Україна в найближчому майбутньому планує розпочати експорт біометану, розширюючи внутрішнє виробництво та налагоджуючи співпрацю з міжнародними партнерами. Станом на сьогодні в Україні працюють три біометанові заводи, а до кінця року заплановано запуск ще чотирьох, що суттєво збільшить обсяги виробництва.

Які перспективи в України по виробництву та експорту біометану дізналась «Українська енергетика».

Виробництво стартує

В Україні працює три біометанових заводи, упродовж року очікується запуск ще чотирьох, розповів голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха

Назви компанії він не уточнив, адже під час війни така інформація є чутливою.

З даних Біоенергетичної асоціації України відомо, що перші два біометанові заводи мають потужність по 3 млн кубометрів біометану на рік, третій – 11 млн кубометрів.

Виробники вже ведуть переговори із потенційними покупцями цього газу, початок експорту можливий вже найближчими тижнями.

Торік восени Гелетуха казав, що в Україні планується до запуску сім біометанових проєктів. З-поміж них два – проєкт ТОВ "ЮМ Ліквід Газ" у Вінницькій області й проєкт МХП у Дніпропетровській області – мають очікувану потужність 11 млн кубометрів на рік. 

За умови роботи трьох нині запущених біометанових заводів на повну потужність, зазначив експерт, можна отримати 17 млн кубометрів газу за рік.

Якщо ж біометан вироблятимуть сім компаній, як очікується, то Україна отримає 111 млн кубометрів біометану на рік, додав Гелетуха.

З вересня 2024 року в Україні запрацював перший біометановий завод групи компаній Vitagro. З листопада – другий біометановий завод компанії "Галс Агро". Станом на початок січня 2025-го ці два виробники закачали в підземні сховища газу перший мільйон кубометрів біометану.

Біометан — це газ, що утворюється в результаті переробки органічних відходів (як-от сільськогосподарські рештки, відходи харчової промисловості або біомаса) за допомогою процесу анаеробного бродіння. Це не що інше, як очищений метан, який є основним компонентом природного газу, що виробляється з органічних матеріалів.

Завдяки процесу очищення біометан можна використовувати як альтернативу природному газу, і він може бути закачаний в газову мережу для подальшого використання у побуті, промисловості або транспорті.

Основна перевага біометану — це його екологічність: він допомагає зменшити викиди парникових газів, оскільки замість того, щоб відходи розкладалися на сміттєзвалищах і викидали метан в атмосферу, вони переробляються в корисне паливо. Біометан - це відновлюваний газ, він належить до відновлюваної енергетики і цілком відповідає усім екологічним вимогам ЄС. На відміну від природного газу біометан виробляється із сільськогосподарської сировини, головним чином - із відходів рослинництва і тваринництва. А в циклі його виробництва утворюються ще й такі необхідні для родючості грунту органічні добрива.

Енергетична стратегія

З усього можна зробити висновок, що 2024 рік був досить успішний для виробників біометану. Тут варто також ще згадати новий порядок митного оформлення, який дозволив експорт біометану в умовах тимчасової заборони на експорт природного газу.

Минулого року Україна ухвалила нову енергетичну стратегію, в якій розвитку біогазу та біометану відводиться вагоме місце.

"У нас є надзвичайний потенціал у виробництві біометану, і наша газотранспортна система повністю придатна для транспортування таких газів", - казала заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Два роки тому було підписано меморандум про стратегічне партнерство України та Євросоюзу у сферах біометану, водню та інших синтетичних газів. І біометану належить зіграти важливу роль у рамках нової моделі українського газового ринку та енергетики загалом.

За попередніми оцінками, Україна може забезпечити близько 10 млрд кубометрів на рік (третина від довоєнного споживання). За найвищими - понад 20 млрд кубометрів на рік. Для порівняння за 2024 рік видобули близько 19 млрд кубів природного газу. Такий високий потенціал пояснюється тим, що Україна - аграрна країна і має у своєму розпорядженні великі сировинні ресурси в аграрному секторі для виробництва біогазу та біометану.

Згідно з планом Єврокомісії, до 2030 року ЄС має намір наростити виробництво біометану до 35 млрд кубометрів на рік, а до 2050 року - до 100-180 млрд.

Таке експоненціальне зростання сектору відкриває нові можливості для України, яка завдяки наявності великих площ сільськогосподарських земель, сировинних ресурсів і розвиненої ГТС може стати потужним постачальником поновлюваних газів.

На грудневій конференції Ukrainian Energy Security Dialogue представниця Генерального директорату з питань енергетики Єврокомісії Йоланда Гарсія Мескіта заявила, що Брюссель і надалі допомагатиме в гармонізації законодавства у сфері природних газів. Вона також зазначила величезний потенціал українського біометану, який в майбутньому може ще більше знизити залежність Європи від російського газу.

20 березня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який врегульовує експорт біометану з України.

А 12 квітня в Україні під'єднали до газової мережі перший завод із виробництва біометану.

У червні 2023 року виробникам біометану спростили підключення до газових мереж.

На початку серпня 2022 року НКРЕКП дала "зелене світло" для постачання біометану до газотранспортної системи України.

