Японія досі зберігає свою частку у російських проєктах "Сахалін-1" і "Сахалін-2". Водночас ця країна не боїться запроваджувати санкції проти Кремля. Натепер нараховується 21 пакет обмежень. А допомога від офіційного Токіо для української енергетики вже сягнула кількох мільярдів доларів.

Про ці та інші процеси кореспондент "Української енергетики" розпитав Сергія Корсунського, надзвичайного і повноважного посла України в Японії.

– Японія активно допомагає Україні підготуватися до зими. Від усього обсягу цієї допомоги близько 40% припадає на підтримку енергетики, такі дані озвучили в уряді. Що саме зараз постачає нам офіційний Токіо?

– Японія вже надала і продовжує надавати Україні значну допомогу для подолання викликів в енергетичній інфраструктурі України. Комплексний пакет допомоги уряду Японії включає екстрену грантову допомогу на закупівлю та передання спеціалізованого обладнання для підвищення стійкості та швидкого відновлення роботи пошкоджених об'єктів енергетичної інфраструктури. Це електростанції резервного живлення, автотрансформатори, сотні дизельних та бензинових генераторів різної потужності, керосинові обігрівачі для населення, лампи на сонячних батареях, соляні ліхтарики. Це різне спорядження для роботи ДСНС та Національної поліції, у тому числі в умовах перебоїв з електропостачанням.

На додачу до екстреної грантової допомоги уряду 10 березня під час онлайн-зустрічі G7+ на рівні міністрів за участі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, присвяченої підтримці енергетичного сектору України, Японія оголосила про надання додатково 7 потужних автотрансформаторів (уже передала 3 через Програму розвитку ООН), а також 140 одиниць обладнання для енергомережі.

Комплексний пакет допомоги уряду Японії включає екстрену грантову допомогу на закупівлю спеціалізованого обладнання для підвищення стійкості та швидкого відновлення роботи пошкоджених об'єктів енергетичної інфраструктури

5 жовтня уряд Японії через UNDP закупив та передав НЕК "Укренерго" ще 2 автотрансформатори великої потужності в рамках підготовки України до зимового періоду. Крім цього, за донорської підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) для НЕК "Укренерго" реалізується проєкт допомоги для підвищення стійкості енергетичної інфраструктури до військових атак (період 2024-2025 рр.).

Хотів би відзначити проактивний та конструктивний підхід японських партнерів у питаннях допомоги Україні у воєнний період – здійснення самостійного додаткового моніторингу потреб українського енергосектору та пропонування відповідної допомоги за його результатами.

– Активну участь у допомозі Україні бере Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Що це за структура і як вдалося налагодити співпрацю з нею?

– Японське агентство міжнародного співробітництва JICA – це урядова організація, створена в 1974 році, яка координує урядову програму "Офіційна допомога розвитку" (ОДР) з надання технічної допомоги, виділення пільгових позик, а також грантової (безоплатної) допомоги урядам іноземних країн. Бюджет та діяльність Агентства контролює МЗС Японії. Головна мета JICA – допомога країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою. Найбільшу допомогу JICA спрямовує на Африканський континент, а також на подолання наслідків стихійних лих у різних країнах світу.

Форми допомоги:

• грантова допомога (безоплатні гранти);
• технічна допомога (залучення японських експертів-радників, підготовка (навчання) іноземних спеціалістів в Японії, проведення навчальних тренінгів та семінарів, досліджень, оглядів тощо);
• пільгові позики під державні гарантії, "зв’язані" та "незв’язані", тобто з умовою використання частини коштів (як правило, на придбання товарів і послуг японських виробників) або без такої умови. Ці позики надаються на пільгових умовах під низькі відсотки (0,1-0,25% річних) з періодом погашення від 20 до 40 років з пільговим періодом від 5 до 10 років;
• відкриття кредитних ліній та гарантій Японським агентством гарантування експорту та інвестицій (NEXI) з метою експорту з Японії до країни-реципієнта матеріалів та обладнання, необхідних для розвитку економіки та імплементації важливих реформ.

JICA має 17 відділень у Японії та 96 закордонних бюро, які здійснюють проєкти у 150 країнах світу, зокрема офіс Агентства в Україні (проєкти в Україні й Молдові). З 1997 року JICA здійснює проєкти в Україні, Офіс JICA з 1 листопада відновив свою діяльність в Києві (після 24 лютого 2022 року працював у Польщі).

