Останні новини

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вносить зміни до Податкового кодексу. Уже з вересня в Україні зросли акцизи на пальне. Найбільше – на автомобільний газ, що вже позначилося на його ціні. Натомість вартість бензину та дизельного палива поки що стабільна. Підвищення акцизів відбуватиметься поетапно – до 2028 року. В уряді такий крок пояснили євроінтеграцією. Мовляв, уже зараз варто підвищувати українські акцизи до рівня зборів у ЄС. Утім, справжня причина є значно простішою – державі не вистачає коштів на оборону.

Ринок пального: здешевлення нафти "з'їдає" вплив нових акцизів

Динаміка цін на бензин та дизельне пальне на українських заправках наразі не демонструє сильних коливань. Вартість пального якщо й зростає, то несуттєво. Скажімо, бензин на АЗС у середньому продають за 56,6 грн за літр. Такою ж вартість на цей вид пального була два місяці тому. Хоча у перший тиждень вересня бензин марки А 95 подорожчав на 8 копійок.

Вартість солярки на заправках у вересні поки що теж не надто змінюється. За перший тиждень вересня ціна додала лише 2 копійки. Дизельним пальним торгують за середньою ціною 52,8 грн за літр. Для порівняння: рівно два місяці тому ціна була такою самою.

Ціновий штиль на ці види пального є нетиповим, як для початку вересня. Головна причина – в Україні почали запроваджувати нові акцизи на пальне. Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вносить зміни до Податкового кодексу. І нові збори, безумовно, вплинуть на ціну пального.

"Уже зараз мали би зростати ціни на внутрішньому ринку. Безпосередній вплив акцизів, безперечно, буде. Це подорожчання бензину на 2 грн, дизельного палива – на 2,5 грн. І автомобільного газу – аж на 5 грн. Але це залежить від двох чинників: ціни на кордоні й курсу валют", – пояснив експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

У випадку з ринком валют ситуація в Україні із серпня не змінюється. Курс залишається стабільним, долар та євро не тиснуть на гривню. Відповідно – закупівельні ціни на ринку ЄС також не впливають на внутрішні українські торги. Адже наша держава повністю залежить від імпорту пального.

До слова, закупівлі пального за кордоном влітку, надто – у серпні, значно збільшилися. Таким чином трейдери готувалися до запровадження нових акцизів. Минулого місяця до України завезли понад 166 тис. тонн бензину, це рекордний місячний показник за останні півтора року. І цей чинник також допомагає тримати цінову стабільність на українських заправках.

Зниження світових цін на нафту поки що допомагає стримувати вартість бензину та дизелю на українському ринку.

Структура імпорту бензину також зазнала змін: дедалі більше пального Україна закуповує з південного напрямку. Лідерами у серпневому постачанні стали Румунія та Греція. Ці дві країни вкупі значно випередили "класичних" постачальників – Польщу та Литву.

Але вже у вересні обсяги імпорту бензину знизилися – приблизно на чверть. Набагато більше впали закупівлі дизельного палива – на понад половину. Гравці ринку зараз вичікують і не планують купувати нові великі партії. Саме в перші два тижні вересня постачальники виконуватимуть уже чинні контракти. Як розгортатиметься ситуація з імпортом ближче до кінця вересня – імпортери не роблять прогнозів.

Світові ціни на нафту – це ще один важливий фактор, який поки що допомагає стримувати вартість бензину та дизелю на українському ринку. Саме здешевлення "чорного золота" нівелює вплив нових акцизів. Ціни на еталонні марки нафти рекордно обвалилися до мінімумів грудня 2021 року. Скажімо, пальним виду Brent торгують на рівні менше 70 доларів за барель. Своєю чергою країнам ОПЕК довелося переглянути прогнози споживання і зменшити їх на 80 тис. барелів на день.

"У вересні підвищення цін ми не очікуємо. Можемо говорити про початок жовтня. Про точні цифри говорити ще рано. Тому що ми очікуємо рішення ОПЕК, що робитимуть з видобутком нафти у світі. Є сподівання, що ОПЕК розділиться і деякі країни збільшуватимуть квоти на видобуток, деякі ні. І таким чином ціна на нафту має поповзти донизу", – зауважив засновник компанії-постачальниці пального Дмитро Льоушкін.

Автомобільний газ: пік подорожчання ще попереду

Ціни на скраплений газ (LPG) від початку вересня уже стабільно зростають. У середньому літр автомобільного газу на заправках продають за близько 30,6 грн, тобто вже на майже 2 грн більше. Плавне збільшення цін розпочалося ще у 20-х числах серпня і дещо пришвидшилося з початку цього місяця. Для порівняння: у середині липня літр LPG коштував на понад 4 грн дешевше.

