Banner map 990%d1%8590

Українська енергосистема подолала дефіцит потужності, але ризики збереглися

17 лютого 2023

Після 12 лютого більшість українських споживачів мають електроенергію майже цілодобово. Енергетики пов'язують подолання дефіциту потужності в енергосистемі з наближенням весни і вдалими ремонтами

Українська енергосистема подолала дефіцит потужності, але ризики збереглися

 

Протягом уже майже тижня в енергосистемі немає дефіциту потужності. Відповідно, "Укренерго" не встановлює і не доводить до областей ліміти споживання, понад які споживачів необхідно контрольовано вимикати. Також знижується імпорт дорогої європейської електроенергії промисловістю.

Енергетики кажуть, що енергосистема поступово відновлюється після постійного осінньо-зимового терору росіян. Основним фактором, який призвів до покращення ситуації, є накопичувальний ефект від відновлювальних робіт як на підстанціях, так і на електростанціях. Позитивний вплив мали і зовнішні фактори: плюсова температура повітря дозволила знизити споживання, його стало легше покрити наявними ресурсами. Отже, чим теплішою ставатиме погода, тим легше буде задовольняти потреби споживачів. І якщо нових масштабних руйнувань енергосистеми не буде, то все залишатиметься більш-менш стабільним.

Водночас, застерігають в "Укренерго", ситуація ще далека від того, щоб бути абсолютно стабільною – зокрема, й через ризики ракетних обстрілів у майбутньому. У деяких регіонах, наприклад, на Одещині, Київщині, ще й досі зберігаються певні мережеві обмеження через руйнування інфраструктури, яка не може пропустити усі 100% електроенергії, необхідної для покриття споживання.

Про найближчі перспективи роботи енергосистеми – у матеріалі "Української енергетики".

 

Генерація росте, споживання – падає

 

Накопичувальний ефект від проведених на об’єктах генерації та мережах ремонтів дозволив в один момент під’єднати до енергосистеми достатньо серйозний обсяг потужностей – йдеться про блоки на теплових, атомних та гідроелектростанцій.

"Це не збіг обставин чи випадковість, це – наслідок дуже великої роботи, яку протягом останніх місяців і тижнів проводили енергетики, щоб відновити нормальну роботу багатьох об’єктів, пошкоджених у енергосистемі. Також вийшли з ремонтів у плановому режимі деякі атомні енергоблоки. Протягом найближчих тижнів ми повинні будемо усунути ті вузькі місця, які ще є, і через які виникають мережеві обмеження. Також наші колеги будуть відновлювати роботу пошкоджених енергоблоків на електростанціях, таким чином забезпечуючи буфер безпеки", – розповів на брифінгу в Києві голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Він розповідає, що на сьогодні можна говорити про досягнення певного плато – подальшої деградації не відбувається. Це означає, що ми можемо відновлювати енергосистему із тією ж швидкістю, з якою відбувається руйнування, іноді навіть швидше. А противник значною мірою втратив здатність завдавати значної шкоди.

Здається, що навіть природа працює на боці енергосистеми. У басейнах Дніпра, Сожу, Десни, Прип’яті спостерігається рідкісний зимовий паводок, що дозволяє використовувати більші потужності гідроенергетики.

"Для гідроенергетики такі погодні умови сприятливі. Адже це дозволяє потужно працювати гідрогенерації та подавати більше електроенергії в енергетичну систему України", – повідомили в "Укргідроенерго".

Також збільшується виробництво сонячних електростанцій. За словами голови парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрія Геруса, у неділю, 12 лютого, в енергосистемі вже навіть виник суттєвий профіцит і вперше у цьому році було застосоване обмеження генерації сонячних електростанцій.

За певних несприятливих умов – нових масованих обстрілів, пошкоджень електростанцій тощо – дефіцит може потенційно виникати

Та попри все, ризики для енергосистеми та споживачів лишаються. Хоча ліміти для областей наразі не надаються, певні обмеження можуть виникати у тих регіонах, де мережа поки що не може пропустити необхідний обсяг електроенергії. Та й енергетичне обладнання знаходиться не в найкращому стані. Тож в "Укренерго" кажуть, що енергетичну битву ще остаточно не виграли.

"Наголошу, що розслаблятися ще рано. За певних несприятливих умов – нових масованих обстрілів, пошкоджень електростанцій тощо – дефіцит може потенційно виникати. Ситуація може змінитися, хоча на даний момент передумов немає. Потенційний ризик все одно є. Його треба мати на увазі, треба розуміти, що ми повинні бути готові і до песимістичних сценаріїв. До кінця опалювального сезону нам треба вистояти. Після закінчення опалювального сезону споживання буде падати, покривати його буде легше", – прокоментував Кудрицький.

А головним питанням наступних місяців стане підготовка до вже нового осінньо-зимового періоду. Саме тому не припиняється робота із накопичення матеріальних ресурсів, обладнання, розхідних матеріалів для ремонтів.

"Хороша підготовка вже дозволила нам вистояти у кампанії проти української енергосистеми. Тому дуже важливо, що ми думаємо про те, як проходити наступний опалювальний сезон. Уже зараз починаємо готуватися і планувати проходження зими. Для цього треба мати достатні матеріальні і людські ресурси", – висловив думку очільник "Укренерго".

Якщо фахівців-енергетиків енергетичним компаніям вистачає, то запаси обладнання постійно вичерпуються. Покрити їх коштом лише енергетичних компаній неможливо. Тут у нагоді стає допомога від партнерів, яку отримують і продовжать отримувати в Україні.

