“Теплих кредитів” в Україні вистачить на місяць: що далі? | Українська Енергетика
Banner map ukr

“Теплих кредитів” в Україні вистачить на місяць: що далі?

30 вересня 2020
“Теплих кредитів” в Україні вистачить на місяць: що далі?

Уряд планує виділити мізерні кошти для програми “Теплі кредити” на 2021 рік, але чи буде вона існувати далі – невідомо

У проєкті державного бюджету на наступний рік не знайшлося місця, а точніше - фінансування, на енергоефективні заходи у житлових будинках. Зокрема, на популярну серед населення програму “теплих кредитів”.

Кабмін розглядав можливість її закриття вже цього або в кінці наступного року. І лише після численних виступів фахівців, які працюють на енергоринку, та експертів із питань енергоефективності уряд знайшов на програму 150 млн грн, хоча для задоволення попиту потрібно близько 2 млрд грн на рік. Чому так? Чим завинили успішні “теплі кредити”?

 

“Теплі кредити”: секрет популярності

 

Свого часу уряд, розуміючи, що в населення немає коштів ані на вартісні заходи з енергоефективності (скажімо, на теплолічильник), ані на значно дешевші нові вікна, вирішив допомогти й водночас стимулювати людей до дій у цьому напрямі. У жовтні 2014 року була запущена державна програма “теплих кредитів”, розрахована на населення та ОСББ. Залежно від заходів та енергоефективного обладнання, відшкодування для учасників програми – фізичних осіб – може становити 20% або 35%, а для ОСББ і ЖБК – 40-70%.

“Тільки з 2015 року (відколи різко зросли тарифи на опалення), люди замислились про енергоефективність, – розповідає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм ГМ “Опора”. – До того часу вони теоретично розуміли, що це правильно, але не були готові йти в банк і брати кредит на такі заходи. Траплялися лише окремі випадки, коли це відбувалося. Причина в тому, що доки українці не мотивовані грошима, вони не будуть діяти наперед. Тим паче, що політика в нашій країні постійно змінюється”. 

“Теплі кредити” стали популярними за короткий строк. А все тому, що програма проста, зрозуміла й за нею можна швидко отримати відшкодування на впровадження енергоефективних заходів, переконані експерти.

3,2 млрд грн "теплих кредитів", близько 850 тисяч українців інвестували понад 8,6 млрд грн в енергоефективні заходи...

“Зазвичай від моменту подачі всіх документів у банк і до моменту отримання відшкодування від держави минає від 2 до 5 тижнів. Це підвищує довіру як до цього механізму, так і загалом до держави”, – зауважує голова Асоціації енергосервісних компаній Олексій Корчміт.

У перші роки програми, згадує Тетяна Бойко, люди брали кредити і міняли вікна або проводку, бо це фінансово не дуже затратно, але можна швидко побачити результат. До того ж – отримати 20% економії. А коли побачили, що цей механізм працює, то приймали рішення йти далі і брати наступний кредит, скажімо, на індивідуальний тепловий пункт (ІТП). 

І це дало хороші результати. За словами т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Костянтина Гури, за 6 років існування програми держава надала 3,2 млрд грн "теплих кредитів", близько 850 тисяч українців інвестували понад 8,6 млрд грн в енергоефективні заходи.

“На тлі незначного нарощування видобутку природного газу, падіння видобутку вугілля Україні вдалось зменшити споживання енергоносіїв шляхом впровадження моделі “теплих кредитів”, – наголошує Максим Білявський, провідний експерт з питань енергетики Центру Разумкова. – На мій погляд, це один із найкращих, найуспішніших кейсів нашої держави за останніх 10 років. Цей продукт фінансової послуги є настільки продуманим та уніфікованим під споживача - пересічного українця, що це дало йому можливість здобути неабияку популярність серед населення. По цифрах ми бачимо тренд щодо зменшення споживання енергоресурсів. Не через те, що ми почали менше їх використовувати, а за рахунок того, що населення мало джерело кредитного фінансування, яке покривало частину витрат і давало людям можливість модернізовувати свої оселі”. 

