Експерт Центру Разумкова Максим Білявський напередодні Дня газовика зібрав та спростував топ-5 найбільш поширених "міфів" про газовий ринок, що поширюються Москвою у інформаційному полі
Міф №1: РФ нарощує видобуток газу. Насправді, за даними Держстату РФ у першому півріччі 2020р. відбулося скорочення видобутку блакитного палива на 9%. Це пов’язано із зменшенням попиту на зовнішньому та внутрішньому ринку. При цьому Мінекономіки РФ офіційно прогнозує, що у поточному році відбудеться скорочення споживання енергоносіїв через падіння ВВП щонайменше на 5%. Тобто варто очікувати подальше скорочення видобутку, і відтак зменшення обсягів транспортування. За таких умов, для України набуває нових масштабів стратегічна задача по збереженню вітчизняного транзитного потенціалу, створенню в Україні східноєвропейського газового хабу, а також розширенню географії замовників послуг транспортування і зберігання блакитного палива.
Міф №2: Москва пропонує конкурентну ціну для європейського ринку. Насправді, за 6 місяців поточного року, середня експортна ціна однієї тисячі кубометрів російського газу на європейських ринках склала $125, при цьому рівень беззбитковості поставок близько $95. Одночасно з цим, у ІІ та ІІІ кварталі 2020р. середні котирування на хабі TTF, у різні періоди складали від $55 до $100 за тисячу кубометрів. Між іншим, за офіційною інформацією самого Газпрому, спотові котирування в ЄС до 40% впливають на експортні ціни російського газу.
Міф №3: ЄС залежний від російського газу, тренд зберігатиметься. Насправді, у 2020р. намітилась в ЄС тенденція на зменшення попиту на російський газ через обвал цін на фоні зростання частки LNG та зменшення обсягів споживання блакитного палива вцілому. За офіційними даними митної служби РФ, у першому півріччі експорт природного газу трубопроводами зменшився на 18% порівняно із аналогічним періодом минулого року. Це означає, що у 2020 році поставки РФ (трубопроводи) на європейський ринок складатимуть в кращому випадку 160 млрд кубометрів. Незважаючи на попит зрідженого газу в ЄС, для РФ коридор нарощування поставок у цьому сегменті буде незначним (до 5% або 40 млрд кубометрів на рік) через неконкурентну собівартість. Таким чином, загальна частка російського газу на європейському ринку вцілому буде зменшуватись. Така тенденція матиме місце навіть після відновлення економіки ЄС і до 2025, адже відбуватиметься подальше заміщення природного газу енергією із ВДЕ, а також розвиток водневої економіки.
Міф №4: Українська ГТС в незадовільному технічному стані. Насправді, аварійність національної газотранспортної мережі вп’ятеро нижча за аналогічний показник ГТС РФ. Варто нагадати, що внаслідок ворожих обстрілів та диверсій у 2014 та 2015 роках мали місце факти пошкодження українських газогонів, але вітчизняні та європейські споживачі були своєчасно і у повному обсязі забезпечені блакитним паливом.
Міф №5: Трубопроводи "Турецький потік", "Північний потік-1,2", "Сила Сибіру" виключно економічні проекти. Насправді, інфраструктурні проекти РФ мають чітке геополітичне призначення. Наприклад, загальна вартість будівництва "Турецький потік" оцінюється в $25 млрд., що в умовах відсутності достатньої кількості вільного ресурсу природного газу на півдні РФ (найближче родовище в Сибірі), а також недостатньо прогнозованої поведінки потенційних споживачів (Туреччина) робить даний проект з економічної точки зору нерентабельним. Однак, цей проект націлений на отримання політичних й економічних дивідендів у таких країнах, як Сербія, Греція, Македонія, Угорщина та власне Туреччина. Окрім цього, "Сила Сибіру" продемонструвала свою слабкість - за 6 місяців 2020р. було протранспортовано лише 1 млрд.куб.м блакитного палива, при цьому вартість проекту за оцінками Газпрому $55 млрд. Справжня його мета, це зближення РФ та КНР. Щодо "Північний потік-2": тут все очевидно, це інструмент розколу єдності ЄС як у політичній так і безпековій площині.
Отже, не такий страшний вовк, як його малюють. Головне відрізняти міфи і факти, створити державну стратегію і мати бажання її якісно втілювати, а також цінувати власний кадровий потенціал.