За оцінками експертів ЄБРР, у 2050 році в містах житиме 70% населення планети і це збільшить навантаження на навколишнє середовище. Щоб зменшити негативний вплив на довкілля ЄБРР у 2016 році запустив програму "Зелені міста", яка фінансує проєкти з підвищення енергоефективності транспорту, енергоінфраструктури, утилізації відходів тощо в містах-учасниках. Вона охоплює регіони Центральної Європи, Центральної Азії, Західних Балкан та регіон Південного та Східного Середземномор’я.

Які українські міста вже приєднались до програми “Зелені міста”, які основні заходи учасників програми фінансує ЄБРР та як це змінює міські громади, розбиралась “Українська енергетика”.

 

Що передбачає програма “Зелені міста” 

Загальний бюджет програми, який складається с грошей ЄБРР та донорів, становить €5 млрд. Станом на листопад 2021 року до ініціативи приєдналося 52 міста. Наразі бюджет реалізованих заходів програми, за допомогою яких міста в різних країнах вже працюють над своїми нагальними потребами, складає більш як €2,5 млрд.

 ЄБРР вже має досвід співпраці з містами поза межами України, який дозволяє учасникам програми вирішувати інфраструктурні задачі, покращувати стан довкілля та адаптуватись до змін клімату. 

За допомогою програми “Зелені міста” п’ятимільйонне місто-порт Олександрія (Єгипет) працює над модернізацією системи водопостачання та відведення стоків, дослідженням якості повітря та управлінням твердими побутовими відходами. Модернізований тролейбусний парк скоро отримають мешканці 145 тисячного  міста Бєльці в Молдові. А вірменське стотисячне місто Ґюмрі за допомогою кредита ЄБРР оновлює місцеву інфраструктуру: ремонтує вуличне дорожнє покриття з відводом ливневих вод та встановлює світлодіодне освітлення.

 

Хто може брати участь

Про критерії участі для міст "Українській енергетиці" розповіла Маріне Багдасарян, яка працює в програмі ЄБРР “Зелені міста” в Україні та є операційним керівником створення Плану дій "Зелене місто" (ПДЗМ) у Львові, Хмельницькому та Маріуполі.

На підтримку можуть розраховувати міста, які знаходяться у країнах діяльності ЄБРР та мають населення від 50 000 осіб. Також їм необхідно ухвалити документ щодо створення Плану дій. 

Крім того місто має визначити проект для інвестування в інфраструктуру у ключових муніципальних секторах, таких як міський транспорт, тверді відходи, відновлювані джерела енергії та енергоефективні технології.

Цілі проектів – скоротити на 20% викиди парникових газів, споживання електроенергії чи ресурсів, зменшити забруднення, мати значні переваги щодо стійкості до змін клімату.

У коментарі для "Української енергетики" заступник голови ЄБРР в Україні Марк Магалецький, який курує напрям сталої інфраструктури, відзначає ефективність програми для тих українських міст, які визнають зростання екологічних проблем та прагнуть до їх сталого вирішення.

"Експертна допомога, що надається в рамках програми, допомогає місцевій владі, бізнесу та мешканцям кожної окремої громади системно подивитися на екологічні проблеми міста та напрацювати конкретні кроки у напрямку їх вирішення, включаючи інвестиційні проекти розвитку. У подальшому це дозволяє залучати довгострокове фінансування від ЄБРР та інших інституцій на дуже вигідних умовах, оскільки проекти сталого розвитку є пріоритетом для багатьох фінансових установ та міжнародних донорів," – наголосив банкір.

За три роки міжнародна команда "Зелених міст" поповнилась українськими учасниками. Першим підписантом програми у лютому 2019 року став Львів. Сьомим у жовтні 2021 року до проекту долучився Харків. Також у програмі зараз працюють команди Києва, Маріуполя, Хмельницького, Кривого Рогу та Дніпра.

“Україна має більше міст-учасників програми ЄБРР "Зелені міста", ніж будь-яка інша економіка, куди інвестує банк. На сьогодні в Україні до програми приєдналися 7 міст, які знаходяться на різних етапах розробки”, – відзначила Маріне Багдасарян.

