Останні новини

15 пакет антиросійських санкцій, нещодавно затверджений Радою ЄС, спрямований на скорочення нафтових доходів Кремля. В «чорному списку» опинилося ще більше танкерів із «тіньового флоту Путіна», на які поширюється заборона на доступ в порти. Тепер їх загальна кількість складає 79. На черзі – нові санкції від США, що здатні спричинити неприємності не тільки Росії, а й Сербії, де нафтогазовий ринок контролює російська монополія «Газпром».

«Українська енергетика» розібралась в перспективах і наслідках майбутніх санкцій, а також зʼясувала, як вони можуть змінити географію імпорту вуглеводнів для сербських споживачів.

Чому хвилюються чиновники

США готуються запровадити санкції проти найбільшої в Сербії енергетичної компанії «Нафтова Iндустрія Сербії» (Naftna Industrija Srbije, NIS) через значний контроль її бізнесу з боку російських структур «Газпром нєфть» (51% акцій) та «Газпром» (5,15%). Про це заявив Президент Сербії Александр Вучич, відомий підтримкою проросійської політики.

За його даними, санкції, що мають набути чинності 1 січня 2025 року, хочуть запровадити не тільки США, але й Велика Британія та Євросоюз. Як результат, бізнес компанії NIS, яка є домінуючим платником податків в державному бюджеті країни, буде заблоковано, «тому що, коли компанія перебуває під американськими санкціями, ніхто не хоче з нею працювати».

«Йдеться, ймовірно, про найжорсткіші санкції. Нам потрібно дочекатися заключного акту, і нас ще чекають переговори з Росією про те, чи можна знизити її контроль нижче 50%, щоб ми могли викупити частину акцій. Або ми взагалі нічого не можемо зробити, наразі я не знаю», - визнав днями керманич Сербії і додав, що «також поговорить з американцями». Він також зазначив, що не планує санкцій проти Росії, оскільки «головне – це забезпечити безпеку громадян».

Тема була підхоплена й іншими чиновниками. «Запровадження санкцій США проти NIS матиме жорсткі наслідки для Сербії», - попередила міністерка енергетики країни Дубравка Дженовіч-Ханданович. За її словами, якщо Болгарія під тиском Вашингтону ще й заборонить транзит російського газу своїми магістральними газопроводами, то настане колапс. «Ми забезпечили запаси газу на цей опалювальний період, але ситуація складається вкрай серйозна», - сказала чиновниця.

З американської сторони по темі висловилося тільки посольство США в Сербії. Саму можливість запровадження санкцій проти NIS там коментувати не стали, але підкреслили, що «позбавлення від російського власника буде благом для країни і всього регіону». «NIS - це цінний національний ресурс для Сербії, вартість якого 2008 року становила понад $2 мільярди, коли «Газпром» купив понад половину акцій компанії, заплативши невелику частину їхньої ринкової вартості. Зараз це найприбутковіша компанія в Сербії. Російські власники NIS використовують частину свого прибутку для фінансування жорстокої агресії проти України та загроз стабільності на Балканах і в усій Європі, а не для інвестицій у майбутнє Сербії», - йдеться в заяві посольства CША.

В самій компанії NIS заявили, що поки бізнес немає жодних обмежень і працює нормально, а «ситуація тримається під пильним контролем».

Та румунська «дочка» NIS вже поспішили виставити на продаж свою мережу автозаправочних станцій (АЗС), щоб сплатити борги кредиторам.

Суперечливі домовленості

Хвилювання сербської влади не безпідставні. NIS - монополіст у галузі видобутку нафти і газу в Сербії, розробляє родовища на півночі країни, є власником всіх нафтопереробних потужностей в країні, інфраструктури для транспортування нафти і нафтопродуктів. NIS також належить найбільша в країні мережа АЗС, а її дочірні компанії діють в сусідніх країнах - Румунії, Угорщині, Боснії та Герцеговині.

До 2008 року NIS була державним підприємством. Того ж року відбулося одразу кілька подій. «Газпром» наполегливо пропонував європейським країнам продати йому у власність газотранспортні мережі та збутові компанії. Росія і Україна сперечалися про умови транзиту газу, що спричинило перекриття «вентиля» на магістральному газогоні, що прямує в Європу. А економіка Сербії, що потерпала через війну в Югославії, повною мірою відчувала наслідки світової фінансової кризи.

За таких умов сербський уряд, очолюваний Мірко Цвєтковiчем, погодився продати NIS російській компанії «Газпром нєфть» не на аукціоні чи за конкурсом, а за допомогою міжурядової угоди. Та головне - за доволі низькою ціною у 400 млн євро. Домовленості Москви і Бєлграда також передбачали будівництво газопроводу «Південний потік» і підземного сховища газу «Банатський двір».

Ця угода й досі викликає критику. В 2014 році було навіть розпочато розслідування приватизації NIS, яке велося під керівництвом тодішнього міністра внутрішніх справ Небойші Стефановича. Та воно нічого, окрім політичних заяв, не принесло.

