990%d1%8590 2 %281%29

Угода мерів – перезавантаження: міста за збереження клімату та енергії

01 листопада 2022

В Європі 80% споживання енергії припадає на міста. Експерти розповіли, як підписанти Угоди мерів у Львові зменшують енергоспоживання, скорочують викиди СО2 та готують громаду до зміни клімату

Угода мерів – перезавантаження: міста за збереження клімату та енергії

Українські міста почали приєднуватись до європейського руху Угоди мерів у 2008 році. Львів став одним з перших міст, команда якого зобов’язалась скоротити викиди парникових газів та задіяти у міському комунальному господарстві енергію з відновлюваних джерел енергії у рамках європейської ініціативи Угоди мерів. 

Наразі екологічні ризики для мешканців міст стали невід'ємною частиною існування, бо за даними EUROSTAT data міста в Європі споживають 80% енергії, що супроводжується викидами CO2, з щорічним збільшенням на 1,9%.

Як з проблемами викидів та кліматичними змінами борються на місцевому рівні? Які інструменти Угода мерів пропонує громадам? Які успішні кейси пропонують досвічені учасники руху? Про ці та інші нюанси “Українська енергетика” розпитала експертів ініціативи Угода мерів та фахівців громад.

 

Що таке Угода мерів?

 

Угода мерів – це найбільший у світі рух за збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Європейська ініціатива Угода мерів започаткована Євросоюзом у 2008 році. Наразі вона налічує біля 9,7 тисяч міст-підписантів із 48 країн. 

Ініціатива охоплює місцеві органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання боротися зі зміною клімату шляхом підвищення енергоефективності та скорочення викидів СО2. 

Для координації діяльності громад в межах Угоди мерів в Україні існують три рівні:

  • Національні координатори Угоди мерів – Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;

  • Територіальні координатори Угоди мерів – обласні державні адміністрації;

  • Національні структури підтримки Угоди мерів – Асоціація "Енергоефективні міста України" (АЕМУ), Асоціація міст України.

 

Перші підписанти Угоди мерів в Україні скорочували викиди СО2 на 20%

 

Угода мерів за період з 2008 року стала масовим європейським рухом. Ініціатива Євросоюзу поступово розширювала зобов’язання. Враховуючи поступове впровадження політики щодо клімату та енергії, процес поділили на етапи. У перший входить пакет ЄС щодо клімату та енергії до 2020 року для підписантів, які приєднались у період між 2008-м і 2015-м роками. 

Міста брали зобов’язання “20-20-20”, тобто до 2020 року досягти скорочення споживання енергоресурсів та викидів на 20% та збільшити на 20% енергогенерацію з ВДЕ. Команди розробляли Плани дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР)

На цьому етапі до Угоди мерів в Україні приєднались 277 міст (на 1 квітня 2020 року), які розробляли плани та скорочували викиди СО2, енергоспоживання та вводили в експлуатацію об’єкти ВДЕ. Міста отримували інституційну та фінансову допомогу від Євросоюзу у рамках ініціативи Угода мерів - Схід (CoM East), куди входить і Україна.

У фазі проєкту, яка базувалась на виконанні планів ПДСЕР і тривала до кінця 2020 року, загальний обсяг інвестицій,запланованих для реалізації 156 наданих українськими містами планів дій становив 8,653 млрд євро (на 1 квітня 2020 року).

 

Джерело: Угода мерів – Схід (CoM East)


Шоб невеликі (до 200 тис. мешканців) міста-підписанти отримали досвід ведення проєктів, в межах “Угода мерів - Схід” було реалізовано гранти на реалізацію пілотних Демонстраційних проєктів за Програмою ЄС "Угода мерів - Демонстраційні проєкти"  CoM-DeP. 

В Україні було реалізовано 17 демонстраційних проєктів, бо міста проявили велику зацікавленість, активність та гарний потенціал проєктної роботи.

Наразі ключовим документом, що визначає, як муніципалітет досягне своїх цілей щодо зниження викидів CO2 є План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). Однак, у багатьох містах Східного партнерства немає технічних або фінансових можливостей для реалізації цих планів. Демонстраційні проєкти показують, як міста можуть ефективно втілювати свої ПДСЕРК у реальність, пояснили організатори CoM-DeP.  

Проєкт ЄС "Угода мерів - Схід" продовжує свою роботу в Україні, незважаючи на військові дії, які завдають значну шкоду, у тому числі містам-підписантам Угоди мерів, відзначив Віталій Волков, Національний експерт проєкту в  Україні.

Він надає консультативну підтримку громадам-підписантам Угоди мерів у складанні базового кадастру викидів, визначенні цілей та розробки заходів з пом'якшення наслідків кліматичних змін, моніторингу виконання ПДСЕРК та роботі з онлайн-платформою MyCovenant. 

