Верховний Суд України розгляне щонайменше три цивільні справи щодо нарахувань побутовим споживачам природного газу додаткових сум постачальниками палива у зв’язку із застосуванням так званих “температурних коефіцієнтів”. Одну з них суд передав на розгляд Великої Палати ВСУ. Справа за позовом споживача до АТ “Волиньгаз” має стати прецедентом для вирішення аналогічних спорів. Однак вже сьогодні зрозуміло, що ВСУ – на боці споживачів.

Що таке “температурні коефіцієнти”

Два роки тому побутові споживачі почали отримувати платіжки із незрозумілими для них боргами за природний газ. На всі скарги та претензії клієнтів облгази відповідали, що люди споживають більше газу, ніж показує лічильник. Мовляв, на показники впливає температура повітря, тому газовики застосовують спеціальні температурні коефіцієнти. До нарахувань за лічильником у платіжках з’явилися додаткові суми. 

Зі слів представників облгазів, таке коригування показників лічильника передбачене спеціальною методикою, затвердженою наказом Міненерго. Обурені споживачі звернулися до НКРЕКП, а також у суди, де сьогодні чимало справ по “температурних коефіцієнтах”.

“Температурними називають коефіцієнти коригування показників побутових лічильників газу відповідно до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу”, – пояснює Марина Гріцишина, голова Комітету Асоціації правників України з питань енергетики, нафти та газу. – У ній зазначається, що стандартними умовами для природного газу є тиск 760 мм ртутного стовпчика й температура 20 градусів Цельсія”. 

Зрозуміло, що температура повітря коливається, а це означає, що змінюються зафіксовані лічильником обсяги газу, бо в холодні дні він стискається, а в спекотні – розширюється.

“Методика передбачає встановлення коефіцієнтів для приведення об’єму природного газу до стандартних, – продовжує юристка. – При цьому значення коефіцієнта коригування показів лічильника залежить від фактичного розміщення лічильника (зовні приміщення, в неопалювальному або в опалювальному приміщенні) та від відстані від місця входу газопроводу в опалювальне приміщення до вхідного штуцера лічильника”. 

Чи правомірні коефіцієнти

Застосування “температурних коефіцієнтів”, на думку експертів, не є однозначним. Розберемося чому.

“Методика, затверджена ще 2004 року, досі є чинною, – зазначає Марина Гріцишина. – Однак у ній передбачається застосування коефіцієнтів лише до суб’єктів господарювання, тобто вони не мають поширюватися на побутових споживачів”.

Це підтверджують також в НКРЕКП. Представники регулятора неодноразово зазначали, що застосування температурних коефіцієнтів до побутових споживачів є незаконним. 

“Позиція регулятора – виробничо-технологічні втрати (ВТВ), пов’язані з приведенням газу до стандартних умов, закладені в тарифі для населення, а для бізнесу – нараховуються окремо й приводяться до стандартних умов. Відповідно, нарахування додаткових обсягів газу до тих, які визначені за показами лічильника, призводить до подвійного стягнення плати зі споживачів. Позиція колишніх облгазів – дані втрати не закладено в тарифі. Однак проблема в тому, що ніхто не може сказати, скільки по факту становлять ці ВТВ”, – зауважує Тетяна Бойко, координаторка енергопрограм громадянської мережі “Опора”.

“У листопаді 2018 року НКРЕКП прийняла постанови, що забороняють операторам ГРМ застосовувати температурні коефіцієнти до обсягів газу, використаних побутовими споживачами”, – каже Марина Гріцишина. 

Проте деякі газовики не погодилися із цим і звернулися в адміністративні суди, спираючись на Кодекс газорозподільних систем, в якому серед обов’язкових вимог зазначено перерахунок обсягів газу відповідно до стандартних умов, а також переведення його в одиниці енергії. 

Споживачі – у пошуках захисту своїх прав

Зі слів Тетяни Бойко, попри те, що постачальники газу на основі даних облгазів почали нараховувати додаткові суми у платіжки з 2018 року, вони чомусь виставили до оплати борги, які нібито тягнуться з 2015 року. Відповідно, суми були чималими й доходили в деяких споживачів до кількох тисяч гривень.