 

Замість згортання “теплих кредитів” – зменшення фінансування

 

Проте на поточний рік фінансування програми суттєво зменшили – до 400 млн грн проти 1,1 млрд грн у 2019-му. Хоча, за підрахунками Держенергоефективності, для задоволення попиту потрібно було закласти в бюджет близько 2,2 млрд грн. 

“Фінансування за програмою вже закінчилося. Можливо, не у всіх філіях, але в багатьох банках, де є заявки, подані кілька місяців тому, ОСББ повідомляють, що вже не мають фінансування і що вони зможуть реалізувати ці проєкти лише у разі виділення додаткових коштів із бюджету. Тобто бажаючих багато, а фінансових можливостей немає”, – каже Тетяна Бойко.

З’явилися чутки про згортання програми. Вочевидь, не безпідставні, бо в проєкті державного бюджету на 2021 рік “теплих кредитів” не виявилося. Днями в.о. міністра енергетики Ольга Буславець передала до Верховної Ради перелік нагальних потреб ПЕК і сфери енергоефективності в коштах Держбюджету-2021. Першою в цьому списку була зазначена програма “теплих кредитів”. Для неї профільне міністерство просило виділити 150 млн грн. Водночас голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас висловився проти використання коштів програми для ОСББ під час публічної дискусії "Реформа енергоефективності в Україні та міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхових будинків". Зокрема він сказав, що в "теплих кредитах" для ОСББ немає сенсу. Мовляв, програма створює зайву конкуренцію і свідчить про неефективність використання державних і донорських грошей. 

"Остаточний варіант державного бюджету на 2021 рік повинен чітко вказати, що програма "теплих кредитів" для ОСББ продовжуватись не буде", – зазначив представник ЄС.

Цікаво, що Міністерство розвитку громад і територій України оприлюднило два сценарії розвитку ситуації із "теплими кредитами". Перший передбачає, що 2021 рік стане перехідним, а з 2022-го в “Україні” залишиться лише програма "Енергодім" Фонду енергоефективності. Відповідно до другого сценарію, “теплі кредити” зникнуть вже цього року, отже з 2021-го “Енергодім” стане єдиною доступною програмою для власників житла, за якою можна буде частково відшкодувати витрати на енергоефективні заходи у своєму будинку.

“Проєкт бюджету-2021 показав, що ні на “теплі кредити”, ні на Фонд енергоефективності уряд не передбачив коштів на наступний рік, засвідчивши одну проблему – обидва механізми залежать від політичної волі й обидва вразливі, як тільки там закінчуються гроші”, – констатував Олексій Корчміт.

Проте в останній день вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду заявив, що Кабмін таки внесе у проєкт держбюджету на наступний рік 150 млн грн. на “теплі кредити”.

"Основний недолік “теплих кредитів” – держава не може відзвітуватися конкретно по кожному будинку з точки зору економії..."

 

Аргументи за і проти “теплих кредитів”

 

Як так сталося, що успішна програма майже опинилася за бортом, і про яку конкуренцію говорив Матті Маасікас?

Справа в тому, що окрім “теплих кредитів”, також існує державна програма “Енергодім”, яка компенсує до 70% витрат ОСББ на заходи з енергоефективності. І механізм останньої повністю відповідає європейському баченню допомоги на енергоефективні заходи населення, бо передбачає верифікацію кожного етапу. “Теплі кредити” не мають такої умови.

