990%d1%8590 2 %281%29

Україна на кліматичній конференції СОР27: вiйна додає викликів

09 листопада 2022

Український павільйон на СОР зустрічає гостей стилізованою вирвою від ракети, що відкриває надра зі всім природним розмаїттям ґрунтів країни. Експозиція презентує воєнне теперішнє і плани на майбутне

Україна на кліматичній конференції СОР27: вiйна додає викликів

Міжнародна конференція COP27, яка проходить з 6 по 18 листопада 2022 року в Єгипті, зібрала представників майже 200 країн, які підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату.  

Організатори і сторони конференції запланували 11 тематичних днів, які включають такі напрями, як фінанси, наука і технології, декарбонізаціія, енергетика, гендер, біорізноманіття, кліматичні рішення тощо. Крім того, учасники СОР планують відпрацювати 18 ініціатив, які, на думку експертів, мають загальмувати зміни клімату.

Україна у цьому році має особливий досвід країни, територія якої щодня потерпає від агресії рф. Це масштабні техногенні викиди внаслідок військових дій, пошкодження енергетичної інфраструктури, ознаки екоциду та загрози ядерного забруднення.

Президент України Володимир Зеленський у виступі на СОР27 відзначив, що агресія рф принесла енергетичну кризу, через яку десятки країн змушені повертати до роботи вугільну генерацію. Крім того, війна загострила продовольчу кризу, яка найбільше позначилась на тих країнах, що страждають від проявів руйнації клімату – масштабних посух та повеней.

При цьому, українська делегація на СОР27 підтверджує курс країни на досягнення заявлених цілей, не зважаючи на злочини росії та їх глобальні наслідки для клімату.

Як Україна представлена на СОР27? Які запити виходять на перший план цьогорічної кліматичної конференції? Що очікує країна від світових партнерів, та якими пропозиціями ділиться з іншими учасниками? Ці та інші питання для “Української енергетики” прокоментували експерти, делегати конференції. 

 

Фінансування у фокусі конференції

 

Ще на вступному пленарному засіданні 6 листопада 2022 року міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі, обраний президентом COP27, підкреслив, що країни повинні перейти від зобов'язань і обіцянок до значущих дій.

Він вважає, що поточні геополітичні виклики не повинні затримувати дії по досягненню кліматичних цілей, і справедливий енергетичний перехід напряму залежить від фінансування. А тому саме питання  фінансування збитків і пошкоджень вперше стає частиною порядку денного COP.

Питання фінансів особливо актуальне для України. Як зазначили фахівці, нам доступні не всі міжнародні фінансові інструменти. Наприклад, Україна не може наразі скористатись грошима Зеленого кліматичного фонду, бо відноситься до переліку розвинених країн. 

Тож у цьому році одне із завдань для країни – зміна цього статусу, щоб нарешті отримати доступ до фінансування нових проєктів повоєнного “зеленого” відновлення.

Президент СОР27 Самех Шукрі: питання  фінансування збитків і пошкоджень вперше стає частиною порядку денного COP

 

Для України важливо отримати фінансову підтримку. Делегація планує провести низку переговорів, які дозволять отримати доступ до міжнародних екологічних фінансів, зазначив Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.

"Ми прагнемо ще до набуття статусу члена ЄС напрацювати такі механізми, які дозволять нам інтегруватись у цю систему екологічних фінансів, оскільки наша фінансова система у цьому напрямку дуже відрізняється від існуючих у країнах ЄС та США", – пояснив міністр.

Делегати конференції наголошують, що найважливіше завдання України на COP27 – показати світу, як повномасштабна агресія рф впливає на країну, та представити низку пов'язаних із війною ініціатив, щоб заручитися  підтримкою для відновлення.

 

Український павільйон на СОР27 користується популярністю

 

Конференція у 2022 році стала для України додатковою можливістю проявити суб’єктність. Вперше за багаторічну історію участі у COP українська делегація представляє учасникам та відвідувачам конференції окремий павільйон. Його презентація відбулась 7 листопада, у день відкриття конференції.

Офіс підтримки реформ при Міндовкілля разом з багатьма партнерами організував паралельну програму заходів. Як зазначили українські делегати, це хороший шанс розказати про Україну на весь світ, адже на COP зазвичай збирається біля 40 тисяч учасників з усієї планети.

Тематично павільйон поділений на блоки: наслідки війни для клімату та бачення майбутнього України, як однієї з держав-гарантів та учасниць кліматичних цілей ООН.

З початку повномасштабної війни рф завдала довкіллю України значних збитків та руйнувань. 

На сайті павільйону є інформація про масштаби руйнування довкілля. Щонайменше 100 тис. га українських лісів, степів та полів знищені пожежами, 497 об’єктів водної інфраструктури пошкоджені, 3 млн га заповідних територій – під загрозою знищення. Шкода від забруднення повітря сягає 25,5 млрд євро, від забруднення ґрунту – 11,8 млрд євро.

Заходи України на конференції мають започаткувати міжнародний діалог щодо узгодження єдиних підходів підрахунку збитків і наслідків, спричинених війною.

