Останні новини

Обидва судна зазнали значних пошкоджень. Точна причина аварій незрозуміла, основна версія - помилка екіпажу в умовах шторму. Повідомлялося також про сильні хвилі у Керченській протоці, шторм на той момент там сягав семи балів. У соціальних мережах з’явилися відео, на яких видно, що один із танкерів – "Волгонефть 212" – фактично розколотий навпіл, його носова частина стоїть у воді вертикально.

17 грудня танкер "Волгонефть-109" подав сигнал лиха через витік мазуту в баластний танк - катастрофі, за заявами російської влади, вдалося запобігти. Проте, на судні стався витік вантажу.

Цього ж дня поблизу Курильських островів сигнал біди подав танкер "Меркурій". Росіяни кажуть, що інцидент стався в Тихому океані, за 50 кілометрів на північний схід від острова Сімушир. Причиною втрати ходу танкера стала зупинка корабля. Російські рятувальники стверджують, що загрози життю екіпажу судна немає, судно відбуксирували.

Чим загрожує світові та світовому судоходству «тіньовий флот» росіян, дізналась «Українська енергетика».

Кінець екології

Станом на сьогодні, у Чорному морі біля узбережжя Анапи оголошено надзвичайний стан через витік мазуту, що утворив шар до 30 см і забруднив понад 40 км берегової лінії в Краснодарському краї.

За оцінками російського Міндовкілля, збитки екосистемі Чорного моря становлять понад $14 мільярдів, оскільки у воду потрапило мінімум до 4300 тон мазуту.

Розлитий мазут із затонулих танкерів "Волгонефть 212" і "Волгонефть 239" вже дійшов до пляжів Анапи в Краснодарському краї РФ. Але шторм відносить його далі, у бік міста Сочі.

Окрім того, як стверджують місцеві, мазут вкриває пісок пляжів вже другим шаром, тому, ймовірно, майбутній курортний сезон під загрозою, оскільки для його прибирання знадобляться значні зусилля.

За оцінками екологів, наслідки для морської екосистеми можуть бути катастрофічними та тривати десятиліттями.

Застарілі танкери російського так званого "тіньового флоту" створюють загрозу для екології та безпеки судноплавства, йдеться у дослідженні міжнародного екологічного фонду Greenpeace.

Після введення санкцій ЄС на російську нафту та цінової стелі у 60 доларів за барель, Росія почала активно використовувати для перевезення нафти судна, що належать компаніям з інших країн. У звіті сказано, що в основному це старі танкери: якщо 2021 року середній вік танкерів, які перевозили нафту з російських портів, становив 8,9 років, то до 2024 року цей показник збільшився до 16,6 років.

Проблеми зі страхуванням

За даними експертів організації Greenpeace, більшість танкерів, що випливають із російських портів, не мають адекватного страхового покриття, а це означає, що у разі розливу нафти витрати на ліквідацію збитків доведеться нести прибережним країнам.

Танкери тіньового флоту РФ страхуються підсанкційними російськими компаніями, а також фірмами з Камеруну та Киргизстану. Про це йдеться у публікації Bloomberg, який спільно з некомерційною організацією з журналістських розслідувань Danwatch вивчив зібрані владою Естонії дані, а також проаналізував бази даних та поспілкувався із джерелами зі сфери страхування.

Як зазначається, у липні та серпні 2024 року держоргани Естонії перевірили страхові документи приблизно 150 нафтових танкерів, які перевозять російську нафту, і з'ясували, що 20–25% із них було застраховано російськими компаніями. Серед них підсанкційні "Інгосстрах", "АльфаСтрахування" і "Согаз", які підтримуються Російською національною перестрахувальною компанією (РНПК), що знаходиться під санкціями США, Великобританії та ЄС. Естонська влада також встановила, що компанії з Камеруну та Киргизстану застрахували щонайменше по два танкери кожна.

До повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну більшість російських нафтових танкерів страхувалися західними компаніями, що входять до Міжнародної групи клубів захисту та відшкодування збитків (International Group of Protection & Indemnity Clubs). Але тепер страховики з країн G7 можуть це робити лише в тому випадку, якщо є письмові гарантії про те, що російська нафта куплена за ціною, нижчою від встановленої країнами G7 стелі в $60 за барель.

До того ж, світові провідні страхові компанії не готові страхувати застарілі судна, якими користується Росія.

Старі танкери

Росія збільшила потужність свого «тіньового флоту» нафтових танкерів майже на 70% порівняно з минулим роком, попри санкції щодо страховиків та судноплавних компаній, які дозволяють Москві обходити західні обмеження, зазначає видання Financial Times.

Варто розуміти, що термін служби танкера, особливо технологічного, не перевищує двох десятків років. Далі його потрібно утилізувати, причому утилізація - процедура це не з дешевих, а тому у вартість перевезень майбутні витрати на утилізацію входять окремим пунктом.