Основний недолік “теплих кредитів” – держава не може відзвітуватися конкретно по кожному будинку з точки зору економії, яка планується або вже досягнута за рахунок впровадження енергоефективних заходів, – каже Олексій Корчміт. – І це зрозуміло, тому що за 6 років програма охопила майже мільйон мешканців нашої країни. Відповідно, перейняти європейський підхід щодо верифікації кожного етапу або кожного будинку, на жаль, нереально, неприйнятно, з точки зору масштабів нашої країни і трудомісткості цього процесу. Яскраве підтвердження цьому – приклад Фонду енергоефективності, який п’ять років тому почав створювати європейську модель верифікації. Йдеться про два енергоаудити – до і після експертизи капіталовкладень тощо. У результаті – сьогодні процес відшкодування внаслідок впровадження енергоефективних заходів за програмою “Енергодім” триває не один місяць, а 9-12 місяців. Саме тому лише за 2020 рік Держенергоефективності через “теплі кредити” охопило 775 багатоквартирних будинків, де створено ОСББ і ЖБК, тоді як Фонд енергоефективності відшкодував витрати на заходи з енергоефективності лише 7-ми будинкам, тобто в 100 разів менше”.

“Програма “теплих кредитів” процедурно є досить простою. Можливо, вона давала не таку глибоку енергомодернізацію, – розмірковує Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”. – Зрештою, глибокого аналізу якості виконання цих робіт особливо ніхто не робив. Схема потребує аналізу”.

“Фонд енергоефективності висуває до учасників своєї програми вимоги, які більш синхронізовані з європейськими правилами, наприклад, щодо проєктно-кошторисної документації, аудиту до і після робіт, верифікації результатів, – доповнює колег Тетяна Бойко. – Програма “Енергодім” – це хороший інструмент, але її процедури не такі швидкі, як процедури “теплих кредитів”, коли ти подав заявку, відразу отримав відповідь, зробив роботи і за місяць дістав відшкодування. Процедури Фонду енергоефективності тривають роками, і більшість ОСББ до цього ще не готові”. 

За її словами, це складно й організаційно, й фінансово, тому до цього етапу потрібно “вирости”. І власне тому, на думку експертки, не можна нав’язувати людям або одну, або іншу програму. 

Порівнювати “теплі кредити” з “Енергодомом” – те саме, що порівняти дитячий садок із університетом. Більшість ОСББ у нас знаходяться ще в зародковому стані. Наразі українці готові рухатися поступово, хоча є рекомендації європейського співтовариства проводити комплексну термомодернізацію, бо це більш правильно. І є певний відсоток ОСББ, які готові до цього, й це чудово. Проте, якщо ми хочемо мати масову термомодернізацію, то слід йти іншим шляхом”, –  вважає Тетяна Бойко.

Вона наводить наступні аргументи. Зараз в одному будинку проживають люди різних соціальних верств. Крім того, криза у зв’язку з коронавірусом вдарила по дуже багатьох українцях. Чимало людей або втратили роботу, або в них суттєво зменшилися доходи, тому зараз вони не можуть планувати свої фінанси так, як раніше. А брати участь у програмі Фонду – це недешево. Співвласники житла повинні мати гроші на перший рік участі в програмі “Енергодім”, доки не отримають фінансування, водночас відсоткова ставка може все з’їсти, тому процес може стати економічно нецікавим. Щоб вижити, слід заручитися підтримкою міста або мати інше джерело фінансування, яке перекриє видатки. Інша проблема, зі слів співрозмовниці, – участь у програмі Фонду є організаційно складною. 

“Я вірю, що у Фонду ще є величезний потенціал для спрощення, діджиталізації процесів, для того, щоб чути потреби ОСББ і йти назустріч, – додала експертка. – Однак щонайменше ще на кілька років потрібні “теплі кредити” для ОСББ і для індивідуального сектору, якому іншого механізму навіть не запропоновано. А згодом, за кілька років, коли, можливо, свідомість людей буде дещо вищою, а економічний стан в країні – кращим, потреба в “теплих кредитах” може відпасти”.

 

Європа робить ставку на ОСББ

 

“Поки що я бачу, що є бажання вбити “теплі кредити”, і нехай буде один Фонд. Це неправильна позиція, як на мене, тому що в програмі “Енергодім” можуть брати участь лише ОСББ, проте в багатьох багатоквартирних будинках об’єднання співвласників не буде ніколи. Наприклад, такі, де є шість квартир. Але ж це не означає, що ми залишимо мешканців цих будинків без інструменту держпідтримки?!”, – каже Святослав Павлюк.

І в цьому аспекті “теплі кредити”, за слів експертів, мають дуже велику перевагу над програмою Фонду енергоефективності.

Закон надає право Фонду енергоефективності користуватися багатьма інструментами, проте він використовує виключно інструмент для ОСББ, – зазначає Олексій Корчміт. – Загалом концентрування виключно на ОСББ і ЖБК вже визнане проблемою для України, тому що вони становлять лише 25% від багатоквартирних будинків. А що робити решті 75%? Фонд енергоефективності сконцентрувався виключно на ОСББ, в той час, як “теплі кредити” ще допомагають індивідуальним будинкам, в яких мешкає 52% населення. І це попри те, що перспектива скорочення споживання енергії індивідуальними будинками вдвічі більша, ніж багатоквартирними (це доведено багатьма аналітиками протягом останніх п’яти років)”.

Посадовець переконаний, що програму “теплих кредитів” не можна зупиняти, тому що тоді мешканці індивідуальних будинків не матимуть виходу. Щодо багатоквартирних, то згортання програми означає створення “вузького місця”, яким всі мешканці цих будинків підуть до Фонду. 

“Однак він просто неспроможний відшкодувати і допомогти мешканцям всіх будівель. Через це можливий колапс. Ми можемо побачити його приблизно навесні наступного року, коли всі зрозуміють, що внаслідок скасування фінансування “теплих кредитів” фактично всіх повернули до одного й того ж інструменту (“Енергодому”), який створювався як ідеальний, але виявився непрацюючим”, – додає Олексій Корчміт.

Тому, на думку Святослава Павлюка, “теплі кредити” мають бути збережені для індивідуальної забудови, а також для будинків, де ще немає ОСББ. Експерт наголошує на тому, що держава зацікавлена в скороченні споживання тепла в усіх будинках, у зменшенні потреби населення у субсидіях. А це можливо зробити, лише скоротивши питомі теплові характеристики будинків, незалежно від того є там ОСББ чи немає. 

“Тут до уваги треба взяти той аспект, що більшість ОСББ дотепер були створені у нових чи відносно нових будинках із хорошими енергетичними характеристиками, – каже Святослав Павлюк. – В інших будинках створити об’єднання було складніше, бо точилися розмови, що спочатку держава повинна зробити в них капітальний ремонт. І на цьому етапі багато старих будинків без ОСББ у роздовбаному стані залишилися взагалі без державної підтримки. Найімовірніше, що ОСББ в них найближчим часом створені не будуть. Проте це не означає, що держава має стояти осторонь. Адже якщо в цих будинках щось трапиться, виникне надзвичайна ситуація, як це було в Києві на Борщагівці чи в Дрогобичі, то мешканці, чий будинок завалився, так чи інакше прийдуть до держави по гроші на нову квартиру. Отже, в інтересах держави продовжити термін експлуатації існуючих будинків, незалежно від форм їх власності та управління”. 

 

Кому допоможе скасування “теплих кредитів” 

 

Обговорення урядовцями можливості згортання фінансування програми “теплих кредитів” свідчать про те, що населення хочуть стимулювати до створення ОСББ і відповідно до участі у програмі “Енергодім”.

“Безумовно, альтернативи хорошому управлінню будинком, крім ОСББ, є мало, – зазначає Святослав Павлюк. – З одного боку, ми можемо підштовхувати людей у різний спосіб до формування ОСББ, але з іншого боку, ті тенденції, які ми зараз бачимо, показують, що швидкість створення ОСББ за останні два роки різко впала. Найвища активність була в 2016 році, коли відбувся ціновий шок і люди почали думати, як їм економити. З’явилися великі субсидії, і потреба у створенні ОСББ впала”.

Дехто намагається відтіснити або поставити пріоритет номер два для “теплих кредитів”, але я вважаю, що це нераціонально за нинішніх умов в Україні, –  зазначає Максим Білявський. – Тому що в нас немає об’єктивних підстав говорити про нарощення видобутку природного газу та вугілля в майбутньому. В нашій країні достатньо проблем, і вони будуть загострюватися в 2023-2025 роках, що пов’язано зі встановленими потужностями генерації електроенергії. Тобто прийде час, коли нам треба буде модернізовувати або замінювати генеруюче обладнання. За таких умов невизначеності майбутнього нарощування обсягів виробництва енергоресурсів, електроенергії зокрема, нам потрібно працювати над зменшенням споживання, а не створювати бар’єри та руйнувати ті надбання (зокрема “теплі кредити”), які були досягнуті в попередні роки”.

У “теплих кредитів” і Фонду енергоефективності є одна спільна проблема – вони не мають сталого джерела фінансування..."

 

Де взяти гроші на “теплі кредити”?

 

Опитані “Українською енергетикою” експерти вважають, що в даний період Україні варто продовжити програму “теплих кредитів” і від початку дискусії на цю тему вірили, що уряд знайде фінансування. Чи багато потрібно, щоб задовольнити попит?

“Таких оцінок, на жаль, немає, – зазначає Святослав Павлюк. – Із року в рік на “теплі кредити” виділялося 400 мільйонів, і вони ставали доступними приблизно в березні-квітні, а до липня їх вже не було, Тобто, грубо кажучи, 400 мільйонів вистачало на три-чотири місяці. Отже, на рік потрібно щонайменше 1,6 млрд грн. Однак варто зазначити, що оскільки кредити швидко переставали бути доступними, то відповідно спадав темп заявок. Це означає, що насправді потреба в “теплих кредитах” більша”.

“Міністерство енергетики належним чином підготувало обгрунтування і запевняє, що “теплі кредити” будуть наступного року, – каже Тетяна Бойко. – Рішення – за урядом і народними депутатами. Однак я за те, щоб до програми додати процес верифікації, бо це найбільш слабке її місце, а для цього потрібне нормальне фінансування. Хоча б 2 мільярди гривень. Адже “теплі кредити” не мають верифікації, бо на них виділяється смішна сума. В рамках таких коштів зробити верифікацію неможливо”.

Експертка переконана, що “теплі кредити” мають існувати принаймні доти, доки Фонд енергоефективності не створить подібний продукт для ОСББ і власників індивідуальних будинків. Проте, де взяти кошти на “теплі кредити”?

“Державна цільова економічна програма з енергоефективності, з якої фінансуються “теплі кредити” була розрахована до кінця 2020 року, – розповідає Олена Байда, експертка з енергоефективності проєкту USAID “Прозорість енергетичного сектору”. – Для того, щоб у державному бюджеті були передбачені кошти на фінансування “теплих кредитів” на майбутній період, уряду необхідно було прийняти нову цільову програму. Концепція такої програми була розроблена Держенергоефективності. На жаль, вона досі не прийнята, до того ж після її прийняття процедура передбачає ще схвалення самої програми”. 

У результаті цього, зазначає співрозмовниця, програма “теплих кредитів”, яка раніше була хронічно недофінансована, зараз вже потребує термінової реанімації в турборежимі.

"Після жорсткої критики з боку ЄС щодо "0" грн на енергоефективність прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що програма може бути профінансована на 150 млн грн. Днями уряд продовжив на рік "стару" програму з деякими змінами. Зокрема, громадяни зможуть отримати часткове відшкодування при придбанні систем накопичення енергії чи інтелектуального лічильника, проте "теплі" кредити більше не отримуватимуть ОСББ", – каже Олена Байда.  

Загалом, аналізуючи проєкт бюджету, експертка робить висновок, що енергоефективність не є пріоритетом уряду і не розглядається як драйвер економічного відновлення. 

“Окрім того, що “теплі” кредити профінансовані в останній момент і лише на 150 млн грн, проєкт бюджету не передбачав додаткового фінансування Фонду енергоефективності. Фінансова угода між урядом України та ЄС визначає внесок у фінансування Фонду з українського бюджету в обсязі 203 млн євро протягом 2017-2021рр. Наразі профінансовано менше половини цієї суми. Тобто, вже закладається нове гасіння пожеж”, – додає співрозмовниця.

У “теплих кредитів” і Фонду енергоефективності є одна спільна проблема – вони не мають сталого джерела фінансування, – каже Олексій Корчміт. – Обидва механізми залежать від політичної волі. Просто зараз Фонд не настільки вразливий, як програма “теплих кредитів”, тому що в нього є накопичених 3 мільярди гривень, які він ніяк не може використати протягом останніх двох років. А “теплі кредити” більш вразливі, бо вони дуже швидкі, прозорі і їх фактично розбирають за три місяці”.

Посадовець бачить вихід із ситуації в тому, щоб підв’язати будь-які заходи, які впливають на скорочення споживання енергії та викиди вуглецю під стале джерело – під податок на викиди СО2. Зокрема він пропонує створити Фонд декарбонізації, який, на його переконання, може охопити багато напрямів – індивідуальні будинки, багатоквартирні, де не створені ОСББ і де створені, транспорт (наприклад, за рахунок фонду можна допомагати міськрадам купувати електробуси замість дизельних автобусів), модернізацію основних фондів приватних підприємств, відшкодування частини вартості електромобілів (цей інструмент сьогодні поширений в усіх провідних країнах ЄС).

“Обидва інструменти – “теплі кредити” та “Енергодім” мають бути замінені Фондом декарбонізації, який матиме стале джерело надходження. А це фактично 0,9 мільярда гривень на рік станом на сьогодні. Однак фонд абсолютно реально за два роки довести до 3 мільярдів. Завдяки цьому ми би могли розширити інструменти. Зараз “теплі кредити” сконцентровані в житловому секторі, але коли ми відкриваємо нашу стратегію низьковуглецевого розвитку, то там ідеться про багато секторів. Відкриваємо Національний план дій із енергоефективності – там 6 секторів. Отже, ми маємо робити кроки, враховуючи це”, – додає Олексій Корчміт.

На переконання Максима Білявського, в Україні має запрацювати ринок фінансових послуг, де споживач, залежно від його локації, умов проживання, обиратиме: або він йтиме за напрямом “теплі кредити”, або йтиме у складі ОСББ до проєкту “Енергодім”.

“Нам потрібен розвиток фондового ринку й розширення комерційного кредитування, збереження програми “теплих кредитів”, розвиток програми “Енергодім” та створення інших конкурентних фінансових продуктів та інструментів стимулювання населення й підприємств до впровадження енергоефективних заходів”, – вважає співрозмовник.

Опитані нами експерти переконані в тому, що згортати програму “теплих кредитів” на даному етапі неприпустимо. Вони погоджуються, що вона має певні мінуси, зокрема відсутність верифікації, однак маючи достатнє фінансування та бажання, її можна додати до процедури. Закриття ж програми може залишити 75% багатоквартирних будинків без допомоги держави. Це означає, що мешканці, які живуть у них, зможуть здійснювати енергоефективні заходи лише за власні кошти. Отже, масової енергомодернізації не відбудеться. Якщо ж у новому держбюджеті на програму таки виділять зазначені прем’єром 150 млн грн, то їх вистачить лише на 1-1,5 місяця, тобто за дуже великого потенціалу ефект від програми цього року буде, на жаль, мінімальним.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”


Banner index 250 2