З початку повномасштабної військової агресії РФ JICA реалізує проєкти за чотирма напрямами: відновлення інфраструктури (гуманітарне розмінування, утилізація будівельного сміття внаслідок руйнування будівель тощо); відновлення життєдіяльності/покращення навколишнього середовища (медичне обслуговування, освіта, транспорт, енергетика, водопостачання тощо); розвиток промисловості та сприяння експорту (сільське господарство, видобуток корисних копалин та виробництво, підтримка малих підприємств тощо); реформи економіки та державного управління.

У рамках ОДР JICA надала Україні фінансову допомогу у вигляді пільгових позик на 600 млн доларів та у вигляді грантів за Програмою термінового відновлення на 570 млн доларів на проєкти гуманітарного розмінування, утилізацію та розбір завалів, термінові потреби транспортного забезпечення, водопостачання; покращення функціонування державних установ та надання послуг; енергетичний сектор; закупівля обладнання для надання медичних послуг, закупівлю обладнання для закладів освіти.

Для надання першочергової підтримки JICA виокремила найбільш постраждалі від військового вторгнення міста та області: Київ, Миколаїв, Харків, Одеса, Дніпро, Херсон

JICA спільно з Камбоджійським центром розмінування (Cambodian Mine Action Centre (CMAC) та Державною службою з надзвичайних ситуацій України (ДСНС) реалізують тристоронній проєкт гуманітарного розмінування (ДСНС передають необхідне обладнання (міношукачі, автокрани), проводиться навчання особового складу ДСНС). Першу партію обладнання в рамках реалізації Японією проєкту з гуманітарного розмінування ДСНС отримала 25 квітня. Загалом Агентство планує закупити та передати для потреб ДСНС 50 високотехнологічних двосенсорних міношукачів ALIS японського виробництва, 45 дронів виробника Aero Sense, близько 70 одиниць різноманітної техніки, у тому числі 10 машин з розмінування виробництва Nikken та Komatsu, близько 20 автокранів.

З метою забезпечення потреб критичної енергетичної інфраструктури України з грудня 2022 року до січня 2023 року JICA передала Україні 262 генератори різної потужності. Важливе значення для підтримки та відновлення енергетичної інфраструктури України мають започатковані цього року JICA проєкти грантової допомоги для Програми екстреного відновлення України, а також проєкти міжнародної технічної допомоги. Один з таких проєктів – "Надзвичайна грантова допомога для підтримки підготовки до зими та забезпечення житла для вразливих людей в Україні" на суму понад 10 млн доларів. Для надання першочергової підтримки JICA виокремила найбільш постраждалі від військового вторгнення міста та області: Київ, Миколаїв, Харків, Одеса, Дніпро, Херсон.

– Чи маємо попередні підсумки: як би ви оцінили загальний рівень допомоги для української енергетики від Японії? Чи можемо обговорити загальні цифри?

– На мою думку, обсяг допомоги Японії, яку вона надає Україні від початку повномасштабної збройної агресії РФ, є значним. Це стосується не лише енергетичного сектору. Уряд Японії об’єктивно оцінює наші потреби та оперативно реагує на запити України щодо забезпечення найнагальніших потреб у всіх сферах. На проєкти підтримки енергетичного та інших секторів, що реалізуються в Україні через JICA та ПРООН, уряд Японії виділив 470 млн доларів.

21 квітня Японія виділила 471 млн доларів на підтримку екстрених операцій Світового банку в Україні в ключових галузях, включаючи енергетику. У відповідь на катастрофу на Каховській ГЕС японський уряд виділив 5 млн доларів екстреної грантової допомоги на подолання її наслідків, а JICA проактивно проаналізувало потенціал гідроенергетичного сектору України та внесло пропозиції щодо напрямів розширення співпраці з ПрАТ "Укргідроенерго".

У 7,6 млрд доларів оцінюється фінансово-економічна допомога Україні з боку уряду Японії від початку повномасштабного вторгнення Росії

Загалом фінансово-економічна допомога з боку уряду Японії від початку повномасштабного вторгнення Росії оцінюється в 7,6 млрд доларів. Крім надання фінансової та гуманітарної допомоги, Японія прийняла понад 2500 евакуйованих осіб з України. Усі забезпечені житлом, медичною страховкою, умовами для навчання. Тим, хто має бажання, надається сприяння у працевлаштуванні.

