Попри реальні виклики, пов'язані з воєнними діями, експерти відзначають, що сонячна енергія залишається стратегічно важливим напрямком розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Сьогодні сонячні електростанції мають портфель на близько 1400 об’єктів генерації різної потужності.

Утім, розвиток генерації в регіонах, що раніше були перспективними для встановлення промислових СЕС, нині поставлено на паузу через вплив війни та ризики для інвесторів. Тож сонячний сектор зазнав трансформації як у плані розміщення нових об’єктів, так і основних цілей сегментів генерації.

Яких змін за два роки повномасштабного вторгнення зазнала сонячна енергетика, які її сегменти розвиваються нині та що сприятиме подальшому гармонійному розвитку сонячної генерації, разом з фахівцями розбиралась "Українська енергетика".

 

Більшість проєктів у галузі ВДЕ становлять сонячні електростанції

За даними реєстру НКРЕКП, станом на 24 квітня 2024 року в Україні нараховується 1369 сонячних електростанцій, що належать 931 ліцензіату, повідомила "Українській енергетиці" Оксана  Зуєва, спеціалістка з баз даних аналітичного центру Dixi Group. 

Сонячні електростанції є найбільш популярним типом генерації в порівняні з вітровими, гідро- та біоелектростанціями. Їх кількість становить 75% від усіх об'єктів ВДЕ, зазначила фахівчиня.

Виробники активно користуються механізмом державної підтримки у вигляді "зеленого" тарифу – 97% електростанцій мають зазначений тариф.

Близько половини українських СЕС розташовані у шести областях. Джерело: Energy Map

Згідно з даними реєстру, близько половини всіх сонячних електростанцій розташовані у 6 областях: Івано-Франківській (142), Дніпропетровській (134), Вінницькій (122), Хмельницькій та Київській (по 107 станцій), Миколаївській (92). Найменше – у Луганській та Донецькій (по 2 станції), Сумській (5) та Полтавській (7).

При цьому варто відзначити, що частина СЕС розташовані на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Такі електростанції наразі не працюють у складі ОЕС України.

Динаміка вводу нових сонячних об’єктів показала, що 2019-й став піковим за дев’ять років. Джерело: Energy Map

Дані свідчать, що пік розвитку об’єктів генерації електроенергії з енергії сонця припав на 2019 рік, у наступні роки кількість виданих ліцензій на СЕС поступово зменшувалася.

Початок повномасштабної війни ще більше пригальмував розвиток сонячної генерації. Зокрема, після 24 лютого 2022 року не було видано жодної ліцензії на територіях Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Харківської, Донецької та Луганської областей через активні бойові дії та/або окупацію та/або наближеність до лінії фронту.

"Найбільш привабливими регіонами протягом війни для побудови СЕС є Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська та Київська області. Нині близько 60% всіх ліцензій на виробництво електроенергії на СЕС отримано для об’єктів, побудованих на території саме цих областей", – зазначає фахівчиня DiXi Group. За квітень 2024 року додалося ще три нові сонячні електростанції у Кіровоградській, Одеській та Черкаській областях, уточнила Оксана Зуєва.

 

За два роки зруйновано або пошкоджено близько 13% промислових СЕС

Сонячна енергетика є частиною об'єднаної енергосистеми України, тож без її стабільної роботи неможливе ефективне функціонування економіки, відзначає Владислав Соколовський, голова правління Асоціації сонячної енергетики України (АСЕУ).

У коментарі для "Української енергетики" фахівець зауважив, що нинішню ситуацію в галузі необхідно розглядати з урахуванням стану всіх сегментів сонячної генерації.

"Починаючи з 24 лютого 2022 року об’єкти української енергетики знаходяться під постійними ракетними і дроновими атаками і витримали сотні російських ударів. Зруйновано або пошкоджено не менше 13% промислових сонячних електростанцій", – повідомив Владислав Соколовський.

За підрахунками АСЕУ, на окупованих територіях зараз опинилися 62 промислові СЕС із загальною встановленою потужністю більш ніж 950 МВт. І це без урахування значної кількості малих домашніх СЕС (потужністю до 30 кВт). 

На вільній від агресора території України нині розміщуються близько 5900 МВт промислових СЕС та понад 1200 МВт домашніх малих СЕС, які також зазнають істотних втрат внаслідок бойових дій. 

Наслідки обстрілу та мародерства на одній промислових СЕС на деокупованій території на півдні України. Фото: ДТЕК

Значні проблеми на ринку електричної енергії створює й фактор заборгованості, посилений наявними ушкодженнями обладнання. 

"На сектор сонячної енергетики серйозно впливають борги Державного підприємства "Гарантований покупець" перед промисловими виробниками відновлюваної енергії за "зеленим" тарифом. Це викликано військовими діями, застосуванням неринкових механізмів для формування ціни електроенергії, зниженням платоспроможності споживачів і затримками у розрахунках", – пояснює голова правління АСЕУ.

Так, за оцінками спеціалістів, за 2022 рік державне підприємство сплатило виробникам за "зелену" електроенергію близько 55% від передбаченого українським законодавством. Рівень розрахунків за 2023 рік збільшився до 87%. На початку травня цього року ситуація покращилася, однак хоча рівень сумарної заборгованості перед виробниками енергії з ВДЕ знизився, він зараз сягає близько 27 млрд грн з ПДВ.

Фактор заборгованості також зменшує обсяги виробництва електроенергії СЕС та збільшує невпевненість вітчизняних та  іноземних інвесторів, які вклали кошти у розвиток ВДЕ.

 

Триває розвиток просьюмерської енергетики

 

В складних умовах домашні сонячні електростанції стають більш важливими для забезпечення енергобезпеки споживачів. Попри зовнішні негативні фактори, сонячна генерація поступово розвивається, зокрема завдяки сегменту середніх та малих СЕС.

"Протягом останніх двох років спостерігається значне зростання у встановленні сонячних електростанцій, особливо в домашніх господарствах. Наприклад, лише у 2022 році введено 220 МВт потужності сонячних електростанцій, з них 206 МВт встановлено саме домогосподарствами. У 2023 році, за неповними даними, побудовано ще 115 МВт СЕС", – поділився Владислав Соколовський.

Проте однією з ключових перешкод у подальшому розвитку цієї галузі він називає недостатню кількість систем акумуляції енергії. Наразі складно оцінити кількість та потужність таких систем, але їх важливість для стабільності енергопостачання велика. Зокрема, вони допомагають забезпечити безперебійну роботу власних підприємств та важливих інфраструктурних об'єктів, зазначає фахівець.

Крім того, зростає кількість просьюмерів – господарств та підприємств, які виробляють свою власну енергію. Це дає змогу зменшити залежність від зовнішнього постачання та сприяє сталому розвитку. Однак тепер потрібно мотивувати власників додавати системи акумуляції енергії та вдосконалювати їхні СЕС, щоб максимально використовувати їх потенціал для підтримки енергетичної системи.
 

Гібридна сонячна станція 12 кВт у Дніпропетровській області: може працювати і як мережева на "зеленому" тарифі, і в автономному режимі. Фото: solarsfera.dp.ua

На початку 2022 року в галузі сонячної енергетики було понад 45 тисяч просьюмерів, повідомили в АСЕУ. Це свідчить про стрімкий розвиток ідеї просьюмерської енергетики, яка полягає в тому, щоб кожне господарство чи підприємство виробляло власну енергію та зменшувало залежність від зовнішніх постачань. 

"Частка просьюмерів продовжує зростати, зокрема лише за останній час їх кількість збільшилася на 9 тисяч і наразі перевищує 54 тисячі. Ця тенденція відображає популярність та важливість самодостатньої генерації електроенергії", – зазначає Владислав Соколовський .

Встановлення невеликих СЕС із системами акумуляції енергії допомагає забезпечити неперервну роботу власного підприємства та підтримує просьюмерів-бізнесменів у їхній меті стати енергетично самодостатніми.

Частка просьюмерів продовжує зростати, зокрема лише за останній час їх кількість збільшилася на 9 тисяч і наразі перевищує 54 тисячі

Серед важливих напрямів для широкого використання сонячної генерації фахівці називають забезпечення безперервної роботи соціально важливих об'єктів.

"Об'єкти критичної та соціальної інфраструктури, такі як системи водопостачання, місця зберігання та виготовлення харчових продуктів, важливі транспортні вузли, телекомунікаційні мережі та медичні установи, потребують додаткових джерел енергії для забезпечення своєї надійності, – наголошує голова правління АСЕУ. – Зменшити вразливість цих об'єктів можна за допомогою грантового фінансування, що стимулюватиме впровадження нових технологій та підвищення енергетичної стійкості". 

