Світ наближається до ери відновлюваної енергії, де домінуватимуть чисті технології, такі як сонячні панелі, електромобілі та вітряки.
Світ наближається до «ери елетроенергії», в якій пануватимуть відновлювані джерела замість викопного палива. Попит на нафту й природний газ перестане зростати до кінця поточного десятиліття, а їх пропозиція зросте. Поширення електромобілів та бурхливе споживання електроенергії (передусім, в Китаї) стануть головними драйверами електрифікації, а ціни на енергію впадуть завдяки поширенню ВДЕ. Такі висновки наводяться в оновленому звіті Міжнародного енергетичного агентства про галузеві інновації, що змінюють ринок - Energy Technology Perspectives 2024.
«Українська енергетика» ознайомилась з основними висновками цього дослідження, що набуло неабиякого резонансу в експертному середовищі, і розібралась, наскільки очікування МЕА релевантні для України.
Новий технологічний уклад
Ринки ключових технологій енергопереходу - сонячних панелей, вітряків, електрокарів, акумуляторів, електролізерів і теплових насосів - протягом 2015-2023 років збільшились майже вчетверо, до $700 млрд. Минулого року глобальні інвестиції в цей сегмент зросли на 50%, загалом перевищивши $235 млрд.
Однак за розподілом інвестицій зберігається очевидний перекіс у ті низьковуглецеві технології, які обіцяють найбільшу фінансову віддачу та (або) отримують найбільшу державну підтримку: виробництво сонячних панелей, акумуляторів і електромобілів. Водночас зростає значення сировини: окремі компанії та цілі країни вступили в геополітичні перегони за контроль над виробництвом алюмінію та видобутком критичних копалин, що забезпечуватимуть розвиток сталої енергетики.
Бізнес на сотні мільярдів
Чисті технології відіграватимуть все більш значущу роль в переході до низьковуглецевої економіки. Якщо країни продовжать дотримуватись поточної кліматичної політики, ринок таких технологій майже подвоїться до 2035 року і перевищить $2 трлн. Це означає, що вже за десятиліття сегмент «зелених» технологій не поступатиметься середньому обсягу світового ринку нафти в наші дні, тоді як споживання самого «чорного золота» залишатиметься майже незмінним.
Світова торгівля чистими технологіями також різко зросте. До 2035 року її обсяг збільшиться щонайменше втричі й сягне $575 млрд, побивши поточний рівень глобального ринку ЗПГ на 50%.
Такий тренд взагалі здатен перевернути динаміку світової торгівлі: відбудеться перехід від імпорту викопного палива до імпорту чистих технологій. Геополітичну владу отримають країни, що їх вироблятимуть.
За умови наявності тривалого запасу енергетичного обладнання, використання зелених технологій не тільки підвищить стійкість енергопостачання, але й призведе до більшої ефективності в енергозабезпеченні. Справа в тому, що одна морська подорож великого контейнеровоза, наповненого сонячними модулями, може забезпечити генерацію такої ж кількості електроенергії, як і зріджений природний газ, транспортований на 50 великих ЗПГ-танкерах, або вугілля, доставлене на 100 великих вантажних кораблях.
«В історії енергетики ми були свідками епохи вугілля та епохи нафти. А зараз ми швидко переходимо до епохи електроенергії», - пророкує Фатіх Біроль.
Покупці нарощують силу
Оскільки країни змагатимуться за свою роль у новій економіці, де ключове значення матимуть низьковуглецеві технології, три важливі політичні напрямки – енергетика, промисловість і торгівля – ставатимуть дедалі більше взаємопов’язаними. Тривалий період зростання споживання електроенергії, очолюваний Китаєм, матиме тенденцію до прискорення.
«У другій половині поточного десятиліття світ увійде в новий контекст енергетичного ринку, коли базові баланси нафти і газу послаблюються. Якщо не буде великих геополітичних конфліктів, ми вступимо в добу, коли ціни на енергію відчуватимуть значний тиск, спрямований на їх зниження», - сказав на презентації виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.
Це стане поворотним моментом в економіці після періоду, коли різке зростання цін на енергоносії внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, спричинило потужну хвилю інфляції та глобальної нестабільності.
«Тепер світовий ландшафт підготовлений для енергетичного ринку, де владу матимуть покупці, а не продавці», - зазначив Фатіх Біроль.
Інша значна новація «зеленої» економіки повʼязана з безпекою. Близько половини морської торгівлі чистими енерготехнологіями в наші дні проходить через Малаккську протоку, що з’єднує Індійський і Тихий океани. «Хоча наслідки для енергетичної безпеки можуть відрізнятися, але це значно більше, ніж близько 20% торгівлі викопним паливом, яка проходить через Ормузьку протоку», - зазначають аналітики МЕА.
Що буде з вуглеводнями
В МЕА прогнозують, що ціни на нафту будуть продовжувати торгуватися в діапазоні $75-80 за барель, але за умови, що картель ОПЕК та його союзники і надалі стримуватимуть видобуток. Агентство підтвердило свої попередні висновки, що попит на нафту і природний газ досягне плато до кінця поточного десятиліття. Постачання нафти зростатимуть, але не від ОПЕК, а завдяки подальшому розвитку виробництва в США, Бразилії, Канаді, Гаяні.
Також на горизонті з’являється «нова хвиля» проєктів ЗПГ, експлуатація яких почнеться в Катарі, Омані, США. Економісти МЕА очікують, що до 2030 року «значне додавання» потужностей на цьому ринку складе близько 270 млрд куб м.
