Такої важкої ситуації перед початком нового опалювального сезону в Україні ще не було, переконані у Міжгалузевій асоціації “Укртеплокомуненерго”. Президент та уряд поставили перед тепловиками завдання залишити тарифи на тепло для населення на рівні попереднього року. Однак як це зробити, якщо всі складові тарифу – вартість газу, електроенергії, розподілу газу – суттєво зросли? Підприємства ТКЕ не бачать іншого виходу, ніж підняти розцінки на тепло 40-70%, залежно від ситуації в різних містах. 

Яким може бути новий опалювальний сезон, і яким чином тепловики планують виходити з кризи – про це “Українська енергетика” розпитала віцепрезидента Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання “Укртеплокомуненерго” Сергія Дунайла.

- Кризова ситуація з теплопостачанням у нас виникає щороку. Якою вона є зараз, перед початком опалювального сезону?

Зараз підприємства теплокомуненерго технічно готуються до опалювального сезону - як і в попередні роки. Проте такої поганої ситуації, як цього року, ще не було. Умовами договору з “Нафтогаз Трейдингом” підприємства ТКЕ хочуть залишити без жодної копійки. Ми вважаємо, що певні пункти договору є ознакою зловживання монопольним становищем з боку даного підприємства. 

- Про які саме пункти йдеться?

Наприклад, пункт про щомісячну попередню оплату за газ. Виконати його дуже важко навіть у тих відсотках (30% у жовтні, 40% у листопаді), які сьогодні пропонуються цією компанією. Поясню, чому. Населення, підприємства, бюджетні організації розраховуються за теплову енергію після того, як отримують тепло, тому в підприємств ТКЕ є часовий лаг приблизно у місяць. Так, за тепло, яке ви, скажімо, спожили в жовтні, кошти до нас надійдуть тільки після 20-го листопада. А за умовами договору з “Нафтогаз Трейдинг” ми повинні зробити передоплату за газ у жовтні вже за листопад. І чим далі, тобто чим більше місяців минатиме від початку опалювального сезону, тим більшою стає попередня оплата у відсотковому відношенні. 

Крім того, договір передбачає дві ціни на газ, до того ж без розподілу на категорії споживачів. Перша ціна: 7,42 грн за кубометр плюс вартість транспортування газу, тобто 7,568 грн за метр кубічний. Друга: плаваюча ставка, яка залежить від ринкових умов, ціни на “Амстердам-хабі” і яка змінюється щомісяця. Сьогодні вона складає приблизно 16 тисяч грн на вересень, хоча ще в травні становила 11 тисяч грн за тисячу кубометрів газу. Надалі є тенденція до її зростання. Ціна в 7,42 грн за кубометр стосується лише фіксованого обсягу газу, який нам вираховували як середнє арифметичне значення газу, спожитого населенням за останні три роки. 16 тисяч – це ціна за інший обсяг газу. Однак обсягу за ціною 7,42 + транспортування не вистачає навіть для забезпечення виробництва теплової енергії населенню. Тому ми повинні додатково закуповувати для населення природний газ за ціною 16 тисяч грн за тисячу кубометрів і вкладати в тариф для населення середньозважену ціну. 

Оскільки немає розподілу на категорії споживачів, ми не знаємо, до кого застосовувати (відповідно до договірних умов) ціну газу на рівні 7,42 грн без транспортування, а для кого 16 тисяч грн. У “Нафтогазі” категорично відмовляються прописати це. Нам надіслали лист-роз’яснення, що 7,42 – це ціна для населення. Ні, шановні, НАК “Нафтогаз” не є тією організацією, яка може давати роз’яснення листом. У “Нафтогаз Трейдинг” повинні внести зміни в договір, але вони не хочуть цього робити. 

- Як це впливатиме на тарифи на газ?

Через мікс (додаткову закупівлю для населення газу за ціною 16 тисяч грн за тисячу кубів) середня ціна газу, яка, можливо, буде закладена в тарифі на теплову енергію для населення, може зрости до 9,5-10 грн за кубометр. Отже, тариф для населення збільшиться. Зростання складе від 40 до 70% по окремих містах, залежно від того, де і якому підприємству ТКЕ не вистачає фіксованого обсягу газу. 

Обсяг номер 2 – це обсяг, який, як вважає “Нафтогаз Трейдинг”, має бути забезпечений для виробництва теплової енергії бюджетним та іншим споживачам. Сьогодні в тарифі для них закладена ціна газу 6,235 грн за кубометр. Таким чином для бюджету вона може зрости більш ніж удвічі.

Давайте ще не забувати, що крім вартості газу як товару, ще є розподіл природного газу. Вартість розподілу становить сьогодні близько 2 тис. грн за тисячу кубів. А в тарифах, які діяли в нас на кінець опалювального сезону, в більшості компаній закладена ціна за розподіл на рівні 735 грн за тисячу кубів – втричі менше, ніж є фактично. Отже, ми будемо зобов’язані переглядати тарифи, бо його складові істотно змінилися.   