Стратегічний продукт

За словами Георгія Гелетухи, Україна вже веде переговори з потенційними покупцями біометану, і незабаром може розпочати його експорт.

Поки що це невелика партія і казати про експорт зарано. Але щойно буде накопичено певні обсяги біометану, можуть початися поставки за кордон, додав він.

Європейські країни дедалі більше орієнтуються на зелену енергетику, а біометан може стати стратегічним напрямком українського експорту.

Голова асоціації вважає, що розвиток біометанового виробництва може бути важливим елементом розподіленої генерації в Україні, особливо після припинення транзиту російського газу. Запуск нових підприємств і розширення виробництва дозволить Україні не лише знизити залежність від традиційних енергоресурсів, а й вийти на міжнародний рівень як постачальник екологічного біопалива.

І Україна має всі передумови для того, щоб стати ключовим гравцем на європейському ринку біометану, і вже найближчим часом може зробити перші кроки в цьому напрямку.

"Зараз, після зупинки транзиту російського газу через Україну, в нас є два джерела газу: це Полтавська й Харківська області, де видобувається газ; і це підземні сховища на заході України. Із цих двох точок треба забезпечити газом всю Україну. Це логістично непросто. Тому біометан, якщо невеликі заводи були б розповсюджені на території всією країни, значно простіше вирішує проблеми логістики природного газу", – сказав Гелетуха.

Виробники націлені на ЄС

Українські виробники вже потроху готуються до експорту біометану в ЄС. Так, наприклад, холдинг МХП першим з-поміж підприємств на ринку виробництва біометану отримав сертифікат з екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління».

Зазначається, що цей стандарт підтверджує впровадження і дотримання найвищих міжнародних вимог у сфері управління екологічними аспектами. Аудит проводив український сертифікаційний офіс відомої міжнародної компанії Bureau Veritas.

«Сертифікація розповсюджується на філію відокремленого підрозділу «Біогазовий комплекс», що входить до складу ТОВ «Вінницька птахофабрика» та спеціалізується на виробництві біогазу із подальшим виробництвом та експортом біометану. МХП також розглядає можливість розширити зону такої сертифікації й на інші підприємства групи», — прокоментував директор департаменту методології та впровадження цілей сталого розвитку МХП Олександр Семенець.

Крім того, сертифікація стає ключовим фактором для виходу на перспективний європейський ринок біометану, потенціал якого оцінюють у $4,8 млрд до 2031 року. За звітом Європейської комісії, потреба країн ЄС у біометані до 2030 року становить 35 млрд м³, що значно перевищує нинішнє виробництво у 6,4 млрд м³. Відтак європейські країни готові експортувати біометан, якість і відповідність якого підтверджена всіма необхідними сертифікаціями.

Трішки європейської статистики

Сукупне виробництво біогазу та біометану у 2023 році склало 234 ТВт·год або 22 млрд м3. Це 7% споживання природного газу в Європейському Союзі в 2023 році.

Нещодавно Європейська біогазова Асоціація (EBA) опублікувала статистичний звіт за 2023 рік про стан виробництва та використання біометану в Європейських країнах.

У 2022 році виробництво первинної енергії в ЄС становило 23 566 ПДж (6 550 ТВт·год). Це на 5,9% менше, ніж у 2021 році. Найбільша частка виробництва у відновлюваних джерел енергії (43,2%).

На біоенергетику припадає 59% загального виробництва відновлюваної енергії в Європі, що еквівалентно 1670 ТВт·год.

У 2023 році виробництво біометану зросло до 52 ТВт·год або 4,9 млрд м3. У першому кварталі 2024 року загальна встановлена потужність біометанових заводів досягла 6,4 млрд м3 на рік.

Країнами з найбільшим темпом зростанням виробництва у 2023 році були: Італія, Франція, Данія та Велика Британія.

Простежується чітка тенденція до використання сировини, що забезпечує найбільше зниження викидів парникових газів, а саме: відходів сільського господарства, органічних твердих побутових відходів (ТПВ), осаду стічних вод та промислових відходів.

За оцінками Європейської біогазової Асоціації у 2030 році Європа потенційно могла б виробити 40 млрд м3 біометану. У 2040 році Європа може виробити вже 111 млрд м3 біометану, з яких 101 млрд кубометрів припадає на ЄС-27.

Цей потенціал складається з 74 млрд м3 від анаеробного зброджування (67% від загального обсягу) та 37 млрд м3 від термічної газифікації (33% від загального обсягу).

У 2023 році 23% біометану використовувалося як моторне паливо для транспорту, 17% для опалення будівель, 15% для виробництва електроенергії та 13% для промисловості.

У 2023 році споживання енергії транспортним сектором становило понад 29% від кінцевого споживання енергії в ЄС, з 10% відновлюваних джерел. У таких країнах, як Італія, Швеція, Фінляндія та Естонія майже весь біометан використовується як транспортне паливо.

Отож, як бачимо, перспективи є та й рости українським виробникам є куди, адже на черзі експорт до ЄС та поступове витіснення Росії з її енергоресурсами з європейського ринку.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»