Власники зношених танкерів, отримавши пропозицію про купівлю його Росією, безумовно, раді подібній пропозиції, оскільки отримують подвійний профіт: по-перше, у них залишаться ті самі закладені у вартість відрахування на утилізацію кошти, а по-друге, замість витрат на неї, вони ще й отримають прибуток від продажу танкера і позбавлять себе головного болю.

При цьому скільки проходить куплений зношений танкер, сказати складно, але його покупка не виглядає комерційно вигідною угодою.

Бізнесом це вже назвати дуже складно. По суті, сьогодні нафтовики та газовики Росії не так заробляють, скільки оптимізують свої збитки, обираючи стратегію, яка принесе їм менші витрати. Про прибуток у таких умовах взагалі говорити не доводиться.

Зазвичай західні судноплавні компанії намагаються позбутися танкерів після 15-річної експлуатації, але середній вік суден російського тіньового флоту вже вищий - це за підрахунками Бенджаміна Хілгенстока, експерта з нафтових санкцій із Київської школи економіки (КШЕ) та економіста Вашингтонського інституту міжнародних фінансів.

«Тіньові танкери з російською нафтою кілька разів на день проходять через європейські води, зокрема Балтійським і Середземним морями. Декілька поломок вже мали місце, а велика катастрофа — це лише питання часу», — вважає він.

Розслідування, проведене виданням Politico і некомерційною журналістською групою SourceMaterial, виявило як мінімум дев'ять випадків, коли танкери, що перевозили російську нафту, залишали за собою нафтові плями, що розтягувалися на десятки кілометрів.

Більше санкцій

Зважаючи на ситуацію, світова спільнота регулярно вводить санкції та вираховує російські судна, що не мають належного страхування.

У листопаді Великобританія запровадила санкції проти 18 нафтових танкерів та чотирьох танкерів для перевезення зрідженого природного газу. Британська влада назвала введення обмежувальних заходів проти цих судів "найбільшою акцією" проти російського «тіньового флоту».

За останній рік вони перевезли вантаж на 4,9 млрд. доларів. Загальна кількість підсанкційних танкерів тепер становить 43 судна. Їм заборонено входити до портів Великобританії та отримувати морські послуги.

Цими днями Європейський Союз ухвалив 15-й пакет санкцій проти Росії. Нові обмеженння стосуються, зокрема, російського «тіньового флоту».

Загалом Рада ЄС узгодила запровадження обмежень проти 84 фізичних і юридичних осіб.

Як зазначає видання Bloomberg: команда Байдена готова йти на ризик протистояння з Росією в міру наближення до відставки. Вона розглядає санкції проти постачання деяких видів російської нафти, а також «тіньового флоту». Нові обмеження можуть бути представлені вже найближчим часом.

Системне явище

У катастрофи в Керченській протоці є одна особливість, яка на перший погляд не помітна.

Катастрофа сталася з танкерами, які фактично не могли розвантажитись, а тому стояли на якірній стоянці – як мінімум місяць. Один із танкерів точно стояв на ній з жовтня. Це означає, що проблема носить системний характер - розвантажувати просто нікуди. Танкери в таких ситуаціях можуть виконувати роль сховищ, але зі зрозумілих причин це рішення є тимчасовим, оскільки їх потужності теж обмежені, а тому й довелося витягувати старі та відверто непридатні до морської «перетримки» мазуту судна.

Проблема у тому, що мазут – один із побічних продуктів переробки нафти. Причому, чим нижча технологічність переробки (тобто її «глибина»), тим більший вихід мазуту. Це одна із хронічних проблем як радянської, так і російської переробки. Вирішувалась вона відправкою надлишкових обсягів на експорт та використанням у печах ТЕС. Ціна особливого значення не мала, тому що важливіше звільнити сховища під наступні партії мазуту. Якщо вони переповняться - переробка стане, не виливати ж мазут на землю.

Рішення очевидне – підвищувати технологічність переробки, знижуючи вихід мазуту, збільшуючи вихід легких фракцій. Ну, і знаходити застосування мазутних мас усередині країни - адже мазут може бути не тільки паливом, а й використовуватися в будівництві, при асфальтових роботах, тощо.

Проте російській владі зараз не до цього – адже всі ресурси зараз йдуть на так зване «СВО» та виробництво «Орешників». Тут не до розвитку країни

Тому про технологічність можна забувати. Про будівництво інфраструктури та експорт у колишніх обсягах – теж.

Тож нині у РФ переповнені сховища, і особливо подіти продукт у них нема куди. Тому старі іржаві танкери витягають на рейд, навіть у великий шторм. І, схоже, це явище буде тільки ускладнюватися, несучи з собою екологічні катастрофи для всього світу.

Можна спробувати відгородитися від росіян та їх застарілих танкерів за допомогою санкцій, проте партнерам варто пам’ятати, що планета Земля – наш спільний дім, де ми живемо. І якщо в Кремлі цього не розуміють, то, можливо, варто більш жорстоко нагадати про цей факт?

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»