В опалювальний сезон 2023-2024 років Україна заходила з незначним запасом потужності. Відставали також із графіком накопичення вугілля – довелося закуповувати ресурс з-за кордону. А от від імпорту газу Україна цього разу відмовилася: споживання блакитного палива в країні скоротилося, а власний видобуток зріс і за підсумками 2023-го сягнув 18,7 млрд куб. м.

Зіштовхнулася Україна і з дефіцитом електроенергії. Сталося це в перші листопадові морози. Подекуди доводилося просити аварійну допомогу. Звичайний імпорт не працював через бюрократичні перепони та ситуацію на ринку. Про експорт було годі й говорити – його обсяги у 2023 році впали вшестеро і становили лише 366 тис МВт·год.

Натомість кількість російських атак у цьому опалювальному сезоні зменшилася. Вони стали точковими, Росія більше застосовує дрони й бомбить ними конкретні енергетичні об'єкти – здебільшого в прифронтовій зоні та промислових регіонах. Як Україна пережила другу воєнну зиму, проаналізували урядовці, керівники енергетичних підприємств та фахівці галузі. Вони стали учасниками "Energy Security Talks. Чергова "військова" зима позаду. Стан енергосистеми". Подію організував Аналітичний центр DiXi Group за підтримкуи Фонду "Відродження" в рамках проєкту "Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня".

 

Підсумки другої воєнної зими

 

Зима минула набагато краще, ніж очікували, констатують учасники Energy Security Talks. В опалювальний сезон Україна входила із значними побоюваннями, уряд готувався до найгіршого варіанту – російських атак по об'єктах енергетичної інфраструктури, дефіциту генерації та масового обмеження споживання електроенергії для населення та бізнесу.

Утім, відключення цього сезону були лише локальними. Десь через обстріли (особливо в прифронтовій зоні), іноді через негоду: скажімо, снігопади та ожеледиця рвали лінії електропередачі у грудні-січні.

"Ми ще не можемо говорити про кінець опалювального сезону, ще більше місяця залишилося. Крім того, ворог не припиняє атакувати енергетичні об'єкти. І от Хмельниччина була атакована, 14 тис. споживачів залишилися без електроенергії, зараз проводяться ремонтні роботи. Так само ми маємо складну безпекову ситуацію у прифронтових регіонах", – розповіла заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Росіяни жадають знищити українську енергетику й Україну загалом. Але тактику Кремль цієї зими таки змінив

Мета росіян не змінюється – вони жадають знищити українську енергетику й Україну загалом. Але тактику Кремль цієї зими таки змінив. Масованих атак було не так багато, як минулого сезону, проте ворог дедалі частіше обстрілює конкретні об'єкти. Особливо в промислово розвинених областях, як-от Дніпропетровщина. Приміром, б'є по теплових станціях кількома дронами за раз. Саме безпілотники Росія використовує цієї зими особливо часто, а от ракети економить.

"Що стосується військової ситуації, то з одного боку ситуація краща, ніж минулої зими. Масовані атаки були в лютому, від цих обстрілів наші три електростанції постраждали. Але тут я б точно не погодився, що тільки лютий, бо є окремі об'єкти, які атакувалися постійно. Я кажу про нашу Курахівську ТЕС, яка знаходиться в Донецький області, безпосередньо близько до зони ведення бойових дій. По ній почали бити ще з листопада", – розповів генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

У листопаді країна відчула дефіцит електроенергії, доводилося її імпортувати. А подекуди – просити аварійної допомоги

Складним для України став період перших морозів. У листопаді держава відчула дефіцит електроенергії, доводилося її імпортувати. А подекуди – просити аварійної допомоги від найближчих сусідів, що доволі дорого.

"Ми втратили за роки війни доволі багато генерації. Це фактично більше 17 ГВт встановленої потужності. Я не згоден з тим, що ця зима була теплою. Зима була досить холодна: тривалий період низьких температур, близько -15 °C. І ми зафіксували рекордне споживання. Воно покривалося усім парком генеруючого обладнання", – зауважив директор з управління ОЕС України, головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко.

Він підтвердив, що атомні станції цього опалювального сезону працювали на повну потужність. Зима видалася повноводною, зокрема, у Дніпрі та Десні. Саме завдяки цьому генерація гідроелектростанцій була нетипово високою як для холодного періоду року. В "Укренерго" зазначили, що фактично саме гідроенергетика допомогла протягом зими збалансувати енергосистему країни. До того ж теплова генерація в певні періоди працювала на рівні базового навантаження, хоча її головне завдання – це балансування системи. До таких заходів довелося вдатися через хитку ситуацію в мережі: знижувалася температура, відповідно, й споживання значно зростало.