- Президент дав доручення втримати тарифи на тепло на рівні минулого року. Як це зробити? 

Ми дали свої пропозиції НАК “Нафтогаз”, “Нафтогаз Трейдинг”, Кабміну, РНБО, Офісу Президента щодо зменшення ціни на газ. Зокрема для населення – до рівня ціни відпуску компанією “Укргазвидобування” газу власного видобутку для “Нафтогаз Трейдингу”, тобто без закупівлі у посередника – напряму. Адже середньозважена собівартість газу “Укргазвидобування” становить близько 3 гривень за кубометр. Якщо “Нафтогаз Трейдинг” закуповує його навіть за 4 грн, то підприємствам ТКЕ це підприємство пропонує сьогодні блакитне паливо (начебто для населення, хоча в договорі категорії споживачів не визначені!) за ціною 7,42 + транспортування. Тобто по 7,568 грн за кубометр. 

“Укргазвидобування” відмовилося продавати газ напряму нашим підприємствам. І тоді окремі з них подали позови до суду щодо примусового укладення договору з “Укргазвидобуванням” на постачання дешевого газу (за низькою ціною) для того, щоб зменшити ціну теплової енергії для населення. Перший суд по “Київтеплоенерго” відбувся 2 вересня. Суд прийняв справу до розгляду, дав відповідні доручення підготувати додаткові матеріали “Укргазвидобуванню” й “Київтеплоенерго” та призначив друге засідання на 16 вересня.  

Мотиви відмови “Укргазвидобування” наступні. Перший: весь газ уже зафрахтований “Нафтогаз Трейдингом”, тому в “Укргазвидобування” вже немає відповідних обсягів. Другий: мовляв, “Нафтогаз” – інтегрована компанія (група компаній) і тому в їх статуті зазначено, що весь обсяг газу, який видобуває “Укргазвидобування”, воно має віддавати “Нафтогаз Трейдингу” для подальшої реалізації. 

Таким чином, будемо чекати рішення суду, хоча є велика ймовірність того, що нам буде відмовлено. 

- Якщо суд відмовить, що тоді будете робити?

Підприємствам доведеться працювати собі у збиток, але тоді потрібно, щоби хтось його компенсував, адже закони ніхто не скасовував.

15 стаття Закону “Про ціни і ціноутворення” говорить, що той орган, який встановив тарифи нижче економічно обгрунтованої ціни, повинен відшкодовувати різницю. У міст таких коштів немає, тому що збитки від застосування попередньої ціни (лише по населенню) для багатьох підприємств, обласних центрів сьогодні складають сотні мільйонів гривень. Тому питання треба вирішувати на рівні держави. Зараз воно активно обговорюється, але конкретних рішень поки що немає. Тому в нас дуже велике питання: чи зможуть підприємства теплокомуненерго розпочати опалювальний сезон, якщо в них немає економічно обґрунтованих тарифів.

Інше питання: хто буде компенсувати збитки у випадку, коли ми застосуємо ціну попереднього сезону. І тут в силу вступає законодавча колізія, адже попередні тарифи діяли на комунальну послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до нового Закону про ЖКП, такої послуги вже немає, а є послуга на постачання теплової енергії. Отже, ми де-юре не зможемо застосувати попередню ціну, тому що йдеться про іншу послугу. Треба міняти законодавство – або повертати попереднє, або вносити зміни. Хоча би постановою Кабміну... 

- Як, на вашу думку, підприємства ТКЕ будуть проходити новий опалювальний сезон? Чи вдасться їм вийти з кризи?

Припустимо, настане такий період, коли ми застосуємо стару ціну, але повністю, на 100%, не зможемо заплатити за газ і зробити попередню оплату. Тоді підприємства ТКЕ, відповідно до постанови НКРЕКП, переведуть до постачальника останньої надії (“Нафтогаз України”), який сьогодні весь газ продає за ціною 16 тисяч грн за кубометр (і надалі є тенденція до її зростання). У цьому разі ми не зможемо переглянути тариф, бо є регуляторні процедури, отже ми не зможемо вставити ці 16 тисяч грн у тариф для населення, тому що тариф тоді дуже сильно зросте. Відтак ми будемо знову працювати собі у збиток і надовго станемо боржниками НАК “Нафтогаз України”. 

Нам навіть не допоможе прийнятий закон 3508-д, яким реструктуризується заборгованість, що виникла з 2016 по 2021 рік. Нинішня ситуація свідчить про те, що ми з першого місяця почнемо знову накопичувати борги, на які знову ж таки НАК “Нафтогаз Трейдинг” буде нараховувати штрафні санкції. Це прописано в умовах договору. Наприклад, якщо ми не доплатили бодай одну гривню за спожитий газ за попередній період, то “Нафтогаз Трейдинг” має право нараховувати 10% штрафних санкцій на весь спожитий обсяг, а не на заборгованість, яка залишилась. А потім на обсяг, за який ми недоплатили, вони мають право нарахувати нам пеню, інфляційні, 3% річних тощо. Це означає, що ми знову заліземо в боргову яму, з якої нам ніколи не вибратись. 