Крім допомоги, яку Україні виділяє безпосередньо японський уряд, важливою для консолідації міжнародних зусиль на підтримку нашої держави є проукраїнська позиція Японії як головуючої в Групі Семи, а також однієї з найвпливовіших держав у світовому розподілі фінансової допомоги (третя економіка світу, впливовий член МВФ, Світового банку).

– Наскільки тісно Україна співпрацює з Японією в галузі ядерної енергетики (особливо – ядерної безпеки)? На вашу думку, який досвід Японії може бути корисним для нашої держави?

– Співпраця України та Японії в галузі ядерної енергетики розпочалася, коли Японія стала одним з найбільших донорів і допомогла збудувати укриття (конфайнмент) над післяаварійним 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Коли сталася аварія на японській АЕС "Фукусіма-1" в березні 2011 року, ця співпраця активізувалася. Українські фахівці ділилися з японцями досвідом ліквідації наслідків радіоактивного забруднення, захисту довкілля тощо.

У квітні 2012 року між урядами України та Японії було підписано двосторонню Угоду про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, створено Спільний комітет з питань співробітництва у цій сфері. Було укладено велику кількість угод про партнерство між університетами обох країн щодо співпраці у сфері подолання наслідків аварій на АЕС, значно розширено співпрацю між експертами. У квітні 2017 року розпочалася реалізація проєкту "Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій".

В Японії уважно стежать за розвитком ситуації на окупованій Росією ЗАЕС, близько сприймають те, що відбувалося свого часу в Чорнобилі

Зараз у фокусі двостороннього діалогу з Японією інші питання – передусім ядерної безпеки. Для Японії, єдиної у світі країни, яка зазнала ядерного бомбардування, питання ядерної безпеки мають особливе значення. Японія дотримується трьох неядерних принципів: не мати, не виробляти і не ввозити ядерної зброї. Керівництво держави активно просуває ідею створення світу без ядерної зброї. Це обумовлено не лише сумним досвідом Хірошіми й Нагасакі, а й сучасними викликами з урахуванням агресивної зовнішньої політики та ядерних програм сусідніх з Японією країн: Північної Кореї, Китаю, РФ.

В Японії уважно стежать за розвитком ситуації на окупованій Росією ЗАЕС, близько сприймають те, що відбувалося свого часу в Чорнобилі. Консолідація зусиль міжнародної спільноти для забезпечення глобальної ядерної безпеки є одним з пріоритетів головування Японії у Групі Семи. Японія зацікавлена та бере участь у Робочій групі "Радіаційна та ядерна безпека" Формули миру, запропонованої Президентом України Володимиром Зеленським.

Слід зазначити, що Японія має значний досвід управління ядерно-промисловим комплексом у мирних цілях. Сьогодні Японія повертається до відновлення ядерної енергетики, планує перезапустити ядерні реактори, зупинені після аварії на Фукусімі, продовжити термін їхньої експлуатації (поточний максимум 60 років), а також розглядає можливість будівництва нових АЕС з використанням технологій нового покоління.

Разом зі Сполученими Штатами Америки Японія розробляє технології малих модульних реакторів. Японський уряд розглядає ядерну енергетику як складову "зеленої" трансформації, а також передумову для позбавлення залежності від енергоносіїв, передусім з РФ. Ядерна енергетика України має суттєвий потенціал, який включає експлуатацію, власний сировинний комплекс, наукову та проєктні складові, розвинуту інфраструктуру. Саме тому є значні можливості для розвитку співпраці з питань ядерної безпеки та фізичного захисту, радіаційного захисту, безпечного управління відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, інженерної підтримки, обміну досвідом між компаніями, розробниками і постачальниками в ядерній енергетиці тощо.

– Чи припинила Японія закуповувати газ, нафту та нафтопродукти у Росії? Наприклад, видання The Wall Street Journal у квітні повідомляло, що нафтової залежності від Кремля позбутися не вдалося. Чи змінилася ситуація?

– Японія критично залежить від імпорту енергоносіїв (на 98%). Водночас, після початку повномасштабної війни Росії проти України, Японія виступила на підтримку нашої держави й разом з партнерами G7 провадить послідовну санкційну політику щодо РФ.