"Ми потребуємо підтримки наших партнерів і союзників в частині постачання енергетичного обладнання. І будемо потребувати цих поставок ще багато місяців у майбутньому. Проблему не можна вирішити протягом кількох тижнів. Але поставки із західних країн йдуть, ми постійно перебуваємо в пошуку нових одиниць обладнання, які можна привезти в Україну та встановити замість пошкодженого обладнання. Я думаю, цей процес точно триватиме протягом цього року", – підкреслив Кудрицький.

 

Імпорт: дозволили збільшити, але потреба зменшилася

 

Починаючи із січня, українській енергосистемі допомагав імпорт електроенергії з Європи, який дозволяв пом'якшити ефект від дефіциту потужності та збалансувати систему. Наразі ж Україна здатна покривати споживання власними ресурсами. І це призвело до зменшення імпорту з європейської енергосистеми.

Так, станом на 16 лютого імпорт електроенергії зі Словаччини скоротився у понад 20 разів у порівнянні з 15 лютого – з 3028 МВт-год до 146 МВт-год на добу. Впали поставки також з Молдови: протягом 16 лютого вони становили 17 МВт-год на добу, тоді як днем раніше дорівнювали 241 МВт-год.

Імпорт тане на очах, це природньо. Європейська електроенергія є дорожчою за українську

17 лютого імпорт зі Словаччини планується дещо вищим – 711 МВт-год. Поставки з Молдови повернулися до рівня до 195 МВт-год. Однак ці значення все одно суттєво менші, ніж у попередні періоди.

"Імпорт тане на очах, це природньо. Європейська електроенергія є дорожчою за українську. Тож коли вітчизняної електроенергії достатньо, коли збільшуються можливості її виробляти, це призводить до зменшення потреби в імпорті, що ми зараз і спостерігаємо", – зазначив Кудрицький.

Зі свого боку, міністр енергетики Герман Галущенко запевнив, що у п‘ятницю 17 лютого, та у вихідні енергосистема працюватиме навіть з резервом потужності. Це – також результат зменшення споживання.

На тлі цього 14 лютого європейське енргооб’єднання ENTSO-E прийняло рішення про збільшення технічної можливості імпорту електроенергії в Україну до 700 МВт у будь-який час. До цього максимально можливий імпорт з Європи становив 700 МВт вночі та 600 МВт в інші години доби.

Втім, розширення імпортних можливостей не можна вважати зовсім запізнілим кроком. Адже у разі похолодання, зростання споживання, впливу інших факторів, які призведуть до дефіциту потужності, імпорт може бути відновлений. В такому випадку, він знову стане додатковим фактором безпеки для енергосистеми.

"Цей козир завжди буде у нас в рукаві, він буде завжди фізично доступний для нас, якщо буде потреба у імпорті", – наголошує Кудрицький.

На думку Андрія Геруса, ідеальним буде варіант, коли вдень Україна частину електроенергії експортуватиме – за умови наявності надлишкових потужностей від виробництва ВДЕ, а у вечірні пікові часи матиме змогу за потреби переходити до імпорту. Як альтернатива такому варіанту – швидке впровадження систем накопичення енергії.

Ідеальним буде варіант, коли вдень Україна частину електроенергії експортуватиме за умови наявності надлишкових потужностей від виробництва ВДЕ, а у вечірні пікові часи матиме змогу за потреби переходити до імпорту

"Вже найближчим часом може постати дилема: вдень профіцит електроенергії "зливати в землю" (обмежувати СЕС, але "обмежену" електроенергію все одно оплачувати) або дозволити експорт електроенергії у денні години. Із збереженням імпорту у вечірні години, коли може бути потенційний дефіцит. Надзвичайно актуальним питанням стає впровадження акумуляторів та накопичувачів (energy storage), щоб накопичувати електроенергію вдень і видавати її у мережу ввечері. Поки такі технології достатньо дорогі і потрібні механізми стимулів. Працюємо над пошуком рішень", – каже депутат.

Нагадаємо, експорт електроенергії з України було припинено із початку масованих ракетних обстрілів вітчизняної енергетичної інфраструктури.

"З 11 жовтня жодної кіловат-години не було експортовано до Європи під час масштабної кампанії росіян проти нашої енергосистеми. Більше того, ми почали імпортувати, і сам факт цього імпорту спростовує експорт", – підкреслює голова правління НЕК "Укренерго".

 

Міста повертають тролейбуси і вуличне освітлення

 

Запуск електротранспорту у великих містах є прямим свідченням того, що ситуація потрохи нормалізується, зазначають в "Укренерго". Для прикладу, в столиці вже відновлено роботу всіх маршрутів електротранспорту – 50 тролейбусних та 21 трамвайного. Зокрема, з 17 лютого запрацювали ще 4 трамвайних маршрути та 19 тролейбусних маршрутів.

"Зараз на 46-ти тролейбусних маршрутах працює 286 одиниць транспорту, а на 32-х трамвайних – 195", – розказав голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.

Як підрахували у адміністрації, наземний електротранспорт не працював у Києві повністю або частково протягом 56 днів. Він був зупинений з 23 грудня через дефіцит електроенергії. На маршрутах наземного електротранспорту працювали автобуси. Тепер же, завдяки відновлювальним роботам, є можливість заживити інфраструктуру транспорту міста, а також повернути повноцінне освітлення на вулиці.

Наземний електротранспорт не працював у Києві повністю або частково протягом 56 днів

До слова, паралельно з відновленням пошкодженого, енергетики проектують нові технічні рішення для енергосистеми. Такі, що є більш сучасними, а головне – про них не матимуть інформації енергетики з росії.

Руслана Чечуліна


 index 280%d1%85360 web