Пошук механізмів залучення інвестицій для сталого розвитку в Україні - не нова тема для українських бізнес-проєктів. Міжнародний форум сталого розвитку (International Sustainability Forum) у 2024 році вже вчетверте зібрав в  Україні та Гаазі представників європейських та вітчизняних інституцій та підприємств для консолідації, обміну досвідом та пошуку рішень.

Цьогоріч Асоціація експертів зі сталого розвитку (ASDE) зібрала фахівців міжнародних інвестиційних банків та фондів, виконавчої та законодавчої влади для проведення ефективної та практичної дискусії щодо пошуку механізмів залучення інвестицій для сталого розвитку та зеленого відновлення України, зокрема слідуючи стандартам. 

Журналістка “Української енергетики” побувала на форумі та розібралась, що представляють собою стандарти ESG, та як компанії мають їх запроваджувати.

 

Сталий розвиток та стандарти: визначення

 

ESG визначають, як набір стандартів діяльності компанії, які соціально відповідальні інвестори використовують для перевірки потенційних інвестицій.
Термін утворився, як абревіатура від трьох критеріїв, які необхідно враховувати оцінюючи виробництво, і означає екологічне, соціальне та корпоративне управління (англ., Environmental, Social, Corporate Governance, ESG). 

Такий підхід оцінки рівня сталості бізнесів виник на початку 2000 років і, за словами управлінців, ESG-принципи у сучасному вигляді сформулював тодішній генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Він порекомендував управлінцям міжнародних компаній включити ці принципи до своїх стратегій розвитку, насамперед для боротьби з кліматичними змінами.

Нині фахівці визначають принципи ESG, як сукупність характеристик управління компанією, при якому досягається залучення даної компанії в вирішення екологічних, соціальних та управлінських проблем. 

Екологічна компонента показує ступінь впливу компанії на довкілля та дії по його збереженню; економічні критерії досліджують управління відносинами з працівниками, постачальниками та клієнтами; корпоративне управління стосується керівництва компанією, аудиту, внутрішнього контролю та прав акціонерів.

Український аналітичний центр DiXi Group нещодавно провів дослідження, де проаналізував ESG стандарти для українського бізнесу та надав практичні рекомендації та інструменти. Фахівці відзначають, що українські компанії вже послуговуються стандартами ESG в управлінні.

“Близько 40% українських компаній вже інтегрують певні аспекти ESG у свою діяльність, а понад 60% керівників вважають впровадження ESG стандартів важливим для успішного майбутнього бізнесу”, – повідомили в DiXi Group результати звіту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та дослідження Центру економічного відновлення. 

Ці дані свідчать про дедалі більшу увагу до ESG серед українського бізнесу та про необхідність детального розуміння та підтримки на шляху до сталого розвитку, резюмували аналітики.

 

Залучення коштів в Україну залежить від сталості проєктів

 

У фокусі уваги 4-го Міжнародного форуму сталого розвитку були потреби економічного зростання на засадах сталого розвитку, роль та вплив донорів під час війни та післявоєнного відновлення, залучення фінансування та партнерств, відмітили його організатори.

“Цьогорічний форум більше зосередився на фінансовому ринку. Це пов'язано із тим, що ми розглядаємо питання євроінтеграції та залучення міжнародних інвестицій. І коли ми говоримо про інвестиції в економіку країни, ми маємо розуміти геополітичний контекст і правила залучення коштів в Україну", – зазначила Аліна Соколенко, голова Асоціації експертів зі сталого розвитку (ASDE), експертка зі сталого фінансування.

 

Учасниці та учасники IV Міжнародного форуму сталого розвитку, м. Київ. Фото: ASDE

Під час обговорення напрямів фінансування перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев наголосив на важливості реалізації ухваленого Національного плану з енергетики та клімату та забезпечення "зеленого переходу" економіки України до 2030 року. 