Певні моменти щодо встановлення додаткового обладнання для автономного енергозабезпечення на СЕС домогосподарств прокоментував Сергій Ручко, голова комітету домашніх сонячних електростанцій АСЕУ. 

"Встановлення на мережевих домашніх СЕС додаткового обладнання для автономного енергозабезпечення, такого як гібридні/автономні інвертори та акумулятори, – важливий крок у забезпеченні безперебійної роботи цих об'єктів за відсутності мережі. Але, на жаль, багато хто з власників часом використовує непрофесійні рішення, бо не усвідомлює наскільки це може бути небезпечно", – застерігає спеціаліст.  

Водночас Сергій Ручко зауважує, що є цікаві економічно перспективні напрями, наприклад, впровадження системи спільного використання акумуляторів для допомоги мережі. Наразі більшість власників СЕС діють за принципом "кожен за себе", бо не мають мотивації.

Тож фахівець упевнений, що державі варто активно працювати над створенням системи стимулів та інформування власників щодо переваг спільного використання акумуляторів та участі у системі допомоги мережі. Тоді можна буде досягти максимального ефекту від впровадження цієї схеми та забезпечити стабільність та надійність енергопостачання.

 

Необхідні ринкові умови та впровадження механізму гарантій походження

 

Стабільність та ефективність енергетичного сектора України експерти вбачають насамперед у розвитку розподіленої генерації, включаючи "зелену" енергетику. Не менш важливою є повна інтеграція української енергетики до енергосистеми Євросоюзу, вважають в АСЕУ.

Необхідно також впровадити механізм визнання гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел. Цей потужний інструмент сприятиме не лише розвитку "зеленої" енергетики, а й економіки України в цілому. У разі остаточного визнання українських гарантій походження у країнах ЄС, електроенергія, вироблена в Україні та експортована до Європи, не буде обкладатися "карбоновим" податком (СВАМ) на території Євросоюзу, кажуть в АСЕУ.

"Асоціація сонячної енергетики України постійно відстежує ситуацію в енергетичній галузі. Ми включені у всі важливі процеси у секторі відновлюваної енергетики, зокрема ті, що виникають через війну. Надаємо експертну підтримку пошкодженим сонячним електростанціям, розробляємо програми для відновлення галузі та створення умов для її подальшого розвитку", – зазначає Владислав Соколовський. 

Розглядаючи перспективи розвитку сонячної енергетики, фахівці Асоціації сонячної енергетики України виділили основні фактори, які сприятимуть стабільності та зростанню "зеленої" генерації, зокрема галузі сонячної енергетики. Для цього українському енергетичному сектору потрібно реалізувати такі заходи:

⦁    повний перехід на ринкові механізми формування цін на електроенергію на всіх сегментах ринку, що має забезпечити економічну ефективність та конкурентоспроможність "зелених" технологій;
⦁    синхронізація українського законодавства у галузі енергетики з відповідними нормативними актами ЄС, що сприятиме гармонізації та впровадженню найкращих практик у сфері "зеленої" енергетики;
⦁    зменшення монополізму операторів системи розподілу, впровадження Регулятором більш дієвих стимулів для операторів системи розподілу з метою збільшення можливостей для приєднання "зелених" електростанцій до електромереж;
⦁    зростання конкуренції та стимулювання розвитку інновацій у галузі.

Ці заходи, на думку фахівців, мають сприяти стабільності сонячної енергетики як невіддільного складника всієї енергосистеми та створити умови для повернення довіри та заохочення інвесторів. Крім того, для відновлюваної енергетики важливо впровадження дієвих механізмів фінансової компенсації за збитки та страхування обладнання від пошкоджень під час військових дій, підсумовує голова правління АСЕУ.

Таким чином, експерти відзначили, що військові дії суттєво вплинули на розвиток сегментів сонячної генерації та географію введення нових об'єктів. Області, які раніше були перспективними для встановлення промислових СЕС, тимчасово призупинили цей процес через ризики війни. Тому ініціатива тепер переходить до інших регіонів, де сонячні електростанції розглядаються не лише як бізнесова можливість, а й як спосіб диверсифікації енергопостачання та складова енергобезпеки. Також збільшується зацікавленість господарств та підприємств у встановленні на власних СЕС обладнання для автономної роботи та систем накопичення енергії.
 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"