Останні новини

Солом’янський районного суду міста Києва не обрав запобіжних заходів для Дмитра Вовка, колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

"Суд відмовив у задоволенні клопотання держобвинувача... САП оскаржить вказане рішення Солом’янського райсуду м. Києва в суді апеляційної інстанції", — повідомили в прес-службі.

САП вимагала для Вовка утримання під вартою, оскільки він перебуває поза межами України та не з’являється на виклик слідчих. Прокурори вважають, що є ризик перешкоджання слідству, оскільки підозрюваний може впливати на учасників процесу чи знищити докази у справі.

Нагадаємо, Вовк є одним з фігурантів справи "Роттердам+". Він звинуватив Офіс президента України у впливі на правоохороні органи та судову систему та відмовився прибути до України.

Детективи НАБУ підозрюють в зловживаннях на 18,87 млрд грн шістьох осіб: колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка, колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокімова, начальника відділу НКРЕКП, керівника управління НКРЕКП та двох представників ДТЕК Івана Гелюха і Бориса Лісового. Суд вже обрав запобіжні заходи для інших фігурантів — всіх випустили під заставу від 2 млн грн до 10 млн грн. Вовк став єдиним, на кого суд не наклав жодних запобіжних заходів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа "Роттердам+" є розкрученою медійно-юридичною бульбашкою - Вовк

Вовк заявив, що слідство має політичний характер. "Переконаний в перемозі у відкритому змагальному процесі та захисті репутації Комісії, репутації всіх колег та власної", - написав екс-голова НКРЕКП на своїй сторінці в Facebook.

У ДТЕК заявили, що "жодної обґрунтованої причини для подібних слідчих дій немає, а підозри слідства безпідставні".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ направило підозру співробітникам ДТЕК

Справу "Роттердам+" в бюро розслідують з 2017 року разом з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та співробітниками Служби безпеки України СБУ). Детективи підозрюють, що приватна генеруюча компанія теплоелектростанцій (ГК ТЕС) з 2015 року тисла на НКРЕКП, щоб комісія включила до тарифу електроенергії ТЕС витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ провела обшуки в енергорегуляторі

У 2016 році НКРЕКП прийняла постанову про розрахунок оптово-ринокової ціни (ОРЦ) електроенергії, в якій вирішила застосовувати для розрахунку ціни вугілля для ТЕС індекс API2+доставка (середня вартість вугілля в порту Роттердам за останні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну). Цей розрахунок отримав назву "Роттердам+".

Дані: НАБУ

НАБУ розслідує застосування формули в період з травня 2016 року по грудень 2017 року. На думку детективів, неправомірна вигода ГК ТЕС склала 18,87 млрд грн, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження "Роттердам+".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Енергоатом" вважає "Роттердам+" порушенням конкуренції

НКРЕКП перестала застосовувати формулу "Роттердам+" із відкриттям нового ринку електроенергії — з 1 липня 2019 року. В новому ринку ціни на електроенергію визначаються попитом, а їх зростання обмежують price caps регулятора.