“Ми отримали дуже багато скарг – понад 17 тисяч за минулий рік, – каже Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП. – Суми донарахувань були різними, залежно від обсягу споживання газу, від домоволодіння, але приблизно від 1 до 3 тисяч грн. Однак навіть 1-1,5 тисячі грн для пересічної бабусі з села є досить великою сумою, яка не покривається субсидією, тому для людей це неабияка проблема”. 

Співрозмовниця зазначає, що представники регулятора намагалися провести перевірки облгазів щодо правомірності застосування ними коефіцієнтів, але облгази не допускали їх до перевірок.

І все ж НКРЕКП вдалося досягнути деяких результатів у цій боротьбі й накласти штрафи на облгази. Наприклад, на підставі аналізу особових рахунків сімох споживачів ПАТ "ХАРКІВГАЗ" за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року регулятором встановлено, що неправомірне донарахування обсягів природного газу із застосуванням “температурних коефіцієнтів” склало 220,42 куб. м, що в грошовому еквіваленті становить 1 848,08 грн. У результаті цього на підприємство наклали штраф у 850 тисяч грн. 

“Регулятор та Антимонопольний комітет виклали свою позицію з цього питання, а саме – ми вважаємо, що дії облгазів незаконні. Справи по тих температурних коефіцієнтах, які через недосконалість законодавства були виставлені 2018 року, знаходяться на оскарженні в судах. На жаль, оператори системи розподілу – колишні облгази – подали до суду й отримали низку рішень, які надали їм право застосовувати ці коефіцієнти. Зараз це питання у підвішеному стані й знаходиться на розгляді певних судових інстанцій”, – зазначає Ольга Бабій.

Представниця НКРЕКП розповіла, що регулятор надав відповіді споживачам, які звернулися зі скаргами, але водночас зауважує, що поки що проблему температурних коефіцієнтів не вирішено. Ба більше, після лібералізації з 1 серпня 2020 року ринку газу для населення в Україні розпочався новий виток неправомірних нарахувань за газ. Він пов’язаний із наданою побутовим споживачам можливістю змінювати постачальника природного газу. В результаті до НКРЕКП прийшли нові скарги від споживачів, оскільки облгази намагалися додатково виставляти температурні коефіцієнти з 2015 року, тобто заднім числом.

“Низка облгазів та афілійованих газзбутів у такий спосіб свідомо тиснули на споживачів, які вирішили змінити постачальника газу, – переконана координаторка “Опори”. – Коли постачальники дізнавалися про намір своїх клієнтів покинути їх, то погрожували виставити великі борги і навіть відрізати трубу. Безумовно, це є порушенням прав споживачів”.

“Це незаконні дії і через термін позовної давності, і через те, що раніше ці рахунки не були врегульовані, – додає Ольга Бабій. – За нашою інформацією, поки що постачальники газу припинили виставляти коефіцієнти з 2015 року. Нових скарг про те, що колишні облгази повторюють свої незаконні дії, до нас не надходило”.

Щоб якось виправдатися, газовики почали заявляти, що донарахування носять рекомендаційний характер. Зокрема споживач Павло Хобот у соціальній мережі розповів: “Піонери, які "наважилися" змінити постачальника газу з традиційного газзбуту на іншого, зіткнулися з помстою у вигляді донарахування температурних коефіцієнтів за 2015-2018 роки (окрім звичайних вже незаконних коефіцієнтів за 2018-2020 роки). Не оминула ця доля і мене – донарахували аж 3 тис. грн (окрім зайвих 1 800 грн)! Я написав претензію Дніпропетровськгаз збуту, і водночас скарги на нього в НКРЕКП та Держпродспоживслужбу. Після цього мені подзвонили газовики та повідомили, що донарахування за 2015-2018 рр. носять рекомендаційний характер, і що скоро надішлють виправлений рахунок. Зрозуміло, що залишається відкритим питання за коефіцієнти 2018-2020 рр., але скоро маємо побачити з цього приводу рішення Верховного Суду. Таким чином, вкотре: "Борімося – поборемо!"

Чи мають право колишні облгази на такі рекомендації?

“Звичайно, їм потрібно щось говорити людям, – каже Ольга Бабій, – тому деякі газовики, виставляючи донарахування у платіжках, додали напис про те, що це рекомендована сума. Однак виставляти таку для сплати – протиправно, бо нарахування або застосовують, або ні”.

