Серджіу Тофілат: "Україна отримала 100% знижку на транзит через Молдову"
Член наглядової ради компанії "Молдовагаз" назвав умову, за якою качати блакитне паливо можна безоплатно. А також пояснив, чому українські сховища для офіційного Кишинева цікавіші, ніж румунські
Ситуація з постачанням газу в Молдові кардинально змінилася. Про катастрофічну залежність від Росії вже не йдеться. Але Кремль досі зберігає свій вплив. Наприклад, половиною акцій "Молдовагазу" володіє "Газпром". "Молдовагаз" продовжує працювати, але паливо для країни вже не закуповує.
Як Молдова підготувалася до зими? Чи можуть обстріли української енергетики вплинути на ситуацію із забезпеченням електроенергією молдовських споживачів? “Українська енергетика” детально розпитала члена наглядової ради компанії "Молдовагаз", аналітика організації WatchDog.MD Серджіу Тофілата.
– Молдова запровадила безкоштовний транзит газу для України, повідомила низка українських медіа. Чи справді це так?
– Дійсно, молдовська Комісія з надзвичайних ситуацій затвердила 100%-ву знижку на транспортування газу через Молдову для всіх, хто хоче закачувати газ в українські ПСГ за маршрутом "Кеушень-Гребеники – Ананьїв-Олексіївка". Єдина умова: обсяг газу, що входить і виходить з Молдови за цим маршрутом, має бути однаковим.
– Цього року Україна отримала доступ до Трансбалканського маршруту постачання газу. А також до Ясо-Кишинівського газопроводу. Потенційно цими напрямками Україна може качати до 17 мільйонів куб. м газу на добу. Ці маршрути працюють, але конкретних цифр український уряд не називає. Чи можливо збільшити пропускну спроможність цих газопроводів?
– Зараз обговорюється можливість збільшити пропускну спроможність Трансбалканського газопроводу, щоб можна було доправляти газ у бік Молдови та України, скажімо, транспортуючи його LNG-танкерами до Греції, Туреччини чи Хорватії. Тобто ведуться такі переговори, щоб збільшити тиск, наприклад, на кордоні Болгарії та Румунії, щоб можна було більше газу доставляти сюди. І це цілком можливо.
– Україна не планує домовлятися з Росією про продовження контракту на транзит газу. Сепаратистське Придністров'я отримує російський газ через українську трубу. Що чекає на цей регіон у разі зупинення транзиту?
– На сьогодні через Україну "Газпром" здійснює транзит 38-40 млн куб. м на добу. Газ іде до Словаччини, Австрії, трохи до Угорщини, трохи до Придністровського регіону. Після 2024 року “Газпром" більше не допустять до аукціонів на бронювання транзитних потужностей через Україну. Відповідно, європейським клієнтам "Газпрому" доведеться здійснювати це бронювання.
У Придністровського регіону немає власника ліцензії, офіційно визнаного, відповідно, у них виникне проблема: яким чином бронювати ці потужності. Тобто, по суті, для нас відкривається можливість здійснення реінтеграції регіону, але для цього треба готуватися, зокрема й фінансово. Тому що ми, молдовська сторона, зараз ледве виплачуємо компенсації (субсидії. – Ред.) для наших споживачів. Якщо ми перейдемо до процедури реінтеграції, то треба буде купувати газ і електроенергію для споживачів Придністровського регіону. І там буде потрібно кілька сотень мільйонів євро тільки на це.
Тобто там процес комплексний. Я думаю, що треба буде вивчити досвід Німеччини, яка проходила через плюс-мінус аналогічний процес років 30 тому.
– Чи вдалося Молдові повністю відмовитися від російського газу, якщо говорити про територію, яку контролює уряд?
– Правобережжя Молдови, тобто без Придністровського регіону, повністю купує газ на європейській біржі. Тобто ми не купуємо російський газ взагалі. Тому, вважаю, це великий успіх для нас, оскільки рік тому Молдова на 100% залежала від "газпромівських" поставок. Зараз ми нічого в них не купуємо.
"Газпром" продовжує постачати добовий обсяг 5,7 млн куб. газу. І весь цей газ йде на Лівобережжя (Придністров'я. – Ред.), який за нього не платить. Тобто “Газпром” займається благодійністю за вказівкою Кремля. Це політичний порядок денний для підтримання Придністровського регіону.
