Banner map ukr

Стимулювання ВДЕ та ініціативи влади у сфері довкілля - огляд новин

31 серпня 2021

Про рішення та пропозиції щодо розвитку "зеленої" енергетики , які обговорювались у серпні 2021 року, читайте у матеріалі від "Української енергетики"

Стимулювання ВДЕ та ініціативи влади у сфері довкілля - огляд новин

Серед основних ініціатив у сфері клімату, довкілля та ВДЕ від влади є кілька підписаних Президентом законів, обговорення міжнародної  співпраці з розвитку "зеленої" енергетики в Україні, плани міжнародного співробітництва щодо декарбонізації економіки та новини з Чорнобильської зони.

Прийнято низку законів про довкілля

На початку серпня президент Володимир Зеленський підписав кілька законів у сфері довкілля, йдеться у повідомленні Міндовкілля.

 Серед них документ про внесення змін до статті 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами 1687-IX. Таким чином Україна  виконує низку міжнародних зобов’язань у сфері охорони озонового шару та запобігання змінам клімату. Прийняття закону дозволить країні поступово скорочувати і в подальшому припинити споживання речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі щодня призводить до кліматичних змін.

Наступний закон 1685-IX стосується внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин. За порушення встановлених правил використання надр передбачено кримінальне покарання.

Наразі незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі караються штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням (чи позбавленням) волі на строк до двох років.

Якщо порушення встановлених правил використання надр створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням (чи позбавленням) волі на строк до трьох років.

 

 Ділянки незаконного видобутку бурштину, Рівненська область. Джерело - Суспільне Рівне

Також на сайті Президента інформують, що глава держави підписав закони про стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні.  Відповідно до прийнятих законів зміни внесено до Податкового кодексу України та Митного кодексу України. Закони набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Влада планує стимулювати виробництво вітчизняних електричних транспортних засобів, трамвайних вагонів й вагонів метро та транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють на метані чи біогазі.

Закони передбачають податкові преференції для ввезення з-за кордону екологічного транспорту. До 1 січня 2026 року звільняються від ПДВ операції із ввезення в Україну та постачання на території України транспортних засобів, оснащених електродвигунами, а також нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, що працюють виключно на метані чи біогазі.

Крім того, до 1 січня 2031 року звільняється від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорт в Україну низки товарів підприємствами, які створюють або модернізують свої виробничі потужності для створення вказаних вище транспортних засобів (крім товарів з держави-агресора та товарів з окупованої території України).

До 31 грудня 2035 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств, які виробляють зазначені транспортні засоби, електродвигуни, літій-іонні (літій-полімерні) акумулятори та зарядні пристрої до них.  

Вивільнені коштів будуть направлятись на дослідження та розвиток в галузі електричного транспорту, оновлення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва та інновації. 

 

Електробус "Електрон", екологічний міський транспорт українського виробництва, пробіг електробуса без підзарядки акумуляторів – до 300 км. Джерело – electron.ua

 

Нові рамки кліматичної політики України

На початку серпня Україна подала оновлений Національно визначений внесок (НВВ2) до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, інформує Міндовкілля.  

Фахівці міністерства коментують, що кліматична ціль України передбачає необхідність до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком і є амбітною, але зваженою та цілком досяжною.

Експерти вважають, що наступні кроки – формування плану дій, реформа екологічних фінансів та гідне представлення НВВ2 на 26-й Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP-26) в Глазго.

Фінансування кліматичних ініціатив експерти вважають важливим фактором виконання зобов’язань. Про домовленість зі Світовим банком щодо створення в Україні дієвого кліматичного фонду  повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.

"Український кліматичний фонд – це нова фінансова інституція, яка співфінансуватиме через прозорі процедури програми з декарбонізації і модернізації. Для нас надважливо отримати такого надійного партнера у розвитку кліматичних фінансів, що акумулює досвід світових країн із створення та оптимальних алгоритмів роботи таких фондів", – зазначає міністр.

Сторони домовились про співпрацю у підготовці аналітичного звіту  про кліматичні цілі і розвиток економіки. На думку експертів, документ стане ґрунтовним дослідженням ефекту від впровадження кліматоохоронних заходів на економічний розвиток країни. 

Планується розробка  стратегії партнерства щодо спільних проєктів між Україною та Світовим банком на наступні 5 років. 

Крім того, в Міндовкілля інформують, що Ізраїль готовий долучитись до висадки в Україні дерев у рамках проєкту "Зелена країна". Роман Абрамовський повідомив ізраїльським партнерам про ціль – збільшити площі лісів на 1 млн га до 2030 року  та про те, що цієї осені стартує ініціатива президента Зеленського щодо масштабного заліснення України, в рамках якої планується висадити 1 млрд дерев у наступні 3 роки.
 