Україна втратила за роки війни доволі багато генерації. Це фактично більше 17 ГВт встановленої потужності

"На кінець минулого ОЗП у нас майже 1,4 ГВт залишалися не в роботі саме через обстріли, які були взимку 2022-2023 років. Тому акцент був, щоб щонайбільше потужностей повернути впродовж зими. Ми змогли 10 енергоблоків відремонтувати і повернути в систему. Нам вдалося торік із консервації вивести два блоки з додатковою потужність 500 МВт. Вдалося провести планові ремонти – 26 блоків, близько 4 млрд грн було витрачено", – розповів генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

За два роки війни були зруйновані тисячі кілометрів ліній електропередачі, розгромлені трансформатори. Зараз їхня потужність становить 65% від довоєнної

Значними за два роки повномасштабної війни були й руйнування мереж: тисячі кілометрів перебитих ліній та розгромлені трансформатори. За приблизними оцінками фахівців DiXi Group, зараз їхня потужність становить трохи більше 65% від тої, яка була перед початком російських атак на українську енергосистему. Особливо складною ситуація залишається у прифронтових та звільнених областях.

"Ми в дуже короткі терміни впоралися із цим завданням: ми засвітили лампочку в кожній домівці, у найвіддаленішому населеному пункті. Але справді ми засвітили там тільки лампочку, оскільки про якусь якість відновлюваних робіт навряд чи доводиться говорити. Тому що це може бути скручування на одному прогоні по п’ять штук, це недоремонтовані трансформатори. Перед нами стоїть питання щодо ресурсів фінансування для справжнього відновлення мереж, оскільки рівень ураження від бойових дій становить близько 80%", – зазначив в. о. директора АТ "Миколаївобленерго" Вадим Данилків.

Україна взялася будувати захисні конструкції довкола важливих об'єктів енергетики. Такого досвіду ще не мала жодна країна. Споруджували їх у кілька рівнів. Перший – це захист від осколків, ідеться про так звані габіони. Другий – це залізобетонні конструкції, які також мають уберегти об’єкти від дронів. І третій рівень захисту – це потужніші конструкції проти російських ракет. Їх ще споруджують – процес тривалий.

 

Дослідження DiXi Group: стан справ у різних типів генерації

 

Чи не найбільше руйнувань за останні два роки зазнала теплова генерація. Її об'єкти стали першочерговими цілями для російських атак. Скажімо, у квітні 2023 року 11 000 МВт доступних потужностей цього типу генерації були пошкоджені чи перебували на тимчасово окупованих територіях. Загалом це понад половина усіх тодішніх ресурсів для виробництва електроенергії. А от наприкінці літа в ремонті або вже відремонтованими були 24 блоки ТЕС.

"У зв'язку зі значною потребу в регулюванні та через дефіциті електроенергії блоки ТЕС/ТЕЦ сумарно працювали більшу кількість годин, ніж у попередні періоди. Звісно, це також позначилося на використанні вугілля. Динаміка вказувала на стале зменшення запасів на складах. Особливо це відчувалося у грудні-січні, коли була холодна погода. І запас палива, який був встановлений, на початок опалювального сезону становив менше 1,3 млн тонн", – розповіла генеральна менеджерка з організації консультативних послуг у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.

Запас вугілля на початок опалювального сезону становив менше 1,3 млн тонн

Варто зауважити, що відставання від графіку накопичення вугілля вдалося подолати. Зрештою склади заповнили, твердого палива завезли навіть із запасом. Щодо газу, то з ним також проблем цієї зими не виникало. В уряді переконують, що у підземні сховища закачали навіть більше ресурсу, ніж планували.

"У нас був план накопичити до початку опалювального сезону 14,7 млрд куб. м газу. Було закачано майже 16 млрд куб. м. Зараз у нас залишається ще 8,5 млрд куб. м. Що стосується вугілля, то у нас зараз на складах десь 1 млн тонн, що перевищує плановий показник десь на 200 тис. тонн", – підсумувала заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Дев'ять блоків АЕС, які працювали у 2023 році, збільшили виробництво електроенергії на майже 13%

Найстабільнішою генерацією під час війни залишається атомна. Дев'ять блоків АЕС, які працювали у 2023 році, збільшили виробництво електроенергії на майже 13%. Подекуди частка атомної генерації сягала 60% у загальному продукуванні електроенергії. За даними "Енергоатому", коефіцієнт ефективності встановленої потужності на АЕС сягнув показника у 100%. Атомні блоки торік ремонтували швидше, кампанію завершили із випередженням графіку на 66 днів.