“У вересні ми проводили онлайн-семінар, де нагадали учасникам, що Угода мерів оновлюється. Додаються більш амбітні  цілі: міста зобов’язуються скоротити  викиди СО2 на рівень вище, до 35%, – розповів про роботу у рамках проєкту Віталій Волков. –  З липня 2022 року наші міста-учасники проєкту заявляють про свої плани стати кліматично нейтральними. Угода мерів – це такий унікальний клуб, де активні  міста діляться досвідом та є зразковими для інших навіть у таких умовах ”.

Експерт зазначив, що проєкт "Угода мерів – Схід” вийшов на третю амбітну фазу зобов’язань, яка почалась перед широкомасштабним вторгненням рф в Україну.

“Ми встигли провести кілька зустрічей на національному рівні. Зараз ми відновлюємо роботу з проєктами – співпрацюємо з відомствами, шукаємо кошти, щоб збільшити фінансування. Працюємо з Мінрегіоном  та Європейським інвестиційним банком. І скоро буде анонсовано програму на фінансування проєктів термомодернізації будівель бюджетної сфери”, – поділився зробленим та планами Волков.

 

Мери "адаптують" плани дій з поправкою на клімат

 

Нова ініціатива Угода мерів щодо клімату та енергії, яка визначила нові горизонти й добровільні зобов’язання, стартувала у жовтні 2015 року

Наступні етапи для підписантів, які приєднались після 2015 року, базуються на  виконанні Стратегії впровадження політики щодо клімату та енергії Європейського Союзу до 2030 року, та впровадженні Стратегії ЄС з адаптації до змін клімату.

У прийнятому місцевою радою Плані дій місто-підписант описує кроки і заходи, що сприяють зниженню СО2 на 30% до 2030 року, а від 1 липня 2022 року на 35% до 2030 року та бачення громади по досягненню кліматичної нейтральності до 2050 року.

Після офіційного приєднання до Угоди мерів місто зобов'язується протягом двох років розробити План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). 

Втім і розроблені раніше плани не є константою. Кожні два роки муніципалітети мають складати моніторингові звіти, під час яких можливо внести зміни до ПДСЕР та ПДСЕРК. Такі правила Угоди мерів дозволяють покращити роботу у впровадженні заходів з енергоефективності та адаптації до змін клімату протягом наступних років, уточнила Галина Журавська, експертка зі сталого енергетичного розвитку.

Основні напрями, які охоплюють ПДСЕРК – це сектори з високими показниками викидів парникових газів. Значна увага приділяється інформаційній співпраці для ефективної комунікації зі стейкхолдерами. 

 

Джерело: Угода мерів


Основні цілі ПДСЕРК – розвиток регіональної політики на основі принципів сталої енергії, посилення енергетичної безпеки та підтримка глобального руху у боротьбі зі змінами клімату. 

До процесу планування та виконання дій зі скорочення викидів СО2 місцева влада залучає підприємства, інвесторів, громадян та їх об’єднання, інші зацікавлені сторони.

Процеси на місцях продовжують адмініструвати об’єднання місцевих, регіональних та національних органів влади країн Східного партнерства.


Львівська громада стала “піонером” Угоди мерів в Україні

 

Львівська міська територіальна громада приєдналась до Угоди однією з перших в Україні.  План дій зі сталого енергетичного розвитку “20-20-20”, розроблений на період 2010-2020 років за підрахунками фахівців було виконано вчасно.

“Попередньо Львів до 2020 року, відповідно до цілей ПДСЕР, мав скоротити викиди СО2 на 20%. Місто виконало свої зобов’язання і викиди зменшили на 20,3% у порівнянні з 2008 базовим роком”, – зазначила Мар'яна Приступа, заступниця виконавчого директора Асоціації "Енергоефективні міста України" (АЕМУ). 

Серед основних напрямів, які реалізовували в це десятиліття за підтримки міжнародних партнерів став проєкт "Енергоефективний район м.Львова", який передбачає комплексну термомодернізацію житлових будівель на мікрорайоні Сихів.

 

Один з модернізованих будинків на Сихові. Джерело: ОСББ будинку
 

Проєкт “Енергоефективний район Львова” реалізується у партнерстві Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини. Стратегічним партнером проєкту було визначено Мінрегіон. Термін впровадження – 2018-2022 роки.   

Комплекс багатоквартирних будинків у найбільшому мікрорайоні Львова потребував термінової модернізації.

“Будинки, яким 40-50 років, через стіни, вікна, двері, відсутність системи балансування тепла, зношені труби втрачають до 50% тепла. Як результат – люди переплачують за опалення і змушені жити в некомфортних умовах: у холодних квартирах із запліснявілими стінами”, – коментували актуальність модернізації будинків представники ОСББ мікрорайону.