Тепер сербська опозиція користається моментом, аби повернути питання в порядок денний. Про це свідчить, зокрема, активність Бояна Костреша, який очолює Лігу соціал-демократів Воєводини (це область Сербії з центром в місті Новий Сад, де розташована штаб-квартира NIS).

«З самого початку історії про ганебну приватизацію росіянами найбагатшої компанії Сербії ми наголошували, що це грабіжництво. Найбільший актив Воєводини, який протягом 60 років допомагав розвивати місцеву економіку, відібрали у громади за 400 млн євро. Забрали нашу землю і родовища за безцінь. Ми просимо виправити помилку і повернути в державну власність підприємство, яке нещадно експлуатується», - йдеться в заяві Костреша.

Оголошуючи про підготовку санкцій та їх наслідки для NSI ще до того, як про них заговорили у Вашингтоні, Александр Вучич, з одного боку, може розраховувати на схвалення своїх дій виборцями. Санкції дозволять йому перепродати частки «Газпром нєфті» і «Газпрому» в NIS новому власнику за вищою ціною. Та з іншого боку, значна зміна в структурі власності нафтогазового монополіста – це чимале потрясіння, здатне викликати потужний скандал.

Якщо уряду Александра Вучича доведеться викуповувати NIS, щоб вивести компанію з-під санкцій, то для цього ще знадобиться відшукати вільні кошти в державному бюджеті, проте не факт, що вони знайдуться. «Я не знаю, скільки це може коштувати - мільярд, два, декілька», - зізнався премʼєр.

Бізнес державного значення

Сербський експерт з енергетики Міодраг Капор визнає, що у разі запровадження американських санкцій NIS не зможе повноцінно функціонувати, доки не вирішиться питання з власниками.

«З NIS не наважиться працювати жодна серйозна енергетична компанія ЄС, жоден поважний трейдер, аби не наражатись на вторинні американські санкції, тому що будь-яка операція в доларах буде під пильним контролем. Тому компанія зобов'язана продати за ринковою ціною частку своїх акцій назад, уряду Сербії, або якимось третім особам, вільним від санкцій», - каже експерт.

Це також посприяє пошуку альтернативних постачальників нафти на НПЗ замість російських. «Після антиросійських санкцій з останнього пакету ЄС, що включають десятки нафтових танкерів, тепер навіть баржами через Дунай буде складно російській нафті діставатись в Сербію», - пояснив Міодраг Капор.

Уряд країни він вважає найбільш ймовірним претендентом на викуп акцій NIS, щоб позбавити компанію санкційного тиску. «Може бути достатньо викупити лише ту частину акцій «Газпром нєфті», щоб її сукупна частка з «Газпромом» у NIS стала меншою за 50%, проте Росія зберегла вплив у компанії. Ймовірно, сербська влада домагатиметься такої можливості від Вашингтону», - каже експерт. Він пророкує, що Кремль навіть може розраховувати на сприятливий сценарій, за якого уряд Вучича заплатить набагато вищу ціну, ніж ринкова вартість NIS, «тому що країни мають усталені тісні стосунки між правлячою олігархією».

Крім уряду, серед інших можливих покупців акцій NIS в сербських медіа називають також компанію MOL, яку контролює уряд Угорщини, та австрійську напівдержавну OMW.

Газова дружба з Кремлем

Зміни в структурі власності NIS сприятимуть організації постачань нафти в Сербію з джерел, альтернативним російським. Проте збереження імпорту від «Газпрому» виглядає вже вирішеним питанням.

Сербія щорічно споживає близько 3 млрд куб м газу, понад 60% його обсягів закуповує у російської монополії. Чинний контракт «Газпрому» та NIS завершується через кілька місяців, в березні 2025 року. Та Бєлград вже анонсував переговори про його продовження на поточних умовах. «Завдяки міцним відносинам з Москвою, ми маємо дуже вигідну позицію для обговорення економічних питань та газової угоди з Росією», - заявив заступник прем’єр-міністра Сербії Александр Вулін в коментарі агенції Bloomberg.

Російський газ потрапляє сербським споживачам через балканське продовження трубопроводу «Турецький потік», який перетинає Чорне море та Болгарію, минаючи Україну. Тому Сербія може уникнути потенційної кризи поставок після завершення транзитної угоди між Росією та Україною наприкінці поточного року.

Водночас Александр Вучич продовжує наголошувати, що прагне диверсифікації поставок. Тому Сербія вже почала отримувати азербайджанський газ через Туреччину і Болгарію. Також Бєлград намагається домовитись про постачання зрідженого газу з терміналу в Греції. Проте наразі головним джерелом імпорту вуглеводнів в країну залишається Росія. Інших ознак для зміни поточної ситуації, окрім політичних заяв, на ринку немає.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики