Вторгнення росії 24 лютого на територію України створило хаос на ринку нафти. Покупці почали уникати російської нафти на тлі занепокоєння щодо санкцій та шкоди їхній репутації. Дані про доставку, скасовані тендери та обговорення з трейдерами, все це вказувало на серйозні збої на ранній фазі війни.

Спочатку Energy Intelligence підрахувала, що російський експорт нафти скоротився на 2,5 мільйона барелів на добу — до 1,5 мільйона барелів чистої нафти та 1 мільйон барелів нафтопродуктів. Це число пізніше сягнуло 3 мільйонів барелів на добу.

Проте як тільки пристрасті вгамувалися, стало зрозуміло, що політична та економічна реакція проти росії не призвела до різкого падіння її експорту нафти, принаймні, на даний момент.

Натомість торгівля російською нафтою, що постачається з портів Балтійського та Чорного морів на загальну суму близько 2 мільйонів баррелів на добу дедалі більше "темніла".

Все частіше вантажі залишають порти ще до того, як остаточний покупець для них буде знайдений. А в інших випадках особа покупця, місце призначення та ціна не розголошуються.

Сукупний експорт нафти та нафтопродуктів наразі, здається, наближається до нормального рівня. З портів Балтії відвантажується 1,55 мільйона баррелів на добу, а з Чорного моря - 325 тис. баррелів на добу. Але велика частина цієї нафти йде на зберігання, а не на переробні потужності до кінцевого покупця.

 

Величезні знижки

 

Трейдери все ще говорять про суттєве падіння експортних потоків у найближчому майбутньому через нестачу танкерів на найближчі тижні. Але також можливо, що нещодавня тенденція може продовжитися, коли трейдери, а не кінцеві користувачі, тихенько скуповуватимуть поставки в останню хвилину, тож деталей про такі операції буде мало.  

Переміщення вантажів на зберігання за межі росії дозволено згідно з діючими санкціями, і це полегшує подальші продажі такої нафти. Тож частина російської нафти все ще йде, як планувалося, на нафтопереробні заводи в Польщі, Фінляндії, Франції, Болгарії чи Хорватії.Але більша частина йде в комерційні резервуари для зберігання в Роттердамі (Нідерланди). Що станеться з цією нафтою потім, майже неможливо відстежити.

Трейдери, які зберігають подібну нафту, не обмежені у часі на перепродаж, тому що вони купили її з такими величезними знижками, що можуть тримати її місяцями і все одно заробляти гроші.

Нещодавні спотові пропозиції щодо російської нафти Urals передбачали знижки до 30 доларів на барелі у порівнянні з еталонною маркою Brent. Тоді як звичайна "довоєнна" різниця становила близько 2 доларів.

На ринку все ще є певний дефіцит, і деякі нафтопереробники все ще намагаються знайти заміну для російської нафти. Це посилює нещодавню напруженість на ринку, як наслідок ростуть ціни на альтернативні спотові сорти.

Тим часом, поставки російської Urals покидають порти Балтії. Хоча, за словами одного з трейдерів, багато з них не продані.

"Після ганьби Shell ніхто не хоче поганої слави", — зазначив інший трейдер, коментуючи випадок з купівлею Shell нафти Urals, після якого компанії довелося пообіцяти, що вона припинить закупівлю спотових поставок і поступово припинить контрактні закупівлі російської нафти.

"У цьому немає нічого протизаконного, але світ судить про будь-які публічні угоди", – додав трейдер.

 

Приватно та конфіденційно

 

Усі операції з російською нафтою тепер є "приватними та конфіденційними" — термін, який використовуються нафтотрейдерами для позначення "чутливих" угод.

Трейдери кажуть, що експорт нафтопродуктів з росії також добре тримався протягом перших тижнів війни, але цей ринок ще важче відстежити. Через недостатню прозорість цього сектору відомо лише про два танкери для експорту російської нафти у країни Балтії після 15 березня.

Дослідницька компанія Kpler повідомила, що "прогнозні дані свідчать про те, що імпорт сирої нафти з росії повинен почати сповільнюватися протягом цього тижня, що надає реального змісту розмовам ринку про самосанкційну поведінку".

Кількість російської нафти, яка пропонується на майданчику Platts, (ключова платформа ціноутворення), також зменшилася.

Трейдер Glencore у понеділок запропонував одноразову угоду із завантаженням нафти Urals в балтійських портах Приморськ/Усть-Луга на 29 березня-2 квітня зі знижкою 30,15 доларів на баррель у порівнянні з Brent. Але покупців не знайшлося.

Цілком імовірно, що судна відвантажуватимуть нафту за спотовими угодами у непрозорий спосіб. Трейдери також можуть використовувати чартерні судна, які вони можуть направити у росію, або судна власного флоту, що мають мають меншу "видимість".

Такі продавці як "Сургутнафтогаз", чиї пропозиції великі трейдери на початку місяця ігнорували, продаватимуть нафту напряму торговим станціям.

Торгівля може стати ще більш непрозорою. 

"Я думаю, що незабаром ми почнемо бачити транзакції корабель-корабель (STS) у офшорній зоні Малайзії, тому що знижки такі великі, що виправдовуватимуть такі дії", - прокоментував один з трейдерів.

Протягом останніх кількох років передача нафти з корабля на корабель використовувалася, щоб приховати справжнє походження іранської нафти, яка підпадає під санкції США.

"Незабаром, я думаю, кораблі почнуть відключати транспондери", – додав трейдер, маючи на увазі автоматизовані сигнали, які показують місцезнаходження судна, часто з додатковою інформацією, такою як пункт призначення та тип вантажу.

 

Трейдери активізують діяльність

 

Дані Kpler свідчать, що з початку березня такі міжнародні трейдери, як Trafigura, Gunvor і Vitol, всі вони мають давні ділові зв’язки з росією, активізували свою діяльність, перейнявши на себе роль, оскільки інші постачальники російської нафти припинили роботу.

Французька компанія TotalEnergies зафрахтувала шість суден для відвантаження нафти в першій половині березня, в основному для зберігання в Роттердамі, але одне з них відправиться на нафтопереробний завод в Гаврі.

У перші два тижні березня нафта з балтійських портів росії мала різні маршрути: один вантаж прямував до Порвоо у Фінляндії, один до Омішаля в Хорватії та два - до Гданська у Польщі.

Три вантажі з Чорного моря відправилися в Індію, один - в Румунію, ще один - в Болгарію.

Нещодавно норвезька Equinor заявила, що припинить торгівлю російською нафтою, але все одно отримала чотири поставки цього місяця через попередні контрактні зобов’язання. Два вантажі Equinor були перепродані азіатським покупцям, третій повинен був бути доставлений на зберігання, а четвертий відправився на нафтопереробний завод компанії в Монгстаді.

Крім Роттердама, вантажі з балтійських і чорноморських портів росії відправлялися на зберігання у Вільгельмсхафен (Німеччина) та Трієст (Італія). Резервуарні парки у цих районах поєднані трубопроводами з нафтопереробними заводами, якими керують великі нафтові компанії.

Експорт російської нафти до Європи через систему трубопроводів "Дружба" в березні знизився приблизно на 200 тис. баррелів на добу від   середнього рівня екпорту 750 тис. баррелів на добу.

Потоки в Азію мають дещо вищий рівень. Експорт з порту "Козьміно" (на кінці нафтопроводу Еспо) досягав 755 тис. барелів на добу у першій половині березня – це приблизно на 50 тис. баррелів на добу більше, ніж у лютому.

Російський трубопровід до Китаю працює на звичних обсягах - близько 700 тис. баррелів на добу.