Стефанішина: "вуглецевий кордон" не дасть Україні розкрити потенціал Угоди про асоціацію
Не лише Україна з занепокоєнням спостерігає за пропозиціями щодо запровадження додаткових податків
Механізм "вуглецевого кордону", який обговорюється у ЄС, у разі запровадження не дасть Україні розкрити потенціал Угоди про асоціацію з ЄС.
Про це в інтерв'ю "Укрінформу" сказала Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
"Не лише Україна з занепокоєнням спостерігає за пропозиціями, зокрема, щодо запровадження додаткових податків. З одного боку, такі рішення можуть сприяти досягненню кліматичної нейтральності. З другого – радикальні рішення матимуть негативний економічний і, передусім в Україні, політичний ефект. Сьогодні весь світ намагається піднятися після економічної кризи, спричиненої пандемією. Україна прагне вистояти в умовах конкуренції на європейських ринках. Ми тільки-но починаємо розкривати потенціал Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тому такі рішення, навіть якщо продиктовані найкращими міркуваннями, матимуть дуже негативний вплив на нашу торгівлю. Створять бар’єр, який порушуватиме умови нашої зони вільної торгівлі", - сказала Віцепрем'єр.
За її словами, нещодавно спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Керрі у Брюсселі так само висловив занепокоєння щодо певних протекціоністських тенденцій, пов’язаних з реалізацією "Зеленого курсу".
"Звичайно, ми активно долучаємося до всіх дискусій на майданчику Європейської комісії, Європейського парламенту. Гадаю, країни Європейського Союзу, Європейська комісія чітко усвідомлюють, що досягнення кліматичної нейтральності має відбуватися в партнерстві з країнами й поза межами ЄС. А також враховувати спроможності кожної країни проходити через трансформацію. Україна, приміром, за останні п’ять років виконує кліматичні зобов'язання, які країни ЄС виконували понад 30 років!", - додала Стефанішина.
Нагадаємо, механізм вуглецевого коригування імпорту потенційно впливає на український експорт чорних металів до ЄС, який у 2019 році становив 3,145 млрд дол, або 15,2% від загального обсягу експорту України до ЄС, адже металургійна галузь – одне з основних джерел валютних надходжень (на рівні з агропромисловим комплексом). Втрата конкурентоздатності на одному з основних ринків збуту (для порівняння - загальний обсяг експорту недорогоцінних металів у 2019 році склав 10,257 млрд дол.) може суттєво вплинути на економіку України, особливо в часи спаду ділової активності.
Однак, як відзначають експерти, поки не зрозуміло, чи буде введений механізм взагалі. Проте Єврокомісія вже розпочала консультації й опублікувала для обговорення Inception Impact Assessment – свого роду проектний план нової законодавчої ініціативи, в якій викладено її обґрунтування, цілі та наслідки, можливі заходи та способи реалізації.