“Отже, по “температурних коефіцієнтах” є дві хвилі справ, – підсумовує Тетяна Бойко. – Перша стосується коефіцієнтів, які нараховуються споживачам з 2018 року, а друга стосується споживачів, які змінили постачальника й через це отримали рахунки за період з 2015 року. Нарахування боргів за газ заднім числом у зв’язку зі зміною постачальника викликало величезне обурення громадськості, й зараз такі нарахування нібито припинилися. Ми навіть отримали повідомлення від споживачів із Дніпропетровської області про те, що їм вже прийшли платіжки за вересень без “температурних коефіцієнтів” з 2015 року”. 

Тобто облгази відступили у випадках додаткових нарахувань за газ за 2015-2017 роки. Нових скарг щодо цього вже не надходить. На переконання координаторки “Опори”, якби споживачі звернулися до суду, то це були б 100% виграшні для них справи.

Судові справи щодо нарахувань за газ 

“Вирішення питання застосування температурних коефіцієнтів для побутових споживачів природного газу здійснюється зараз у двох основних напрямах: судовому та законодавчому”, – розповідає Марина Гріцишина.

Судовий напрям, з її слів, полягає у розгляді позовів побутових споживачів та операторів ГРМ. Так, оператори ГРМ оскаржували постанови НКРЕКП 2018 року щодо заборони приводити об’єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов. За результатами оскарження цих постанов суди першої та другої інстанції задовольнили позовні вимоги операторів ГРМ – ПАТ “Тисменицягаз”, ПАТ “Чернігівгаз”. Постанови НКРЕКП щодо заборони застосування температурних коефіцієнтів до побутових споживачів були скасовані.

“По справі за позовом ПАТ "Дніпропетровськгаз" суди першої та другої інстанції задовольнили позов підприємства щодо скасування постанови НКРЕКП про заборону застосування температурних коефіцієнтів. Однак Верховний Суд скасував ці рішення та повернув справу на новий розгляд. Цей випадок свідчить про різну судову практику щодо оскарження постанов НКРЕКП. Крім того, щодо ПАТ "Дніпропетровськгаз" продовжує діяти постанова НКРЕКП про заборону застосування температурних коефіцієнтів”, – додає юристка.

Водночас питання застосування температурних коефіцієнтів оскаржувалось побутовими споживачами в судах загальної юрисдикції. Зокрема, цікавою є справа за позовом побутового споживача до АТ “Волиньгаз”, яка спочатку (восени 2019 року) розглядалася Луцьким міськрайонним судом Волинської області, а потім (у червні 2020 року) Верховний Суд розглядав касаційну скаргу по цій справі. У позові споживача йшлося про те, що постачальник природного газу виставляв йому рахунки не за фактичними показниками лічильника, а за об’єм газу, приведеного до стандартних умов. Споживач зазначає, що в результаті неправомірних донарахувань із грудня 2018 по квітень 2019 року він переплатив за фактично надані послуги з газопостачання 1334,23 грн. Верховний Суд прийняв справу на розгляд Великої Палати.

“Верховний Суд за цією справою зазначив, що оскільки дія Методики не поширюється на побутових споживачів, коефіцієнти приведення до стандартних умов із Методики не можуть бути застосовані операторами ГРМ при розрахунках із побутовими споживачами, – каже Марина Гріцишина. – Крім того, прогнозуючи наявність значної кількості справ у судах України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо температурних коефіцієнтів. Саме тому справа за позовом до АТ “Волиньгаз” була призначена на розгляд Великої Палати Верховного Суду”.

Окрім неї, на розгляді у Верховному Суді України зараз також знаходяться подібні справи: за позовом до АТ “ОГС “Київоблгаз”, ТзОВ “Київоблгаз Збут” та до АТ “Сумигаз”, ТзОВ “Сумигаззбут”.

“Справи по температурних коефіцієнтах знаходяться в різних судах, але зараз важливими будуть рішення по справах, які розглядає Верховний Суд. Як тільки з’явиться більша кількість таких прецедентів, в облгазів зникне можливість здійснювати донарахування,” –  вважає Ольга Бабій.

На думку Тетяни Бойко, позитивне для споживача рішення у справі проти АТ “Волиньгаз” відкриє шлях до швидкого розгляду інших справ, а також для подання нових позовів іншими споживачами. 

“Після рішення Великої Палати ВСУ за даною справою принаймні буде розуміння, в якому напрямку будуть рухатися аналогічні справи, які знаходяться в різних судах, тому що облгази фактично оскаржують всі рішення регулятора, по яких НКРЕКП їх оштрафувала й зобов’язала здійснити перерахунок. Крім того, можна буде переглянути рішення по інших справах, які стосуються температурних коефіцієнтів”, – додає Тетяна Бойко. 

Законодавче вирішення проблеми температурних коефіцієнтів

Щоб унеможливити незаконні додаткові нарахування побутовим споживачам із боку операторів ГРМ, на переконання фахівців, потрібно запровадити зміни до нормативних актів. 

“Зокрема, 17 липня 2020 року був зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (законопроєкт №3800-1). Він передбачає списання заборгованості побутових споживачів природного газу в межах обсягу приведення до стандартних умов за Методикою. Але чи буде прийнятий законопроєкт Верховної Радою – не відомо”, – каже Марина Гріцишина.

23 вересня 2020 року, додає співрозмовниця, НКРЕКП оприлюднила проєкт Методики визначення розмірів нормативних і виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу та зміни до деяких власних постанов. 

“Регулятор пропонує уточнити в Типовому договорі розподілу природного газу, що у побутових споживачів облік газу буде здійснюватися відповідно до фактичних показів лічильників і без приведення до стандартних умов. Однак, ці зміни лише на стадії обговорення та ще не прийняті НКРЕКП”, – зазначає юристка.

Таким чином, наголошує Марина Гріцишина, для вирішення питань із застосування температурних коефіцієнтів важливе остаточне рішення Великої Палати Верховного Суду України, а також врегулювання цього питання в нормативних актах. 

Що робити з донарахуваннями за газ

Звичайно, і споживачі, і НКРЕКП з нетерпінням очікують, коли Верховний Суд розставить усі крапки над “і”. Проте, що робити “боржникам” сьогодні?

“Люди, яким неправомірно нараховані додаткові суми за природний газ, можуть або самостійно звертатися до суду, або дочекатися остаточного рішення по справах, які там вже розглядаються, – радить Ольга Бабій. – Дуже прикро, що ми як державний орган безсилі у вирішенні цієї проблеми. Розраховуємо на рішення на користь споживачів. Останню крапку має поставити суд”.

Тетяна Бойко радить у разі нарахування температурних коефіцієнтів насамперед звернутися до свого постачальника газу (через кол-центр або електронною поштою) і з’ясувати, за що саме нараховано борг. Після цього – надіслати претензію постачальнику газу з вимогою перерахунку. Якщо такого не буде зроблено, тоді варто надіслати скаргу до НКРЕКП, в якій вимагати проведення позапланової перевірки ліцензіата, а також скаргу в Держпродспоживслужбу. Паралельно слід звернутися до суду та вимагати зобов’язати постачальника здійснити перерахунок незаконних нарахувань.

“Вважаю, що не можна радити людям не платити за нараховані борги через температурні коефіцієнти, бо раптом їм відріжуть газ і нарахують штраф, пеню і знову треба буде з усім цим йти до суду, – каже Тетяна Бойко. – Зрештою, якщо людина готова до цього, до тривалої боротьби, то може не платити. В цьому питанні кожен має прийняти рішення самостійно. Як на мене, дещо легший шлях – заплатити, сподіваючись на справедливість, а саме на те, що споживачі виграють справи в судах і тоді їм зроблять перерахунок”. 

Аналіз ситуації з температурними коефіцієнтами демонструє неузгодженість в нормативних актах щодо застосування температурних коефіцієнтів. Через це рішення судів по таких справах часто виносилися на користь операторів ГРМ. А це призводило до їх подальшого судового оскарження. Регулятор, який мав би захистити споживачів, виявився безсилим. І лише тепер, після двох років боротьби споживачів та НКРЕКП проти незаконних донарахувань газовиків, Велика Палата Верховного Суду України має нарешті прийняти остаточне рішення по температурних коефіцієнтах. За його зразком будуть вирішуватися аналогічні справи в судах. Проте до цього часу в споживачів залишається лише один вихід – звертатися до суду.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”