"Сумна подія – це дворіччя окупації Запорізької АЕС. Хочу на це звернути увагу, тому що ситуація на ЗАЕС є доволі складною. Її фіксуємо не лише ми, а й експерти МАГАТЕ, які постійно там перебувають. Тут варто сказати першочергово, що з десятьох ліній, які поєднують ЗАЕС із українською енергосистемою, вона живиться лише однією. Ще на одній планується ремонт, оскільки вона була пошкоджена в результаті атак росіянами. Однак через безпекову ситуацію ніяк не можемо завершити ці ремонтні роботи. Тому що ця ділянка перебуває під постійними обстрілами й у зоні бойових дій", – розповіла заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

До поточного опалювального сезону гідроенергетики підготували 3750 МВт потужностей

Гідроенергетика цього опалювального сезону як ніколи допомагає Україні проходити пікові години споживання, відіграючи роль маневрування. Водночас вона виконує ще одну важливу функцію. Коли на повну працює гідрогенерація, на ремонт можуть піти блоки ТЕС. Аналітики DiXi Group відзначили: до поточного опалювального сезону гідроенергетика підготувалася належним чином. Встановлена потужність сягнула 3750 МВт.

Ситуація з відновлювальними джерелами енергії в Україні видається стабільною, власне, наскільки це можливо у воєнних умовах. І їхня частка зростатиме, принаймні Україна взяла на себе зобов'язання відмовитися від використання вугілля на ТЕС до 2035 року. Відповідно, країна має шукати альтернативу, бо, як зауважили у Міністерстві енергетики, відмовлятися від планів не збираються.

На початок 2024 року встановлена потужність ВДЕ перевищила 10 ГВт. Водночас 24% потужностей залишаються на окупованих територіях, Близько 5% – зруйновані

Отже, на початок 2024 року встановлена потужність ВДЕ перевищила у 10 ГВт. Водночас 24% потужностей відновлюваної генерації  залишаються на тимчасово окупованих територіях. До того ж близько 5% потужностей зруйновані російськими атаками.

"На жаль, війна вносить свої корективи. Якщо говорити про окремі види відновлюваних джерел, то в перерахунку до встановленої потужності 13% сонячних електростанцій та більше 70% вітроелектростанцій досі знаходяться на окупованих територіях або зупинені", – зауважила генеральна менеджерка з організації консультативних послуг у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.

Загалом за останні два роки приріст у секторі відновлюваної енергетики становив 6%

Разом з тим "зелений" сектор намагається розвиватися. Скажімо, за 2023 рік запрацювали додатково понад 146 МВт вітрової генерації. У січні 2024 року відновив роботу перший деокупований об'єкт ВДЕ. Ідеться про Трифонівську СЕС на правобережжі звільненої Херсонщини. А вже цього року планується розширення Тилігульської ВЕС, після чого її потужність сягне 500 МВт. Загалом за останні два роки приріст у секторі ВДЕ становив 6%, зазначають фахівці DiXi Group.

"Об'єкти "зеленої" генерації найбільше розподілені по території країни з усіх видів генерації. І це значним чином допомагає забезпечити стійкість енергосистеми. І з перших днів війни "зелена" генерація зуміла забезпечити електроенергією навіть ту частину споживачів, які через обстріли енергетичної інфраструктури, виведення з ладу чи пошкодження ліній та підстанцій могли залишитися без неї. Ми побачили, що в цьому опалювальному сезоні нам вдалося запобігти застосуванню відключень. І не останню роль у цьому відіграли виробники енергії з відновлювальних джерел", – розповів в.о. директора ДП "Гарантований покупець" Артем Некрасов.

 

Чи зуміє Україна наростити обсяги експорту електроенергії?

 

Восени остаточно завершився процес синхронізації енергомереж України та Європи. З грудня "Укренерго" стала повноцінним членом ENTSO-E. Тоді вдалося домовитися про збільшення максимально можливого обсягу імпорту з країн ЄС на 500 МВт – до 1700 МВт. Це, безумовно, було позитивним сигналом, особливо в тодішніх умовах дефіцитності енергосистеми України. Власне, саме нестача ресурсу катастрофічно вдарила по експортних можливостях. Торік продаж електроенергії за кордон зменшився вшестеро, якщо порівнювати з 2022 роком.

