Прем'єри Угорщини та Словаччини вимагають в України скасувати санкцій проти російської компанії "Лукойл". Мовляв, дія обмежень піддає ризику транзит російської нафти до цих країн. Натомість чільник Кабінету міністрів Денис Шмигаль заявив: погоджуватися з такими вимогами сусідів Україна не буде. Європейська комісія також не розгледіла жодних порушень з українського боку. Але Віктора Орбана та Роберта Фіцо це не заспокоїло – в хід пішли ультиматуми.

 

З чого все почалося

 

Від липня на адресу українського уряду сиплються звинувачення чи то в повній зупинці транзиту російської нафти, чи то у значному зменшенні обсягів прокачування. Першим порцію критики щодо України видав прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він переконував, що через рішення Києва словацький нафтопереробний завод почав отримувати на 40% менше ресурсу, ніж потрібно.

"Це вплине не лише на ринок Словаччини, а й може призвести до припинення поставок в Україну пального словацького виробництва, яке становить майже десяту частину всього українського споживання", – упевнений Роберт Фіцо.

У НАК "Нафтогаз України" пояснили: загальний обсяг транзиту нафти до Угорщини та Словаччини не змінився.

"Словнафт" – це найбільший нафтопереробний завод у Словаччині, розташований на околицях Братислави. Належить він угорській корпорації "Мол". Тому звинувачення в бік України полетіли й з Будапешту. Різкі заяви зробив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Причому озвучив їх акурат після зустрічі з главою Міністерства закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку.

"Через нову правову ситуацію в Україні "Лукойл" більше не постачає нафту до Угорщини, і зараз ми працюємо над рішенням, яке дасть змогу відновити транзит нафти, оскільки російська нафта є дуже важливою для нашої енергетичної безпеки", – заявив Петер Сіярто. 

Ідеться про санкції, які Україна запровадила проти російської компанії "Лукойл". Обмеження запровадила РНБО, а діяти вони почали саме з липня. Водночас у НАК "Нафтогаз України" пояснили: загальний обсяг транзиту нафти до Угорщини та Словаччини не змінився. "Лукойл" і раніше потрапляв під українські санкції. Ще 2018 року цій російській компанії заборонили виводити капітал з України, а також брати участь у торгах майном.

"Обсяг постачання в липні, до речі, залишився на рівні попередніх місяців. Вони (Угорщина та Словаччина. – Ред.) отримали такий самий об’єм нафти, проте структура її власників може різнитись", – заявив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов. 

За даними аналітиків DiXi Group, протягом року через Україну прокачується близько 14 млн тонн російської нафти. Практично рівними частинами, по 4-5 млн тонн, ресурс отримують три країни: Угорщина, Словаччина та Чехія. До речі, остання не висловлювала жодних претензій до України. Ба більше – Чехія прагне позбутися залежності від російської нафти та планує припинити її купувати вже наступного року. 

"Якщо говорити про частки російської нафти у імпорті у цих країнах, то Чехія десь на 50% залежить від Росії, Словаччина – на 80%, а от Угорщина – на 75-80 %", – розповів аналітик DiXi Group Андрій Урста. 

Однак усі три країни отримують нафту від кількох російських компаній. Тобто "Лукойл" – не єдина компанія, що прокачує цей ресурс через Україну. Таких є ще принаймні дві – "Татнєфть" та "Роснєфть". 

Угорський та словацький уряди й далі наполягають на ще тіснішій співпраці з Росією. Хоча альтернативні шляхи постачання для них доступні. Як, скажімо, трубопровід через Хорватію.

"Хорватія просто не є надійною країною для транзиту. Ціни на транзит нафти Хорватія підвищила в п'ять разів з моменту початку війни (Росії проти України. – Ред.)", – заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

Словаччина також отримала пропозицію від Хорватії збільшити постачання нафти Адріатичним трубопроводом. Але в Братиславі теж негативно відреагували на це. Мовляв, прокачування через Хорватію надто дороге. При цьому енергетичні питання коментував не профільний міністр, а чільник зовнішньополітичного відомства Словаччини Юрай Бланар.