Він зазначив, що План передбачає понад 100 різних політик, втілення яких координує Мінекономіки, та для його здійснення знадобиться близько 114 мільярдів євро. І ключовим завданням для втілення плану чиновник назвав спільну роботу профільних інституцій, залучення зацікавлених партнерів та міжнародних інвесторів.

Важливість екологічних критеріїв підкреслила Катерина Рожкова, перша заступниця Голови Національного банку України. Водночас вона зауважила, що окрім екологічного компонента у структурі ESG більшої уваги потребує  соціальний аспект, який часто залишається поза увагою, хоча також має велике значення. Це включає відповідальну поведінку компаній щодо  сплати податків чи дотримання законів. Важливим є також відповідальне споживання, як компаній, так і громадян.

Своєю чергою українська банківська система теж активно реформує свою діяльність, спираючись на стандарти ESG в управлінні банками. При цьому певні застереження висловив Володимир Мудрий, голова правління Незалежної асоціації банків України. Він наголосив на важливості створення додаткових капітальних резервів для мінімізації ризиків. 

“Такі  виклики, як-от green dressing, тобто створення видимості відповідності екологічним стандартам та green wishing, що означає бажання без конкретних дій, є реальними проблемами. Тому після подачі звітів компанії мають проходити додатковий аудит для перевірки відповідності. Якщо не буде  терміновості завдань,  впровадження стандартів сталого розвитку займатиме більше часу, ніж очікувалося”, – зауважив очільник асоціації.

Під час конференції було презентовано результати ESG-дослідження банківського сектору України, яке було проведене асоціацією ASDE у 21 банківській установі.

Як зазначила Яна Коньок, виконавча директорка ASDE, дослідження показало, що співробітники майже половини з охоплених банків  розуміють основні принципи ESG та активно впроваджують їх у свою діяльність. Крім того, третина банків робить значні кроки у сфері соціальної відповідальності, приділяють увагу рівності та інклюзивності. Це вказує на позитивну тенденцію до інтеграції сталих практик у банківський сектор, резюмували дослідники.

 

Стале відновлення не треба перекладати на "після війни"

 

Необхідно вже зараз впроваджувати сталі практики роботи, неодноразово звучало в залі конференції. Тезу підтримали і міжнародні інституції, і потужні українські компанії, які вже практикують такий підхід або на шляху до нього. 

Відновлення стосується стійкості людей, і той рівень, який зараз демонструють українці, справді вражає, підкреслив Роман Шахматенко, керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН. Він зазначив, що процеси відновлення та розвитку мають починатися не після завершення війни, а вже зараз. Необхідно чітко визначити рамки підходу 4R – Reconstruction, Recovery, Reforms, and Returns – який об'єднує зусилля на підтримку відбудови України.

Цьому правилу вже понад 10 років слідує український  виробник безшовних труб та колісних пар INTERPIPE, який співпрацює з партнерами з 80 країн світу. Компанія використовує “зелену” сталь, вироблену на інноваційному електроплавильному комплексі.

Експерти та представники бізнесу на одній з дискусій форуму. Фото: ASDE

Більшість компаній у світі дотримуються стандартів, включаючи Екологічну декларацію продукції (EPD), серед яких і їх компанія, уточнив Владислав Варнавський, директор з охорони навколишнього середовища та промислової безпеки в INTERPIPE. 

“В ідеалі, зусилля з відновлення України мають підтримуватися на 100% завдяки використанню “зеленої” енергії. Він підкреслив критичну роль сталих практик в промисловому секторі та необхідність колективних дій для переходу до “зеленої” економіки.

Своєю чергою досвідом роботи у забезпеченні прозорої звітності відповідно до Директиви щодо звітності про корпоративну стійкість (CSRD) поділилась Ольга Семків, директорка ESG проєктів, АрселорМіттал Кривий Ріг. На думку фахівчині, для компаній важливо не лише розуміти юридичні вимоги, а й розвивати внутрішні процеси та системи для підтримки сталих практик і прозорості незважаючи на складний час.