 

Три основні етапи програми 

По-перше, місто має організувати реалізацію стратегії, сформовану відповідно до методології Плану дій "Зелене місто" (ПДЗМ). Місцева влада та зацікавлені сторони оцінюють екологічний стан міста з використанням 35 основних індикаторів, які охоплюють широкий спектр міських проблем. Далі формується бачення на 15 років та цільові показники на 10 років. 

Наступний етап включає сприяння і стимулювання інвестицій в інфраструктуру міста. На цьому етапі ЄБРР може підтримати місто, надавши доступ до фінансів, а також пільгових кредитів і грантів. План дій можуть також фінансувати інші міжнародні фінансові організації (МФО) та донори.

На третьому етапі, після затвердження програми, міста моніторять виконання Плану дій. Моніторинг допомагає постійно інформувати громадськість та фінасуючі сторони про результати, вносити корективи, нарощувати потенціал та впроваджувати технічну підтримку для реалізації інвестицій.

Зважаючи на 5 років досвіду існування програми, фахівці визначають типову для міст-учасників проблему – незадовільне управління побутовими відходами. 

Такий стан характерний і для України. Так, за даними Державної служби статистики України, у 2019 році було перероблено лише 0,14% та спалено для отримання енергії 1,7% твердих побутових відходів (ТПВ), а решту – розміщено на полігонах та звалищах. Такий  рівень переробки ТПВ в Україні навіть не співставний із середнім показником по Євросоюзу, що становить біля 50%.

 

Як співпраця з програмою допомогає Львову вирішувати “сміттєву” проблему

Львівська міська рада підписала з ЄБРР меморандум про приєднання до програми влітку 2018 року, через два роки після початку “сміттєвої” кризи. Найбільш відоме туристичне місто, що знаходиться під захистом ЮНЕСКО, кілька місяців потерпало від сміттєвих звалищ внаслідок закриття аварійного полігону. 

Місто доєдналось до програми на початку 2019 року, а основним завданням Львівської міської рада при розробці Плану дій стало налагодження системи управління ТПВ. 

Громада отримала фінансування біля €35 млн від ЄБРР та інших партнерів, які спрямувала на впровадження проекту управління відходами у Львові. До того ж, реабілітація полігону в Грибовичах стала першим таким проектом в рамках Національної стратегії управління твердими відходами.

ЄБРР виділив позику в розмірі €20 млн на 13 років під муніципальну гарантію. Ще €10 млн Львів отримав як  інвестиційний грант від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) та  пільгову позику на €5 млн від Фонду чистих технологій (CTF).

Кошти було виділено на реабілітацію полігону "Грибовичі" і будівництво заводу з механічною та біологічною переробкою ТПВ у Львові.

За оцінкою експертів, проект має знизити викиди парникових газів приблизно на 142 тис тонн в еквіваленті CO2 в рік

У місті також планують впроваджувати ефективні методи переробки та видалення відходів. Заступник директора КП “Зелене місто” Михайло Луців розповів, що напрям управління ТПВ включає дві основні лінії – завод з переробки відходів та рекультивація Грибовицького полігону.  

“Отримано всю дозвільну документацію, ми розпочинаємо будівництво переробного заводу, – уточнив Михайло Луців. – Що стосується Грибовицького полігону, то він закритий для експлуатації, а побутові відходи міста приймають інші полігони. Рекультивація полігону триває вже біля року, виконано біля 50% роботи. Зараз триває процес покриття поверхні дренажним та ізоляційним шаром для консервації сміття”. 

За його словами, ізоляція дозволить ефективніше видобувати зі сміттєзвалища біогаз, а полігон відходів стане безпечним для довкілля.