Так, Японія зберігає частку в російських проєктах "Сахалін-1" і "Сахалін-2". Проте уряд систематично вживає заходів щодо зменшення залежності від російських енергоносіїв, активізує зв’язки з країнами Близького Сходу з метою диверсифікації джерел імпорту енергоресурсів. Японія запровадила проти Росії 21 санкційний пакет, у тому числі встановила обмеження цін на сиру нафту та нафтопродукти з РФ.

Від березня 2023 року Японія не закуповує російську нафту

Аналіз динаміки та структури двосторонньої торгівлі Японії з РФ свідчить про скорочення обсягів російського імпорту майже по всіх товарних позиціях, а також про поступову відмову Японії від російського газу, нафти та вугілля. За даними Міністерства фінансів Японії, за 9 місяців 2023 року товарообіг між Японією та Росією скоротився на 50% (у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року) і становив близько 7,8 млрд доларів (1 трлн ієн). При цьому обсяг імпорту з РФ скоротився на 56%, до 746 млрд ієн (5,4 млрд доларів), а експорту до Росії – на 29%, до 331 млрд ієн (близько 2,4 млрд доларів). За 9 місяців 2023 року Японія скоротила обсяги імпорту нафти з РФ на 96% (з 1,4 млрд до 50,2 млн доларів), скрапленого природнього газу (СПГ) – на 25% (з 3,8 млрд до 2,9 млрд доларів) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Від березня 2023 року Японія не закуповує російську нафту.

– Росія продовжує активно торгувати нафтою в Азії. Саме це пальне приносить Московії найбільші прибутки. На вашу думку, яким чином Україна може вплинути на ситуацію? З якими країнами в регіоні важливо поглиблювати співпрацю?

– Хоча G7 та ЄС встановили граничну ціну на експортовану російську нафту на рівні 60 доларів за барель, це не надовго зупинило зростання доходів РФ від експорту нафти, як одного з головних джерел наповнення її бюджету. У серпні 2023 року прибутки Росії від експорту нафти зросли до 17,1 млрд доларів, ідеться у звіті Міжнародної енергетичної агенції (МЕА). Це найбільший рівень від жовтня 2022 року, коли, за даними МЕА, експорт із РФ сягнув 17,3 млрд доларів. За даними незалежного Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), в перші місяці після набрання чинності заборони ЄС на імпорт сирої нафти (на початку грудня 2022 року) доходи від експорту суттєво впали. Однак уже в березні-квітні 2023-го доходи Росії відновилися.

Росія і далі отримувала прибутки від експорту нафти навіть після того, як набрали чинності заборони ЄС на імпорт і були встановлені обмеження цін. Причому левова частка цієї нафти перевозиться танкерами, що належать європейським країнам чи застраховані в них. За даними Інституту стратегічних чорноморських досліджень, за вересень цього року 51 % кораблів, що вивозили російську нафту (марки Urals) з російських портів на Чорному морі, належали власникам з Греції та Кіпру; 18 % – були з РФ, але зареєстровані на дочірні структури в ОАЕ, ще 17% – власність турецьких фірм, а 14 % – ліберійських, в'єтнамських, індонезійських та сінгапурських.

Від березня 2023 року Японія не закуповує російську нафту, а також поступово скорочує закупівлю скрапленого природнього газу з РФ. Найбільшими імпортерами російського викопного палива в Азії є Китай, Індія й Туреччина. Для скорочення прибутків Росії необхідно консолідувати зусилля країн-партнерів з метою подальшого зниження граничної ціни на імпорт російської нафти, а також посилення заходів з моніторингу та дотримання політики граничної ціни.

– У Японії має відбутися Конференція з відновлення України. Які подробиці вже відомі, як триває підготовка?

– Під час телефонної розмови Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Японії Фуміо Кішіди 8 листопада лідери домовилися про проведення в Токіо 19 лютого 2024 року Українсько-японської конференції з питань відбудови України. Сторони розпочали підготовку до проведення цього заходу. Він має стати робочим майданчиком для підписання контрактів та започаткування практичної співпраці з реалізації конкретних проєктів. Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії вже опрацьовує проєкти японських компаній, які запропонували свої ідеї для спільної реалізації з українськими партнерами. Наразі проводяться B2B онлайн-зустрічі для обговорення перспектив співпраці.

