Ціни на хабах Європи влинуть на інфляцію в Україні - експерт DiXi Group
Ціни на газ для окремих сегментів ринку демонструють фрагментарність у підході держави до формування цін та непослідовність її дій
Попри захищеність окремих сегментів ринку газу в Україні від цінових коливань шляхом квазі-адміністративних заходів регулювання, через непослідовність дій держави у цій сфері ціни на європейських хабах все одно вплинуть на інфляцію в країні. Про це йдеться в матеріалі експерта аналітичного центра DiXi Group Андрія Урсти, опублікованому в "Новом времени".
"До котирувань європейських хабів прив’язані ціни на оптовому ринку, тому вартість газу на "Українській енергетичній біржі" навряд чи буде зменшуватися, а скоріше буде зростати", - зазначає експерт.
Так, за його словами, найбільше ріст цін на "блакитне паливо" відіб'ється на промислових споживачах.
"А це означає, що українці все одно відчують (і вже відчувають) на собі подорожчання товарів, в яких витрати на газ становлять частину їх собівартості. Загальний вплив вартості газу на індекс споживчих цін — лише 2,2%, але в сукупності з іншими галузями його здорожчання — серед причин пришвидшення інфляції в II кварталі 2021 року. За прогнозами Нацбанку, інфляція збережеться на високому рівні (9,6%) до кінця 2021 року і тільки у 2022 піде на спад", - наголошує експерт DiXiGroup.
Крім того, бюджетні установи змушені купувати газ за ринковими цінами, які для них можуть сягати 20 грн за кубометр і вище.
"Асоціація міст України вже звернулась до уряду з вимогою закріпити ціни для бюджетників на рівні 11,2 грн", - нагадав він.
На думку Андрія Урсти, ціни на газ для даних сегментів ринку демонструють фрагментарність у підході держави до формування цін на газ та непослідовність її дій.
"Керуючись політичною доцільністю, держава грає активну "соціальну роль" (як-от у випадку з постачанням газу населенню), а в деяких — поки усувається від втручання (як у випадку з бюджетними установами). З початком опалювального сезону цей "лакмус" може стати справжнім випробуванням на міцність — це добре показали "тарифні майдани" початку 2021 року і подальша боргова криза", - зазначив експерт.
До прикладу, сегмент побутових споживачів уряд та Регулятор захистили від цінових коливань шляхом введення обов’язкових річних тарифів. У результаті, "Нафтогаз" та газзбути групи РГК, на яких припадає близько 76% побутових споживачів, запропонували річний тариф на рівні 7,8−8 грн/куб. м, що значно менше ринкових 18−19 грн.
"Ціна такого захисту — "замороження" конкуренції на роздрібному ринку та зловживання окремих постачальників. Разом з тим, низка "газзбутів" (наприклад, на Донеччині та Полтавщині) припинила поставки населенню, відтак півмільйона українських сімей отримують газ від постачальника "останньої надії" (ПОН) і у вересні платитимуть 12 гривень за кубометр. Таким споживачам слід якнайшвидше обрати постійного постачальника, адже ціна ПОНа визначається в окремому порядку і точно не буде меншою за річні тарифи більшості постачальників", - підкреслив експерт.
Також, за його словами, складна ситуація склалася з цінами для виробників тепла.
"Чи не єдиною опцією для закупівлі газу для теплокомуненерго (ТКЕ) є трирічні контракти "Нафтогазу" з ціною на перший рік у 7,42 грн за кубометр. Попри позірну привабливість пропозиції не всі ТКЕ спішать скористатись нею — станом на 26 серпня лише 45% уклали трирічні контракти. Частина тепловиків невдоволені жорсткими умовами контрактів, частина скаржиться, що поточні тарифи на тепло не дозволяють покривати витрати на закупівлю газу. Враховуючи складність ситуації, уряд вже підготував методику розрахунку компенсації різниці в тарифах ТКЕ, що мало б покращити їх платоспроможність і зменшити борги. Проте ці заходи навряд чи дозволять запобігти зростанню тарифів на тепло, яке відбувається вже зараз. Своєю чергою, теплоелектроцентралі через підвищення цін просто відмовляються від використання газу для виробництва електроенергії, що вимагає компенсацію їх недовиробітку за рахунок атомної та теплової генерації, що своєю чергою актуалізує питання запасів вугілля", - наголосив Андрій Урста.
Нагадаємо, ціни на газ в Європі "пробили" психологічну стелю у $700 за тисячу кубометрів і вже сягають майже $800. Зростання цін підштовхує поведінка Росії: "Газпром" відмовлявся бронювати додаткові потужності української ГТС навіть попри планові ремонтні роботи на газопроводах "Північний потік-1" та "Ямал-Європа". А зараз у РФ продовжують використовувати ситуацію для агітації за повноцінний запуск "Північного потоку-2".
Запаси газу в європейських сховищах станом на 8 вересня були на 25% меншими за аналогічну дату 2020 року, і це — найменший показник за останні 7 років.
Азія успішно конкурує з Європою як ринок збуту скрапленого природного газу (СПГ), що призвело до різкого падіння поставок у 2020 році та в першому кварталі 2021 року.
Також, у ЄС рекордно зросли котирування дозволів на вуглецеві викиди, які перетнули позначку в 60 євро за тонну. Таке здорожчання робитиме газ більш привабливою альтернативою вугіллю.