"Для експорту потрібні зайві потужності. А їх, по факту, у нас не було весь минулий рік і зимовий період також. Тільки з лютого у нас з'явилися умови, коли вже є і експорт, і імпорт. Були дні, коли вони за обсягами були співставні. І тільки тепер, коли потеплішало, збільшилися обсяги виробітку на СЕС, експорт набагато збільшився. Ми маємо щодня експорт понад 13 млн КВт·год. І він буде і далі збільшуватися за тих умов, які ми маємо", – вважає директор з управління ОЕС України, головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко.

З 1 березня 2024 року ENTSO-E збільшила максимальний обсяг експорту для України, і тепер він становить 550 МВт. Але йдеться саме про ліміт продажу електроенергії до країн ЄС. Це обмеження не поширюється на Молдову.

"У нас є можливості нарощування експорту. Ми ведемо перемовини з нашими партнерами. До речі, ми маємо часті запити від наших сусідів на аварійний імпорт до них, а для нас це надання експорту", – розповіла заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Ми маємо щодня експорт більше 13 млн КВт·год. І він буде і далі збільшуватися за тих умов, які ми маємо, – вважає Віталій Зайченко

В "Укренерго" назвали головні перепони, які не дають збільшити максимально можливий обсяг експорту електроенергії. Зокрема, це обмеження в мережах сусідніх країн, а саме – Угорщини та Румунії. Ці держави є залежними від потоку розподілу, який складається на момент поставок. І поки що сподіватися на збільшення обсягів експорту до цих країн не доводиться.

"Порахували можливість, дійшли до якихось обмежень по мережах або у них, або у нас. Розрахунок зупинився, цифру видали для трейдерів. І тут не може бути плану: що постійно буде 550 МВт чи 750 МВт. Таких цілей ставити не можна, вони можуть бути досягнуті лише за нового мережевого будівництва. І над цим ми теж працюємо з нашими партнерами. Ми пропонуємо нашим колегам варіанти. Але це процес не одного року, це питання щонайменше на 3 роки, щоб побудувати міждержавну ЛЕП", – пояснив директор з управління ОЕС України, головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко.

Ще одна причина, чому ENTSO-E не збільшує експортний ліміт, це налаштування частотних захистів на українських АЕС, які вимикають енергоблоки за підвищення частоти. Виникала колізія в технічних регламентах України та європейських держав. У них блоки варто відключати від мережі за частоти 51,5 Гц. Тоді як українські правила говорять про 50,5 Гц.

В "Укренерго" вважають: теперішній обсяг експорту є доволі високим. Утім, він не дасть змоги перекрити, скажімо, ймовірний профіцит генерації СЕС влітку в Україні.

 

Дефіцит влітку: чи вдасться уникнути?

 

Торік влітку Україна зіштовхнулася з дефіцитом електроенергії. Не вистачало її у найспекотніші дні серпня, коли температура сягала +30 °C і більше. Бракувало світла, зокрема, у пікові вечірні години. До запровадження графіків відключення не дійшло, держава обмежилася імпортом та аварійною допомогою з країн ЄС. Але проблема тоді виникла не лише через спеку, а й через ремонтну кампанію.

Чи може ситуація повторитися й цього літа? В уряді кажуть, що такого розвитку подій планують уникнути. Навіть попри те, що вже незабаром почнуть зупинятися блоки на АЕС – на них чекає плановий ремонт.

"Це буде трішки додатковим навантаженням на енергосистему. Однак ремонтна кампанія, як і минулого року, ми прогнозуємо, буде так складена, щоб у нас не було жодних відключень влітку, коли теж є такий піковий період навантаження", – зауважила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Уряд хоче спланувати ремонтну кампанію таким чином, щоб у країні не було жодних відключень влітку в піковий період навантаження

Поки що не бачать причин для виникнення дефіциту електроенергії влітку і в "Укренерго". Але це за умови, якщо ремонти на блоках АЕС пройдуть згідно із планами. Водночас не варто виключати й непередбачуваних подій – передусім воєнних.

Загалом же українська енергетика зуміла успішно пройти другу воєнну зиму. Утім, цьогорічний опалювальний сезон ще не завершився. Загрози для інфраструктури залишаються: Росія ще має достатньо ресурсів, аби продовжувати бомбити Україну. А енергетики вже взялися планувати свої дії на наступну зиму, адже процес підготовки до неї, особливо у час війни, тривалий і кропіткий.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"