Ми розглядаємо проведення майбутньої Конференції як можливість долучити до проєктів з відбудови України японські компанії, які мають значний досвід і успішно конкурують на світовому ринку в пріоритетних для відбудови сферах: транспорт (Toyota, Nissan, Honda, Hitachi, Kawasaki Heavy Industries, Nippon Sharyo Ltd.), інфраструктура (IHI Infrastructure Systems Co., Ltd., Komaihaltec, Inc., Taisei Corporation, Shimizu Corporation), важка промисловість (Mitsubishi Heavy Industries, Kawasaki Heavy Industries, IHI Corporation), машинобудування (Komatsu, Hitachi Construction Machinery, Toyota Industries, Kubota, Kobelco Construction Machinery ), енергетика (JGC Holdings Corporation, Hitachi, Mitsubishi Heavy Industries, Toshiba). Поряд з короткостроковими проєктами екстреної відбудови слід спонукати великий бізнес Японії вже сьогодні, не чекаючи завершення війни, почати планування реалізації в Україні масштабних повоєнних інфраструктурних проєктів:

• системної розбудови модернізованої сумісної зі стандартами ЄС залізничної інфраструктури;
• високошвидкісних автомагістралей, транспортних розв’язок;
• зведення нових мостів з використанням японських технологій;
• інженерного планування нових українських міст;
• модернізації атомної енергетики, будівництва малих модульних реакторів.

Маємо також значні перспективи для розвитку співпраці в аграрному секторі, агроіндустріальній сфері, в галузі ІТ, енергетиці. Важливо залучати японські інвестиції, технології, використовувати японський досвід відбудови держави та розбудови її економіки.

– Чи готова Японія брати участь у повоєнній "зеленій" відбудові української енергетики? Чи є цікавою для нас така кооперація?

– Ми вдячні Японії за лідерство в G7 у питаннях підтримки сталого відновлення, а також "зеленої" відбудови України. Серед них, зокрема, розбудова стійкої до викликів та загроз воєнного часу критичної енергетичної інфраструктури, прискорене розгортання потужностей з виробництва чистої енергії. У рамках Конференції з відновлення України в Лондоні (23 червня 2023 року) члени Координаційної групи G7+ з підтримки енергетичної системи України та уряд України зобов’язалися розвивати Партнерство з чистої енергії для підтримки сталого відновлення та реконструкції України. Реалізація державами-партнерами G7 взятих зобов’язань допоможе Україні побудувати сучасну, безпечну, децентралізовану та чистішу енергетичну систему, придатну для майбутнього Net Zero, а також сприятиме збільшенню інвестицій у підтримку Енергетичної стратегії України до 2050 року, майбутнього Національного енергетичного та кліматичного плану та пріоритетів національного відновлення України.

Співпраця з Японією в генерації електроенергії з відновлювальних джерел має значний потенціал. Японія планує досягнути вуглецевої нейтральності до 2050 року та робить акцент на "зелену" енергію, новітні технології екомодернізації генерацій. Японія має значний технологічний потенціал, ноу-хау в галузі відновлювальної енергетики, які можуть допомогти Україні в реалізації переходу до "нульового викиду" та розбудови "зеленої" економіки.

Японія має значний технологічний потенціал, ноу-хау в галузі відновлювальної енергетики, які можуть допомогти Україні в реалізації переходу до "нульових викидів" та розбудови "зеленої" економіки

Під час контактів між урядовими структурами наших країн зазначалося, що Україна зацікавлена в модернізації атомної енергетики із застосуванням японських технологій. Ідеться про будівництво на нашій території малих модульних реакторів, що дасть змогу диверсифікувати джерела енергії в нашій країні та уникнути залежності від російських атомних технологій та палива. Технологіями будівництва малих модульних реакторів в Японії володіють компанії Mitsubishi Heavy Industries, Ltd., Hitachi-GE Nuclear Energy, Ltd., Toshiba Energy Systems & Solutions Corporation, які є провідними підприємствами Японії у сфері атомної енергетики.

13 грудня 2022 року США та Україна оголосили про запуск пілотного проєкту "Чисте паливо в Україні з малими модульними реакторами", який орієнтований на виробництво чистого водню та аміаку за допомогою безпечного малого модульного ядерного реактора (ММР) і передових технологій електролізу в Україні. Серед 8 іноземних компаній, які беруть участь у проєкті, – дві японські: IHI Corporation та JGC Corporation.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"