 

Всередині павільйону знаходиться інсталяція у вигляді воронки від вибуху, вона містить 500 зразків ґрунтів з різних куточків України. Джерело: український павільйон на СОР27   

 

У блоці "майбутнього" відвідувачі дізнаються про плани України встановити 30 ГВт сонячних і вітрових потужностей до 2030 року в рамках ініціативи “30 до 2030”.

Крім того, на СОР27 Україна презентує ініціативу “Зелені зернові шляхи”. Її ціль – запобігти глобальній загрозі харчовій безпеці світу та створити взаємовигідні партнерства на кожному етапі ланцюжка постачання зернових культур. За підрахунками фахівців, вона допоможе скоротити ланцюг вуглецевого сліду постачання зерна на 10%. 

У Міндовкілля вважають, що такому скороченню сприятимуть зміни у автотранспортній логістиці. Це може бути поступова заміна автотранспорту на електротранспорт чи на авто з водневим двигуном, а також застосування більш екологічних складових, наприклад еко-шин, прогнозує міністр Роман Стрілець.

Крім того, Україна заявляє про плани до 2025 року висадити мільярд дерев, а до 2030 року збільшити площі своїх захищених територій у чотири рази.

 

Визначити відповідальних за збитки та викиди під час війни

 

Цьогорічна конференція проходить в особливий час для країни. Українські громадські лідери знаходяться на міжнародній конференції по клімату у розпал повномасштабної війни. Втім, брати участь у таких заходах дуже важливо, вважають представники екоспільноти.

Напередодні СОР27 очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець зазначив, що серед основних ініціатив: розпочати діалог із країнами світу щодо можливості розробки спільних підходів до оцінки збитків навколишньому середовищу від воєнних дій.

"Нам потрібно залучити якомога більше країн для початку діалогу та розробки міжнародних методик, які дозволяли б оцінювати збитки навколишньому середовищу саме від війни. Ми розраховуємо їх із перших днів війни, але для того, щоб захистити та довести кожен із більш ніж двох тисяч кейсів збитків навколишньому середовищу у міжнародних судах, нам необхідно їх так зафіксувати, щоб у них не сумнівалась жодна країна світу", – пояснив глава Міндовкілля.

Втім, на міжнародному рівні досі не визначено, хто має брати на себе відповідальність за викиди, спричинені війною. І одна з основних задач України у 2022 році – підняти це питання, аби росія врешті поплатилася і за шкоду для клімату, наголосила учасниця конференції Ольга Бойко, координаторка мережі кліматичних громадських організацій CAN EECCA та ГО “Екодія”.

На міжнародному рівні досі не визначено, хто має брати на себе відповідальність за викиди, спричинені війною.

 
“Важливим питанням, яке підніматиме українська делегація на цьогорічній COP27, є викиди від військової промисловості, а також від воєнних конфліктів. У кліматичній спільноті досі немає консенсусу щодо того, на чий рахунок варто записувати викиди, спричинені військовими конфліктами, а також не є обов'язковим звітування по викидах для військової промисловості”, – зазначила фахівчиня. 

Вона констатувала, що Україна, як ніхто у світі, потерпає зараз від наслідків бойових дії. За підрахунками Міндовкілля, з 24 лютого 2022 року росія спричинила біля 33 мільйонів тонн викидів через повномасштабне вторгнення, що можна порівняти з річними викидами Албанії, чи Нової Зеландії.

Серед задач української делегації: блокування намагання рф легітимізувати її незаконні кліматичні звіти по Криму. На попередніх конференціях СОР звіти щодо викидів на кримському півострові подавались і українською і російською стороною. 

Про рішучість відбити подальші спроби легалізації анексії через кліматичні звіти заявляли українські делегати конференції СОР27 і напередодні її відкриття. 

Під час відкриття Кліматичного саміту СОР27 заступниця очільника Міндовкілля з питань європейської інтеграції Світлана Гринчук заявила про неприпустимість подання російською федерацією звітності з викидів парникових газів, які містять статистику Автономної Республіки Крим та міста Севастополь чи інших тимчасово окупованих територій України, посилаючись на відповідну резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

“Військова агресія рф проти України підриває зусилля всього світу щодо протидії змінам клімату. Ми ніколи не допустимо використання кліматичного майданчика ООН для “гібридної” легалізації анексії та окупації української території”, – наголосила Світлана Гринчук.

 

Заява Світлани Гринчук під час відкриття Кліматичного самміту. Джерело: Міндовкілля

 

Військову агресію росії на території України засудили представники Євросоюзу, Великої Британії, Австралії, Канади, Японії, США, Норвегії, Ізраїлю та Ісландії.

Враховуючи потужну підтримку української позиції та готовність залу прийняти українське рішення, російська делегація не зробила жодної заяви у відповідь, і за принципом мовчазної згоди його підтримала, прокоментували в українській делегації. 