Однак це ще не все. За умовами договору ми повинні укласти договори з банком на безакцептне (тобто безспірне, без згоди платника) списання (у разі накопичення заборгованості) на користь “Нафтогаз Трейдинг” всіх коштів, які надходять на рахунки тепловиків за спожиту теплову енергію. Це означає, що жодної копійки на рахунки ТКЕ потрапляти не буде. 

Крім того, ми не можемо перейти до іншого постачальника, маючи борги перед “Нафтогаз Трейдинг”, бо це нам забороняє законодавство. До того ж “Нафтогаз Трейдинг” в одному з пунктів договору прописав, що як тільки підприємство теплокомуненерго укладе договір з іншим постачальником, то цей договір буде анульований.

Виходить, що підприємства ТКЕ сьогодні залишились насамоті. Нагальні питання не вирішені, хоча були звернення та зауваження абсолютно до всіх інстанцій щодо внесеннями змін і скасування кабальних умов, виставлених “Нафтогаз Трейдингом”. Таким чином, зараз основне питання – це внесення змін до договору на постачання природного газу. 

Якщо буде вирішено застосувати попередні тарифи, то повинне бути прийняте рішення щодо компенсації різниці між новим фактичним, економічно обгрунтованим тарифом, який повинен бути, і тим, який був на кінець опалювального сезону. Інакше підприємства ТКЕ можуть зупинити свою роботу через заборгованість.

Оскільки відповідальність за тарифи тепер несуть місцеві органи влади, то в разі затвердження ними тарифів на рівні минулого сезону, міста повинні сплатити компенсацію. З яких ресурсів? Фонд розвитку жодного міста, думаю, не витримає такої компенсації. Тому вирішити проблему зможе лише керівництво країни. Ми з нетерпінням чекаємо публікацію нового закону 3508-д про реструктуризацію заборгованості. Він підписаний президентом, але досі не опублікований, тому що там є моменти, які змушують шукати кошти, вираховувати різницю в тарифах, яка є сьогодні. А це попередньо близько 30 мільярдів боргів, які виникли через регулювання, яке було, а також економічно необгрунтованих тарифів. І ці кошти підуть в НАК “Нафтогаз України”. 

- З яких коштів має відбутися ця компенсація? 

Відповідно до закону 3508-д, компенсації різниці в тарифах проводиться за рахунок державного бюджету. 

- Це означає – з кишень платників податків? 

Саме так. А хто регулював і встановлював ціну на газ? Хто встановлював тарифи? Чому вони були економічно необгрунтовані? Питань до відповідних органів чимало, хоча в нас давно існує заборона щодо встановлення збиткових тарифів. 

- За яких умов новий опалювальний сезон мине без проблем?

Для цього в договорах на постачання газу потрібно скасувати попередню оплату за газ, безакцептне списання боргів. Також слід внести відповідні категорії споживачів, щоб ціна в 7,42 грн за кубометр газу діяла лише для населення, а інша ціна – для бюджетних установ та інших споживачів (для того, щоб підприємства ТКЕ могли чітко розрахувати тарифи). Крім того, важливо скасувати застосування штрафних санкцій, які сьогодні передбачені в договорах. Якщо ці зміни відбудуться, тоді ми пройдемо цей опалювальний сезон. Якщо ні – то без допомоги держави буде дуже важко вибратися з кризової ситуації.

- Ви сказали, що тарифи на тепло в будь-якому разі зростуть. Як це вплине на ситуацію із заборгованістю населення?

Тарифи для населення зростуть, але для того, щоб населення витримало таке навантаження, існують компенсаторні заходи – субвенції, субсидії, які держава повинна надавати людям.

Підприємства ТКЕ зі свого боку лише чітко, відповідно до чинного законодавства, закладає у собівартість послуг діючі зараз ціни. Вони не можуть закласти, наприклад, 5 гривень замість 7, хоча ми б дуже хотіли, щоб газ був по 5 гривень. Ми також зацікавлені в тому, щоб населення платило спокійно, без надриву,100% нарахованих сум, щоб ані в нього, ані в нас не було заборгованості.

Проте сьогодні маємо абсолютно іншу картину: всі складові тарифу зросли, але підприємства ТКЕ зобов’язують утримувати тарифи на попередньому рівні. Нас зробили крайніми. Для чого? Можливо, щоб перевести підприємства на постачальника останньої надії, а далі передати в управління НАК “Нафтогаз України”, як це зараз робиться зараз із ТЕЦ. До цього йде, бо жодне підприємство ТКЕ не витримає сьогоднішнього тягаря.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”