У вересні імпорт LPG обвалився: за перший тиждень місяця його обсяги знизилися у 7 разів. І навіть попри це на ринку все одно наявний профіцит ресурсу. Це що також дає змогу стримувати ціну, але це може мати лише короткочасний ефект.

Цікавою є динаміка цін і на гуртовому ринку автомобільного палива. За даними Консалтингової групи "А 95", у середньому торги по LPG тепер відбуваються на рівні 52-53 тис. грн за тонну. І це йде у розріз із реаліями ринку. За підрахунками проєкту enkorr, ціна автомобільного газу на кордоні мала би бути вищою – приблизно 55 тис грн за тонну.

"Зараз на ринку скрапленого газу час покупця. Він обирає, в кого купити, в кого найнижча ціна. І там є трошки маніпуляції з цим. Всі ж розуміють, що в серпні цей газ розмитнювався по 42 тис грн за тонну. Якщо зараз привезти або з Польщі, або з Румунії скраплений газ, то плюс логістика і він буде 57-58 тис грн за тонну. Але, по суті, зараз ринок буде якийсь період жити на старих залишках", – пояснив аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко. Різницю у цифрах можна пояснити кількома причинами.

У серпні імпортери завезли до України рекорду кількість пального – майже 125 тис тонн. Це був один із елементів підготовки до підвищення акцизів. Однак у вересні імпорт LPG обвалився: за перший тиждень місяця його обсяги знизилися у 7 разів. І навіть попри це на ринку все одно наявний профіцит ресурсу. Що також дає змогу стримувати ціну, утім це може мати лише короткочасний ефект.

"По-перше на газ запровадили вищий акциз. По-друге, газ важче зберігати, ніж бензин та дизель. У нас на них значно більше резервуарів, навіть попри те, що їх бомлять "шахеди" та ракети. Але ж на заправках більше резервуарів для зберігання", – пояснив Дмитро Льоушкін.

Нові акцизи на пальне: епопея тривала понад пів року

Уперше про підвищення зборів в уряді заговорили ще навесні. І оприлюднили точні цифри. Утім дискусії розтягнулися на місяці. Головним каменем спотикання став автомобільний газ. Спочатку в уряді запропонували підвищити акциз на LPG лише на 18 євро. Однак вже ближче до літа Кабмін змінив свої розрахунки і запропонував підвищення збору аж у понад п'ятеро – до 277 євро за тонну. Це викликало обурення як у профільної асоціації, так і у залі Верховної Ради.

Затверджувати зміни до Податкового кодексу у першому читання депутати взялися лише 4 червня. Урядовий законопроєкт провалився, депутати підтримали альтернативний – із значно меншим збільшенням акцизів саме на LPG. Але ще понад місяць тривали дискусії у комітетах і зрештою остаточно документ затвердили лише 18 липня. І знову із зміненими цифрами: вже втретє суму підвищення акцизу на автогаз скоригували - до 250 євро за тонну.

Отже, податки на пальне в Україні зростатимуть поступово. Перший етап уже розпочався з 1 вересня. Далі їх буде ще чотири - акцизи збільшуватимуться щороку - до 2028-го. Загалом за чотири роки збори на бензин зростуть на майже 146 євро. На дизельне паливо на понад 190 євро. І рекордний показник у автомобільного газу - після усіх етапів його підвищення становитиме аж на 198 євро, тобто вп'ятеро більше, ніж у першій половині 2024 року.

Етапи підвищення акцизів на пальне, євро за тонну

	До змін	з 1.09.2024	2025	2026	2027	2028
Бензин	213,5	242,6	271,7	300,8	329,9	359
ДП	139,5	177,6	215,7	253,8	291,9	330
автогаз	52	148	173	198	223	250

"Прийняття закону пришвидшить приведення законодавства України до норм законодавства Європейського Союзу задля виконання Угоди про асоціацію, з метою встановлення на рівні національного законодавства ідентичних ставок акцизного податку, передбачених Директивою ЄС. Кошти, додатково отримані від акцизного податку, підуть на армію", – зазначив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Завдяки підвищенню акцизів уже в другому півріччі цього року Кабінет міністрів очікує отримати додаткові доходи до державного бюджету на рівні 1.6 млрд гривень. Збільшення прибутків є критично важливим завдання для України. Адже коштів уже не вистачає, зокрема й для потреб оборони. За деякими оцінками, може йтися навіть про 400-500 млрд грн.