 

Повоєнне відновлення має бути “зеленим”

 

Експертка з кліматичної політики Ольга Бойко відмічає, що війна зачепила питання глобальної енергетичної безпеки. У той час, коли на COP обговорюються питання боротьби з кліматичною кризою, адаптації, зменшення викидів парникових газів та фінансування всіх цих заходів, у світі відбувається перерозподіл гравців на ринку викопних палив. 

Так, війна, яку розпочала росія, поставила під загрозу світову енергетичну безпеку, а також змусила великих гравців як ЄС та США терміново відмовлятись від російського викопного палива. Втім, проблема у тому, що у більшості випадків ці країни просто почали шукати нових постачальників, розмірковує вона. 

“Нові місця видобутку вугілля та газу спричиняють ще більше викидів. Тому війна проходить червоною ниткою питань енергетичної безпеки та недопущення відкриття нових родовищ викопного палива”, – зазначила Ольга Бойко.

Ситуація у світі з вирішенням нагальних проблем нестачі енергоресурсів, вимагає швидкого введення нових “зелених” потужностей.

Це стосується і “зеленої” відбудови України. 

Спільний аналіз, чому та як відбудова України має бути "зеленою" та кліматично нейтральною із перших кроків представила напередодні конференції у виданні Bulletin of the Atomic Scientists група українських експертів з кліматичної політики.

У матеріалі, зокрема, йдеться про досягнення безпеки через стійкість, бо українці вже переконались у перевагах сталого “зеленого” розвитку.

“Мова не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, промисловості чи житлових будинків. Те, яким буде післявоєнне відновлення економіки, матиме значний вплив на розвиток нашої країни та всього континенту у середньо- та довгостроковій перспективі. Воно визначає напрямок розвитку України на багато років вперед, у тому числі наше місце і роль в Європейському Зеленому курсі, що ставить на меті досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року”, – пояснив один з авторів аналізу Олег Савицький, координатор RAZOM WE STAND, організації, яка виступає за повне ембарго російських викопних енергоресурсів. 

Задача українських фахівців – донести світові, що відбудова України потребує не лише підтримки від ЄС та інших міжнародних партнерів, але й фундаментальної зміни їхнього бачення ролі та місця України у майбутній європейській та світовій економіці та торгівлі. 

Вони мають визнати, що побудова сучасної, потужної кліматично нейтральної економіки в Україні – це ключ до декарбонізації всього континенту. 

Таку позицію підтримує і представник компанії, яка є найбільшим приватним інвестором в енергетику України, і, зокрема, у промислову  “зелену “ генерацію.

"Україна має зіграти визначальну роль в оновленій системі європейської енергетичної безпеки, вільної від шантажу москви. Ми повністю готові до відновлюваної енергетики майбутнього, зосередженій на сонячній, вітровій, водневій генерації. І створення першого українського павільйону саме у часи війни є найкращим доказом цієї рішучості", – зазначає Максим Тімченко, генеральний директор компанії ДТЕК.

 

Позиція промислового сектору України

 

Попри труднощі військових буднів, бізнес зберігає свою прихильність кліматичній адженді та готовий долучатись до її формування. Таку позицію озвучили представники Європейської бізнес асоціації (ЕВА), яка об'єднує більше 1000 українських та світових компаній. 

“Наші пріоритети залишаються незмінними: перехід на більш чисту енергетику за рахунок розвитку ВДЕ, водню, біопалива та біогазу, – запевнили в ЕВА, – Окрім цього, актуальними є заходи з підвищення енергоефективності та скорочення викидів метану, а також відновлення природних комплексів, які є чудовими поглиначами парникових газів”.

При цьому у бізнес-спільноті із обережністю ставляться до закликів щодо пришвидшення відходу від викопного палива та нагадують про значну шкоду, нанесену агресором сектору ВДЕ в Україні.

“Наразі складно сказати про часову перспективу впровадження подібних ініціатив. Значна частина потужностей сектору ВДЕ пошкоджена, знищена або знаходиться на окупованій території. І відновлювати їх до завершення війни, далеко не завжди може бути безпечно”, – зазначили у бізнес асоціації. 

Крім того, в ЕВА переконані, що проєкти відновлення мають реалізуватись виключно з фінансовою участю країни-агресора за рахунок кліматичних репарацій. 

В асоціації повідомили, що Україна разом із партнерами готує проєкт резолюції про реєстр претензій і планує представити документ у Генасамблеї ООН у листопаді, аби розпочати переговори про репарації від рф. Водночас, наразі потрібен час і говорити про конкретику зарано, вважають в ЕВА.

 

Українська делегація підтверджує значну увагу до павільйону та відзначае, що це можливість розповісти тисячам учасників, які величезні людські втрати та збитки довкіллю завдають військові дії. На найвищому рівні звучить теза: без миру на планеті не може бути ефективної кліматичної політики. 

Серед основних задач України на кліматичному саміті СОР27 експерти називають визначення механізму оцінки шкоди та джерел фінансування збитків, завданих довкіллю та клімату внаслідок війни. А також пошук партнерства та напрямів майбутнього “зеленого “ відновлення України.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”  


Автор: Лариса Білозерова
 index 280%d1%85360 web