– "Газпром" виставляв Молдові рахунки на мільярдні борги. І президентка вашої країни Мая Санду, і уряд називали ці цифри вигаданими. Чим зрештою ця історія завершилася?
– Історія ще не завершилася. У вересні було представлено звіт аудиту так званої заборгованості Правобережжя (території, яку контролює уряд. – Ред.) за газ. Позиція "Газпрому": правий берег Республіки Молдова винен нібито 709 млн доларів. А уряд виступив із пропозицією, що ми готові погасити лише 8,6 млн доларів. Враховуючи результати аудиту, відповідна пропозиція і драфт проєкт-договору були надані "Газпрому". Поки що відповіді немає.
Наступний крок: відкриваємо статут "Молдовагаз", де чітко написано, що в разі якщо акціонери не знаходять консенсусу, тобто в них є розбіжності, ці розбіжності розглядаються в судовому порядку в Республіці Молдова. Тому будемо судитися тут.
– Але ж Росія хоче судитися на своїй території?
– Природно, якщо подивимося на аналогічні ситуації. "Нафтогаз" судився "Газпромом", одна з польських компаній судилася. Вони судилися на підставі договору. І там вказано – арбітраж у Стокгольмі. За договором між "Молдовогазом" і "Газпромом", судитися будемо в Російській Федерації. Немає жодного сенсу навіть думати про це. Щоб вибрати нормальну юрисдикцію, більш-менш нормальну для чесного судового процесу, будемо враховувати норми статуту "Молдовагаз". Тобто будемо розглядати це як конфлікт між акціонерами. Тож суд має відбуватися в нас.
– Половина акцій компанії "Молдовагаз" належать самому "Газпрому". Лише понад 35% володіє уряд Молдови. За ще близько 14% акцій стоїть окупаційна адміністрація невизнаного Придністров'я. Для чого тоді в країні в принципі продовжує працювати "Молдовагаз"? Ця компанія фактично є філією "Газпрому". Чому її діяльність не припинили?
– Зараз "Молдовагаз" обслуговує газові мережі та постачає газ споживачам. Тобто компанія має договори з кінцевими споживачами. Будь-хто може до неї звернутися, укласти договір. У них є база даних клієнтів. Оскільки ми плануємо й надалі споживати газ, потрібна якась компанія, яка обслуговуватиме ці мережі. Але в "Молдовагазу" великі заборгованості, це питання якось треба залагодити. Зокрема й борг Придністровського регіону – зараз він наближається або вже сягнув 10 млрд доларів.
Складно сказати, які перспективи в "Молдовагазу" (і в головного акціонера – "Газпрому") продовжувати діяльність у Республіці Молдова. Ліквідувати? Не питання, ми можемо завтра ліквідувати. Треба акуратно подивитися: що буде з боргами, кому доведеться їх виплачувати або як їх списати, хто надалі обслуговуватиме газові мережі.
"Молдовагаз" має договори з майже 800 тис. споживачів. Ще важливий нюанс. У молдовської сторони, у "Молдовагазу", є право вето з певних питань. Навіть попри те, що ми власники лише 35-відсоткового пакету акцій.
– Якщо "Молдовагаз" займається, по суті, лише питаннями розподілу газу, то яка тоді структура закуповує газ для Молдови на європейському ринку?
– Газ закуповує "Енергоком", це державний трейдер. Тобто в них є ліцензія на імпорт електрики й газу. У них є кредитні кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку, а також бюджетні кошти. У "Молдовагазу" своїх грошей немає, тобто акціонери не хочуть капіталізувати підприємство. А з огляду на його величезну заборгованість, жоден банк їм ніколи кредит не видасть. Тож газ закуповує "Енергоком", це на 100% державна компанія. Далі “Енергоком” продає цей газ “Молдовагазу” для розподілу.
– Чи зацікавлена Молдова зберігати резерви газу в українських сховищах? Чи уряд все-таки віддає перевагу румунським?
– В українських газосховища, безумовно, так, Молдова зацікавлена. І я дуже радий, що не тільки ми зберігаємо газ в українських підземних газосховищах, а й низка європейських трейдерів звернули увагу на такі можливості, Тому що Україна має найбільші в Європі за обсягом потужності зберігання газу, і це відносно безпечно. Вони розташовані під землею, тобто ніяка ракета їх не дістане. Ну можуть пошкодити якесь обладнання, але це, скажімо так, лікується. Можна відремонтувати, поставити нове або інше обладнання. Тобто, так – думаю, українські підземні газосховища можуть значно збільшити енергетичну безпеку і Молдови, і Євросоюзу.