Такі скандальні висловлювання угорських та словацьких посадовців обурили хорватський уряд. Там відверто заявили: докорів у свій бік не очікували. Отже, і Угорщина, і Словаччина проігнорували пропозиції щодо постачання нафти альтернативними шляхами і продовжили наполягати на скасуванні українських санкцій стосовно "Лукойлу". 

Євросоюз взяв курс на повну відмову від російських ресурсів, серед іншого й нафти. Для цього Єврокомісія взялася за модернізацію та будівництво нових трубопроводів, зокрема з Балкан до центральної частини Європи. 

Трубопровідна нафта з Росії не потрапила до санкційних пакетів Європейського Союзу. Спроба накласти заборону щодо ввезення до ЄС була ще у 2022 році. Однак вона провалилися через супротив тієї ж Угорщини. Тому Єврокомісія була змушена зробити виняток. Інакше Будапешт погрожував заблокувати накладення й інших санкцій проти Росії. Орієнтовно, щороку за рахунок продажу нафти до ЄС Росія заробляє 5-6 млрд євро. А от за транзит Україні платить значно меншу суму: за різними оцінками йдеться про 200-300 млн доларів.

"Немає доказів, що Україна перекривала транзит чи якось його зменшила. Хоча вона могла б це зробити, для цього є всі підстави: іде війна, Росія здійснює широкомасштабну агресію. У цій ситуації багато не стільки правди, скільки маніпуляцій, на які ведуться, на жаль, і наші експерти та політики, а особливо – європейські. В Угорщині та Словаччині спеціально створюється негативний образ України", – упевнений директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

Євросоюз взяв курс на повну відмову від російських ресурсів, серед іншого й нафти. Для цього Єврокомісія взялася за модернізацію та будівництво нових трубопроводів, зокрема з Балкан до центральної частини Європи. 

"Це точкові інвестиції в нафтову інфраструктуру, модернізацію нафтопроводів, що вже працюють, наприклад Трансальпійського, щоб Чехія могла мінімізувати свою залежність від РФ. Також модернізація нафтопроводу "Адрія" для того, щоб Угорщина й Словаччина могли отримувати альтернативні поставки. Загальні інвестиції оцінювалися в 1,5-2 мільярди євро", – пояснив аналітик DiXi Group Андрій Урста.

 

Запізніла реакція України 

 

У профільному виданні "Нафторинок" порахували: про зменшення обсягів прокачування російської нафти в липні взагалі не йдеться. Аналітик видання Олександр Сіренко повідомив, що липневі цифри транзиту стануть рекордними за останні місяці.

"Те, що я читаю, і те, що відбувається, як справи йдуть насправді, – це різні речі. Я поясню: у нас транзит нафти великий, рекордний за 5 місяців", – зазначив аналітик.

Зрештою в компанії “Укртранснафта” заявили: через санкції проти "Лукойлу" транзит російського ресурсу не припиняли. Прокачування відбувається в плановому режимі. Також у компанії повідомили: "Лукойл" не є власником нафти, що прокачується через Україну до ЄС. До того ж у цьому запевнили й самі європейські партнери.

Український уряд розпочав консультації зі Словаччиною та Угорщиною, а також з Єврокомісією. Водночас іти на поступки і знімати санкції з "Лукойлу" Україна не має наміру, бо для цього немає жодних вагомих підстав. 

"Запроваджені Україною санкції не порушують Угоду про асоціацію з ЄС, а реакція словацької та угорської сторін є вкрай політизованою та маніпулятивною", – вважає прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. 