Експертки однієї з панелей IV Міжнародного форуму сталого розвитку, м. Гаага. Фото: ASDE 

Попри війну та значне скорочення енергетичних потужностей активно просуває ініціативи в сфері  відновлюваної генерації, енергоефективності та декарбонізації Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, заявляє Марія Мала, перша заступниця голови агентства. 

“Завдяки новим правилам, що спрощують будівництво та підключення до електромереж, уряд підвищує стійкість за допомогою розподіленої генерації з ВДЕ, – відмічає фахівчиня. – Створений Фонд декарбонізації України пропонує низькі проценти на кредити для підтримки муніципалітетів та бізнесу у впровадженні сталих енергетичних рішень, роблячи кроки до більш зеленого та енергетично безпечного майбутнього”. 

П'ять ключових факторів, необхідних для прогресу: безпека, інновації, освіта, стійкість та узгодженість, представила під час свого виступу на панелі форуму у Гаазі Іма Хренова-Шимкіна, менеджерка проєктів у Німеччині, Європі, Південно-Кавказькому регіоні в GIZ. 

Вона зазначила, що потреба у згуртованому партнерстві між усіма зацікавленими сторонами є ключем до перетворення викликів на можливості для більш стійкої України. Експертка також підкреслила багаторічну прихильність організації, разом з урядами Німеччини та Швейцарії, до важливості енергетичної безпеки та енергоефективності в Україні в ці складні часи.

 

Звітність щодо стандартів сталості вже сьогодні є конкурентною перевагою

 

Попит на соціальні та екологічні аудити зростає завдяки задученню міжнародних ресурсів для навчання та розвитку навичок, відзначає тенденції Ксенія Багрій, керівниця компанії AVgroup Consulting в Україні, ліцензована експертка CSRD. 

Вона наголошує, що нефінансова звітність – це не просто майбутній тренд, а вже сьогодні є конкурентною перевагою. Експертка також відмічає важливість активної позиції та роботи на випередження тенденцій.

Те, що звітність по стандартам сталості дає результат у співпраці з фінансовими інституціями, підтверджує Анастасія Соботюк, директорка зі зв’язків з інвесторами та ESG комплаєнсу МХП. Вона підкреслила значний досвід компанії у впровадженні стандартів ESG за підтримки міжнародних фінансових інституцій, зокрема ЄБРР, МФК та DFC. 

“Прийнявши нові правила ЄС, такі як таксономія ЄС та CSRD, МХП привів свою діяльність у відповідність до стандартів ESG. Нещодавно, завдяки значній підтримці партнерів, МХП вдалося залучити $480 млн, що стало однією з найбільших фінансових підтримок для української корпорації у воєнний час”, – зазначає фахівчиня.

При цьому, за допомогою чітких показників стало простіше оцінити фінансові результати, такі як забезпечення прибутковості та управління ризиками, зазначив Віктор Дума, заступник директора департаменту міжнародного співробітництва Укргазбанку. Так, наприклад, Укргазбанк використовує структуровану систему “зеленого” банкінгу, запроваджену ще у 2016 році, включаючи власний технічний офіс та систему оптимізації процесу. Завдяки співпраці з ЄБРР та МФК банк підтримує енергетичну стійкість України, підсумовує Віктор Дума.

Не забули на форумі і про важливість адаптації циркулярних стратегій до місцевих потреб. Важливість такой підходу, особливо в міських умовах, де можна впроваджувати багаторівневі інновації, підкреслила Сандра Колодзінські, радниця з питань циркулярної економіки, координаторка з відновлення України, RVO.  Вона також вказала на вирішальну роль уряду у просуванні сталих закупівель та формуванні амбітної політики циркулярної економіки. Експертка з панелі форуму у Гаазі нагадала про мету Нідерландів стати повністю циркулярною економікою до 2050 року.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"