На сьогодні, якщо не помиляюся, заповнюваність українських ПСГ – у районі 35%. У Румунії потужність підземних газосховищ разів у 12 менша, ніж в Україні, тому їхніх обсягів недостатньо. Але найпривабливіша ціна, звісно, в Україні: там у 3-4 рази дешевше зберігати газ.
– Ми пригадуємо минулу зиму, коли через масові відключення світла були перебої з ним і в Молдові. Як країна готувалася до цієї зими, чи розробили план дій на такі випадки? Ми в Україні добре розуміємо: серйозні обстріли будуть.
– Розглянемо технічний бік питання. Коли відбувається бомбардування і відключаються в аварійному режимі генерувальні потужності, падає вироблення електроенергії. Щоб стабілізувати роботу системи, треба відключити частину споживачів, щоб кількість виробленої електрики дорівнювала її споживанню. Тобто, грубо кажучи, якщо в тебе на 30% впала генерація, ти повинен щось відключити, на 30 % скоротити споживання. Це робиться в автоматичному режимі. Це нелегко, враховуючи, що Молдавська державна районна електростанція (найбільший виробник електроенергії у Молдові. – Ред.) торік не отримувала газ. Тоді нам "Газпром" скоротив обсяги постачання. А той маленький обсяг, який нам качали, був спрямований насамперед домогосподарствам. Ресурсу на електростанцію не вистачало, і вона не могла виробляти електроенергію.
Але ця електростанція має досить великий запас потужності. За умови достатнього обсягу газу можна тримати стабільність у системі. Якщо будуть відбуватися якісь бомбардування в Україні, Молдавська державна районна електростанція може збільшити генерацію і забезпечити електрикою, зокрема й Одеську область України. Це те, що ми отримали у спадок від Радянського Союзу – пов'язані мережі. Зараз обсягів газу достатньо, думаю, цю зиму можемо пройти без особливих зусиль.
– Але все-таки позбутися залежності від виробництва електроенергії, яку генерує станція на неконтрольованій урядом території, не вдалося? Маю на увазі Молдовську ДРЕС, що перебуває під придністровським режимом.
– Насамперед це взаємна залежність, оскільки так званий бюджет Придністровського регіону поповнюється за рахунок перероблення газу на електрику й постачання її до Молдови. Без того, щоб постачати сюди електрику, вони просто збанкрутують. У них виникне величезний бюджетний дефіцит, в районі 25-30%. Це суттєво. Тому зараз вони від нас залежать більше, ніж ми від них.
З огляду на те, що в березні 2022 року в терміновому порядку було проведено синхронізацію української та молдовської енергосистем із Євросоюзом, уже є можливість купувати електрику за кордоном – у європейських країнах. Навіть якщо припустити найгірший сценарій, за якого Придністровський регіон відключить нам струм, то в нас може виникнути дефіцит, напевно, в пікові години споживання – вранці і ввечері. Тобто якісь райони будуть отримувати електроенергію за графіками, хоча теж не факт.
У нас є своя генерація, є ще одна високовольтна лінія на півночі, яка з'єднує Молдову з Україною і не проходить через Придністровський регіон. І цього в принципі достатньо для підтримки роботи електросистеми, навіть з урахуванням того, що придністровці можуть створити нам проблеми. Але це, можливо, на день, на два, на тиждень, але в довгостроковій перспективі це в них не вийде, оскільки вони теж від нас залежать. Тому немає передумов вважати, що вони готові на це піти.
Молдова виробляє 15-20% електроенергії на місці, інші 80-85% ми закуповуємо ззовні. Майже всі високовольтні лінії під'єднані до Молдавської ДРЕС. Тож якщо ми захочемо купити електрику в Румунії, вона передаватиметься лінією, що виходить із Яс, заходить на південь у Вулканешти, звідти йде на Молдавську станцію і потім доходить до Кишинева. Це величезне коло по всій країні.
Два роки тому було підписано договір на будівництво лінії “Вулканешти – Кишинів”. Коли її добудують, ми зможемо підживлюватися з Румунії напряму, не проходячи через Придністров'я. Очікується, що десь через два роки, у 2025-му, ця лінія буде завершена. Тоді ми значно покращимо свою енергобезпеку.
Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”