Роботи з рекультивації Грибовицького полігону, серпень 2021 р. Джерело – Львівська міська рада

 

Пріоритети Плану дій "Зелене місто" Києва: теплозабезпечення та міська інфраструктура

Київська міська рада та ЄБРР розпочали співпрацю по програмі "Зелені міста" у березні 2019 року. Мета – вирішення проблем кліматичних змін, довкілля у плануванні розвитку міста та інфраструктури. В межах Плану дій Київ має представити комплексну інвестиційну програму, спрямовану на декарбонізацію і сталий розвиток.

Київська влада запевняє, що завдяки кредиту ЄБРР на сумму €140 млн місто покращить подачу киянам тепла та гарячої води – кошти підуть на модернізацію теплоелектроцентралей (ТЕЦ).

Техніко-економічне обґрунтування для модернізації системи централізованого теплопостачання профінансував уряд Швеції, який  виділив грант на суму €700 тис.

Найбільш значний  проект у рамках кредитної угоди, підписаної сторонами у вересні 2021 року, включає установку на ТЕЦ-6 сучасного когенераційного обладнання. На ТЕЦ-5 побудують конденсаційний економайзер, що дозволить використовувати залишкову енергію димових газів для виробництва тепла.

На додаток до фінансування ЄБРР, місто Київ і "Київтеплоенерго" виділяють не менше €26 млн власних коштів на модернізацію теплової мережі. Очільники міста інформують, що закуплене обладнання повністю відповідатиме вимогам Директиви ЄС про промислові викиди. Реалізація проекту має забезпечити підвищення ресурсоефективності, якість та надійність постачання тепла і гарячої води. 

Крім того проект передбачає встановлення нової системи моніторингу та диспетчеризації (SCADA), яка в режимі реального часу буде  аналізувати та контролювати роботу усього енергокомплексу та відстежуватиме його виробничі показники.

Інвестиції мають забезпечити скорочення викидів на більш ніж 193 тис тонн CO2-еквівалента на рік, а споживання води – на 25 тис куб. м в рік.

Директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне заявив, що задоволений співпрацею з Києвом. Він запевнив, що ЄБРР допоможе у модернізації міської інфраструктури. 

Завдяки програмі "Зелене місто" Київ закуповує новий громадський транспорт,  а також може отримати допомогу у будівництві метро, в т. ч. на Троєщину. 

Онлайн-зустріч мера Києва Віталія Кличка з фахівцями ЄБРР та командою консультантів ATKINS та Bilfinger Tebodin щодо плану дій «Зелене місто» для Києва, 22 вересня 2021 р. Джерело – kyivcity.gov.ua

 

Мер столиці наприкінці вересня 2021 року повідомив про досягнуті  результати: опрацьована велика кількість документів, отримано коментарі від громадськості та стейкхолдерів, визначено ключові тематичні напрямки. 

Наразі у мерії інформують, що проєкт Плану дій "Зелене місто" винесено на громадське обговорення. Із документом можна ознайомитися на веб-порталі територіальної громади міста Києва.

 

У Хмельницькому розпочали з системи управління відходами 

Інвестиції в будівництво нових полігонів ТПВ та підприємств з переробки і компостування – такий напрямок обрала місцева влада у реалізації програми “Зелені міста”.

Таким чином мешканці 300-тисячного міста мають шанс отримати більш чисті грунтові води і кращу якість повітря.

Фінансовий пакет на €36,5 млн було підписано з ЄБРР у ​​2020 році. У Плані дій місто має визначити пріоритети для вирішення екологічних проблем регіону.

Це друга після Львова інвестиція в управління відходами, що фінансується ЄБРР у країні. Банк надає кредит у розмірі до €28,5 млн для комунальної компанії "Спецкомунтранс", що займається збором, обробкою і видаленням твердих відходів в Хмельницькій області.

Додаткові інвестиційні гранти у розмірі €5 млн та внесок від міста до €3 млн дозволять закрити існуючий полігон та відновити його згідно європейських стандартів. 

За розрахунками експертів банку, інвестиції дозволять зменшити викиди парникових газів на 150 тис тонн на рік у CO2-еквіваленті.