 

Єврокомісія стала на бік України 

 

Угорщина та Словаччина звернулися зі скаргою на Україну до Європейської комісії. У Брюсселі підтвердили: офіційного листа отримали. Спочатку чиновники попросили трохи часу, щоби зрозуміти усі деталі цієї справи. Водночас представники Єврокомісії зауважили, що ситуацію з постачанням нафти до Угорщини та Словаччини й раніше прискіпливо моніторили. Крім того, додали вони, вирішення спору належить до повноважень не окремих країн ЄС, а виключно Європейської комісії. 

Угорщина та Словаччина повинні менше залежати від російської нафти. Тим паче, що ці країни мають альтернативні шляхи постачання...

Водночас угорська влада не припиняє лякати енергетичною кризою весь ЄС. Міністр закордонних справ Петер Сіярто звинуватив Єврокомісію в бездіяльності. 

"Європейська комісія і президент Урсула фон дер Ляєн особисто повинні негайно розповісти: чи просив Брюссель Київ заборонити постачання нафти? І якщо ні, то чому Єврокомісія не вживає жодних заходів уже більше тижня", – сказав угорський урядовець. 

Угорщина та Словаччина повинні менше залежати від російської нафти. Тим паче, що ці країни мають альтернативні шляхи постачання. Про це заявив віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Він також зазначив, що Угорщина та Словаччина й тепер мають достатньо нафти для переробки. А збільшити обсяги за потреби можна за рахунок постачання з Хорватії. 

"Поточний аналіз комісії вказує на достатню пропускну спроможність для Угорщини та Словаччини альтернативними трубопроводами, такими як трубопровід JANAF Adriatic", – зауважив віцепрезидент Європейської комісії.

Валдіс Домбровскіс акцентував на ще одному важливому факті. Нафта, яку транзитує Україна і яку отримують Угорщина і Словаччина, не є власністю "Лукойлу". Тобто українські санкції стосовно цієї російської компанії жодним чином не вплинули на прокачування ресурсу. Фактично Європейська комісія визнала, що скарга Угорщини та Словаччини є безпідставною.

 

Орбан і Фіцо йдуть на конфронтацію

 

Але заява Єврокомісії не остудила запалу угорського та словацького урядів. З Будапешта та Братислави й далі лунають відверті погрози.

Премʼєр Словаччини заявив: його країна готова перекрити постачання пального до України. У випадку з бензином та автомобільним газом козирів у руках Роберта Фіцо немає. Бо частка цих видів словацького пального на українському ринку надто мізерна. Натомість поставки дизельного пального становлять до 10% від загального обсягу українського імпорту. Однак, за даними аналітиків профільного видання "Нафторинок", припинення постачання солярки зі Словаччини також не матиме наслідків для нашої країни. Адже на ринку зараз спостерігається профіцит пального. І знайти альтернативу буде легко.

"Словаччина – наш надійний партнер, від якого ми не очікуємо шантажу або погроз. Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки – це сумнівний шлях", – зауважив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль. 

Небезпечнішою є поведінка Угорщини. Віктор Обран знову заблокував виділення коштів з Європейського фонду миру. Україна мала отримати 6,5 млрд євро. У Єврокомісії поки що утримуються від різких кроків щодо Угорщини. Адже механізмів подолати супротив уряду Орбана Брюссель наразі немає. 

"Більшість держав-членів наполягали на необхідності зняти блокування виплат, які затримуються на рік. І водночас вони наголосили на необхідності зрушити з місця рішення стосовно нового фонду підтримки України, який блокує одна держава-член понад рік", – повідомив високий представник Євросоюзу із питань зовнішньої політики Жозеп Боррель.

До всього угорські посадовці почали натякати на ще один небезпечний для України крок – можливе зупинення експорту електроенергії до України. Це може стати болючим ударом по нашій країні. Адже частка угорської електрики в загальному імпорті сягає близько 40%. Утім, продаж ресурсу до України приносить доходи й самій Угорщині. За електроенергію звідти наша держава платить ринкову ціну, а не отримує задарма. Тож зупинення продажу ударить і по самій Угорщині. Тому такий крок поки що видається малоймовірним. 

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"