримкою ядерних енергетичних та військово-морських реакторів, у тому числі для російських підводних човнів.
Нагадаємо, за даними дослідження Аналітичного центру DiXi Group, станом на квітень 2023 року Росія мала перше місце у світі щодо портфелю закордонних проєктів будівництва АЕС. Тоді портфель закордонних проєктів "Росатому" становив 34 енергоблоки. Фінансова оцінка замовлень на найближчі 10 років становили 130-140 млрд доларів США. Компанії також належали 38% світового ринку збагачення урану, 17% світового ринку ядерного палива.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Санкції проти "Росатому": комплексні рішення складної проблеми
Однак, згідно з висновками аналітиків DiXi Group, дії для запровадження санкцій проти ядерного сектору Росії тоді майже не здійснювалися через високий ступінь залежності багатьох країн від послуг і ядерного палива з російської федерації. В ЄС наразі є п'ять країн, що експлуатують російські ядерні технології: Словаччина, Болгарія, Чехія, Угорщина та Фінляндія. Загалом 19 ядерних реакторів. Залежність енергетики згаданих країн від Росії коливається від 32,8% до 52%.