Підвищення акцизів на пальне вписується у стратегію держави з пошуків додаткових доходів. Саме зараз Кабінет міністрів міркує, як діяти далі. Уряд направив до Верховної Ради спеціальний законопроєкт і запропонував підвищити податки, щоб таким чином додатково залучити до бюджету 30 млрд грн доходів. Утім, депутати провалили голосування – для затвердження документу в першому читанні не вистачило лише два голоси.

"Мені взагалі не дуже зрозуміло, чому політики та депутати використовували цю тезу про європейське законодавство та акцизи на пальне. У нас є рекомендації, але немає зобов'язань підвищувати акцизи. Єдина мета цього закону – це збільшення надходжень до бюджету. Мені здається, що всі самі розуміють, що ми маємо збільшити витрати на війну. Не може країна воювати три роки, а у неї податки залишатимуться як до війни", – розповів директор Консалтингової групи "А 95" Сергій Куюн.

Гроші на оборону Україна зобов'язана шукати самостійно. Витрачати фінансову допомогу міжнародних донорів на армію та зброю заборонено. Вони призначені лише для соціальних потреб. Скажімо, виплат пенсій чи зарплат бюджетникам.

Чи вистачатиме пального взимку

Українська енергетика залишається пріоритетною ціллю для російських атак. Кремль намагається спровокувати в Україні тотальний блекаут. І використовує різні методи. Скажімо, у останніх масованих атаках росіяни намагалися роз'єднати українські АЕС з енергосистемою.

До офіційного початку опалювального сезону залишається місяць. Нагальних питань кілька: відновлення пошкодженої генерації та побудова нової, зведення фізичного захисту об'єктів та посилення ППО. Від усіх цих факторів і залежить, якою буде ситуація у енергетиці у холодні місяці.

“Енергетична стійкість - один із наших найбільших викликів цієї зими та осені. Ми успішно подолали три опалювальні сезони, ця зима буде не менш важкою, можливо - найважчою”, - зауважив прем'єр-міністра України Денис Шмигаль.

Варіантів розвитку подій восени-взимку може бути кілька. У Центрі протидії дезінформації вважають, що відключень електроенергії у опалювальний сезон не уникнути. За песимістичного розвитку подій знеструмлення триватимуть близько 20 год на добу. Натомість за оптимістичного сценарію відключення продовжуватимуться 12 годин.

Фахівці ринку впевнені: дефіциту пального взимку не буде. Адже пропозиція перевищуватиме попит, навіть в умовах суворих знеструмлень.

За таких умов попит на пальне зростатиме як серед побутових споживачів, так і серед бізнесу. Головно - для роботи генераторів. Опитані "Українською енергетикою" фахівці ринку впевнені: дефіциту пального взимку не буде. Адже пропозиція перевищуватиме попит, навіть в умовах суворих знеструмлень.

"Ринок пристосувався, там дуже багато гравців. Це сотні компаній. Мені важко уявити, що буде дефіцит якогось пального. Протягом останнього року профіцит пального на ринку становить мінімум 15%. А деякі трейдери вважають, що 20-30%. Тобто у нас пального набагато більше, ніж нам його буде потрібно", – вважає Сергій Куюн.

У холодну пору року значно знижується попит на пальне серед аграріїв. Це також вивільняє велику частку ринку, здебільшого – ринку дизельного палива.

Натомість взимку може зрости споживання автомобільного газу, але не за рахунок заправки баків. Йдеться про потенційні обсяги закачування пального у балони для використання у прифронтових чи негазифікованих районах країни. Утім оцінити масштаб ситуації неможливо: точної статистики немає, а подекуди заправлення газових балонів й узагалі відбувається незаконно.

"У нас має набути чинності закон про мінімальні запаси пального. Але самі трейдери просять, щоб цей процес відтермінувати. Для мене було зрозуміло і два роки тому, що це погана ідея під час війни зобов'язувати накопичувати десь пальне, бо це цілі для росіян. За два місяці ми втратили три нафтобази через обстріли", – зауважив Олександр Сіренко.

Торік у листопаді Верховна Рада ухвалила закон, який зобов'язує трейдерів створювати запаси нафти та нафтопродуктів. Так держава намагалася убезпечитися від можливих дефіцитів пального. Утім, запровадження норм закону вирішили відкласти до цієї зими. Мінімальні запаси пального розраховуються за двома показниками: з огляду або на обсяг середньодобового чистого імпорту за 90 днів, або середньодобового внутрішнього споживання за 61 день.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"