Планується закупити сучасне обладнання для нових підприємств з переробки і компостування, а також нові сміттєвози та контейнери для сміття, щоб спонукати місцевих жителів, громадські установи та підприємства сортувати відходи.

 

Як прокоментував “Українській енергетиці” заступник міського голови  Микола Ваврищук, місто вже співпрацює з ЄБРР у сфері управління побутовими відходами. Крім того влада Хмельницького має попередню угоду з банком на фінансування закупівлі електротранспорту для міста, зокрема 50 тролейбусів. 

“Ми прийняли рішення брати участь у програмі, бо це можливість за грантові кошти та за допомогою іноземних консультантів розробити цілу програму для міста. В ній буде визначено пріоритети для вирішення екологічних проблем міста”, – зазначив Микола Ваврищук. 

У мерії сподіваються, що досвідчені консультанти допоможуть місту усвідомити проблеми, оцінити вартість їх вирішення, а співпраця з ЄБРР – залучити  фінанси на поліпшення стану довкілля. Наразі команда Хмельницького на етапі розробки Плану дій для міста. 

Своєю чергою міжнародні консультанти відзначають, що гарні темпи роботи над ПДЗМ у Хмельницькому вдалося досягти завдяки команді міської адміністрації.

“Ми визначили та розставили пріоритети для проблем “Зеленого міста”, розробили проект бачення та стратегічних цілей, а також розробили ряд конкретних цілей та дій для покращення поточної екологічної та галузевої ефективності. Наступний семінар для зацікавлених сторін ми плануємо достроково, щоб опрацювати план дій із зацікавленими сторонами та завершити його якнайшвидше”, – коментує Девід Леннокс, консультант WS Atkins International Ltd.

До спільного діалогу щодо екологічного стану міста долучено стейкхолдерів, як з боку державної влади та органів місцевого самоврядування, так і активістів, представників бізнесу, освіти тощо. В команді наголосили, що всі робочі групи є відкритими і це їх об'єднує. 

 

Що радять міста-підписанти майбутнім учасникам програми “Зелене місто”

По-перше, команди радять детально підготуватись до співпраці з ЄБРР. 

“Співробітництво з ЄБРР – завжди плюс. Ми отримуємо консультаційну допомогу, а також гроші для реалізації необхідних проектів під невеликий відсоток – ставка на тіло кредиту складає 4,75%, ще й маємо грантову підтримку від партнерів,” –  коментує Михайло Луців фінансові умови співпраці банку з Львівською міськрадою.

Міста-учасники також вказали на певні труднощі зі збором інформації, необхідної для роботи над планами дій. Деякі статистичні дані не відповідають європейським підходам для якісного бенчмаркінгу, тобто порівняльного аналізу варіантів.

“Потрібно видавати дуже багато інформації. І, на жаль, це труднощі не тільки міста Хмельницького, а взагалі всієї України, бо не всі дані у нас систематизовані. А експерти потребують дуже багато показників та практики їх збору й моніторингу. На сьогодні ані державні органи статистики, ані інші організації не можуть надати дані, необхідні для цього плану”, – відзначив Микола Ваврищук.

Серед таких показників, він називає, наприклад, реальну кількість автомобілів, які є в місті.

“Ці дані навіть МРЕО не може нам дати, бо реєстрація це одне, а кількість реальних автомобілів у місті може бути інша. Тобто такої статистики в Україні немає, а цифри необхідні для оцінки кількості викидів від бензинових та дизельних двигунів”, – прокоментував ситуацію Ваврищук.

Крім того міста радять підготувати відповідальних людей, які будуть керувати на місцях процесом розробки планів дій та подальшої їх реалізації. Серед необхідних компетенцій – обов’язково англійська мова, також людина має гарно комунікувати, знати всі підрозділи у міськраді та бути з'єднуючою ланкою між стейкхолдерами проекту.

 

Що відзначають куратори “Зеленого міста” у роботі з українськими містами-учасниками 

Експерти проекту накопичили значний досвід роботи з розробки Планів дій “Зелене місто” у різних країнах.  За їх словами, методологія вимагає збору та звітності визначених показників, щоб дозволити порівняння екологічних та галузевих проблем. 