Привід для роздумів
Але в енергетичнії галузі немає одностайної підтримки прогнозів МЕА про те, що індустрію викопного палива чекає неминучий спад. Серед нафтових компаній є такі, що скоротили інвестиції у відновлювану енергетику і повернулися до свого традиційного бізнесу. Зокрема, корпорація BP минулого місяця вирішила переглянути стратегію розвитку свого бізнесу, орієнтуючись на споживчі настрої, а почала з відмови від планів скоротити видобуток нафти і газу до 2030 року. Bloomberg зазначає, що хоча прогнози МЕА про низький попит на нафту зараз виглядають все більш виправданими, деякі з минулих прогнозів агентства не справдилися. Як от, наприклад, очікування кризи пропозиції десять років тому або прогнози про те, що видобуток нафти в росії різко впаде після вторгнення в Україну.
В 2024 році серед провідних європейських автоконцернів намітився тренд - вони відмовляються від прискореного переводу на електричний привід всіх моделей своїх автомобілів і прогнозують, що транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння будуть використовуватись довше, ніж до того прагнуть політики, що просувають «зелений уклад». Такі заяви, наприклад, зробили компанії Volkswagen, Audi, Mercedes, Volvo. Причини зміни у настроях вони пояснюються недостатнім попитом споживачів, ціною електромобілів, обмеженістю зарядної інфраструктури, економічними труднощами. Оптимальне рішення, що поєднає скорочення використання нафтопродуктів та економічні інтереси, автокомпанії вбачають у виробництві гібридних авто, на яких встановлені і двигуни внутрішнього згоряння, і електричні системи.
Україна в глобальних енергетичних трендах
Експерт Віктор Відзіговський, який має значний досвід роботи в енергетиці, зокрема, в компаніях Київенерго та швейцарській АBB, прогнози аналітиків МЕА називає «сподіваннями і дуже сміливими мріями». «Дійсно реальний зелений перехід можливий лише за умови широкої електрифікації та зменшення споживання нафти і вугілля. Це все буде відбуватись, але лише в окремих країнах і дуже повільно. Людству ще дуже довго жити з природнім газом. Трошки менше - з нафтою, а світові загалом - ще й з вугіллям. Більшість людей живе в бідних країнах, де споживання вугілля досі зростає. Тому що це насправді наразі є найдешевшим способом задовільняти зростання попиту на електроенергію. Поширення електромобілів в світі також сповільнилося», - зазначив фахівець в інтервʼю порталу «Українська енергетика».
Говорячи про перспективи України, Віктор Відзіговський висловив сумнів у тому, що наш ринок електроенергії має перспективи стати «ринком споживача», коли постачальники втратять свою владу – як, наприклад, це відбулося в Австралії, де більшість сонячних електростанцій (СЕС) будується на дахах будинків або промислових обʼєктів. В Україні ж держава створила стимули для такої масштабної розбудови СЕС, що це послабило надійність і якість енергосистеми ще до повномасштабного вторгнення.
«Нам, нарешті, потрібно припинити безконтрольне будівництво СЕС. Їх вже щонайменше втричі більше, ніж енергосистема може витримати. Люди просто заробляють гроші. А все потрібно робити з розумом, і цей розум повинен думати про загальне благо, а не персональне», - сказав Віктор Відзіговський.
Аби Україна мала «світле майбутнє» зі сталим енергопостачанням, він вважає оптимальним варіантом використання наступних технологій. По-перше, Україні потрібно повернутись до газової генерації: будувати парогазові електростанції з високим коефіцієнтом корисної дії та високоманеврові станції. По-друге, особливого значення для енергосистеми набуває модернізація електромереж. «Це не тільки про дроти й підстанції. Це також про обладнання, яке допоможе підтримувати рівень напруги в усіх точках мережі в будь-який час», - зазначив експерт. По-третє, Україні потрібно будувати СЕС на водосховищах – «так, як це практикується в усьму світі». Наразі ж «наша країна має дуже велику площу водної поверхні і не використовує її». Також потрібно також розвивати ринок допоміжних послуг і будувати накопичувачі енергії для балансування енергосистеми. В нагоді тут також може стати виробництво сталі з використанням безвуглецевої енергії. Про цю технологію аналітики Міжнародного енергетичного агентства в своєму флагманському звіти не згадують. Але для України вона може стати в нагоді завдяки наявності потрібної сировини.
Оцінюючи висновнки звіту МЕА про закат епохи нафти, директор «Консалтингова компанія А-95» Сергій Куюн застеріг від занадто радикальних прогнозів, що здатні перевернути уявлення про звичний ринок, особливо коли йдеться про український контекст.
«Наразі складно визначити, яким чином електрокари впливають на споживання пального в Україні. Найбільш вагомими факторами є війна та повʼязані з нею переміщення населення, низька платоспроможність тощо», - сказав він в інтервʼю «Українській енергетиці». Та в будь-якому разі, зазначив експерт, електромобільність в нашій країні - це наразі виключно про легковий транспорт, який споживає порівняно небагато пального. Тому його вплив на загальний попит на нафту в світі «ще довго буде незначним».
Варто також зазначити, що звіт МЕА про «зелену» трансформацію енергетики зʼявився до того як стало відомо про перемогу Дональда Трампа на президентських виборах в США. Одною з обіцянок новообраного господаря Білого дому є повернення до підтримки американської нафтогазової промисловості, що допоможе збільшити видобуток і частку США на глобальному ринку. В минулу його каденцію аналогічні заходи посприяли зниженню світових нафтових цін до $50 за барель. Тому є підстави вважати, що в наступних звітах МЕА перегляне свої прогнози в бік більшого падіння (замість $75-80 за барель зараз).
Світлана Долінчук спеціально для "Української енергетики"