Впровадження ринку "зелених" облігацій в Україні

Держенергоефективності (ДАЕЕ) інформує, що посилити роботу над розвитком ринку "зелених" облігацій в уряді вирішили за допомогою спеціалістів цього агентства. 

Зважаючи, що "зелені" облігації передбачають використання залучених коштів виключно на фінансування екопроєктів, спеціалістів Держенергоефективності залучатимуть до  участі у розгляді, відборі та моніторингу впровадження інвестиційних проєктів екологічного спрямування. 

Фахівці коментуютують, що це можуть бути проєкти у сферах відновлюваної енергетики, енергоефективності, мінімізації утворення, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, органічного землеробства, збереження флори і фауни, скорочення викидів у навколишнє природне середовище. 

У Держенергоефективності, яке займається просуванням цього фінансового інструменту, вважають, що в Україні важливо створити правові передумови, підвищити привабливість "зелених" облігацій на ринку та залучити міжнародні банки розвитку для підвищення кредитної якості цих облігацій. ДАЕЕ закликає підтримати пілотні проєкти з випуску "зелених" облігацій різними емітентами.

"Зараз ми працюємо над вторинним законодавством. Зокрема, в агентстві розробили проєкт Концепції впровадження та розвитку ринку "зелених" облігацій в Україні", – коментують в Держенергоефективності.

 

Нові моделі стимулювання генерації з ВДЕ

Серпень видався багатим на обговорення механізмів підтримки відновлюваної енергетики.

Так, Міненерго 26 серпня  опублікувало Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах".

Законопроект передбачає запровадження контрактів на різницю для виробників з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) замість фіксованих платежів за "зеленим" тарифом. 

Планується, що нові ВДЕ-проекти, які не отримують "зелений" тариф, братимуть участь у "зелених" аукціонах. При цьому, переможці матимуть право на гарантований продаж електроенергії Гарантованому Покупцеві (ГП) за аукціонною ціною протягом 15 років замість 20, як вказано у чинній редакції. 

Для виробників на "зеленому" тарифі, механізм запроваджується як опція, коли можна вийти з балансуючої групи ГП і продавати вироблену електроенергію самостійно.

Наразі законопроєкт винесено на громадське обговорення. Зауваження та пропозиції до проєкту Закону України приймаються в письмовому вигляді та на електронну пошту протягом місяця. 

Перший заступник міністра Юрій Власенко вважає, що нова модель підтримки дозволить збільшити частку "зеленої" електроенергії в енергобалансі.

"Відповідно до цієї моделі виробники з ВДЕ зможуть безпосередньо виступати як учасники ринку, самостійно продаючи електроенергію, оптимізуючі свої доходи від виробництва та зменшуючи свої небаланси, – зазначає Власенко. – Водночас ці виробники матимуть право на отримання компенсації від Гарантованого Покупця у вигляді різниці між встановленим «зеленим» тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною".

У міністерстві вважають, що  виробники енергії з ВДЕ будуть вмотивовані створювати нові окремі балансуючі групи. Вони матимуть можливість управляти небалансами своїх об’єктів в режимі реального часу та будуть впроваджувати нові підходи та технології прогнозування, системи накопичення енергії та керування попитом, сприяючи балансуванню енергосистеми.

Очікувану виробниками-експортерами інформацію про запровадження гарантій походження "зеленої" електроенергії медіа отримали з наради в Міненерго. Учасники зустрічі наголошували, що документ планують підготувати у найкоротші терміни, оскільки вже зараз є попит на такі гарантії.

Гарантії походження  дозволять українським експортерам, які купуватимуть електроенергію з ВДЕ, уникнути оподаткування на викиди СО2 на кордоні з країнами ЄС.

 

Про відпрацьоване ядерне паливо та енергетичну безпеку

Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що  уряд затвердив Державну економічну програму поводження з відпрацьованим ядерним паливом до 2025 року. 

Ключовим пунктом програми прем’єр-міністр вважає введення в експлуатацію у зоні відчуження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке прийматиме паливо з Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС. 

Прем'єр уточнив, що Україна вивозила відпрацьоване ядерне паливо з трьох своїх АЕС в РФ. Це коштувало "Енергоатому" близько 200 млн дол. США щороку. 

"Тепер ці кошти можна буде направляти на технологічний розвиток наших атомних станцій, а головне, що Україна більше не буде залежати від країни-агресора в питаннях атомної безпеки", –  впевнений прем’єр-міністр.

З ним погоджується голова Міненерго Герман Галущенко, який 20 серпня на відкритті комплексу ЦСВЯП у зоні відчуження заявив, що введення його в експлуатацію забезпечить незалежність України у сфері зберігання відпрацьованого ядерного палива. 