Інвестори визначили мікрорайон Сихів, як пілотний проєкт енергоефективного району, який можна мультиплікувати надалі як приклад заощадження ресурсів, збільшення ефективність використання енергії та, як результат, зменшення викидів шкідливих газів в атмосферу. Практичною метою проєкту було завдання вдвічі зменшити споживання енергії, необхідної для вироблення тепла.

Під час реалізації проєкту у партнерстві з Фондом енергоефективності представники ОСББ отримали важливий досвід та інформацію про моделі фінансування. Вони також сплачували частину реноваційних робіт з утеплення будинків та встановлення нових систем вентиляції й опалення.

Роботи з модернізації будинків всього мікрорайону ще не закінчено. Продовження робіт реалізацію проєкту "Енергоефективний район м.Львова" закладено у заходи оновленого плану ПДСЕРК на період до 2023 року. 

Реалізація проєкту "Енергоефективний район м.Львова" у 2018-2023 роках за участі міжнародної технічної допомоги (GIZ), Фонду енергоефективності та міський бюджету дозволить зекономити мешканцям 25 000 МВт-год/рік енергоресурсів, скоротивши викиди СО2 на 12 750 т/рік.

Загальна вартість проєкту "Енергоефективний район м.Львова" до 2023 року сягне 150 млн грн.

 

В нових планах врахували безпекову та кліматичну складову

 

Львівська громада продовжує працювати з новими зобов’язаннями: протягом 2021 року було підготовлено оновлений план ПДСЕРК. Спільними зусиллями його розробили команда Асоціації “Енергоефективні міста України”,  Департаментом економічного розвитку ЛМР та КУ ЛМР "Інститут міста" за підтримки "Угоди мерів щодо клімату та енергії". 

Документ містить кроки, які Львів має зробити до 2030 року, щоб скоротити викиди на 35%. У липні 2022 року виконавчий комітет міськради затвердив ПДСЕРК Львівської міської територіальної громади (МТГ) до 2030 року.

”У цьому Плані розписано всі важливі дії, які ми маємо зробити до 2030 року. Це "живий" документ, і за потреби будемо його змінювати. Він сучасний і адаптований до всіх вимог", – пояснила нові плані Ірина Кулинич, директорка департаменту економічного розвитку ЛМР. 

Вона відзначила, що ПДСЕРК спрямований на підвищення енергоефективності у бюджетних закладах та установах міста, житлових будівлях, громадському та муніципальному транспорті, вуличному освітленні, у третинному секторі (малий та середній бізнес, сфера обслуговування), на комунальних підприємствах міста та у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

У документі Львівська МТГ зобов’язалася:

  • скоротити викиди СО2 (і, можливо інших парникових газів) на своїх територіях щонайменше на 35%; 

  • підвищувати стійкість і адаптуватися до змін клімату; 

  • розв’язувати проблему енергетичної бідності; 

  • досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.

Крім продовження масштабного проєкту термомодернізації спального мікрорайону на Сихові в оновленому ПДСЕРК планується продовжити проєкт "Модернізація інфраструктури теплопостачання у м.Львові". Він охоплює роботи зі встановлення та підключення ІТП, встановлення електрообладнання та інших приладів на усіх об'єктах  теплозабезпечення, заміну теплотрас на попередньоізольовані. 

До заходів, які мають пом’якшити наслідки зміни клімату відноситься Комплексна термомодернізація бюджетних будівель. До 2030 року заплановано зробити термомодернізацію 20% загальної кількості будівель. Знадобиться фінансування біля 250 млн грн, міськрада планує фінансування за рахунок міського бюджету, міжнародних фінансових організацій (НЕФКО, ЄІБ) та грантів.

Енергетичну безпеку Львівська МТГ планує забезпечити за рахунок місцевих видів палива.

У період 2022-2025 років планується перевести ТЦ "Північна" та ТЦ "Південна" на альтернативні до газу види палива, зокрема, щепу.
Проєкти вартістю біля 3 000 млн грн будуть профінансовані за рахунок кредитів ЄБРР, міського бюджету та інших джерел. Спеціалісти порахували, що економія енергоресурсів складе біля 8000 МВт-год/рік, виробництво з ВДЕ становитиме 1000 МВт-год/ рік, при цьому скорочення викидів СО2 очікується на рівні 3200 т/рік.

Необхідним для екосистеми міста у сфері водопостачання та водовідведення, фахівці називають інноваційний проєкт "Виробництво біогазу із осаду комунальних стічних вод". Заплановано будівництво біогазової ТЕЦ на основі анаеробної переробки на території установки очищення стічних вод. Період реалізації проєкту вартістю 945 000 тис. грн визначено 2021-2025 роками. Джерела фінансування – ЄБРР, НЕФКО, E5P. Очікувана економія енергоресурсів – 35 000 МВт-год/рік, скорочення викидів СО2 – 17 850 т/рік.

