990%d1%8590 2 %281%29

Суд не призначив ніяких запобіжних заходів екс-голові НКРЕКП Вовку

20 серпня 2019

Прокурори вимагали утримання під вартою, тому оскаржать рішення суду

Солом’янський районного суду міста Києва не обрав запобіжних заходів для Дмитра Вовка, колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

"Суд відмовив у задоволенні клопотання держобвинувача... САП оскаржить вказане рішення Солом’янського райсуду м. Києва в суді апеляційної інстанції", — повідомили в прес-службі.

САП вимагала для Вовка утримання під вартою, оскільки він перебуває поза межами України та не з’являється на виклик слідчих. Прокурори вважають, що є ризик перешкоджання слідству, оскільки підозрюваний може впливати на учасників процесу чи знищити докази у справі.

Нагадаємо, Вовк є одним з фігурантів справи "Роттердам+". Він звинуватив Офіс президента України у впливі на правоохороні органи та судову систему та відмовився прибути до України.

Детективи НАБУ підозрюють в зловживаннях на 18,87 млрд грн шістьох осіб: колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка, колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокімова, начальника відділу НКРЕКП, керівника управління НКРЕКП та двох представників ДТЕК Івана Гелюха і Бориса Лісового. Суд вже обрав запобіжні заходи для інших фігурантів — всіх випустили під заставу від 2 млн грн до 10 млн грн. Вовк став єдиним, на кого суд не наклав жодних запобіжних заходів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа "Роттердам+" є розкрученою медійно-юридичною бульбашкою - Вовк

Вовк заявив, що слідство має політичний характер. "Переконаний в перемозі у відкритому змагальному процесі та захисті репутації Комісії, репутації всіх колег та власної", - написав екс-голова НКРЕКП на своїй сторінці в Facebook. 

У ДТЕК заявили, що "жодної обґрунтованої причини для подібних слідчих дій немає, а підозри слідства безпідставні". 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ направило підозру співробітникам ДТЕК

Справу "Роттердам+" в бюро розслідують з 2017 року разом з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та співробітниками Служби безпеки України СБУ). Детективи підозрюють, що приватна генеруюча компанія теплоелектростанцій (ГК ТЕС) з 2015 року тисла на НКРЕКП, щоб комісія включила до тарифу електроенергії ТЕС витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ провела обшуки в енергорегуляторі 

У 2016 році НКРЕКП прийняла постанову про розрахунок оптово-ринокової ціни (ОРЦ) електроенергії, в якій вирішила застосовувати для розрахунку ціни вугілля для ТЕС індекс API2+доставка (середня вартість вугілля в порту Роттердам за останні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну). Цей розрахунок отримав назву "Роттердам+". 

Дані: НАБУ

НАБУ розслідує застосування формули в період з травня 2016 року по грудень 2017 року. На думку детективів, неправомірна вигода ГК ТЕС склала 18,87 млрд грн, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження "Роттердам+".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Енергоатом" вважає "Роттердам+" порушенням конкуренції

НКРЕКП перестала застосовувати формулу "Роттердам+" із відкриттям нового ринку електроенергії — з 1 липня 2019 року. В новому ринку ціни на електроенергію визначаються попитом, а їх зростання обмежують price caps регулятора.


 index 280%d1%85360 web