Останні новини

Політика з "циркулярної" економіки стимулюватиме споживачів перейти до випуску продуктів з довготривалим життєвим циклом. Про це йдеться у аналітичній публікації від DiXi Group "Нова політика ЄС з "циркулярної" економіки: можливості для України"

"Лінійна структура виробництва та споживання (take-make-use-dispose) не дає виробникам стимулу виготовляти більш стійкі продукти. Ініціатива нової політики щодо сталості продукції має на меті змінити цю ситуацію за допомогою дій, спрямованих на "озеленення" не тільки економіки, а й продуктів, що використовуються у повсякденному житті", - йдеться у публікації.

Реалізація заходів плану може збільшити ВВП ЄС на додаткові 0,5% до 2030 року та створити близько 700 тис. нових робочих місць.

"План дій описує ініціативи для всього життєвого циклу продукції – від проектування та виготовлення до споживання, ремонту, повторного використання, переробки та повернення ресурсів в економіку. В даний час життєвий цикл багатьох продуктів широкого вжитку занадто короткий, їх не можна повторно використовувати, відремонтувати чи переробити, або ж вони підлягають використанню лише одноразово", - зазначають експерти.

До основних напрямків реалізації плану дій щодо "циркулярної" економіки належать:
- Підтримка випуску "довговічних" продуктів
- Посилення можливостей споживання та публічних закупівель
- Підвищення повторного використання ресурсів у промисловості

Що стосується України, важливим питанням є заохочення уряду до ширшого застосування цільових економічних інструментів, а саме екологічного податку, для підтримки "циркулярних" заходів. Варто зазначити, що надходження від сплати екологічного податку в Україні менші, ніж у сусідів-членів ЄС, а у перерахунку на євро значно зменшуються у динаміці.

"Це пояснюється тим, що різні види екологічних податків, які можуть стягуватися у країнах ЄС, частково співпадають з компонентами екологічного податку в Україні, та попри це екологічні податки ЄС включають такі види податків як транспортні податки і рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, води, користування надрами тощо", - зазначають експерти.

Також проблемне питання постає у співвідношенні надходжень екологічного податку та видатків держави на охорону навколишнього природного середовища. У всіх країнах Європи, крім України, надходження від екологічного податку значно більші, ніж державні витрати на природоохоронні заходи.

"Торкаючись питання публічних закупівель, варто відмітити, що основним недоліком вважався вибір найдешевшої пропозиції без врахування інших критеріїв. Тобто, більш екологічні товари, послуги чи технології не мали можливості "перемогти" продукцію, виготовлену за "екологічно
брудними" технологіями.

Нагадаємо, 11 березня 2020 року Європейська Комісія ухвалила план дій щодо "циркулярної" економіки (Circular Economy Action Plan). Він є важливою складовою порядку денного стратегії Європейського "зеленого" курсу (European Green Deal). Метою даного плану є скорочення споживання в ЄС та подвоєння повторного використання ресурсів у найближчі десятиліття, одночасно
сприяючи економічному зростанню.

Детальніше ознайомитися з аналітикою можна тут.

Публікація видана аналітичним центром DiXi Group в рамках проєкту "Моніторинг та просування виконання Україною Угоди про асоціацію в частинах енергетики та довкілля. Продовження".