Закон України №3220, який вступив в дію з червня 2023 року, відкрив нові можливості для активних споживачів. Фахівці галузі зазначають, що цей нормативний акт був ухвалений в рамках 4-го Енергетичного пакета ЄС, який є частиною процесу гармонізації українського енергетичного законодавства з європейським.

Ключовою метою цього пакету було зміцнення ринкових механізмів, підтримка відновлювальних джерел енергії, а також участь споживачів в енергосистемі.

Про наявні бізнес-моделі, які сприяють інтеграції відновлюваних джерел енергії в бізнес та про те, як зробити власну СЕС джерелом додаткового прибутку, розказала Тетяна Петровська, керівниця дирекції з маркетингу компанії KNESS під час зустрічі, організованої Жіночим енергетичним клубом України.

 

Статус “активний споживач” відкриває нові можливості для компаній

 

Активні споживачі – нові учасники енергетичного ринку. Як зазначено у ст. 9 закону №3220, у цій ролі можуть виступати як приватні господарства та підприємства, так і енергетичні кооперативи. Активні споживачі є замовниками сервісу, що споживають електричну енергію з мережі та водночас виробляють її, і при цьому мають можливість здійснювати діяльність зі зберігання енергії, а надлишки виробленої енергії продавати в мережу.

Механізми набуття статуса “активний споживач” вже передбачені в українському законодавстві.

Щоб отримати статус активного споживача, компанії до наявного договору купівлі-продажу електричної енергії для споживача необхідно укласти та додати до пакета ще один документ, а саме договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, зазначає Тетяна Петровська.

Фахівчиня додає, що споживач може набути статусу активного споживача після укладення договору з Гарантованим покупцем або постачальником універсальних послуг про продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом.

Також статус активного споживача отримується у разі встановлення установки зберігання енергії з метою участі на ринку допоміжних послуг або надання послуг з балансування та купівлі/ продажу електричної енергії. 

Є дві ключові умови для надання статусу активного споживача: встановлена потужність генерувальних електроустановок обмежується потужністю 1 МВт, а відпуск електроенергії не має перевищувати 50% загального споживання електричної енергії з мережі самим споживачем. 

“Всі технічні вимоги для дотримання активного споживача до приєднання генерувальних установок до мережі регулюються кодексами системи розподілу, кодексами системи передачі, ну і, зрозуміло, правилам ринку, – відзначає Тетяна Петровська. – Потужність генерувальних установок визначається номінальною потужністю саме інверторних електроустановок, які є частиною енергокомплексу сонячної електростанції”. 

Таким чином, механізм самовиробництва – це схема підтримки активних споживачів. Вона здійснюється шляхом гарантування викупу обсягу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії і відпущеної активними споживачами на підставі укладеного договору купівлі-продажу електричної енергії з урахуванням вартості послуг передачі й розподілу електричної енергії. 

 

Формується ринок компаній, які пропонують бізнес-моделі на основі ВДЕ 

 

Нині є практика впровадження бізнес-моделей, які  допомагають компаніям як споживачам брати активну участь в енергосистемі, відзначає Тетяна Петровська досвід групи компаній KNESS з інтеграції відновлюваної генерації в бізнес. 

Україна має компанії, які вже реалізували такі можливості, тобто самостійно встановили сонячні електростанції та набули статусу активного споживача. Але є багато підприємств, які мають пересторогу щодо нових бізнес-моделей і не готові наразі монетизувати або вкладати власний капітал у реалізацію цих проєктів, ділиться фахівчиня. 

“Для таких клієнтів компанії надають підтримку з інвестування та фінансування у сонячну електростанцію, як третя сторона, що допомагає реалізувати даний проєкт коштом власного фінансування та власної технічної підтримки, орендуючи вільні площі, які є у підприємств", – уточнюють в KNESS. 

Під час реалізації проєктів під ключ компанія бере на себе проєктування та будівництво сонячних електростанцій, будь-яку технічну підтримку та постачання електроенергії. З цієї сторони для споживача дуже важливо, що він не інвестує одразу кошти, бо це беруть на себе компанії-виконавці.

 

Модель "локальна СЕС"

 

Для реалізації моделі компанія розробляє комплексне рішення з енергозабезпечення бізнесу з локальної СЕС. При цьому компанія будує СЕС для підприємства-споживача за власний кошт. Водночас вона укладає з підприємством, де буде розташована станція, договір на 6 років про купівлю всього обсягу відпущеної енергії, виробленої станцією за цей час. Своєю чергою підприємство-споживач за 6 років отримує СЕС у власне розпорядження безоплатно.

Згідно з механізмом самовиробництва, ключовою є можливість робити розрахунки відповідно до лічильника, який встановлений в мережах споживача. Завдяки цьому контролюються відпуск і відбір електроенергії та відбувається взаєморозрахунок, враховуючи різницю між кількістю електроенергії відпущеної в мережу та відбором електроенергії з мережі. 

 

Бізнес-модель “Агрегація”

 

Важливою бізнес-моделлю, яка стала можливою завдяки новому законодавству, є агрегація. 

“Це ліцензований вид діяльності на ринку електричної енергії, що здійснюється суб'єктом господарювання, – пояснює Тетяна Петровська. – Агрегація пов'язана з об'єднанням електроустановок, які призначені для виробництва, споживання та зберігання електричної енергії з метою купівлі продажу електричної енергії й надання допоміжних послуг”. 

Цей вид діяльності був введений для того, щоб підтримати активне поширення розподіленої генерації в Україні. Використання агрегації дає бізнесу енергонезалежність та стабільне енергопостачання. Водночас ця модель дозволяє споживачу контролювати свої енерговитрати та брати активну участь у балансуванні електричної енергії в мережах України. 

Варто зазначити, що можливості для бізнесу агрегації обмежуються установками для виробництва і споживання електричної енергії встановлена потужність яких не перевищує 20 МВт.  

Основна задача даної бізнес-моделі полягає в тому, що агрегатор – це ліцензіат, який об'єднує в собі споживачів, власників установок зберігання енергії, генерувальні установки, такі як СЕС, ВЕС, маневрові й швидкоманеврові потужності, та дозволяє контролювати споживання і виробництво електроенергії в самій агрегованій групі. 

Тим самим агрегатор надає оператору системи інформацію про реалізацію та можливості балансування. Ця схема допомагає отримати додатково в середньому близько 15-20% додаткового доходу кожному учаснику агрегованої групи.

 

Модель "локальна СЕС та система накопичення"

 

Комплексне рішення з енергозабезпечення бізнесу з локальної СЕС та установок зберігання енергії (УЗЕ) дозволяє підприємству-споживачу безперебійно отримувати відновлювану електроенергію для свого виробництва. За укладеним договором компанія надає споживачеві послуги з постачання електроенергії, агрегації та технічного обслуговування. 

Компанія встановлює УЗЕ і СЕС для підприємства-споживача своїм коштом. При цьому за угодою з підприємством, де буде розташоване обладнання з генерації та зберігання енергії, через 5-7 років компанія передає все обладнання власнику підприємства. 

Практика показала, що підприємства, які користуються комерційними моделями зведення сонячних станцій на своїх локаціях, отримують значні переваги. Серед них можна виділити основні: відсутність стартових інвестицій, заощадження на купівлі частини електроенергії, безперебійність, додатковий дохід та можливість масштабування активів.

Представлені моделі дозволяють бізнесу вийти на новий рівень взаємодії з енергетичною системою України. 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”