“У багатьох випадках міста будь-якого розміру мають різні процеси збору даних та звітності, які можуть не відповідати безпосередньо вимогам Плану дій. Це загальна проблема, яка притаманна не лише Україні”, – засвідчує Девід Леннокс, консультант WS Atkins International Ltd.

При цому він вказав на те, що рамки відкритих даних та зобов’язання щодо використання даних Smart-додатків в Україні є більш зрілими, ніж в інших країнах. І це забезпечує хорошу основу українським містам для використання методології Плану дій, щоб підтримувати впровадження в майбутньому.

Своєю чергою консультанти консорціуму Arcadis з RWA Group, які допомагають розробляти та реалізувати плани у інших містах, серед основних проблем називають можливість тільки віртуальних зустрічей з учасниками програми внаслідок COVID-19. При цьому відмічають, що, наприклад, експерти у Маріуполі беруть участь у консультаційних зустрічах, надають цінні відгуки, а це значна підтримка для консультанта.

Маріне Багдасарян відзначила, що всі українські міста-учасники програми демонструють пріоритетність кліматичних амбіцій та програм зеленого зростання.

Також вона вказала на те, що успішність розробки міського Плану дій залежить від ефективної співпраці муніципалітету з командою консультантів та ЄБРР.  

Ключові  екологічні проблеми Маріне Багдасарян радить вирішувати за допомогою інвестиційних проектів та політичних заходів, таких як зміни в нормативно-правових актах, розробка галузевих планів, наприклад, Плану сталої міської мобільності.

 

Поради  учасникам від консультантів програми

На думку консультантів-практиків, місцева команда має бути готовою до аналізу викликів і пріоритетів та формування стратегічного бачення, яким місто має стати через 15 років, враховуючи принципи інтегрованого розвитку.

Оксана Черінько, директорка бізнес-підрозділу консультування CFI Bilfinger Tebodin Ukraine, експертка з політики та фінансів у проектах GCAP для Києва та Хмельницького, відзначила важливу роль залучення на ранніх етапах роботи над Планами дій представників організацій громадянського суспільства та громадськості. 

“Місто має демонструвати  наявну практику та бути готовим до залучення мешканців та зацікавлених сторін  до громадських обговорень та консультацій щодо вироблення стратегічних цілей та сталих дій”, – підкреслила вона. 

Крім того консультантка називає ряд сприятливих компетенцій, які допомагають місту розробляти та реалізувати План дій або подібні програми для сталих міст. 

Серед них – обізнаність місцевої влади щодо концепцій та передових “зелених” практик, членство міста в міжнародних мережах, таких як Програма ЄБРР “Зелені міста”, C40, ICLEI, Угода мерів. Також допоможе наявний профіль міжнародного співробітництва, у т. ч. з МФО й донорами, та застосування підходів "Розумного міста" у якості міжсекторального інструменту для виконання планів та ефективного реагування на виклики.

Представниця ЕБРР уточнила, що відправною точкою для українських  міст, щоб розпочати діалог з банком, є визнання екологічних проблем.

“Щоб приєднатись до програми, важливо шукати системний підхід для визначення пріоритетів та розв’язання екологічних проблем. Крім того, не менш важливо бачити прагнення міста до зеленого бачення, а також пріоритети розвитку міста, визначені в зеленій сфері”, – зазначила Маріне Багдасарян.

Опитані “Українською енергетикою” експерти та консультанти програми “Зелені міста” констатують – українська місцева влада усвідомлює  екологічні проблем і готова працювати в цьому напрямку. Вони уточнюють, що програма швидше просувається в тих містах, які мають команду з досвідом співпраці з міжнароднми організаціями.

Зацікавленість міст підтверджує кількість українських учасників в програмі ЄБРР та швидкі темпи приєднання новачків. Шанси доєднатись до команди “Зелених міст” є у тих громад, які відповідають критеріям та готові до системної роботи. 

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”