Про перші кроки з реалізації цього проєкту повідомили у грудні 2021 року. В інформації зазначено, що це найбільший контракт в історії ЛМКП “Львівводоканал”.

Загальні цифри розрахунків зменшення викидів СО2 до 2030 року за секторами, наведені у ПДСЕРК до 2030 року.

Джерело: ПДСЕРК Львівської МТГ до 2030 року

На основі отриманих розробниками даних доповнено інформацією базовий кадастр викидів СО2. Здійснено обрахунок питомих викидів на одного мешканця. У базовому 2008 році це значення становить 3,3 тонни на одного мешканця, у 2020 році – 2,7 тонни на одного мешканця, та плановий показник на 2030 рік – 2,5 тонни на одного мешканця.

За результатом обрахунку основних показників заходів для пом’якшення наслідків змін клімату, що були включені в ПДСЕРК, очікуване скорочення викидів від базового 2008 року до звітного 2030 року 941 тис.тонн СО2 або 37,7%.

Крім того, планується на 2 578,7 тис. МВт-год/рік зменшити споживання всіх основних видів енергетичних ресурсів у вибраних секторах та довести використання ВДЕ до 24300 МВт-год/рік у вибраних секторах.

 

У Львові працюють над новою міською концепцією

 

Для забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб усіх мешканців, на місцевому рівні містам потрібно мінімізувати використання невідновлюваних природних ресурсів, зменшити енергоспоживання та інвестувати у розвиток відновлюваних джерел енергії.

Львівська громада співпрацює з проєктом SPARCS, який финансується дослідницькою інноваційною програмою Horizon 2020 від Європейського Союзу. Мова йде про необхідність зробити інтереси людини головним завданням функціонування міста.

Саме через забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб усіх мешканців, з’явилась ідея трансформувати сучасні європейські міста у sustainable energy positive and zero carbon communities, тобто – “сталі енергопозитивні та кліматично-нейтральні громади”. 

“Сьогодні Львівська МТГ реалізовує низку інноваційних проєктів, що допоможуть трансформувати громаду у кліматично нейтральну та людиноорієнтовану. Одним з них є Проєкт Sustainable energy Positive & zero cARbon CommunitieS (SPARCS), у рамках якого Львівська МТГ переймає досвід міст-маяків Лейпциг та Еспоо у впровадженні енергопозитивних районів”, – розповіла про реалізацію планів у Львівській громаді Мар'яна Приступа, представниця Асоціації "Енергоефективні міста України". 

Міжнародне об’єднання SPARCS складається з більш ніж 60 партнерів та асоційованих партнерів, кожен з яких працює над досягненням спільної мети створення мережі угруповань сталої енергетики з позитивним і нульовим викидом вуглекислого газу. Учасники SPARCS мають досвід у застосуванні комплексних підходів до планування та впровадження рішень для розумного міста.

Українські партнери SPARCS представлені командою, що складається з Львівської міської ради, ТОВ “Львівавтодор” та НУО “Національний екологічний центр України”.

Львів також бере участь в ініціативі Urban GreenUp City Cluster, де найпрогресивніші міста обмінюються практиками у сфері адаптації до зміни клімату. 

Для досягнення кліматичної нейтральності міста по всьому світу вживають заходи, що мають звести до мінімуму використання викопного палива за рахунок збільшення частки відновлюваної енергії та безвуглецевих джерел енергії.

Важливим кроком є перехід до екологічно чистого транспорту, зазначила Мар'яна Приступа. Вона вказала на актуальність такого переходу, оскільки значну частину прямих викидів у межах Львівської МТГ генерує саме транспортний сектор та загалом у межах Львівської області викиди від пересувних джерел забруднення є більшими ніж викиди від стаціонарних джерел забруднення. 

Необхідно запровадити оптимальну систему збалансованого розвитку всіх видів транспорту та пересування, водночас стимулюючи перехід до більш стійких видів пересування. У містах має бути впроваджений принцип міста коротких відстаней: можливість швидко та зручно дістатись до потрібного пункту призначення велосипедом, пішки або громадським транспортом.

Опитані нами експерти констатують, що основні викиди у місті спричиняють житлові будівлі та міський транспорт, а отже муніципалітетам варто приділити особливу увагу цим секторам при розробці Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Попри дії агресора зі знищення міської інфраструктури, фахівці Угоди мерів та фінансові інституції продовжують співпрацю з громадами. Міста-підписанти оновлюють плани дій, активно розробляють заходи зі скороченням викидів парникових газів, враховуючи кліматичні та безпекові виклики.      


Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.


Автор: Лариса Білозерова
 index 280%d1%85360 web