 

Комплекс ЦСВЯП у Чорнобильській зоні. Джерело – ecopolitic.com.ua

 

ЦСВЯП побудоване за технологіями американської компанії Holtec International. Відпрацьоване паливо буде доставлятимуть до об’єкту залізничною колією Вільча-Янів. Цей енергетично-інфраструктурний комплекс буде акумулювати відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських АЕС впродовж 50 років та забезпечить його зберігання протягом 100 років.

Ще одну довгоочікувану новину про отримання ліцензії на промислову експлуатацію об’єкта "Укриття" (конфайнмента) на ЧАЕС повідомило Міндовкілля.

20 серпня ДСП "Чорнобильська АЕС" отримало ліцензію на провадження діяльності з переробки, зберігання радіоактивних відходів. Ліцензія має забезпечити регулюючий контроль поточної експлуатації комплексу та подальшого перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну зону, зауважують у міністерстві.

Наступні кроки – розробка проєкту та демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта "Укриття" і створення відповідної інфраструктури для подальшого поводження з радіоактивними відходами.

 

Про міжнародне співробітництво у сфері декарбонізації

У серпні відбулось  кілька зустрічей міністра енергетики України Германа Галущенка з міжнародними партнерами щодо співпраці у декарбонізації економіки та, зокрема, трансформації вугільних регіонів. 

На зустрічі з послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, яка відбулась 12 серпня сторони обговорювали основні напрями реформи вугільної галузі. Йшлося про те, що поступова відмова від теплової генерації -  важливий фактор декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності 

 

Обговорення основних напрямів реформи вугільної галузі в Міненерго. Джерело – mpe.kmu.gov.ua


Міністр розказав про співпрацю з британською стороною у реалізації пілотного проєкту з трансформації вугільної шахти. Відбором шахти та запуском проєкту займаються представники міжнародної консалтингової компанії Environmental Resources Management. Наразі   обговорюються технічні питання та способи пришвидшення реалізації проєкту. 

Питання декарбонізації та стратегічного енергетичного співробітництва Герман Галущенко обговорював  з тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін та директором місії USAID Джеймсом Хоупом. Ця зустріч відбулася 10 серпня в межах підготовки візиту президента Володимира Зеленського до США.

"Під час візиту до Сполучених Штатів для нас важливо обговорити перспективи поглиблення стратегічного енергетичного діалогу. Це питання тісно пов’язано з кліматичними змінами і стосується завдань, які ми ставимо перед собою щодо декарбонізації через трансформацію енергетичної галузі і енергетичну безпеку", – зазначив очільник Міненерго.

Крім того Герман Галущенко поділився інформацією про створення нової платформи для розвитку партнерства між США та Україною. Платформу стратегічного діалогу (SECD) буде спрямовано на декарбонізацію та трансформацію енергетичного сектору України.

Про це йшлося 23 серпня у Києві під час офіційної вечері міністра енергетики України Германа Галущенка і міністра енергетики США Дженніфер Гренголм. SECD буде охоплювати різні сфери, зокрема, декарбонізацію, енергетичну безпеку, включно з кібербезпекою. Більш детальні кроки щодо подальшого співробітництва міністри планують обговорити на зустрічі у Вашингтоні. 

Постійна медійна увага прикута зараз до теми водневої енергетики. В Міненерго поділились, що 11 серпня пройшло перше засідання міжвідомчої робочої групи з розробки Водневої стратегії УкраїниУчасники групи визначили основні напрями для опрацювання.

Експерти констатували, що зважаючи на обмеженість ресурсів для виробництва "зеленого" водню європейські країни розглядають Україну як пріоритетного партнера в частині імпорту водню. Ця перевага буде використана для розвитку водневої економіки України.

"Аналітики стверджують, що зростання масштабу виробництва зеленого водню буде приводити до падіння витрат. Тому ми маємо визначити найбільш ефективні для України способи виробництва водню, використання ресурсів необхідних для виробництва зокрема водних під час електролізу, можливість масштабування невеликих проектів до промислових обсягів", – наголосила заступниця міністра енергетики Юлія Підкоморна.

Серпень демонстрував досить активний, як для сезону відпусток, рух виконавчої влади, яка вийшли з рядом ініціатив в сфері довкілля та відновлюваних джерел енергії. Основними темами інформаційних повідомлень були нові кліматичні цілі та направлення НВВ2, прийняття ряду законів в екологічній сфері, законопроєкт про нову схему підтримки ВДЕ, обговорення спільних з міжнародними партнерами проєктів з декарбонізації, «зеленої» економіки та кліматичної політики.

 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"


Автор: Лариса Білозерова
 index 280%d1%85360 web